Вимоги до складу та якості води для постачання підприємств харчової промисловості і скиду у водні об'єкти
При проектуванні й експлуатації підприємств необхідно враховувати вимоги до зовнішніх джерел водопостачання і приймачів стоків. Це особливо актуально для спиртових заводів, які мають автономні джерела водопостачання і скиду виробничих стоків у поверхневі водоймища - джерела подальшого використання.
Вимоги до води для постачання підприємств харчової промисловості і вод, які скидають у водоймища, розроблені з урахуванням відповідних держстандартів, наведені в табл. 13.3.
Табл. 13.3 Характеристика води для технологічних цілей і для скиду у водоймища
Особливий контроль здійснюють за шкідливими для людини речовинами, що містяться у стічних водах. Встановлені найбільші концентрації цих сполук у водо-ймищах-приймачах стоків.
У джерела водопостачання забороняється скидати стічні води, які можна використовувати повторно, і відходи спиртового виробництва, які можна застосовувати при виробництві важливих для народного господарства продуктів.
На очисних спорудах відбирають проби і ведуть облік кількості стічних вод. Потрібний ступінь очистки визначають дослідним або розрахунковим шляхом, виходячи з умов змішування їх з водою водоймища і відповідної кратності розбавлення стоків.
СПОСОБИ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД
На сьогодні застосовують механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні способи очистки стічних вод. Вибір способу очистки залежить від кількості стоків, концентрації і виду забруднень, необхідного ступеня очистки, розмірів водоймища, у яке скидають стічні води, а також від впливу їх на стан водоймища.
Дуже ефективними сучасними способами можна очистити стічні води від органічних забруднень на 85.. .95%. У них залишається лише деяка кількість поверхнево-активних речовин, розчинених мінеральних солей та інших сполук.
МЕХАНІЧНІ СПОСОБИ
Перший етап очистки стічних вод - механічне видалення з них завислих і плаваючих частинок. Для цього застосовують решітки, сита, піс ко вловлювач і, відстійники, жировловлювачі.
Решітки призначені для очистки стічних вод від великих домішок, які можуть викликати псування обладнання очисних споруд. У харчовій промисловості частіше за все використовують стаціонарні решітки з проміжком між пруттями не більше 40мм. Дрібні завислі частинки розміром більше 1мм видаляють з допомогою стаціонарних чи обертальних штампованих сит.
Для видалення нерозчинних мінеральних сполук стічні води пропускають через пІсковловлювачі. Швидкість осідання завислих часток під дією сили тяжіння розраховують за формулою Стокса. У залежності від напряму руху стічних вод розрізняють горизонтальні і вертикальні пІсковловлювачі. Завислі частки будуть осідати на дно пІсковловлювача, якщо додержуються такі умови руху стоків:
при вертикальному
при горизонтальному
де V - швидкість осідання частинки у нерухомій рідині, мм/с; - швидкість течії рідини, мм/с; Н - висота шару рідини у пІсковловлювачі, м; L - довжина пІсковловлювача чи відстоювача, м.
На цьому ж принципі засновано виділення дрібних домішок у відстійниках. Тривалість перебування стічних вод у відстійниках не повинна перевищувати 2 години для запобігання гнилісного розкладу органічних речовин. Застосовують відстійники періодичної та безперервної дії. У залежності від напряму руху стоків розрізняють також горизонтальні і вертикальні безперервно діючі відстійники.
Для очистки стічних вод від забруднень, нерозчинених у воді і які мають меншу густину (мастило, нафта, жир), використовують жировловлювачі, якими можуть бути збірники, які забезпечують невелику швидкість течії стічних вод. Для очистки стоків від високодисперсних жирів використовують жировловлювачі з внутрішніми перегородками. Спливанню жирових забруднень сприяє аерування рідини.
ХІМІЧНІ СПОСОБИ
Суть хімічних способів очистки стічних вод полягає у взаємодії хімічних реагентів із забрудненнями. Вона сприяє видаленню із розчину завислих, колоїдних і розчинених сполук. Внаслідок цього знижується забарвленість, стоки знезаражуються, усуваються неприємні запахи.
Хімічну очистку вод звичайно об'єднують з механічною або біологічною. Видалити із стічних вод колоїди і солі важких металів можна змішуванням стічних вод , які мають кислу і лужну реакцію середовища. Нерозчинні гідроксиди металів і карбонат кальцію стічних вод, що мають позитивний заряд, нейтралізують негативно заряджені колоїдні частки. Частки, що утворилися, є центрами коагуляції, вони збільшуються до великих розмірів і швидко осідають у відстійниках у вигляді пластівців.
Як коагулянти використовують хлориди І сульфати окисного і закисного заліза, сульфат алюмінію (глинозем) і вапно. При обробці стічних вод коагулянтами на 90% зменшується вміст завислих часток, на декілька десятків відсотків БСК5 і на 40...80% кількість бактерій. Цей спосіб очистки стоків простий і порівняно недорогий. Істотний його недолік - незначне зниження БСК5 .
Ефективний засіб знезараження стічних вод - хлорування. Бактирицидна дія хлору викликана окисленням речовин, які входять до складу протоплазми бактеріальних клітин. Стічні води знезаражують рідким хлором або хлорованою водою, приготовленою у хлораторах.
Один із головних показників ступеня шкідливості стічних вод, що скидаються у водоймища, - споживання кисню на окислення органічних речовин, які містяться у них. При великому об'ємі скидних стоків у водоймище з малим дебітом води ці сполуки окислюють киснем повітря або спеціально доданими речовинами, наприклад, селітрою. Для аерування стоків використовують пристрої, які інтенсивно перемішують їх. Аерування сприяє не тільки окисленню стічних вод, але й біологічній очистці їх, тому що внаслілок цього інтенсифікується життєдіяльність мікроорганізмів, які розкладають органічні сполуки.
Біогенні елементи у стічних водах - азот, калій і фосфор - сприяють розвитку водоростей і вищих рослин, які забруднюють водоймище. Щоб видалити фосфор,
стічні води обробляють гідроксидом заліза або вапном. Видалити азот і калій із стічних вод дуже складно. Видалення цих елементів не запобігає розвитку рослин у поверхневих водоймищах, тому що вони можуть попасти у водоймища з водами, які стікають з полів, а азот - з дощовою водою.
ФІЗИКО - ХІМІЧНІ СПОСОБИ
В основу фізико-хімічних способів очистки стічних вод покладені процеси адсорбції, дистиляції, іонного обміну, електродіалізу, осмосу та ін.
Для очистки стоків від органічних речовин, молекули котрих гідрофобні чи слабогідротовані, застосовують активне вугілля. При цьому одержують стоки з БСК менше Імг 02/л, ХСК - 3...16 мг О2/л, з вмістом завислих речовин менше 0,5 мг/л і фосфатів - 0,1... 1,0 мг/л. Але активне вугілля дороге, тому його доцільно використовувати лише для остаточної очистки невеликої кількості стічних вод і у випадку, коли потрібен дуже високий ступінь очистки.
У вітчизняній і закордонній (Німеччина, Польща, Угорщина) спиртовій промисловості упарюють стічні води, що містять дуже багато мінеральних і органічних речовин.
Перспективна очистка стічних вод засобом електрокоагуляції і електрофлота-ції. О.М.Кривчун і П.С.Циганков встановили, що при очистці стоків цим способом на 99,4...99,7% зменшується кількість бактерій і промивні води цеху хлібопекарських дріжджів можна застосувати для приготування мелясного сусла. Ці способи енергомісткі.
БІОЛОГІЧНІ СПОСОБИ
З біологічних способів розповсюджені такі: зрошення ґрунту стічними водами, очистка їх у біологічних водоймищах і біофільтрах, обробка активним мулом, анаеробне бродіння стічних вод.
При зрошуванні ґрунту стічними водами завислі речовини затримуються, а розчинені органічні сполуки адсорбуються, піддаються різним фізико-хімічним процесам і біологічному розкладу. Стічні води - добре поживне середовище для розвитку мікроорганізмів ґрунту, які, розкладаючи органічні речовини, утворюють сполуки, які споживають рослини. Зрошення ґрунту стічними водами підвищує його родючість. Дослідженнями УкрНДІ гідротехніки і меліорації встановлена можливість зрошення стічними водами мелясно-спиртових заводів ґрунту, на якому культивують кормові культури. На таких ґрунтах можна вирощувати кормові культури без застосування азотних, калійних добрив, при цьому урожай трав збільшується на ЗО.. .40%, силосної маси кукурудзи - на 60.. .70%, кормового буряку - на 80.. .99%.
Для очистки мелясної барди використовують поля фільтрації (ґрунтові фільтри), які розташовують на легких піщаних ґрунтах, які мають добру фільтрованість. Площу для полей фільтрації ділять на дренажні ділянки (карти) по 0,25...0,4 га і огороджують валками, в які закладають трубопроводи для транспортування стоків. Дренажні ходи діаметром 8...10 мм розміщують на глибині 1...1,5 м з від-
станню 5... 10 м. На поверхні ділянок стічні води розподіляють з допомогою жолобів. Карти полів фільтрації заповнюють стічними водами шаром 5... 10 см. Під час фільтрування крізь ґрунт досягається очистка стічних вод до 90% за БСК5. Корисна площа полів фільтрації (га)
де Vc - середня кількість стічних вод, м3/добу; - питоме добове навантаження на поверхню полів фільтрації,
Узимку в залежності від географічного району розташування підприємства площу полів фільтрації збільшують на 10. ..25%.
Біологічні водоймища - штучні або природні водоймища, призначені для біологічної і фізичної очистки стічних вод. Особливу роль для очистки у біологічних водоймищах відіграють водорості і бактерії, що розкладають органічні речовини стічних вод, після чого водорості використовують для синтезу своєї біомаси продукти, що утворилися. Під дією сонячного світла водорості виділяють кисень, необхідний для аеробного окислення органічних сполук мікроорганізмами. Біологічні водоймища повинні бути неглибокими, щоб необхідне для фотосинтезу сонячне світло надходило у внутрішні шари води.
Для прискорення окислювальних процесів біологічні ставки обладнують ае-руючими пристроями, що підвищує їх продуктивність з очистки стічних вод у 5... 10 разів.
У країнах СНД, США, Японії та ін. розробляють методи використання стічних вод для вирощування одноклітинних водоростей Chlorella і Scenedegnus, біомасу яких можна використовувати як джерело рослинного білка у кормі тварин і їжі людини.
Для штучної біологічної очистки стоків використовують біологічні фільтри, у яких забруднені води окислюють киснем повітря за участю мікроорганізмів, що утворюють біологічну плівку на поверхні наповнювача фільтра.
Найбільш поширені зрошувальні біологічні фільтри різних типів. При аеру-ванні стічних вод розвивається суміш мікроорганізмів, головним чином бактерій і простіших, яку називають активним мулом. Очистка стічних вод відбувається внаслідок споживання органічних забруднень мікроорганізмами активного мулу, адсорбції і коагуляції завислих і колоїдних речовин, а також окислення органічних сполук киснем повітря. Процес очистки стічних вод активним мулом складається з таких основних стадій: видалення із стоків завислих часток, аерування суміші стічних вод з активним мулом, відділення очищених стічних вод від суспензії активного мулу і повернення його в аераційну камеру (аеротенк).
Анаеробний біологічний метод очистки стічних вод застосовують для виробничих стічних вод з високою концентрацією органічних речовин - БСКп- 10 тис.мг 02/л і більше. Цей спосіб є попереднім ступенем перед аеробною доочисткою.
У процесі очистки стоків і одержання біомаси активного мулу потрібне додавання фосфорного живлення. Цікавить спосіб очистки, у якому в активний мул вводять культури Azotobacter croecoccus і Bacillus megatherium, що дозволяє проводити процес без додавання біогенних речовин азоту і фосфору.
У колишньому СРСР розроблений спосіб біологічної очистки концентрованих стоків з використанням пліснявих і дріжджеподібних грибів І бактерій, який здійснюють при температурі 36...41° С. Ефект очистки становить 70...85%. У одержаній біомасі міститься до 60% протеїну, її можна використовувати як корм
для тварин.