Поняття, склад і структура основних фондів. класифікація основних фондів
Основні фонди містять у собі матеріальні цінності, багаторазово що брати участь у процесі проведення продукції, що й поступово переносять свою вартість на готовий продукт у вигляді амортизації за весь нормативний термін служби основних фондів.
До основних фондам ставляться:кошту праці – з терміном служби більш одного року або вартістю не нижче 500 грн.
Основні фонди є економічним формою коштів праці, що характеризує їхня участь в утворі вартості продукту.
До основних фондам не ставляться кошти праці, що перебувають на складі, у процесі пуску або монтажу. Кошту праці ставляться до основних фондам тільки з початку їх функціонування.
По призначенню й формі участі в процесі проведення продукції основні фонди діляться на:
промислово – виробничі основні фонди, які безпосередньо беруть участь у процесі проведення продукції, і
фонди невиробничого призначення.
Залежно від ролі в проведенні й виконуваних функцій основні фонди класифікуються по наступних групах:
1. Будинки
2. Спорудження
3. Передатні устрої
4. Машини й устаткування
робочі машини й устаткування,
силові машини,
вимірювальні прилади й устрою,
обчислювальна техніка,
інші машини й устаткування.
5. Транспортні засоби
6. Виробничий і реманент
7. Інші основні фонди.
Групи 1,2,3 відносяться до пасивної частина основних фондів. Вони не виявляють прямого впливу на обсяги виробництва. Групи 4,5,6,7 відносяться до активної частини основних фондів, що безпосередньо виявляють вплив на обсяги випуску продукції.
Структура основних фондів визначається галузевою приналежністю підприємства і його спеціалізацією. Наприклад, для підприємств машинобудівного комплексу галузева структура основних фондів характеризується наступними даними:
| Склад основних фондів підприємства | Структура, % |
| Пасивна частина основних фондів, усього | 45,3 |
| 1. Будинки | 35,6 |
| 2. Спорудження | 6,2 |
| 3. Передатні устрої | 3,5 |
| Активна частина основних фондів, усього | 54,7 |
| 4. Машини й устаткування, у тому числі | 50,6 |
| 4.1. робочі машини й устаткування | 41,5 |
| 4.2 силові машини | 2,3 |
| 4.3. вимірювальні прилади | 3,2 |
| 4.4. обчислювальна техніка | 3,0 |
| 4.5. інші машини й устаткування | 0,6 |
| 5. Транспортні засоби | 2,1 |
| 6. Інші |
Для оцінки структури основних фондів і якісного їх складу використовуються наступні показники:
1. Коефіцієнт виробничої структури:
,
деФакт – вартість активної частини основних фондів;
Фобщ. - загальна вартість основних фондів.
2. Коефіцієнт технологічної структури основних фондів
Показниками якісного складу основних фондів може служити віковий склад основних фондів, який визначається часток окремих вікових груп устаткування в загальному складі парку встаткування. Крім того, якісний склад основних фондів може бути охарактеризований часток автоматів або напівавтоматів, верстатів із програмним керуванням, спеціального модернізованого устаткування, і т.п. у загальному парку встаткування
Технічний стан основних фондів може характеризуватися наступними коефіцієнтами:
1. Коефіцієнт зношування основних фондів
,
де Фпер. - первісна вартість основних фондів;
Sзнош. - зношування основних фондів
2. Коефіцієнт відновлення основних фондів
,
деФввод – вартість фондів, що вводяться в експлуатацію протягом року
Коефіцієнт вибуття
4. Фондонасищенність може бути визначена за допомогою показника загальної технічної озброєності праці
Ф – вартість основних фондів;
Чппп – чисельність робітників
Механовооруженність праці
Основними напрямками вдосконалювання структури основних фондів підприємства є: відновлення й модернізація основних фондів; збільшення частки прогресивних видів машин і встаткування, ліквідація фізично й морально зношеного встаткування й уведення в експлуатацію нового більш прогресивного.