Розвиток аутсорсингу у світі та україні.

Аутсорсинг швидкими темпами розвивається в усьому світі. Відповідно до опитування, проведеного компанією «СВР», 2000 найбільших світових компаній дедалі більше застосовують маркетинговий аутсорсинг і керування проектами як довгострокове й економічно високоефективне рішення. Спостерігається збільшення ролі консалтингових послуг і зовнішнього керування у проектному керуванні компаній. Дослідження "Стан індустрії керування проектами" охопило майже 1 тис. професійних менеджерів проектів і керівників вищої ланки компаній, що є в переліку "Global 2000" і працюють у таких галузях, як виробництво, охорона здоров'я та інформаційні технології.

Згідно з відповідями респондентів, 39 % компаній уже використовують зовнішні послуги з маркетингового аутсорсингу та керування проектами або мають намір зробити це в найближчий період. Більша частина компаній активно використовує консультантів із керування проектами, переважно для безпосереднього керування проектами компанії (66%) чи додаткового набору персоналу (61 %). Крім цього, дослідження підтвердило, що зовнішніми послугами, які користуються найбільшим попитом, є ведення проектів (project delivery), тренінги з керування проектами і повномасштабне керування проектами (кожна по 40,7 %).

На російському ринку простежується тенденція до підвищення попиту на аутсорсинг і зовнішнє керування проектами. Багато компаній починають усвідомлювати, що для середніх і великих проектів керівник проекту – це не навантаження до посади. Насамперед це має бути професіонал у керуванні проектами, що володіє специфічними методами керування. Найчастіше до цього висновку компанії доходять після кількох невдалих проектів, які реалізовували некваліфіковані фахів­ці. З іншого боку, очікувати, що компанії, для яких проекти не є основним бізнесом, мають таких високопрофесійних працівників, не доводиться, оскільки це непрофільна діяльність їхніх менеджерів. Це усвідомлення зумовлює підвищення попиту на фахівців із зовнішнього керування проектами, однак дефіцит висококваліфікованих керівників проектів ще тривалий період буде стримувати його задоволення.

Маркетинговим аутсорсингом та аутсорсингом бізнес-процесів цікавиться дедалі більша кількість світових компаній. Так, 34 % респондентів планують доручити зовнішнім фахівцям керування частиною своїх бізнес-процесів, зокрема у сфері офшорного бізнесу.

Влада держав Дубай та Острова Мен докладає значних зусиль для залучення офшорних компаній. Цьому мають сприяти низький рівень оподаткування як компаній, так і приватних осіб, а також прагнення урядів адаптувати законодавство з метою створення необхідних умов для офшорної діяльності. Так, у Дубаї створено першу у світі вільну зону аутсорсингу. Виконавчий директор технологічного центру "Dubаі Internet City" вільної зони електронної торгівлі ОАЕ Бен Сулейман заявив про те, що підрозділи чотирьох банків (двох місцевих, одного регіонального й одного міжнародного) будуть перетворені в окремі аутсорсингові компанії, що дасть змогу їм стати джерелом прибутку, а не витрат.

Для України та інших країн СНД аутсорсинг є порівняно новою організаційною схемою діяльності, що й обмежує її застосування. Найчастіше потенційні замовники посилаються на фактори, пов'язані з довірою до постачальника (ризик щодо розголошення конфіденційної інформації й втрати контролю над проектом), а також з незначним досвідом роботи за схемою аутсорсингу (недостатня інформованість про можливості та майже відсутність досвіду). Це свідчить про початковий етап розвитку ринку аутсорсингу в Україні.

Для визначення рівня затребуваності аутсорсингу підприємствами України та інших країн СНД можна використати результати дослідження "Аутсорсинг програмних послуг у Росії", проведеного в 2003 р. з ініціативи компанії "Аплана" аналі­тичним агентством "Elashkin Research" за підтримки ІА "Комп'ютера". Основний предмет дослідження аутсорсингу програмних послуг – передання зовнішній компанії завдань щодо розробки, супроводу і тестування програмних систем.

Загалом, результати здійсненого дослідження дають змогу визначити перспективне зростання ринку програмних послуг у Росії: нині близько половини опитаних компаній тією чи іншою мірою використовують аутсорсинг послуг. Водночас 48 % опитаних компаній не мають статті в ІТ-бюджеті на роботу із зовнішніми постачальниками послуг, і тільки 17 % виділяють на такі контракти більше ніж 5 % коштів з ІТ-бюджету. Це свідчить про значний потенціал зростання ринку послуг, що очікується насамперед за рахунок залучення нових замовників серед тих, хто має незначний досвід роботи із зовнішніми постачальниками або планує зайнятися цією діяльністю. Крім цього, близько 40 % компаній ще не визначились щодо роботи із зовнішніми постачальниками.

Головним критерієм використання аутсорсингу в тій чи іншій сфері, як було зазначено, є економічна ефективність. Якщо передання будь-якої функції зумовлюєзменшення витрат, то ця функція буде передана аутсорсеру. В нашій країні ситуація поки інша. Це зумовлено такими причинами:

· низькою вартістю робочої сили і патерналізмом, що спричинює неможливість ефективного керування кадровими ресурсами;

· відсутністю прогнозованих бюджетів, що призводить до можливості ефективного планування як внутрішніх, так і зовнішніх витрат.

Нині в Україні, використовуючи елементи аутсорсингу, можна вирішити чимало проблем. Наприклад, застосовують зовнішні організації-аутсорсери при ретроспективній конверсії, штрих-кодуванні, корпоративній каталогізації. Загалом можна стверджувати, що окремі галузі економіки країн СНД повільно, але впевнено рухаються в напрямку аутсорсингу технологій і частково аутсорсингу кадрових ресурсів.

Незважаючи на те, що аутсорсинг як організаційну схему ми запозичили із Заходу, результати дослідження дають змогу зазначити, що російські підприємства не копіюють досвід зарубіжних колег, а самостійно досліджують можливості застосування цієї схеми в умовах Росії своїм країнам. Проведене дослідження відображає розходження у підходах до використання аутсорсингу в Україні та країнах Заходу. Це стосується насамперед мотивів затребування послуг спеціалізованих компаній і критеріїв вибору постачальників.

Разом із цим ціни на ці послуги потрібно формувати таким чином, щоб кожен аутсорсер мав змогу покривати свої витрати й отримувати певний залишок на розвиток. Так, виграш отримує й організація, котра володіє певними необхідними ресурсами, що дає змогу заздалегідь знизити ціни, встановлені нею на послуги. При цьому світова практика формування ціни на послуги аутсорсингу базується на граничній ціні певного покоління програмно-технічного комплексу. Отже, вартість послуг не може бути меншою від суми витрат на підтримку сервісу і вартості програмно-технічного комплексу в межа покоління. Проте в сучасних умовах розрахунок повної вартості навряд чи дає змогу запропонувати конкурентоспроможні ціни. Надалі багатоскладова вартостей аутсорсингу, прийнята у практиці Заходу, буде виключатися. Нині для розрахунку ціни використовують не формулу аутсорсингу, а формулу лізингу, тобто всі додаткові послуги і частина прямих витрат дотуються.

Аутсорсинг у логістиці.

Логістика як елемент маркетингової політики розподілу – одна із сфер, які підпадають під дію аутсорсингу. Дедалі часті­ше торгові та виробничі компанії доручають комплексне склад­ське і транспортне обслуговування стороннім фірмам, Однак бурхливий розвиток аутсорсингових послуг на логістичному ринку ще попереду.

Вітчизняний ринок аутсорсингу в логістиці почав зароджуватися з приходом в Україну транснаціональних торгових кор­порацій кілька років тому. Подальший його розвиток відбувався завдяки імпортерам, котрі передавали спеціалізований фірмам складські і транспортні операції з обробки своїх вантажів. Нині логістичним компаніям доручають ведення справ не тільки імпортери, а й постачальники місцевого товару.

Аутсорсинг логістичних функцій і бізнес-процесів полягає у передачі частково або повністю окремих логістичних функцій або комплексних логістичних бізнес-процесів зовнішньої організації - аутсорсеру. В якості аутсорсера виступає спеціалізована компанія - логістичний посередник. Серед логістичних посередників особливе місце займають логістичні провайдери - організації, які надають комплекс логістичних послуг на основі аутсорсингу. Інше назва сфери діяльності логістичних провайдерів - контрактна логістика.

В основі аутсорсингу логістичних функцій лежить прагнення організацій до скорочення логістичних витрат, а також бажання сконцентруватися на основних видах діяльності. Транспортні функції не є основним видом діяльності компаній - виробників продукції у відповідності з логікою ефективного управління повинні бути винесені «за межі» організації. При цьому використання послуг логістичних провайдерів, які мають необхідні ресурси і володіють необхідними компетенціями (технологія, ноу-хау, спеціальне обладнання, підготовлені кадри), призводить не тільки до зниження рівня загальних затрат, а й до якісної підвищенню рівня обслуговування кінцевого поживача. Поєднання інструментів логістики та аутсорсингу створює організації необхідні для успішного функціонування в умовах сучасного ринку конкурентні переваги. Такий підхід до реалізації логістичних функцій і бізнес-процесів отримав назву «концепція логістичного аутсорсингу».

Концепція логістичного аутсорсингу полягає в відсутності необхідного використання власних ресурсів для реалізації логістичних операцій, які організація може довірити зовнішньому партнеру. Багато організацій, приймаючи рішення про логістичний аутсорсинг, не відмовляються від виконання окремих логістичних функцій, тому що вже мають необхідним складським господарством і транспортом. Реструктуризація активів компаній (реструктуризаційний аутсорсинг) в комплексі з логістичним аутсорсингом є вихід з ситуації, що склалася: залучення послуг логістичного провайдера вигідніше, ніж утримання, ремонт і обслуговування відповідної інфраструктури власними силами. В останні роки рішення на користь логістичного аутсорсінгу все частіше беруть і українські компанії.

Зростання обсягів послуг аутсорсингу в галузі логістики пов'язане також і з відміною державного контролю над перевезеннями. Бажання більшості фірм-виробників зробити акцент на основній діяльності, наявність тенденції до зниження матеріальних запасів, поява комп'ютерних програм, керуючих логістичними системами, створюють умови для передачі логістичних функцій і процесів спеціалізованими провайдерами. Логістичні компанії мають сьогодні комплексний комп'ютерний метод спостереження, який знижує ризик при транспортуванні і підвищує престиж фірми, що було б неможливо, якби дана функція виконувалася самою фірмою. Транспортні провайдери (третя сторона), використовуючи обмін електронними даними та супутникові системи, намічають курс фрахту, щоб точно повідомити клієнтам місцезнаходження їх водіїв і термін доставки. У середовищі «точно в термін» (just-in-time), де вікно поставки може становити всього лише 30 хвилин, така технологія є вирішальною.

Транспортні провайдери, вони ж провайдери (оператори) логістичних послуг (Logistic Service Providers) - це комерційні організації, які надають послуги у сфері логістики, виконують окремі операції або комплексні логістичні функції (складування, транспортування, управління замовленнями, фізичний розподіл), а також здійснюють інтегроване управління логістичними ланцюжками підприємства-клієнта.

У більшості зарубіжних літературних джерел для визначення сутності діяльності організації - логістичного провайдера вживається термін «логістичний провайдер третього рівня» (third party logistics provider, 3PL).

Сьогодні розвивається нове покоління логістичних провайдерів 3PL, які об'єднують стратегічне управління логістичними ланцюгами і оперативне управління реалізації стратегічних рішень. Логістичний провайдер четвертого рівня (fourth party logistics provider, 3PL) - підприємство, яке спеціалізується на плануванні та оптимізації всіх логістичних процесів уздовж усього ланцюжка створення вартості. Це підприємство володіє знаннями та вміннями в області постачальницької, розподільної логістики і логістики вивезення відходів, а також в галузі комунікаційних технологій.

Дослідження ринку послуг аутсорсингу, що надаються логістичними провайдерами, показало, що найбільш активні в світі користувачі послуг - підприємства комп'ютерної галузі та виробники товарів широкого споживання (90 і 85% відповідно). Серед компаній, не так активно застосовують логістичний аутсорсинг, - підприємства автомобільного, хімічної галузі та роздрібної торгівлі. Проте від 50 до 60% фірм цих галузей вже використовують послуги логістичних провайдерів.

Найбільш часто передавалися на аутсорсинг логістичні функції:

• Складування (73,7%);

• Зовнішня транспортування (68,4%);

• Оформлення вантажів / платежів (61,4%);

• Внутрішня транспортування (56,1%);

• Консолідація вантажів / дистрибуція (40,4%);

• Пряма транспортування (38,6%).

Ефективність аутсорсинг-проектів в області логістики залежить від ряду факторів, основними з яких традиційно вважаються зниження загальних витрат і зміна структури витрат організації (зниження або повне виключення витрат, пов'язаних з транспортуванням, забезпеченням безпеки, експлуатацією транспортних засобів, утримання та навчання персоналу, інформаційним обслуговуванням , (доставка «від дверей до дверей», а також скорочення Термінів поставки, моніторинг процесів транспортування, зниження числа помилок та ін.)

Оцінюючи ефективність логістичного аутсорсингу в цілому і ті можливості, які надає ІТ-підхід, неможна не відзначити, що в умовах розширення міжнародних зв'язків та виходу на світовий ринок організації- замовнику можуть бути життєво необхідна підтримка партнера - логістичного аутсорсера, що володіє сучасними бізнес- технологіями. Зокрема, для компаній, що розвивають такі напрямки бізнесу, як електронна торгівля, партнерство з логістичним провайдером означає забезпечення функціонування збутової мережі. Не менший інтерес послуги логістичних провайдерів викликають у виробників продукції, що прагнуть задовольняти індивідуальні запити клієнтів в умовах жорсткої конкуренції та диференційованого попиту.