Розрахунок обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний

Розглядається пункт взаємодії автомобільного та залізничного транспорту як одноканальний пункт взаємодії. Залізничний транспорт доставляє вантаж на пункт взаємодії, автомобільний вивозить. Добовий вантажопотік становить Q, т. тарно-штучних вантажів. В одній разової подачі вантажу залізничним транспортом Q_B = 250 т (4 вагони по 62,5 т. вантажів), з боку автотранспорту застосовані автомобілі з вантажопідйомністю q = 5 тонн. Вхідний потік подач вагонів і автомобілів описується законом Пуассона. Тривалість роботи залізничного транспорту та пункту взаємодії Т = 24 год. на добу, автомобільного Т_А = 14 год. Імовірність безвідмовної роботи вантажно-розвантажувальних механізмів (ВРМ) Р_М = 0,9, а імовірність того, що немає потреби у розвантаженні вантажу на склад для виконання технологічних операцій Р_С = 0,9. Обсяг сортування вантажу на складі _С = 3 % вантажопотоку, що проходить через склад.

Завдання. Визначити обсяг перевалки тарно-штучних вантажів за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний, а також розрахунковий обсяг переробки в пункті, якщо відомо, що добовий вантажопотік Q = 1100 +10 №, т. Переробна здатність ВРМ перевантаження: за прямим варіантом складає П_1-3 = 65 +0,5 №, т / рік, при розвантаженні вантажу з вагона на склад - П_1-2 = 70 +0,5 №, т / рік і при завантаженні вантажу зі складу на автомобіль - П_2-3 = 55 + 0,5 №, т / рік, де № визначає індивідуальний номер варіанта роботи студента.

Приклад. Методика виконання роботи подана для умов: Q =1000 т. = 1 тис.т; П_1-3 = 60 т/год, П_1-2 = 65 т/год, П_2-3 =50 т/год.

У зв'язку з тим, що автотранспорт працює тільки протягом двох змін, необхідно спочатку встановити обсяг перевалки з залізничного транспорту на автомобільний за цей період.

Переробна спроможність вантажного фронту (ділянки вантажного двору, де безпосередньо завантажують і розвантажують вагони і автомобілі) - це найбільша кількість тонн вантажу або вагонів, яке може бути вивантажено (завантажено). Переробна спроможність вантажного фронту по зв'язках 1-3, 1-2, 2-3 відповідно до потокового графу (рис. 2.1) також розраховується з урахуванням тривалості періоду роботи автомобільного транспорту:

П'_1-3 = П_1-3 Т_А =60 14 = 840 т = 0,84 тис.т; (6)

П'_1-2= П_1-2 Т_А =65 14= 910 т = 0,91 тис.т;

П₂'_-3 = П_2-3 Т_А=50 14= 700 т. = 0,7 тис.т.

Рис. 2.1 Потоковий граф перевантаження із залізничного транспорту на автомобільний: 1 – залізничний транспорт, 2 – склад, 3 – автомобільний транспорт

Маса вантажу, яка надійде на вантажний фронт за час Т_А

Q'=Q T_A /T = 1 14:24 = 0,583 тис. т. (7)

Кількість вантажу, що перевантажується за схемою вагон - автомобіль, може бути визначено за формулою

Q_1-3 = η′ Q′, (8)

де η′ – частка вантажу, що переробляеться за схемою вагон - автомобіль за

час T_А.

Частка вантажу, що перевантажується по прямому варіанту за час роботи

автотранспорту, може бути визначена за формулою:

η′ = ( - В – )/ 2А = (0,485 - )/( - 2 0,006) = 0,83, (9)

де А, В и С – коефіцієнти, значення яких визначаються наступним чином:

А = Р Q (П′_1-2 П′_2-3 – П′_1-3 П′_2-3 – П′_1-3 П′_1-2 + (П′_1-3)²) = 0,614 1 (0,91 0,7 - 0,84 0,7 - 0,84 0,91 + 0,84²) = - 0,006; (10)

В = Р Q (П′_1-3 П′_2-3 + П′_1-3 П′_1-2 – 2(П′_1-3)²) – (П′_1-3)² П′_1-2 П′_2-3 = 0,614 1 (0,84 0,7 +0,84 0,91 - 2 0,84²) - 0,84² 0,91 0,7 = - 0,485; (11)

С = РQ (П′_1-3)² = 0,614 1 0,84² = 0,433 (12)

В окремому випадку, коли А = 0, частка вантажу, що перевантажується за

прямим варіантом з вагонів в автомобілі за час роботи автотранспорту, буде визначатися таким чином:

η′ = (Р Q) / (П′_1-2 П′_1-3) . (13)

Значення коефіцієнта Р, що входить до формул (10) - (13), визначається таким чином:

P = (1 – P⁰_В )(1 – P⁰_А ) P_С Pм П′_1-3 =(1 - 0,097) (1 - 0) 0,9 0,9 0,84=0,614, (14)

де P⁰_В , P⁰_А – ймовірність того, що за час T_А на вантажний фронт не

прибуде відповідно, жодного вагона або автомобіля . Для пуассонівського вхідного потоку, який характеризується середньою інтенсивністю потоку подачі вагонів і автомобілів, ймовірність того, що за час T_А на вантажний фронт не прибуде жодного вагона або автомобіля, відповідно будуть визначатися за формулами:

P_В⁰= e^−λ_В ^T_А =e^{−0,167 14} = 0,097 (15)

P⁰_А = e^−λ_А ^T_А =e^{−14,3 14} 0. (16)

Середня інтенсивність потоку подач вагонів

подач/год. (17)

Середня інтенсивність потоку автомобилів

авт./год. (18)

Таким чином відповідно рівнянню (13), за прямим варіантом буде перевантажено

т. (19)

Частка вантажу, перевантажена з вагонів у автомобілі за прямим варіантом:

= 484 : 1000 = 0,484. (20)

Розрахунковий обсяг вантажопереробки вантажного фронту в пункті взаємодії залізничного та автомобільного транспорту

Qп = Q (η + (1 – η) Kп + (1 – η) _С) = 1000( 0,484 + (1 - 0,484)2 + (1 - 0,484)0,03) = 1531 т., (21)

де Qп – розрахунковий обсяг вантажопереробки, т;

K_П - кількість повторних переробок вантажу при перевантаженні його

через склад (у даному прикладі Кп = 2);

_С – коефіцієнт, що враховує додатковий обсяг переробки вантажів, викликаний сортуванням, зважуванням та іншими операціями з вантажем на складі (за умовою завдання _С= 3 %) .

Додаток А

Таблиця 1 - Варіанти завдання: технічна характеристика комбайна та агротехнічні умови роботи ЗТК

№ варіанту	Марка зернозбирального комбайна	Країна виробник	Технічна характеристика комбайна	Агротехнічні умови
	Продукт. за год. основного часу WKP, т/год.	Продукт вивант. шнека WШК, т/год.	Міст кість бункера , м3	Площадь поля, S, га	Урожайність, U т/га	Віддаль перевезень зерна, lij, км	Середня технічна швидкість АТЗ, vТ , км/год
	Скиф - 330	Україна					5,5
	Вектор 410	Росія
	Акрос 530	Росія
	Джон-Дір 9500	США	17,6		11,0
	Кейс 2166	США			10,0		6,5
	Клас Мега 204	ФРН	15,5
	Джон-Дір STS	США
	СК-5М-1 Нива	Росія	7,2		3,0
	Дон- 1500	Росія	11,5				6,5
	КЗС-812	Беларусь			5,5		5,5
	Скиф - 290	Україна			8,5
	Джон-Дір 9600	США	13,6		11,0
	Кейс 2166	США			10,0
	Клас Мега 204	ФРН	15,5				6,5
	Джон-Дір STS	США
	Нью Холенд ТС	Голланд
	Дон- 1500	Росія	11,5
	СК-5А Нива	Росія			3,0		6,5
	Палессе GS16	Беларусь					5,5
	КЗС-1218	Беларусь
	Кейс 2166	США			10,0
	Клас Мега 204	ФРН	15,5
	Джон-Дір СTS	США					6,5
	СК-5М-1 Нива	Росія	7,2		3,0
	Дон- 1500	Росія	11,5
	КЗС-812	Беларусь			5,5
	Скиф - 290	Україна			8,5		6,5
	Джон-Дір 9500	США	13,6		11,0		5,5
	Кейс 2166	США			10,0
	Клас Мега 204	ФРН	15,5

Таблиця 2. - Результати експериментальних спостережень величини t_Ц, год. для розрахунків по варіантах

Варіанти	Характеристики	Значення характеристик
	Середини інтервалу, ti	0,38	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,45	0,46	0,47	0,48	0,50	0,51	0,52
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,48	0,49	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,60	0,61	0,62	0,63	0,64	0,65	0,66
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,44	0,45	0,46	0,47	0,48	0,49	0,50
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54	0,55	0,56
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,52	0,53	0,54	0,55	0,56	0,57	0,58
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,31	0,32	0,33	0,34	0,35	0,36	0,37
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44	0,45
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,34	0,35	0,36	0,37	0,38	0,39	0,40
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,38	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,62	0,63	0,64	0,65	0,66	0,67	0,68
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,44	0,45	0,46	0,47	0,48	0,49	0,50
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,49	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54	0,55
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54	0,55	0,56
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,31	0,32	0,33	0,34	0,35	0,36	0,37
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44	0,45
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,45	0,46	0,47	0,48	0,49	0,50	0,51
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,30	0,31	0,32	0,33	0,34	0,35	0,36
Кількість значень в інтервалі, ni
	Середини інтервалу, ti	0,62	0,63	0,64	0,65	0,66	0,67	0,68
Кількість значень в інтервалі, ni

Додаток Б

Таблиця 1. - Данні індивідуального завдання для виконання роботи за підрозділом 2.1

Кількість транспортних одиниць, які поступають в пункт взаємодії за добу n, од.	Частка транспорту в потоці	Собівартість 1 год простою, грн	Середня тривалість обслуговув 1 трансп одиниці tоб, год
вагонів	автомобілів	вагона Св	автомобіля Са	ВРМ СМ
90+№	0,15 -0,01№	0,85 + 0,01№	4+0,1№	0,8+0,1№	7+ 0,1№	0,3+0,01№

Примітка:

№ - індивідуальний номер завдання студента відповідно журнального списку

ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Розрахунково-пояснювальна записка (РПЗ) виконується на аркушах формату А4.

Першим аркушем розрахунково-пояснювальної записки є титульний аркуш (додаток А), другим — завдання на виконання курсового проекту.

Записка повинна бути чітко написана чорнилами чорного кольору або надрукована. В разі комп'ютерного набору використовують шрифти текстового редактора Word (розмір 14 пунктів, міжрядковий інтервал - 1,5).

Текст РПЗ необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий — не менше З0 мм, правий — не менше 10 мм, верхній — не менше 20 мм, нижній —• не менше 20 мм.

Вписувати в текст РПЗ окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом або пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання проекту можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою(коректором) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка).Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок проекту і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин розрахунково-пояснювальної записки «ЗМІСТ». «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. У кінці заголовка пункту ставиться крапка. Підкреслення заголовка і перенесення частини слова в заголовках не допускаються.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу. Кожну структурну частину пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.

Нумерація.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул виконують арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою РПЗ є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок РПЗ. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини РПЗ, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні РПЗ, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.»(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку, йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (рисунки, фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в РПЗ безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках РПЗ, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в РПЗ (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад; (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1 ... 2... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Запис цифрового матеріалу

Порядкові числівники, які визначені арабськими цифрами, занотовують з доданням відмінкових закінчень, наприклад: 15-й кілометр, 2-та година; римськими — без добавлянь. Порядкові номери конференцій, сторіч, кварталів, місяців слід писати римськими цифрами: ХХ11 конференція, XXI сторіччя, IV квартал. При перерахунку однорідних чисел — величин і відношень одиниці потрібно ставити тільки після останнього числа, наприклад: 5, 10, 15, 25 і 50 %.

Ілюстрації.

Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст — ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має три основних елементи: найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»; порядковий номер ілюстрації, який вказується арабськими цифрами; тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу в РПЗ є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Ілюстрації виконують чорнилом або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У РПЗ слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Формули.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, які мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі.

Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Одиницю фізичної величини від тексту розшифровки відокремлюють комою, наприклад: V швидкість руху автомобіля, км/год.

Після розшифровки кожного позначення (окрім останнього) ставлять крапку з комою, після останнього ставлять крапку.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити по одному вільному рядку. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць (рис.1). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки і заголовки рядків — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 пт. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку РПЗ або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиця(номер) Назва таблиці

Заголовки граф
Підзаголовки граф
Заголовки
рядків

Рис. 1. Структура таблиці

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її "шапку", в другому випадку — бокову сторону.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.