Інвестиції (капітальні вкладення) на підприємстві та їх ефективність, інновації та научно-технічний прогрес
449. Згідно чинного законодавства поняття інвестицій визначається як:
а) сукупність грошових коштів підприємства, яка використовується ним для одержання прибутку;
б) грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприємства;
в) сукупність майнових та інтелектуальних цінностей,що використовується об’єктом підприємницької діяльності з метою одержання прибутку;
г) сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької діяльності з метою створення прибутку або досягнення соціального ефекту.
450. Згідно з найбільш повним визначенням «інновації» - це:
a) удосконалення процесу діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності;
б) технічне удосконалення виробництва шляхом механізації виробничих процесів;
в) комплексне використання досягнень науково-технічного прогресу;
г) новостворені, або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукти, або послуги, організаційно-технічні рішення адміністративного, комерційного, або іншого характеру, що істотно структуру та якість виробництва і соціальної сфери.
451. Інноваційна діяльність –
а) діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень, розробок, яка зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;
б) вдосконалення продукту впровадженого на ринку або вдосконалення технологічного процес, що застосовується у практичній діяльності;
в) удосконалення процесу діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності;
г) діяльність технічних підрозділів підприємства, науково-дослідних лабораторій по впровадженню у виробництво нової техніки з метою підвищення його економічної ефективності.
452. За сферою застосування інновації поділяють на:
а) одиничні і дифузні;
б) локальні і системні;
в) технічні і організаційні;
г) продуктові і процесуальні.
453. За причинами виникнення інновації поділяють на:
а) сировинні і продуктові;
б) виробничі і управлінські;
в) радикальні і удосконалюючи;
г) стратегічні і реактивні.
454. За способами впровадження інновації поділяють на:
а) системні і одиничні;
б) радикальні і удосконалюючи;
в) технічні і управлінські;
г) споживчі і спонукальні.
455. Інновації, результатом яких є удосконалення методів планування , розрахунку показників діяльності підприємства називаються:
а) організаційними;
б) економічними;
в) соціальними;
г) юридичними.
456. За сферою внесення змін інновації поділяють на:
а) радикальні і поліпшуючи (модифікаційні);
б) технічні і організаційні;
в) стратегічні і реактивні;
г) локальні і системні.
457. Інновації, які кардинально змінюють організаційні засади підприємства називають:
а) радикальними;
б) поліпшуючими;
в) реактивними;
г) технічними.
458. Інновації, які сприяють незначним змінам існуючого асортименту продукції, технології і систем управління називають:
а) реактивними;
б) поліпшуючими;
в) організаційними;
г) економічними.
459. Комерціалізація новацій здійснюється протягом таких етапів життєвого циклу інноваційного процесу:
а) створення новації, впровадження та зростання, зрілість, занепад;
б) фундаментальні дослідження, дослідно-конструкторські роботи, впровадження інновації, зростання попиту, зрілість;
в) фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, дослідно-конструкторські роботи, впровадження інновації, зростання попиту, занепад;
г) впровадження інновації, зростання попиту, зрілість, занепад.
460. Залежно від ступеня новизни виокремлюють такі групи інновацій:
а) економічні, організаційно-управлінські, технологічні, продуктові; соціальні (культурні, політичні, екологічні);
б) базові, псевдоінновації, поліпшуючі;
в) радикальні, нові для певного підприємства, нові для галузі певної країни;
г) інновації-продукти, інновації-технології.
461. Залежно від економічного призначення виокремлюють такі групи інновацій:
а) економічні, організаційно-управлінські, технологічні, продуктові; соціальні (культурні, політичні, екологічні);
б) базові, псевдоінновації, поліпшуючі;
в) радикальні, нові для певного підприємства, нові для галузі певної країни;
г) інновації-продукти, інновації-технології.
462. Залежно від змісту виокремлюють такі групи інновацій:
а) економічні, організаційно-управлінські, технологічні, продуктові; соціальні (культурні, політичні, екологічні);
б) базові, псевдоінновації, поліпшуючі;
в) радикальні, нові для певного підприємства, нові для галузі певної країни;
г) інновації-продукти, інновації-технології.
463. Процес отримання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки та впровадження останньої в життя називається:
а) організаційним прогресом;
б) технічним розвитком;
в) фундаментальними дослідженнями;
г) науково-технічним прогресом.
464. Інноваційними процесами називаються:
а) проведення досліджень у галузі фундаментальних наук;
б) сукупність прогресивних, якісних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі;
в) процес упровадження новинок у виробництво;
г) використання зарубіжних аналогів як бази для оцінки технічних параметрів продукції.
465. Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів називаються:
а) портфельні запозичення;
б) капітальні вкладення;
в) фінансові інвестиції;
г) реальний інвестиції.
466. Переміщення капіталу з одних активів в інші об’єкти інвестування в процесі інвестиційної діяльності підприємства це ¾:
а) інвестування бюджетних асигнувань;
б) реінвестування;
в) капітальні вкладення;
г) самофінансування.
467. Інвестиції, які являють собою загальний обсяг засобів, що інвестуються за рахунок всіх джерел у певному періоді називають:
а) портфельними;
б) фінансовими;
в) чинними;
г) валовими.
468. Чисті інвестиції це ¾:
а) сума амортизаційних відрахувань;
б) валові інвестиції, збільшені на суму амортизаційних відрахувань;
в) валові інвестиції, зменшені на суму амортизаційних відрахувань;
г) сума валових та портфельних інвестицій.
469. Прямі фінансові інвестиції називають також:
а) плановими;
б) оперативними;
в) поточними;
г) стратегічними.
470. Залежно від об'єктів інвестування розрізняють інвестиції:
а) реальні і фінансові;
б) прямі і непрямі;
в) короткострокові і довгострокові;
г) приватні і державні.
471. Господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації, називають:
а) портфельні інвестиції;
б) капітальні інвестиції;
в) фінансові інвестиції;
г) реальний капітал.
472. Господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій, називають:
а) фінансові інвестиції;
б) реінвестування;
в) капітальні інвестиції;
г) самофінансування.
473. Відповідно до суб’єктів інвестування розрізняють інвестиції:
а) державні, приватні;
б) прямі, портфельні непрямі;
в) реальні, фінансові;
г) капітальні, інноваційні.
474. Фінансування розвитку підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора це ¾:
а) асигнування бюджетних інвестицій;
б) реінвестування;
в) капітальні вкладення;
г) самофінансування.
475. Господарську операцію, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, називають:
а) портфельними інвестиціями;
б) чистими інвестиціями;
в) прямими інвестиціями;
г) капітальними інвестиціями.
476. До видів ефективності інвестицій відносять такі:
а) економічна, екологічна, соціальна, громадська (суспільна);
б) екологічна, економічна, статична, динамічна;
в) статистична; динамічна, комерційна, громадська (суспільна);
г) психологічна, бюджетна, комерційна, екологічна.
477. Інвестиції, які означають використання капіталу для придбання цінних паперів, що випускаються державою або підприємствами мають назву:
а) реальні;
б) фінансові;
в) прямі;
г) непрямі.
478. Інноваційний продукт – це:
а) розроблений проект нового виду продукції;
б) впроваджений сучасний технологічний процес виготовлення продукції;
в) засоби підвищення продуктивності праці;
г) нововведення, що має форму готового принципово нового або вдосконаленого виробу, який виходить у цій формі за межі підприємства.
479. Інноваційний проект – це:
а) комплект документів, що визначає процедуру і комплекс з необхідних заходів (в тому числі – інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту;
б) комплект документів щодо зростання продуктивності праці, випуску продукції і поліпшення її якості;
в) комплекс документів щодо зменшення собівартості продукції і збільшення прибутку, рентабельності;
г) комплект інформаційних і обґрунтованих матеріалів для прийняття рішень про ефективність інвестиційних пропозицій.
480. Вихідним моментом інноваційного процесу є:
а) визначення мети розроблення нової продукції;
б) розроблення ідеї;
в) розроблення стратегії маркетингу;
г) наявність попиту.
481. Інноваційний потенціал підприємства – це:
а) чисельність науково-технічних кадрів у загальній чисельності працівників;
б) частка науково-технічних витрат у собівартості виробів;
в) сукупність матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних ресурсів необхідних для здійснення інноваційної діяльності;
г) частка принципово нової продукції у загальному обсязі виробництва.
482. Капіталовкладення, які означають суму витрат капіталу на просте і розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури називаються:
а) чистими;
б) валовими;
в) реальними;
г) прямими.
483. Формами капітальних вкладень є:
а) будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів та виробничого інвентаря, геолого-развідувальні, дослідницькі проектні роботи;
б) капітальний ремонт, операційна оренда, придбання цілісних майнових комплексів, придбання інтелектуальних цінностей;
в) оновлення окремих видів обладнання, реконструкція, капітальне будівництво, модернізація, придбання цілісних майнових комплексів;
г) оновлення окремих видів обладнання, реконструкція, капітальне будівництво, модернізація, дослідницькі проектні роботи, капітальний ремонт.
484. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень для споруджуваних підприємств визначається діленням:
а) загальної суми прибутку на кошторисну вартість проекту;
б) кошторисної вартості проекту на загальну суму прибутку;
в) кошторисної вартості на собівартість
г) загальної суми прибутку на вартість основних фондів.
485. Строк окупності капітальних вкладень для споруджуваних підприємств визначається діленням:
а) загальної суми прибутку на кошторисну вартість проекту;
б) кошторисної вартості проекту на загальну суму прибутку;
в) кошторисної вартості на собівартість
г) загальної суми прибутку на вартість основних фондів.
486. Сума приведених витрат (В) обчислюється за формулою:
а) ;
б) ;
в) ;
г) .
де В — приведені витрати на одиницю продукції;
С — собівартість одиниці продукції;
Ку— питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення;
Ен— нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
487. Показники, що використовуються у статичних інвестиційних розрахунках:
а) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, період окупності;
б) внутрішня норма доходності (внутрішня ставка рентабельності), дисконтований період окупності, чиста теперішня вартість;
в) дисконтований індекс доходності, коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, період окупності;
г) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, дисконтований період окупності.
488. Показники, що використовуються у динамічних інвестиційних розрахунках:
а) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, період окупності;
б) внутрішня норма доходності, дисконтований період окупності, чиста теперішня вартість, дисконтований індекс доходності;
в) дисконтований індекс доходності, коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, період окупності;
г) коефіцієнт ефективності інвестицій, витрати приведені, річний економічний ефект, дисконтований період окупності.
489. Показник, що характеризує результативність здійснення затрат і обчислюється як відношення одержаної вигоди до здійснених затрат на реалізацію заходу, називається:
а) економічним ефектом;
б) приведеними витратами;
в) економічною ефективністю;
г) відносною ефективністю.
490. Зведені витрати належать до показників:
а) абсолютної ефективності капітальних вкладень;
б) ефективності використання основних фондів;
в) порівняльної ефективності капітальних вкладень;
г) узагальнюючих показників ефективності реальних інвестицій.
491. Термін окупності додаткових капітальних вкладень розраховується за формулою:
а) (К1-К2) / (П2-П1);
б) (К1-К2) / (П1-П2);
в) (К2-К1) / (П1-П2);
г) (К2-К1) / (П2-П1),
де К1, К2 – величина капітальних вкладень згідно 1-го і 2-го (що потребує більших капітальних вкладень) варіантів;
П1, П2 – величина річного прибутку від реалізації 1-го і 2-го капіталомістких варіантів відповідно.
492. Ефективність додаткових капітальних вкладень можна визначити як:
а)
б)
в)
г) ,
де С1,С2 – собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах відповідно;
К1, К2 – питомі додаткові капітальні вкладення при базовому та новому варіантах відповідно.
493. Дисконтна ставка віддзеркалює:
а) величину річного процента плати за кредит комерційному банку;
б) рівень інфляції в розрахунковому році;
в) середній процент росту суми дивідендів;
г) середньозважену норму доходу капітальних інвестицій.
494. Внутрішня норма рентабельності інвестицій – це така дисконтна ставка, за якої:
а) термін окупності інвестицій не перевищує п’яти років;
б) суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є однаковими;
в) індекс рентабельності інвестицій більший за 1;
г) індекс доходності інвестицій дорівнює 1.
495. Сучасні пріоритетні напрями розвитку науки і техніки:
а) ресурсозберігаючі технології, інформаційні технології, біотехнології, авіаційні та космічні технології, нанотехнології;
б) механізація, електрифікація, автоматизація, інформаційні технології;
в) ресурсозберігаючі технології, електрифікація, механізація;
г) інформаційні технології, біотехнології, авіаційні та космічні технології, механізація.
496. Науково-технічний прогрес – це:
а) непереривне вдосконалення традиційних технічних засобів і технологій;
б) виникнення принципово нових науково-технічних ідей і зміна поколінь використовуваної техніки;
в) безперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя;
г) засіб вирішення соціально-економічних проблем, а саме: покращення умов праці, охорона навколишнього середовища.
497. Найсуттєвішими ознаками революційної форми науково-технічного прогресу є:
а) пріоритетний розвиток фундаментальних наук;
б) зменшення чисельності зайнятих у матеріальному виробництві;
в) освоєння принципово нових технологій;
г) перетворення науки у безпосередню продуктивну силу.