Приклад підрахунків середньої кількості ділянок та предметів місцевості на 1 гектар об'єкта знімання

Назва ділянок та предметів місцевості	Середня кількість об'єктів на 1 га
А. Ділянки, що зображаються в масштабі плану:
житлові будинки
господарські капітальні будови
адміністративні та інші приміщення
окремі ділянки (площі, сквери тощо)
інші об'єкти
	N = 20
Б. Об'єкти, що зображаються позамасштабними умовними знаками:
виходи на поверхню мережі інженерного обладнання території
стовпи лінії зв'язку, електропередач
газорегулювальні пункти
висоти точок
інші об'єкти
	«=23

Таблиця IV. 1.5 Розрахунок надлишкової інформації залежно від масштабу знімання

Приблизне, але доволі точне співвідношення між середньою квад­ратичною похибкою (у метрах) вимірювання віддалі за планом т₀ і розра­хованим знаменником масштабу М_Р можна записати так:

(IV. 1.7)

Великомасштабне топографічне знімання

Формула (IV. 1.7) отримана з таких міркувань. Лінія на плані чи карті вимірюється циркулем-вимірником. Квадратична похибка суміщення голок вимірювача з кінцями лінії, що вимірюється, дорівнює 0,2 мм.

Тому відрізок на плані вимірюється з абсолютною квадратичною похиб­кою 0,2 л/2 ~ 0,3 мм. Йому відповідає відрізок на місцевості (w₀ - похибка вимірювання лінії у метрах).

Тому

(IV. 1.8)

Наприклад, в умовах забудованої території з капітальними будинками та густою сіткою виходів на поверхню інженерних підземних комунікацій можна прийняти т₀ = 0,15 м.

Розрахований знаменник масштабу знімання становитиме:

М₀= М_Р = 500. Необхідний масштаб знімання 1:500.

Ще приклад. Необхідно вимірювати лінії на плані з точністю 0,6 м. Тоді

М₀= М_Р =2000. Необхідний масштаб знімання 1:2000.

Обґрунтування вибору масштабу топографічного знімання можна виконувати і без розрахунків, на підставі рекомендацій Основних положень [14]. Критеріями слугують два типи територій, що картографуються:

I тип - територія з багатоповерховою забудовою, територія великого
міста;

II тип - територія переважно з малоповерховою забудовою та неза-
будована територія.

Масштаби топографічних карт та планів, а також масштаби топографічного знімання залежно від типу території картографування подано у табл. IV. 1.6.

Основні положення дають змогу за необхідності для створення робочих креслень на території II типу плани масштабу 1:1000 збільшувати до масштабу 1:500 і для складання проекту детального планування на території II типу плани масштабу 1:5000 збільшувати до масштабу 1:2000.

Доволі вдало можна вибрати масштаб знімання за допомогою наближеної формули, якщо вже заданий переріз рельєфу. Формула має вигляд:

Розділ IV

(IV. 1.9)

де h - розрахований переріз рельєфу, м; і— середній ухил місцевості, відсотки; і = tgv , v - середній кут нахилу місцевості.

Таблиця IV. 1.6 Рекомендовані масштаби знімання залежно від типу території

Масштаби топографічних планів або карт	Тип І	ТипІІ
1:500	1:500	-
1:1000	-	1:1000
1:2000	1:2000	-
1:5000	картоскладання	1:5000
1:10000	1:10000 або картоскладання	-

Приклад:

1) нехай переріз h_p = 1 м, v_cep= 6°; tg6° = і = 0,1 = 10%. Тоді

2) нехай переріз h = 1 м, V = 3°; tgT = і = 0,05 = 5%. Тоді

сер

Навпаки, якщо визначений масштаб знімання, то за (IV. 1.9) можна визначити необхідний переріз рельєфу. Справді, розв'язавши (IV. 1.9) відносно h (у метрах), отримаємо:

і% • М₀

(IV. 1.10)

Нехай М₀ = 5000; v = 4°; і = tg 4° = 0,0699 = 7 %. Тоді

Стандартного перерізу \ = 3,5 м у табл. IV. 1.3 немає. Кінцевий переріз вибирається на підставі нерівності

(IV. 1.11)

Великомасштабне топографічне знімання

де h - розрахована висота перерізу (А = 3,5 м); \- найближчий до роз­рахованого переріз.

У табл. IV. 1.3, для V = 4° і масштабу 1:5000, Aq= 2 м - найближчий

переріз до розрахованого. Тобто для знімання потрібний переріз \ = 2 м. Формули (IV. 1.9) та (IV. 1.10) наближені, проте доволі широко застосовуються під час знімання сільських населених пунктів.

IV. 1.6. Технічний проект топографо-геодезичних робіт

Технічний проект (програма) визначає призначення, зміст та обсяг робіт, їхню кошторисну вартість, термін виконання та інші важливі показники топографо-геодезичних робіт на об'єкті знімання.

Попередньо, до складання проекту, виконуються збирання та аналіз топографо-геодезичних матеріалів, які дають змогу встановити топографічну вивченість ділянки робіт і можуть бути використаними у ході знімання. Необхідні матеріали отримують у територіальних інспекціях державного геодезичного нагляду ГУГК, в управлінні по справах будівництва та архітектури в обласних та райдержадміністраціях.

Топографо-геодезичні роботи, що здійснюються для створення планів масштабів 1:5000-1:500, виконують на основі держзамовлення, замовлень окре­мих міністерств, відомств, підприємств та організацій різних форм власності.

Роботи виконуються організаціями і суб'єктами підприємницької діяль­ності, які мають ліцензії на виконання топографо-геодезичних робіт.

Проект складається із трьох частин: 1) текстової; 2) графічної; 3) кошторисної.

У текстовій частині описуються:

• призначення топографо-геодезичних робіт;

• коротка фізико-географічна характеристика ділянки знімання;

• відомості про топографо-геодезичну вивченість;

• обґрунтування вибору масштабу знімання і висоти перерізу рельєфу;

• способи побудови планових та висотних геодезичних мереж з ураху­ванням фізико-географічних умов місцевості та наявності відомих геодезичних пунктів;

• організація та терміни виконання робіт, заходи з техніки безпеки та охорони праці тощо.

Графічна частина проекту містить схеми, матеріали аерознімання, карто­графічні матеріали, на яких зображена:

Розділ IV

• ділянка знімання;

• відомі геодезичні пункти;

• пункти планової та висотної робочої основи знімання;

• номенклатура і розграфлення аркушів карт та планів тощо. Кошторисна частина проекту обґрунтовує необхідні грошові витрати на

організацію робіт, на матеріали, виготовлення геодезичних планових та висот­них знаків, закладання цих знаків, дослідження приладів, виконання польового геодезичного вимірювання, попереднє та кінцеве опрацювання вимірів, складання технічного звіту, припинення робіт.

Топографо-геодезичні роботи виконують тільки після погодження із замовником і затвердження технічного проекту організаціями, що видають дозвіл на виконання цих робіт.