Формати креслення (ГОСТ 2.301-68)

Практична робота № 1

Тема: Формати. Лінії креслення та їх призначення.

1. Основні вимоги до виконання та оформлення

технічної документації

Формати креслення (ГОСТ 2.301-68)

Уся технічна документація виконується на аркушах певних розмірів – форматах. Розміри та позначення основних та допоміжних форматів встановлює ГОСТ 2.301-68 „Формати”.

ГОСТ 2.301-68 встановлює п’ять основних форматів: А0, А1, А2, А3, А4, розміри яких наведені у таблиці 2.1. ГОСТ 2.301-68 допускає застосування формату А5, розміри якого дорівнюють 148х210.

Таблиця 2.1 – Позначення та розміри основних форматів

Позначення формату	А0	А1	А2	А3	А4
Розміри сторін, мм	1189х841	594х841	594х420	297х420	297х210

Усі основні формати, крім формату А4, можна розміщати і горизонтально, і вертикально (рис. 2.1 б та в). Формат А4 розміщають лише вертикально (рис.2.1а).

а) б) в)

Рисунок 2.1 – Розміщення основного напису на форматі креслення

На форматі А4 основний напис виконують по його довжині (на короткому боці формату). На усіх інших форматах основний напис виконують у правому нижньому куті формату (рис. 2.1.б та в).

Допоміжна графа основного напису при горизонтальному розміщені формату виконується у лівому верхньому куті, а при вертикальному розміщені формату – у правому верхньому куті вертикально. На рисунку 2.1 наведені приклади розміщення на форматі основного напису та допоміжної графи основного напису при різних орієнтаціях основних форматів. На рисунку 2.1 а наведений формат А4, на рисунку 2.1 б та в різні орієнтації формату А3 та будь-якого більшого формату.

Креслення, крім зображень предмета з розмірами, їхніми граничними відхиленнями і вказівок про шорсткість поверхонь містить також напис у вигляді текстової частини, таблиць, позначення зображень, швів зварених з'єднань тощо. Серед таких написів наявні і такі, які за їхній зміст називають основними.

Основні написи виконують у вигляді таблиці і розміщують у правому нижньому куті формату.

В основному написі поміщають такі відомості:

1) позначення документа, що дозволяє визначити виріб, на яке він розроблений, і вид документа;

2) найменування чи розпізнавальний індекс підприємства, що випустило документ;

3) масштаб, у якому виконане креслення;

4) кількість аркушів, з яких складається даний документ;

5) матеріал, з якого повинна бути виготовлена деталь;

6) прізвища і підписи осіб, що брали участь у розробці і затвердженні документа;

7) відповідну літеру за ГОСТ 2.102-68, яка позначає, до якої стадії проектування даного виробу відноситься документ і деякі інші дані.

Основний напис стандартизований за ГОСТ 2.104-68 і має три форми: 1, 2 і 2а (рисунок 3 – рисунок 5).

Форму 1 застосовують на кресленнях і схемах, форму 2 - на першому аркуші текстового документа, форму 2а - на наступних аркушах як графічних, так і текстових документів.

Рисунок 3 - Основний напис за формою 1 ГОСТа 2.104-68, що застосовують на кресленнях і схемах на першому їх аркуші

Рисунок 4 - Основний напис за формою 2 ГОСТа 2.104-68, що застосовують на текстовихконструкторських документах на першому їх аркуші

Рисунок 5 - Основний напис за формою 2а ГОСТа 2.104-68, що застосовуютьнаграфічних і текстовихконструкторських документах на наступних їх аркушах

У графах основних написів (номер граф на формах наведено в дужках) зазначають:

- у графі 1 – назву виробу за ГОСТ 2.109-73 (найменування виробу повинно відповідати прийнятій термінології і бути якомога коротким. У найменуванні, що складається з декількох слів, на першому місці розміщують іменник, наприклад „Колесо зубчасте”); а також назву документа, якщо цьому документові присвоєно шифр (шифри не присвоюють лише кресленням деталей та специфікаціям.

Наприклад на складальне креслення будь-якого виробу присвоюють за ГОСТ 2.102-68 шифр СБ. Тоді у графі 1 основного напису, наприклад, на складальне креслення виробу „Редуктор” повинно бути записано: Редуктор. Складальне креслення;

- у графі 2 - позначення документа на виріб за ГОСТ 2.201-80 з додаванням шифру документа за ГОСТ 2.102-68, ГОСТ 2.701-76 (на схеми);

- у графі 3 - позначення матеріалу (графу заповнюють лише на кресленнях і ескізах деталей);

- у графі 4 - літеру, яку присвоєно даному документові за ГОСТ 2.103-68. Віднесемо навчальні графічні документи до документів виробу одиничного виробництва, що призначені для разового виготовлення, яким присвоюють літеру „И”;

- у графі 5 - масу виробу, на навчальних документах не заповнюють;

- у графі 6 - масштаб за ГОСТ 2.302-68;

- у графі 7 - порядковий номер аркуша, на якому продовжується зображення однієї і тієї ж деталі або складальне креслення всього виробу (на документах, що складаються з одного аркуша, графу не заповнюють);

- у графі 8 - загальну кількість аркушів документу для однієї і тієї ж деталі або складального креслення всього виробу (графу заповнюють лише на першому аркуші);

- у графі 9 - назву або розпізнавальний індекс підприємства, що випустило документ.

2. Лінії креслень (ГОСТ 2.303-68).

При виконанні креслень використовують лінії, що встановлені стандартом ГОСТ 2.303-68 (таблиця 1), в залежності від товщини суцільної товстої основної, яку беруть у межах s = 0,5 . . . 1,4 мм.

Таблиця 1 – Різновиди ліній та їх призначення

Назва лінії	Накреслення	Товщина	Призначення
Суцільна товста основна		s	Лінії видимого контуру; лінії переходу видимі; лінії контуру перерізу (винесеного і такого, що входить до складу розрізу)
Суцільна тонка		s/3 – s/2	Лінії контуру накладеного перері­зу; лінії розмірні та виносні; лінії штрихування; лінії-виноски та їх полички; лінії для підкреслюван­ня фізичних написів та позначен­ня розміщених поруч деталей; лінії обмеження виносних еле­ментів на виглядах, розрізах і пе­рерізах; лінії переходу уявні; лінії для позначення слідів площин; лінії побудови характерних точок у спеціальних побудовах
Суцільна хвиляста		s/3 – s/2	Лінії обриву; лінії розмежування вигляду та розрізу
Штрихова		s/3 – s/2	Лінії невидимого контуру; лінії переходу невидимі
Штрих-пунктирна тонка		s/3 – s/2	Лінії осьові та центрові; лінії пе­рерізів, що є осями симетрії для накладених чи винесених перері­зів; лінії для зображення розгортки, суміщеної з виглядом
Штрих-пуктирна потовщена		s/3 – s/2	Лінії, що позначають поверхні, які потребують термообробки або на які наноситиметься покриття; лінії для зображення елементів, розміщених перед січною площи­ною ("накладена проекція")
Штрих-пунктирна з 2 крапками		s/3 – s/2	Лінії згину на розгортках; лінії для зображення частини виробу в крайніх чи проміжних положен­нях; лінії для зображення розгортки, суміщеної з виглядом
Розімкнута		s – 1,5 s	Лінії перерізів

Приклад призначення окремих типів ліній показано на рисунку 6.

Рисунок6-Приклад призначення окремих типів ліній

Домашнє завдання: виконати конспект- С.К.Боголюбов с.12-17 , накреслити таблицю 1 в конспект. Вивчити типи ліній та їх призначення.