Основні принципи ведення бухгалтерського обліку та складання звітності
Сутність та види господарського обліку.
У широкому розумінні облік означає спостереження, вимірювання та реєстрацію важливих для людини природних та суспільних явищ, які впливають на її життєдіяльність. Зокрема, таким явищем є господарська діяльність – будь-яка д-ть, що пов’язана з вир-вом, обміном і споживанням матеріальних та нематеріальних благ. Субєктами господарської д-ті є фіз. та юр. особи. Господарський облік являє собою процес відображення кількісних і якісних характеристик господарської діяльності з надання повної і правдивої інформації для прийняття рішення.
Господарський облік поділяють на 3 види:
1) Оперативний – використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами з метою управління ними в період їх здійснення;
2) Статистичний – вивчає і контролює масові суспільно – економічні та окремі типові явища і процеси;
3) Бухгалтерський – відображає господарську діяльність підприємств, організацій і установ.
Основні принципи ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Принцип бух обліку – це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінюванні та реєстрації госп операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності. Принципи:
1) Обачність – застосування в бух обліку методів оцінювання, які повинні запобігати недооцінці забовязань та втрат і завищенню оцінки активів і доходів п-ва.
2) Повне висвітлення – фін звітність повинна містити всю інф-ю про фактичні й потенційні наслідки госп операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
3) Автономність —що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства
4) Послідовність — принцип постійного (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
5) Безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюються, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
6) Нарахування та відповідність доходів і витрат — принцип для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
7) Превалювання змісту над формою —операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
8) Історична (фактична) собівартість —пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання.
9) Єдиний грошовий вимірник —вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці.
10) Періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.
Ведення бух обліку і складання фін звітності регламентується національним положенням бух обліку (ПСБО), які розробляються і вдосконалюються з урахуванням вимог міжнародних стандартів та особливостей системи обліку України.