Основні поняття і визначення. Основним об'єктом дослідження, керування й оптимізації в логістиці є матеріальний потік

Основним об'єктом дослідження, керування й оптимізації в логістиці є матеріальний потік. Інформаційні, фінансові, сервісні потоки (так названі потоки, що супроводжують матеріальному) розглядаються як генеруючі досліджуваним матеріальним потоком.

Визначення логістики звичайно дається в широкому і вузькому змісті.

У широкому змісті логістика - це наука про керування й оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і зв'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків у визначеній мікро-, мега- чи макроекономічній системі для досягнення поставлених перед нею цілей.

У вузькому змісті (з позицій бізнесу) логістика - це інтегральний інструмент менеджменту, що сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (з погляду зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг) керування матеріальними і (або) сервісними потоками, а також супутніми їм потоками інформації і фінансових засобів.

Пприведемо ряд визначень логістики, сформульованих вченими і практиками Америки, Франції, Німеччини, Росії.

Логістика - це планування, організація і контролювання усіх видів діяльності по переміщенню і складуванню, що забезпечують проходження матеріального і зв'язаного з ним інформаційних потоків від пункту закупівлі сировини до пункту кінцевого споживання.

Логістика - наука про сукупність різних видів діяльності, спрямованої на одержання необхідної кількості продукції у встановлений час у заздалегідь установленому місці, у якому склалася необхідність у цій продукції.

Логістика - наука про планування, реалізацію і контроль ефективних і ощадливих з погляду витрат операцій переміщення і зберігання матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також зв’язаної ними інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання відповідно до вимог клієнтури.

Логістика - наука про процес фізичного розподілу продукції в просторі і в часі.

Логістика - наука про взаємозв'язки і взаємодію постачання зі збутом і транспортом.

Логістика - наука про взаємодію всіх елементів виробничо-транспортних систем: від виробництва до продуктивного споживання.

Логістика - комплексний напрямок у науці, що охоплює проблеми керування матеріальними потоками.

Логістика - наука про раціональну організацію виробництва перерозподілу, що комплексно вивчає постачання, збут і розподіл засобів виробництва.

Логістика - наука про планування, керування і контроль на підприємстві, оброблюваного там матеріального потоку і відповідного йому інформаційного потоку.

Різноманіття визначень характерно для цієї динамічно розвивається області знань і практики. Однак усі вони підтверджують, що логістичні системи керування потоковими процесами відносяться до особливого класу систем керування, специфіку якого ще має бути розкрито і конкретизовано.

У найбільш загальній постановці з позицій логістики можна досліджувати виникнення, перетворення або поглинання матеріальних і супутніх потоків на визначеному економічному об'єкті, що функціонує як система, тобто реалізуючої поставлені перед ним цілі і розглянутому в цьому змісті як єдине ціле. Дії, що прикладаються до матеріального (супутнього) потоку в такій системі, називаються логістичними операціями або логістичними функціями.

Формою існування матеріальних потоків повинен бути рух конкретних видів продукції (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції) у процесах закупівель, виробництва і збуту. Тому матеріальний потік можна визначити як матеріальні ресурси, які знаходяться в стані руху, незавершене виробництво, готова продукція, до якої застосовуються логістичні операції або функції, зв'язані з фізичним переміщенням у просторі (навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення продукції, її сортування, консолідація, розукрупнення і т.п.). Під матеріальними ресурсами (МР) ми будемо розуміти предмети праці: сировина, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби, складальні одиниці, паливо, запасні частини, призначені для ремонту й обслуговування технологічного устаткування й інших основних фондів, відходи виробництва. Незавершене виробництво (НВ) — це продукція, не закінчена виробництвом у межах даного підприємства. Готова продукція (ГП) — це продукція, що цілком пройшла виробничий цикл на даному підприємстві, цілком укомплектована, минулий технічний контроль, здана на склад або відвантажена споживачеві (торговельному посередникові).

Приведені визначення у відомому змісті умовні. Так, сировина, напівфабрикати можуть бути готовою продукцією і, у свою чергу, готова продукція може бути матеріальними ресурсами для інших товаровиробників у залежності від умов виробництва, звертання і місця продукції в розглянутій логістичній системі. Особливим видом матеріальних ресурсів є тара й упакування, що грають важливу роль у логістиці, особливо в процесах фізичного розподілу товарів. Якщо продукція не знаходиться в стані руху, то вона переходить у запас. Таким чином, матеріальний потік, розглянутий у визначеному тимчасовому перетині, є запасом матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції.

Логістичною операцією назвемо будь-яку дію, на предмет подальшої декомпозиції в рамках поставленої задачі дослідження або менеджменту, зв'язану з виникненням, перетворенням або поглинанням матеріального і супутніх йому інформаційних, фінансових, сервісних потоків. Логістичною функцією будемо називати відособлену сукупність логістичних операцій, спрямованих на реалізацію поставлених перед логістичною системою і (або) її ланками задач.

До логістичних операцій відносяться, наприклад, такі дії, здійснені над матеріальними ресурсами або готовою продукцією, як навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення, приймання і відпустка зі складу, збереження, перевантаження з одного виду транспорту на іншій, сортування, консолідація, розукрупнення, маркірування і т.п. Логістичними операціями, зв'язаними з інформаційними і фінансовими потоками, що супроводжують матеріальний потік, можуть бути збір, збереження, передача інформації про матеріальний потік, розрахунки з постачальниками і покупцями товарів, страхування вантажу, передача прав власності на товар і т.п. Об'єднання логістичних операцій у функції залежить насамперед від виду розглянутої логістичної системи.

Одним з найбільш важливих у логістиці є поняття логістичної системи.

Логістична система (ЛС) - це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, що складається з елементів - ланок, взаємозалежних у єдиному процесі. Керування матеріальними і супутніми їм потоками, причому задачі функціонування цих ланок об'єднані внутрішніми цілями організації бізнесу і (або) зовнішніми цілями.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів-ланок, між якими установлені визначені функціональні зв'язки і відносини.

Ланкою логістичної системи (ЛЛС) називається деякий економічно і (або) функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшої декомпозиції в рамках поставленої задачі аналізу або побудови логістичної системи, що виконує свою локальну мету, зв'язану з визначеними логістичними операціями або функціями.

Ланки логістичної системи можуть бути трьох основних типів: що генерують, перетворюючі і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки. Часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, у яких зазначені три основні типи ланок комбінуються в різних сполученнях. У ланках логістичної системи матеріальні (інформаційні, фінансові) потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свій зміст, параметри, інтенсивність і т.п. Як ланки логістичної системи можуть виступати підприємства-постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства і їхні підрозділи, збутові, торговельні, посередницькі організації різного рівня, транспортні й експедиційні підприємства, біржі, банки й інші фінансові установи, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу і зв'язку і т.д.

Поряд з логістичною системою в західній і вітчизняній економічній літературі повсюдно використовується поняття логістичного ланцюга. Назвемо логістичним ланцюгом безліч ланок логістичної системи, лінійно упорядковане по матеріальному (інформаційному, фінансовому) потокові з метою аналізу або проектування визначеного набору логістичних функцій і (або) витрат. Правомочність такого підходу до визначення, на наш погляд, підтверджується споконвічним змістом, вкладеним у це поняття на Заході, що полягав у спробах виділити або згрупувати визначені логістичні операції (функції) і відповідні їм витрати в логістичному ланцюзі з метою підвищення ефективності менеджменту.

Орієнтований по матеріальному потоці логістичний ланцюг включає фірму - виробника готової продукції (одного найменування), споживача (покупця) і логістичного посередника, у якості якого виступає перевізник - юридична або фізична особа, що здійснює доставку товару покупцеві. Логістичний ланцюг являє собою ланцюг збуту (прямій дистрибюції) готової продукції фірми-виробника. З позицій логістичного менеджменту продавець, перевізник і покупець є лінійно зв'язаними ланками логістичної системи, що генерують, перетворюючи і поглинаючими матеріальними і супутними йому інформаційними і фінансовими потоками.

Ддля реалізації процедури постачання (продажу) товару покупцеві необхідний набір визначених логістичних операцій і функцій:

ü одержання й обробка інформації про замовлення,

ü підготовка потрібної кількості готової продукції до перевезення, затарювання, навантаження, перевезення, розвантаження, приймання готової продукці, оформлення товарно-транспортних документів, розрахунки за перевезення й інші операції,

ü передача прав власності на товар покупцеві (власне продаж).

.Кожній логістичної операції відповідають визначені витрати виробника.

В логістичному ланцюзі, по якому проходять товарний і інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяються наступні головні ланки: закупівля і постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів; збереження продукції і сировини; виробництво товарів; розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції; споживання готової продукції (рисунок 1.2). Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої елементи, що в сукупності утворить матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносяться: транспортні засоби й облаштованості, складське господарство, засоби зв'язку і керування. Логістична система, природно, охоплює і кадри, тобто тих працівників, що виконують усі послідовні операції.

Як наука логістика ставить і вирішує такі завдання :

ü прогноз попиту і, на його основі, планування запасів;

ü визначення необхідної потужності виробництва і транспорту;

ü розробка наукових принципів розподілу готової продукції на основі оптимального керування матеріальними потоками;

ü розробка наукових основ керування перевантажувальними процесами і транспортно-складськими операціями в пунктах виробництва й у споживачів;

ü побудова різних варіантів математичних моделей функціонування логістичних систем;

ü розробка методів спільного планування, постачання, виробництва, складування, збуту і відвантаження готової продукції, а також ряд інших задач.

Вироблені наукою знання дозволяють приймати обґрунтовані рішення в області керування матеріальними потоками. Для практичної реалізації прийнятих рішень потрібні конкретні дії. Тому інша група визначень розглядає логістику як господарську діяльність: логістика - напрямок господарської діяльності, що полягає в керуванні матеріальними потоками в сферах виробництва і звертання .

Можливість планування різних операцій і проведення аналізу рівнів елементів логістичної системи визначила її поділ на макро- і мікрологістику.

Макрологістика вирішує питання, зв'язані з аналізом ринку постачальників і споживачів, виробленням загальної концепції розподілу, розміщенням складів на полігоні обслуговування, вибором виду транспорту і транспортних засобів, організацією транспортного процесу, раціональних напрямків матеріальних потоків, пунктів постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів, з вибором транзитної або складської схеми доставки товарів.

Мікрологістика вирішує локальні питання в рамках окремих фірм і підприємств. Прикладом може служити внутрішньовиробнича логістика, коли в межах підприємства плануються різні логістичні операції, такі, як транспортно-складські, вантажно-розвантажувальні й ін. Мікрологістика забезпечує операції по плануванню, підготовці, реалізації і контролю за процесами переміщення товарів усередині промислових підприємств. Відмінність між макро- і мікрологістикою полягає ще й у тім, що в масштабах першої взаємодія між учасниками процесу руху товарів відбувається на основі купівлі-продажу товарів, а в рамках другої — на безтоварних відносинах.