Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра
На табло у вигляді детальної схеми наносяться:
межі зони можливого хімічного забруднення з розбивкою за секторами (див. зразок табло);
усі технологічні будинки ХНО, де працюють люди;
місця зберігання НХР з указівкою кількості ємкостей на цих місцях та об`ємом кожної ємкості;
Підприємства, установи та організації, які розташовані в зоні можливого хімічного забруднення на всю глибину цієї зони.
Якщо на одному табло неможливе детальне розташування території ХНО і території, яка опиняється у ЗМХЗ, то робиться окремо табло для ХНО і окремо для цієї території.
На табло може бути розміщено будь-яку додаткову інформацію, яка дає змогу скоротити термін прийняття рішення черговим диспетчером.
Продовження додатка 1
Зразок
ТАБЛО
| ВАТ “Еталон” |
| Завод “Феросплав” |
| Південь |
 |
| Соснове |
| Осикове |
| Машівке |
| Мирне |
| Стрийське |
| Бурлацьке |
| ВО “Молокозавод” |
| Аміак - 30 т |
| Запасна брама |
| Сектор І |
| Сектор ІІ |
| Сектор ІІІ |
| Сектор IV |
| Сектор V |
| Сектор VIII |
| Сектор VI |
| Сектор VII |
| р. Сирець |
| Основна брама |
| 1 см = 700 м |
| Схема оповіщення |
| Черговий диспетчер (ВОХР) |
| Директор заводу 31-01-61 |
| Управління з питань НС 23-03-08 |
| Головний інженер 34-56 та прямий |
| Чергові аварійні зміни 34-76 |
| Цех № 1 34-90 |
| Цех № 2 34-92 |
| Черговий МВ ВС 02 (34-09-09) |
| Об`єкти за списком |
Можливі глибини розповсюдження хмари
| Аміак, інверсія | |||
| Кількість, т | Глибина, км | ||
| - 20оС | 0оС | + 20оС | |
| 0,5 | <0,5 | <0,5 | 0,5 |
| 0,5 | 0,5 | 0.5 | |
| 2,30 | 2,45 | 2,65 | |
| 4,90 | 5,25 | 5,45 |
| Аміак, ізотермія | |||
| Кількість, т | Глибина, км | ||
| - 20оС | 0оС | + 20оС | |
| 0,5 | <0,2 | <0,2 | 0,2 |
| 0,2 | 0,2 | 0.3 | |
| 1,30 | 1,45 | 1,65 | |
| 3,90 | 3,25 | 3,45 |
Графік визначення СВСП
| м\с | день | ніч | |||
| ясно | півясно | хмарно | ясно | півясно | хмарно |
| 0,5 | КРНВЕКЦІЯ | ІНВЕРСІЯ | |||
| 0,6-2,0 | |||||
| 2,0-4,0 | |||||
| більш 4, | ІЗОТЕРМІЯ | ІЗОТЕРМІЯ |
Телефони для оповіщення
| Назва об`єкта | Телефон | Час підходу хмари, хв. |
| Сектор І | ||
| с. Осикове | 32-45-76 | |
| Сектор ІІ | ||
| ВАТ “Еталон” | 33-43-65 | |
| Сектор ІІІ | ||
| ВАТ “Еталон” | 32-11-23 | |
| с. Бурлацьке | 34-12-91 | |
| Сектор IV | ||
| Завод “Феросплав” | 33-45-91 | |
| с. Стрийське | 35-29-61 | |
| Сектор V | ||
| Завод “Феросплав” | 33-45-91 | |
| Сектор VI | ||
| с. Машівке | 33-81-01 | |
| Сектор VII | ||
| с. Мирне | 33-02-01 | |
| Сектор VIII | ||
| с. Соснове | 33-31-21 |
Малюнок 1
Додаток 2
до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті
Зразок:
ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова комісії ТЕБ та НС ____________________
(Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій)
Ініціали, прізвище
“___”_______________ _____ р.
Форма 1/рхз/клас
ДОВІДКА
про зміни ступеня хімічної небезпеки
| Найменування АТО, ХНО | Раніше наданий ступінь хімічної небезпеки | Новий ступінь хімічної небезпеки | Примітки |
| АТ «Молокозавод» | Новий об`єкт | ІІ | Побудовано в січні 2001 року. Має 50 т аміаку. Дані про об`єкт наведено у ф.1/рхз, пункт 25 |
| ВАТ «Хімпром» | І | ІІ | Унаслідок створення системи із зниження глибини розповсюдження хвилі хлору з 20 км до 5 км, кількість населення у ПЗХЗ знизилась з 8 тис. чол. до 2 тис. чол. (ф.1/рхз, пункт 33) |
| м. Костянтинове | ІІІ | ІІ | Унаслідок будівництва очисних споруд у м. Костянтиновому збільшилась кількість хлору на 2 т (ф.1/рхз, пункт 3) |
| м. Цюрупинськ | І | ІІІ | Унаслідок переведення виробництва на безхлорну технологію на ХЦПК на підприємстві повністю вилучено 100 т хлору |
Начальник управління
Військове звання Підпис Ініціали, прізвище
“___”________________ _____ р.
Додаток 3
до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті
1. ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКІВ
Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижчевизначених умов.
На хімічно небезпечному об`єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 2 ємкості по 50 і 100 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.
Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 4 км і ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 18 кв. км, у ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +200С (див. абзац 3.2.1 Методики). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.
Розвязок : Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об`ємом одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 100 т хлору дорівнює 82,2 км (табл. 8).
З урахуванням того, що ємкість обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить
Г = 82,2/2,4=34,25 км.
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить
Шпзхз=0,3 · 34,250,6 =2,5 км.
Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить
2,5 · 4 км =10 кв. км.
Площа населеного пункту складає 18 кв. км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 10 · 100/18=55,6 %.
Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює
12000 · 55,6/100=6672 особи.
Втрати населення розподіляються:
легкі – до (6672 · 25/100)=1668 осіб,
середньої тяжкості – до (6672 · 40/100)=2669 осіб,
зі смертельними наслідками – до (6672 · 35/100)=2335 осіб.
Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) становить 9/5=1,8 год.
Для оперативного прогнозування приймається j=3600.
Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:
Sзмхз= 3,14 · 34,252 = 3683,42 кв. км.
Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:
Sпзхз=0,11 · 34,252 = 129,04 кв. км.
Примітки:
якщо об`єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;
за наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах;
після закінченні розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об`єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).
Приклад 2. На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км;
на відстані 6 км від осередку ураження розташований сільський населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб;
площа сільського населеного пункту становить 18 кв. км.
Метеоумови: температура повітря + 250С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.
Виконати розрахунки для аварійного планування.
Розвязок: З урахуванням лісового масиву та сільського населеного пункту розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:
глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 32,5 км
коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в лісовому масиві на кожний 1 км лісу становить 1,7 (табл.3);
коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в сільському населеному пункті на кожний 1 км сільського населеного пункту становить 2,5 (табл. 3).
Таким чином, глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина після проходження 3 км лісу становить
| Г= 3 км · 1,7 | = | 5,1 км; |
глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина після проходження населеного пункту глибиною 4 км, становить
| Г= 4 км · 2,5 | = | 10 км. |
Враховуючи наведене, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює
32,5 км - 5,1 км – 10 км + 3 км + 4 км = 24,4 км.
Приклад 3. На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 12 км;
на відстані 3 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 5 км.
Метеоумови: температура повітря + 200С, інверсія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.
Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.
Розвязок:
глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 32,5 км;
коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожний 1 км населеного пункту становить 3,5 (табл. 3).
коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в лісовому масиві на кожний 1 км лісу становить 1,7 (табл.3);
Таким чином глибина розповсюдження, яку могла пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 12 км, становить
| Г= 12 км · 3,5 | = | 42,0 км. |
після проходження населеного пункту глибина розповсюдження буде становити
12 км · 32,5/42,0 = 9,0 км
З урахуванням проведених розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде лише 9 км і не вийде за межі міста.
Приклад 4. На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 1 тонни. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 12 км.
Метеоумови: температура повітря + 200С, інверсія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.
Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.
Розвязок :
Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 4,8 км.
Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожний 1 км населеного пункту становить 3,5 (табл. 3).
Враховуючи те, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише 4,8 км, глибина розповсюдження, яку могла пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 4,8 км, становить
| Г= 4,8 км · 3,5 | = | 16,8 км. |
після проходження населеного пункту глибина розповсюдження буде становити
4,8 км · 4,8/16,8 = 1,37 км
З урахуванням проведених розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде лише 1,37 км.
Приклад 5. На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 10 км.
Метеоумови: температура повітря + 200С, інверсія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.
Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.
Розвязок :
Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 82,2 км.
Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожний 1 км населеного пункту становить 3,5 (табл. 3).
Враховуючи те, що глибина розповсюдження, яку могла пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 10 км, становить
| Г= 10 км · 3,5 | = | 35,0 км. |
після проходження населеного пункту глибина розповсюдження буде становити
82,2 км - 35,0 км + 10 км = 57,2 км
З урахуванням проведених розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде лише 57,2 км.
Приклад 6. Унаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +200С. Напрямок вітру 600 (північно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.
Розвязок: З урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с j=900 (табл. 5), а глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює 11,3 км (табл. 8).
1. Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 год. (табл. 21).
2. При інверсії та швидкості вітру 2 м/с швидкість переносу повітря дорівнює 10 км/год (табл. 2). Таким чином, за час випарювання 10 т хлору - 1,12 годин, глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює близько 11,3 км, що узгоджується з даними табл. 8 і приймається для подальших розрахунків.
3. Площа ЗМХЗ за формулою (1) Методики дорівнює:
Sзмхз = 8,72 · 10-3 · 11,32 · 90 = 100,21 кв. км
4. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:
Sпрог.= 0,081*11,32* 40,2 = 13,648 кв. км
5. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення
Шпзхз=0,3 · 11,30,6 =1,29 км.
Приклад 7. Порядок нанесення даних на карту.
1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру – західний.
| Аміак – 20 т |
| Північ |
| Схід |
| Південь |
| Захід |
| Зона можливого хімічного забруднення |
| Прогнозована зона хімічного забруднення |
2.Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.
| Хлор – 35 т |
| Північ |
| Схід |
| Південь |
| Захід |
| Зона можливого хімічного забруднення |
| Прогнозована зона хімічного забруднення |
Додаток 4
до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті