Додоткові заклади розміщення

Додаткові засоби розміщення Послуги гостинності поряд із готелями надають додаткові засоби розміщення: кемпінги, турбази, приватний сектор, шале, бунгало, ботелі, тайм-шери, туристські села, молодіжні гуртожитки тощо.

Найбільш поширеним видом додаткових засобів розміщення є кемпінг(від англійського «camp» - табір) — санітарно-технічно впорядкований літній табір для відпочинку автотуристів, обладнаний автостоянкою й засобами технічного обслуговування автомобілів. Кемпінги доступні для широких верств населення та забезпечують гарний і дешевий відпочинок. Кемпінги являють собою засоби розміщення полегшеного типу сезонної експлуатації, де всі види обслуговування спрощені: туристи розміщуються у власних або взятих напрокат наметах, а також у будинках літнього типу, часто дерев'яних і без опалення; санітарні вузли, як правило, загальні та розташовуються „на вулиці". Увесь сервіс передбачає самообслуговування. Іноді при кемпінгах є автозаправні станції й майстерні дрібного ремонту автомобілів. Кемпінги також можуть розташовуватися на території мотелів як додаткові сезонні спальні місця. Часто влітку при мотелях створюються наметові табори, що дає можливість у гарячий сезон без зайвих витрат значно збільшити їхню місткість. Варто виділити ще один різновид кемпінгу - ротель. Він призначений для подорожуючих на автомобілях із трейлером. Трейлер - портативний фургон, в якому розміщується невеличкий житловий номер типу залізничного купе й мініатюрна кухня, іноді санітарний вузол. Власний або взятий напрокат трейлер перевозять як причіп до легкового автомобіля. Його встановлюють у відведеному місці та підключають до санітарно-технічних комунікацій і електропостачання.

Туристські селаліпше санітарно-технічно впорядковані порівняно з кемпінгами та розраховані на більш тривалий період проживання. Розташовуються в доступних для транспорту місцях зі сприятливими рекреаційними умовами і розвиненим комплексом культурного обслуговування. Житлові, службові та приміщення загального використання в туристських селах будуються з легких матеріалів; у будиночках легкого типу та інших будівлях відсутня опалювальна система, оскільки туристи розміщуються в них тільки протягом кількох місяців теплого сезону.

Туристська база - місце початку радіальних і кільцевих маршрутів або пункт відпочинку на лінійних маршрутах із комплексом споруд і будівель для розміщення, харчування і культурно-побутового обслуговування туристів. Особливість туристських баз - це наявність приміщень спортивно-туристського обслуговування, а також туристсько-методичних кабінетів та інструкторських (для методичної роботи інструкторів із групами). Набір цих приміщень пов'язаний із типом туристського маршруту й способом пересування на ньому. Крім того, тут передбачені пункти прокату туристського і спортивного інвентаря й спорядження: наметів, спальних мішків, карематів, лиж, велосипедів, човнів, байдарок, мисливського й рибальського спорядження тощо.

Шале (від французького "шалет" - швейцарський будиночок) – це сільський будиночок у горах. Шале як засіб розміщення вперше виник у Швейцарії.

Бунгало - сільський будиночок у вигляді легкої будівлі з верандами. Найчастіше зустрічається в тропічних країнах.

Ботелі - це засоби розміщення, які розраховані на подорожуючих власним човном, катером, яхтою та ін. Вони протягом усього року надають тимчасове житло, забезпечують харчування та культурно-побутове обслуговування туристів. Ботелі розташовуються на березі акваторій у початкових, проміжних або кінцевих точках водного маршруту через 150-200 км. Ботель повинен мати обладнану гавань із місткістю з розрахунку 50-125 човнів на кожні 200-500 місць. На території ботелю також передбачаються стаціонарні споруди, пов'язані з технічним обслуговуванням і ремонтом плавзасобів.

До приватного сектораналежать кімнати, квартири, будинки та літні будиночки легкого типу мешканців населених пунктів, розташованих в місцях рекреації. Оренда житла у приватних осіб характерна для курортних міст. Приватний сектор поширений також у сільському зеленому туризмі.

Серед засобів розміщення для молоді дедалі більшу популярність здобувають молодіжні гуртожитки, або так звані хостелі. Система цих гуртожитків IVHP виникла ще в 1949 р. і сьогодні об'єднує близько 5300 хостелів у 77 країнах. Проживання в них дешевше, ніж у готелях, але так само може замовлятись і сплачуватись заздалегідь у місцях проживання туристів. Хостелі, як правило, мають сезонний режим роботи - найбільше туристів тут улітку. Хостелі зорієнтовані переважно на вікову групу від 16 до 30 років. У зв'язку з тим, що молодіжний контингент туристів відрізняється низькою платоспроможністю, невибагливий до комфорту, характеризується високою комунікабельністю та полюбляє подорожувати групами, хостелі мають свої особливості. Тут переважають великі багатомісні номери - "дортуари", які можуть розмістити до п'ятнадцяти осіб. Сьогодні великі загальні спальні з двоповерховими ліжками стають дедалі менше поширеними, але й навіть у таких багатомісних кімнатах передбачається особистий простір і своя шафа для кожного туриста. У дортуарах, як правило, є загальний санітарний вузол, а також іноді кухонний куточок, де можна приготувати їжу та поїсти. Ці кімнати поділяються на чоловічі, жіночі та мішані. Основне місце в хостелі, де збирається молодь, - це велика загальна вітальня, яка іноді може об'єднуватися з холом, а іноді з баром. Тут є всі умови для відпочинку і спілкування: м'які меблі, інтернет-кіоск, настільний теніс або більярд тощо.

Умови розміщення в хостелях помітно різняться. Так, досить комфортним є проживання в будиночках і навіть замках, об'єднаних міжнародною федерацією хостелів, які можна розпізнати за фірмовим знаком - ялинка та будиночок у трикутнику. Тут туристові нададуть комфортне й безпечне житло, послуги камери схову, можливість користуватися пральними автоматами та ін. Обслуговуючий персонал володіє як мінімум однією іноземною мовою (англійською).

На світовому ринку послуг гостинності нещодавно з'явився новий вид розміщення –тайм-шер. Це не продаж звичайного нерухомого майна та не розміщення в готелі, а середнє між ними – власність обмежена в користуванні часом. За одиницю часу приймається один тиждень. Тайм-шер індустрія складається з двох частин:

- продаж клубів або апартаментів, розділених на тижні;

- обмін цих тижнів через єдиний центр - клуб для відпочинку, де

власники можуть обмінюватись своїми тижнями.

Сьогодні тайм-шер - це індустрія відпочинку, яка найбільш швидко розвивається. Вона вважається найсучаснішою технологією взаємодії туризму з нерухомим майном.

Кожна країна у відповідності до умов і можливостей розвитку туризму надає перевагу основним або додатковим засобам розміщення. Наприклад, в Іспанії та Австрії пріоритети надано готелям і мотелям, у Греції майже нарівно основних і додаткових засобів. У Болгарії переважають готелі та кемпінги, однак мало інших видів засобів розміщення: мотелів, туристичних сіл тощо. В Україні найбільш поширеними видами засобів розміщення є готелі, туристичні бази, кемпінги.