Стан охорони праці в україні та інших країнах
За зростання на 7% економічної активності в країні впродовж 2006 р. рівень загального травматизму знижено майже на 9%. Під час виконання трудових обов’язків загинуло 1077 осіб, що на 1% менше, ніж у 2005 р.
Зниження рівня смертельного травматизму відбулося на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості – на 33%, нафтогазовидобування – 66%, агропромислового комплексу – 16%, машинобудування – на 9% .
Водночас на 8% зріс рівень смертельного травматизму у вугільній промисловості, на 17% – у будівництві, на 10% – у соціально-культурній сфері, в енергетиці – на 19%, на підприємствах житлово-комунального господарства – на 6%, більше ніж у двічі – у газовій промисловості.
Більше половини нещасних випадків на виробництві припадає на індустріальні регіони – Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Київську області.
З метою запобігання виробничому травматизму та для підвищення рівня промислової безпеки органами Держпромгірнагляду впродовж 2006 року проведено понад 207 тис. оперативних обстежень підприємств. Через загрозу травмувань працівників державні інспектори призупиняли експлуатацію та виконання робіт майже на 253 тис.об’єктів. До адміністративної відповідальності притягнено понад 94 тис. працівників, з них більше 20 тис. – керівники підприємств. Сума штрафів сягнула майже 7,3 млн. грн..
Як свідчить аналіз виробничого травматизму, основними причинами його високого рівня на більшості підприємств вугільної промисловості залишаються:
– незадовільний рівень виробничої і трудової дисципліни працівників, низька культура виробництва, відсутність належного контролю з боку інженерно-технічних працівників за дотриманням паспортів кріплення і технологічних паспортів ведення робіт згідно з вимогами нормативних актів з промислової безпеки;
– низький рівень підготовки спеціалістів і керівників, велика плинність кадрів, часта зміна керівництва шахт і дільниць, несвоєчасне та неякісне їх навчання;
– порушення правил експлуатації шахтного конвеєрного та локомотивного транспорту, гірничого та електромеханічного обладнання;
– несвоєчасне та формальне проведення медичних оглядів та профдобору працівників;
– низька ефективність функціонування на шахтах системи управління охороною праці на нарядної системи тощо.
Основними напрямами наглядової діяльності у вугільній галузі, окрім подолання вказаних причин, залишаються посилення нагляду за дотриманням стану провітрювання та пилогазового режиму, впровадження широкомасштабної комплексної дегазації вугільних пластів, вдосконалення форм і методів організації державного нагляду на підприємствах недержавної форми власності та інші.
На підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості виробничий травматизм зі смертельними наслідками знизився порівняно з 2005 р. на 34%. Основними причинами нещасних випадків були численні грубі порушення правил безпеки безпосередньо виконавцями робіт; незадовільний технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; незадовільна робота керівників і посадових осіб щодо створення безпечних і шкідливих умов праці.
Статистичні дані свідчать, що:
– кожні три хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання в світі помирає одна людина;
– в Україні внаслідок травм кожні 5 годин помирає одна людина;
– кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи;
– в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;
– кожного місяця в світі на роботі травмується така кількість людей яка дорівнює населенню Парижа.
Основними причинами смертельного травматизму на підприємствах нафтохімічного комплексу є порушення вимог безпеки щодо організації та виконання ремонтних, технологічних робіт, які пов’язані зі шкідливими і небезпечними факторами, навмисні вбивства працівників підприємств і операторів АЗС, низький рівень професійної підготовки працівників, знань з питань організації та безпечного виконання робіт.
На транспорті зростання смертельного травматизму сталося внаслідок ДТП, виконання робіт під вивішеною частиною автомобіля без установки надійних підставок, падіння з кузова автомобіля.
В організаціях, закладах і установах соціально-культурної сфери і торгівлі зростання кількості нещасних випадків є наслідком убивств працівників (сторожів, охоронників, менеджерів) зловмисниками та ДТП (
Головною причиною високого рівня травматизму та професійних захворювань є недостатня ефективність виробничого контролю:
– в багатьох галузях системи управління охороною праці (СУОП) діють формально і фактично відсутні;
– незадовільний стан охорони праці вимагає значного підвищення координаційного впливу Держпромгірнагляду на центральні та місцеві органи влади у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
– застаріла нормативна база (охорона праці починається з нормативної бази);
– з появою постійного і надійного джерела фінансування головних державних і галузевих заходів з охорони праці – страхових коштів – цю справу треба вирішувати у стислий термін;
– треба підвищувати відповідальність роботодавців за створення безпечних умов виробництва;
– вдосконалення системи технічної підтримки державного нагляду, діагностика обладнання та сертифікація продукції;
– подальший розвиток нового напряму – обов’язкового страхування об’єктів підвищеної небезпеки.
На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п’ятьма основними причинами:
– незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань охорони праці;
– відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм;
– недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту;
– повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах;
– спрацьованістю засобів виробництва.
За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що більш економічно вигідно вкладати кошти в охорону праці, аніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій та профзахворювань на виробництві. Можливості для цього є на більшості підприємств уже на сьогодні на Україні.