Види горіння та класифікація пожеж

Для вибору ефективних заходів і засобів пожежної безпеки необхідно ознайомитись з природою процесу горіння, його формами та видами.

Горіння – екзотермічна (з виділенням тепла) реакція окислення речовини, яка супроводиться виділенням диму, виникненням полум`я або світінням.

Розрізняють два види горіння:

- повне – при достатній кількості окисника, продуктами такого горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін.

- неповне – при недостатній кількості окисника.

При неповному горінні утворюються – оксид вуглецю (СО), альдегіди, смоли та ін.

На пожежах, як правило, горіння відбувається неповне (брак окисника), що ускладнює пожежогасіння внаслідок погіршення видимості та утворення токсичних речовин у повітрі.

Горіння може бути гомогенним або гетерогенним.

При гомогенному горінні речовин, що вступають в реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан.

При гетерогенному горінні початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі.

Пожежі, переважно, характеризуються гетерогенним горінням.

За швидкістю поширення полум`я горіння поділяється на:

- дефлаграційне горіння – швидкість полум`я в межах декількох метрів за секунду;

- вибухове – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням ударної хвилі (внаслідок різкого зростання тиску). При цьому швидкість полум`я досягає сотень метрів за секунду.

Детонаційне – це горіння, яке поширюється з надзвуковою швидкістю (кілька тисяч метрів за секунду). Передача теплоти в суміші здійснюється не шляхом повільного процесу теплопровідності, а шляхом поширення ударної хвилі.

За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи:

- негорючі – речовини та матеріали не здатні до горіння в повітрі нормального складу. Це переважно неорганічні матеріали, металеві, гіпсові, цегляні конструкції та ін.

- важкогорючі – це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, але після його вилучення не здатні до самостійного горіння (асфальтобетон, фіброліт, пресовані дерев`яно-волокнисті плити та ін.).

- горючі – речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення (папір, целюлоза та ін.).

Деякі речовини за певних умов мають здатність до самозаймання – без нагріву їх зовнішнім джерелом.

Виділяють три види самозаймання:

- теплове;

- хімічне;

- мікробіологічне.

Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів пожежі за ГОСТ 27331-87, поділяються на відповідні класи та підкласи:

Клас А – горіння твердих речовин, що супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням;

Клас В – горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (підклас В);

Клас С – горіння газів;

Клас Д – горіння металів легких, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (підклас Д), а також металовмістких сполук (підклас Д3);

Клас Е – горіння електроустановок під напругою.

Деякі речовини за певних умов мають здатність до самозаймання – без нагріву їх зовнішнім джерелом.

Категорія пожежної безпеки приміщення (будівлі, споруди) – це класифікаційна характеристика пожежної безпеки об`єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.

Відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (нормативні акти з пожежної безпеки) приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на кілька категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія А (вибухонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28 ^оС в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 ^оС та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні, пило- або пароповітряні суміші при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні більше 5 кПа.

Категорія В (пожежонебезпечна). Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодіє з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорії А чи Б.

Категорія Г Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Забезпечення пожежної безпеки об’єкта досить складне і багатоаспектне завдання і для його вирішення необхідно підходить комплексно.

Основними системами комплексу заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта є:

- організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежнотехнічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацію ДПД (добровільних пожежних дружин) та ПТК (постів технічного контролю), проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об’єкта в цілому та ін.;

- технічні заходи передбачають: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об’єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т.п.;

- заходи режимного характеру передбачають: заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях; недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об’єктах; регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо;

- експлуатаційні заходи включають: своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції).