Рубки головного користування

Вступ

Місцем проходження моєї практики було ДП “Овруцьке лісове господарство”, яке знаходиться на території Житомирської області в межах Овруцького району.

Основною метою проходження практики було узагальнення і вдосконалення знаннь, практичних умінь та навичок на базі конкретного суб’єкта господарювання , оволодіння професійним досвідом та готовністю в майбутньому до прийнятя самостійних рішень у реалізації господарської діяльності, а також збору необхідних для навчання даних.

2. Ознайомлення з підприємством і його виробничою діяльністю.

2.1.Місце знаходження підприємства та природнокліматичні умови.

ДП “Овруцький спецлісгосп ” розташований в північно-східній частині Житомирської області на території Овруцького, Народницького адміністративних районів. Протяжність території з півночі на південь 80 км зі сходу на захід 50км.

Загальна площа 41046 га.

Адміністративно-організаційна структура і загальна площа.

№ п/п	Найменування лісництв, місцезнаходження	Адміністративний район	Загальна площа, га
1.	Овруцьке с. Дубовий гай	Овруцький
2.	Ігнатпільське с. Ігнатпіль	Овруцький
3.	Бережесьтьке с.Бережесть	Овруцький
4.	Гладковицьке с. Гладковичі	Овруцький
5.	Піщаницьке с. Піщаниця	Овруцький
	Прилуцьке с. Прилуки	Овруцький
	Всього

Природно-кліматичні умови

Територія ДП “Овруцький лісгосп” розташована в зоні центрального Полісся. Згідно лісорослинних умов територія спецдержлісгоспу відноситься до зони змішаних хвойно-листяних лісів. В цілому кліматичні умови району розташування підприємства сприятливі для ведення лісового і сільського господарства. Порівняно висока вологість, помірно тепле літо, м’яка з стійким сніговим покривом зима, незначні коливання температури повітря, відсутність суховіїв сприяє успішному росту і розвитку основних лісоутворювальних деревних порід. Це підтверджується наявністю в підприємстві насаджень відносно високих бонітеті: сосна звичайна - 1,6; дуб звичайний – 2.5; береза повисла – 1,9; вільха чорна – 1,9. Найбільше поширення мають дерново-підзолисті грунти (90% вкритих лісом земель). Торф’яно-підзолисті і торф’яно-глеєві грунти розміщені в долинах річок і широких плоских пониженнях.За вологістю більша частина грунтів відноситься до матерії свіжих. Дерново-підзолисті грунти в умовах лісу, як відомо, характерні значним шаром лісового відпаду, так названої лісової підстилки. Нижче його розташовується відносно темний, так названо перегнійносмовіальний горизонт, після горизонт вимивання світло-сірого і білуватого кольору. Таким грунтам властиві найменш вибагливі до грунтової родючості породи – сосна, дуб, береза. Із збільшенням у складі грунтів глинистих часток збільшується їх родючість, тому на глинисто-піщаних і супіщаних грунтах формуються змішані сосново-дубові насадження. Заболочування території держлісгоспу порівняно невелике для Полісся. Болота і лісові землі, які надмірно зволожені, складають 9,2% від загальної площі лісгоспу. Територія спецлісгоспу розташована в басейні річки Уж і притока Жерев, Грезля, Звіздаль та ін. Ці річки мають атмосферно-грунтове живлення і являються типовими поліськими водо потоками. В цілому гідрологічні умови території розташування спецдержлісгоспу цілком сприятливі для ведення лісового господарства Район розташування підприємства відноситься для числа сільськогосподарських районів області з розвинутим багатогалузевим сільським господарством. Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване підприємство складає 51,1%. Ліси на території розташовані відносно компактно. Основні сортименти, які заготовлюються в підприємстві: пиловник – 75%, тарний кряж, стовпи, тонкомірна деревина, дрова – 25%. Основними споживачами є: 77% іноземні підприємства та 23% сільські районні організації, агрофірми, населення, сектор приватного бізнесу. Найбільшим попитом у споживачів користується пиловник. Основним напрямком розвитку держлісгоспу є збереження і підвищення природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших корисних функцій лісу, а також отримання цінної деревини. Технічне і транспортне забезпечення підприємства для успішного виконання планових завдань на даному етапі розвитку підприємства є недостатнім. Ступінь забезпечення транспортними засобами на підприємстві становить 36%.

2.2. Економічні умови

2.2.1. Основні галузі народного господарства в районі розташування держлісгоспу

Район розташування підприємства відносяться до числа сільськогосподарських районів області з розвинутим багатогалузевим сільським господарством. Провідною галуззю є сільське господарство спеціалізоване на вирощуванні зернових і технічних культур. Другою важливою галуззю сільського господарства є тваринництво, базою для чого є посів культур. Переробкою деревини займаються безпосередньо підприємство та інші приватні користувачі. Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване підприємство складає 51,1%. Ліси на території розташовані відносно компактно. 2.2.2 Характеристика шляхів транспорту Район розташування підприємства характеризується розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності підприємства є Одеса-Санкт-Петербург, Чернігів-Сарни, а також автомобільні шляхи з твердим покриттям державного і обласного значення Київ-Мінськ, Київ-Полісся-Овруч, . Протяжність доріг на території підприємства складає 643км, із них з твердим покриттям 62км. Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 10-14 км. 2.2.3. Типологічна характеристика лісового фонду. Виходячи з існуючого поділу підприємства на категорії зависності, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення- ліси природоохоронного призначення з особливим режимом користування на рівнині;

- заказник загальнодержавного значення, заборонено осушення і проведення рубок головного користування. Постанова РМ України 22.07.1983р.№311.

Захисні ліси

- захисні ліси з особливим режимом користування;

- захисні ліси з обмеженим режимом користування рівнині.

Експлуатаційні ліси

- експлуатаційні ліси на рівнині

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування віднесені: природні заповідники; пам’ятки природи; заповідні урочища, заказники. До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені: лісові ділянки ( смуги лісів) розташовані у смугах відведення каналів, залізниці залізниць, та автомобільних доріг, протиерозійні ліси. До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені: лісові ділянки ( смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць, автомобільних доріг державного значення, лісові ділянки ( смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, байрачні ліси. В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється проведення рубок головного користування. При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основним положенням організації та розвитку, лісового господарства області. Перелік утворених господарств і госпсекцій в межах госпчастин, приведений в таблиці3.2.1. Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних корисних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення деревних порід до господарських секцій в залежності від їх продуктивності та інших ознак поміщені в протоколі першої лісо впорядкованої наради. Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення. Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року і приведених у протоколі першої лісо впорядкованої наради.

Фактичний і оптимальний розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель з переважанням основних лісоутворюючих порід за групами віку(%)

Групи основних лісоутворюючих порід	Фактичний	Оптимальний
Молод-няки	Серед-ньовікові	Присти-гаючі	Стиглі і перестиглі	Молод-няки	Середньо-вікові	пристигаючі	Стиглі і перестиглі
Ліси природоохоронного,наукового, історико-культурного призначення
Хвойні	5,2	62,9	23,5	8,4	36,4	36,4	18,1	9,1
Твердолистяні				100,0	26,3	52,7	10,5	10,5
М’ягколистяні	15,7	38,8	10,1	35,4	28,6	42,8	14,3	14,3
Разом	8,0	56,4	19,8	15,8	34,3	38,1	17,1	10,5
Захисні ліси
Хвойні	8,8	80,0	6,7	4,5	32,4	39,6	16,2	11,8
Твердолистяні	18,4	25,3	4,0	52,3	24,7	46,1	12,4	16,8
М’ягколистяні	20,4	65,7	5,9	80,0	26,4	46,9	13,2	13,5
Разом	14,2	65,6	6,0	14,2	29,1	43,1	14,6	13,2
Експлуатаційні ліси
Хвойні	19,9	37,3	28,2	14,6	44,5	22,2	22,2	11,1
Твердолистяні	13,6	34,1	6,3	46,0	36,1	36,5	18,0	9,4
М’ягколистяні	34,4	32,7	11,7	21,2	28,7	42,7	14,3	14,3
Разом	23,8	35,9	23,3	17,0	40,0	28,0	20,0	12,0
Усього по підприємству
Хвойні	17,9	44,1	25,0	13,0	42,6	25,1	21,2	11,1
Твердолистяні	17,1	27,6	4,6	50,7	27,8	43,6	13,9	14,7
М’ягколистяні	31,0	39,9	10,4	18,7	28,2	43,4	14,1	14,2
Усього	21,6	42,1	19,9	16,4	37,7	31,2	18,9	12,2

Лісові ділянки в практичній діяльності використовуються досить ефективно. Питома вага вкритих лісовою рослинністю ділянок 1,8%. Питома вага сосни звичайної і дуба звичайного 66,7% і 2,5% відповідно. Наявність на площі 95,5 га низько бонітетних(5 і нижче класів бонітету) насаджень пояснюється умовами місцезнаходження. Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 250.8 га. Їхня наявність обумовлена умовами місцезростання. Діагностична характеристика типів лісу викладена в основних положеннях організації і розвитку лісового господарства Житомирської області. В результаті змін, що сталися за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок складає 37386,9 га або 91,1%, загальний запас 7951,98 тис.м³. Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 213м³, а середній запас стиглих і перестійних насаджень-270м3, середня зміна запасу на 1га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,0м3. Площа і запас стиглих деревостанів складає 6141,6га і 1660,87 тис.м³, або 16,4% і 20,9 в тому числі експлуатаційний фонд 2274,2 га і 672,32 тис.м³, або 6,0% і 8,4%. Основними причинами зміни площі запасу стиглих насаджень є природний ріст. Направленість і результативність ходу природного поновлення як на невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках, так і під наметом лісу в регіоні вивчені досконально. 2.2.4.Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства. Лісове господарство в економіці району займає важливе місце. Основні напрямки його розвитку:- збереження і підвищені природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших корисних функцій лісу, а також одержання цінної ділової деревини. Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб працівників підприємства. Угіддя характеризуються незначною площею і практично значення в економіці району розташування підприємства не мають.Випас худоби в лісовому фонді проводиться в окремих кварталах і лісових урочищах згідно з існуючими правилами.З побічних лісових користувань має місце збір грибів, ягід і лікарських сировини. Промислові заготівлі побічних лісових користувань не проводяться. Мисливська фауна в лісах підприємства представлена такими тваринам: лось, дикий кабан, козуля, заєць, лисиця та інші.Полювання носить спортивний характер.Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.

3.Лісогосподарська діяльність підприємства

Рубки догляду

Рубки догляду(Р.Д.) – це вид лісогосподарської діяльності спрямований на вирощування деревостанів котрі відповідають певним вимогам. Р.Д. проводяться з моменту змикання крон деревостану і закінчуються за один клас віку до РГК. Р.Д. відносять до проміжного користування лісом. При Р.Д. використовується масовий , штучний добір спрямований на покращення умов росту і розвитку цільових порід та виконання деревостаном його захисних функцій. Р.Д. це масова лісова селекція спрямована на виконання вимок вирощування деревостану по:

- складу;

- формі ;

- продуктивності;

- по повноті;

- технічній якості;

- естетичній цінності ;

- швидкості росту…

До Р.Д. відносяться :

- Освітлення – догляд за складом або покращення породного складу деревостану , збільшення площі живлення та надходження сонячної радіації для головної породи;

- Прочистка – догляд за складом та формування форми дерева (стовбур , крона);

- Прорідження – формування форми дерева та рівномірного розміщення дерев по площі;

- Прохідна рубка – створення сприятливих умов для вирощування крупномірної деревини , збільшення технічної якості та збільшення радіального приросту .

Мета рубок догляду:

- покращити породний склад;

- підвищити якість і стійкість насадження;

- скоротити термін вирощування технічно якісної деревини;

- збереження та посилення захисних , естетичних , соціальних та інших корисливих функцій лісу;

- збільшити вихід деревини із одиниці площі ( у процесі використання природного відпаду).

У соснових насадженнях при правильному проведені Р.Д. вихід крупномірної деревини збільшується на 16-20% , у листяних до 25%. Збільшується таксова вартість. Скорочується термін вирощування технічно якісної деревини.

3.2. Санітарні рубки

Санітарні рубки – сприяють покращенню санітарного стану насадження , а також ліквідація вогнищ небезпечних шкідників чи хвороб.

Існують вибіркові і суцільні санітарні рубки. Санітарна рубка призначається у тому випадку якщо на ділянці 5% запасу пошкоджено або вражено ентомошкідниками.

Вибіркові санітарні рубки проводяться у насадженнях , якщо на 1 га наявно 5 м³ і білбше пошкодженої деревини. При цьому в рубку назначають:

- сухостійні дерева котрі ушкоджені стовбурними шкідниками;

- дерева що відмирають;

- буреломні;

- вітровальні;

- дерева ушкоджені грибами;

- сильно ушкоджені дерева хвоєгризучими шкідниками.

Суцільні санітарні рубки призначаються в основному після пожеж , а також якщо при вибірковій санітарній рубці повнота знижується:

- у середньовічних , пристигаючих і стиглих нижче 0,5 ;

- у молодниках менше 0,4;

- для ті невитривалих порід менше 0,6.

При санітарних рубках необхідно провести :

- суцільний переоблік дерев;

- виокремити дерева у вибіркову санітарну рубку;

- для кожного дерева вказати причини;

- визначити абсолютну і відносну повноту;

- побудувати план бусольної зйомки.

Відведення ділянок у вибіркові санітарні рубки проводиться у вегетаційний період або коли дерева у листяному стані.

Санітарні рубки не проводяться у насадженнях або деревостанах котрі призначаються за 2 роки до проведення РГК.

4. Лісопромислова діяльність підприємства

Рубки головного користування

РГК – це вид лісогосподарської діяльності спрямований на отримання деревини , заміни деревостанів , який проводиться у стиглих та перестійних насаджень.

Метою РГК є отримання деревини за короткий термін і сприяння лісовідновленню.

Для РГК існують показники :

- лісосіка;

- зруб або вирубка.

Лісосіка – частина таксаційного відділу , які назначається до рубки на місцевості і виділена візирами.

Зруб – лісосіка на якій зрубано деревостан і очищена від порубочнихзалишків. Відвод лісосіки під рубку головного користування розпочинається з підбору ділянки, після цього потрібно виїхати на місцевість і намітити ділянку в натурі.При намічені ділянки в РГК прорубуємо візири шириною 30 см , перед цим проводимо бусольну зйомку. На візирі вирубуємо весь підріст і підлісок, надтесуємо дерева з трьох сторін і клеймуємо. Дерева, які надтесані в сторону ділянки, до ділянки не входять і вирубці не підлягають. Після бусольної зйомки, проводиться суцільний перелік дерев. Його проводять три чоловіки: перший – міряє діаметр ( мірною вилкою) дерева на висоті грудей (1,3 м ) і визначає сортиментність дерева (ділове, півділове і дров’яне ); другий – заповнює польову перелікову відомість (точкується у вигляді конверта) по породах, сортиментності і ступенях товщини; третій – ставить сокирою засічки за сортиментністю: ділове – І , півділове – ІІ , дров’яне – ІІІ. В кінці вимірюють висоти модельних дерев в трьох ступенях товщини з найбільшою кількістю дерев (вимір проводять мірною вилкою)

По даним цих польових матеріалів складають грошово-матеріальну відомість.

Ділянку в кінці остовблюють і стовпчики підписують. Стовпчики двохскатні з вирізаною щокою (10 см ). На щоці пишуть: квартал (25), виділ ( 9 ), вид головного користування (С.Р.), площа лісосіки (1,3 га) і рік виконання робіт (2008).

25 – 9 С.Р. – 08 1,3 га

Рис.4.1.Зразок підпису щоки

Лісозаготівельні роботи проводяться при наявності лісового квитка і оформлення технологічної карти.

Лісозаготівельні роботи ведуться комплексними малими бригадами під безпосереднім керівництвом майстрів лісу або майстрів лісозаготівлі.

До основних елементів процесу лісозаготівлі входять:

- підготовчі роботи (прибирання завислих і сухостійних дерев, розбивка лісосіки на стрічки , підготовка навантажувального майданчика , облаштування трелювальних волоків , встановлення знаків огородження небезпечних зон );

- звалювання дерев проводиться згідно технологічного процесу звальщиком лісу з помічником звальщика лісу бензомоторною пилкою;

- обрубування проводіться на або біля трелювальних волоків сокирою або бензомоторною сучкорізкою з складанням порубочних решток на трелювальні волоки або в купи з майбутнім спалюванням;

- трелювання проводиться трактором;

- навантаження і вивезення проводиться хлистами чи іншими сортиментами ;

- очистка проводиться одночасно із заготівельними роботами.

В кінці закінчення лісозаготівельних робіт проводиться огляд лісосіки і складається акт. Огляд лісосіки проводять лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу в присутності керівника робіт – майстра лісу чи майстра лісозаготівлі.

В звіті використовую матеріали: перелікову відомість дерев, план (планчик), відомість матеріально-грошової оцінки, карта технологічного процесу розробки лісосіки, акт огляду місць рубок.

5.Охорона і захист лісу відшкідників, хвороб, пожеж і самовільних рубок

Ізхвороблісунайбільшпоширеніпневіістовбурнігнилі, яківикликаютьсякореневоюгубкою, сосновоюгубкою, березовагубкаічага, молоднякипошкоджуютьсязвичайнимісніжнимшютте.

Ізшкідниківпоширенікороїди, пагонов’юни (зимовийісмолівщик), довгоносиксосновий .

Для боротьби з ними проводиться ряд заходів:

- лісогосподарський;

- хімічний;

- біологічний.

Найбільш розповсюджений є лісогосподарський метод. В місцях їх виникнення проводяться лісогосподарські заходи, які не дозволяють розповсюдження їх на значну площу. Основний захід боротьби – це проведення суцільно- і вибірково-санітарних рубок, а також рубок догляду.

Хімічний і біологічний в даний момент часу розповсюджений дуже погано і застосовується рідко. В пожежно небезпечний період проводиться наймання тимчасових пожежних сторожів. Вони чергують на пожежних вишках у встановлений період часу, яке залежить від погодних умов і може бути декілька годин чи цілодобово. На пожежних вишках (якщо вони є в наявності) є : телефон, бінокль, годинник, азимутний круг, план насаджень і журнал для запису виявлених пожеж. В конторі лісництва чергування по черзі несуть помічник лісничого, майстри лісу, вона обладнана рацією. Також в лісництві ведуть деякі інші заходи:

- облаштування місць для відпочинку і куріння;

- проведення роз’яснювальної роботи серед населення;

- встановлення аншлагів;

- облаштування по території водойм і під’їзд до них;

- облаштування мінералізованих смуг і інші.

До лісової охорони в лісництві належать: лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу і майстри лісу. При виявленні самовільних рубок чи інших адміністративних порушень, повідомляють лісничого чи помічника лісничого. Вони в свою чергу повідомляють в лісгосп і складають протокол про адміністративне правопорушення і постанову. В великих масштабах порушення може перейти у кримінальне порушення і ним займається інженер з захисту лісу з міліцією. 6. Бухгалтерський облік В лісництві на бухгалтера покладена значна кількість обов’язків. До них входить здача звіту про працю і заробітну плату, звіту про рух матеріальних цінностей і лісопродукції, касового звіту і інше. Оформлення наряд-актів займається помічник лісничого. По щоденниках, які ведуть майстри лісу складаються наряд-акти на виконану роботу і затверджуються у державному підприємстві. По наряд-актах оформляється звіт про заробітну плату і звіт про рух лісопродкції. Після складання і здачі звітів в лісництві аналізується, по них, стан справ. На кожен обхід оформляється рапорт на заготівлю і вивозку лісопродкції, за яким визначається рух лісопродкції по лісництву.

При прийомі на роботу укладається договір між підприємством і працівником. Для матеріально зобов’язаних працівників оформляється типовий договір про повну матеріальну відповідальність. Матеріально зобов’язаними в лісництві є лісничий, бухгалтер (касир) і майстер лісу. Для тимчасових робітників оформлення цивільно-правовий договір на певний період часу.

У звіті використовую матеріали: щоденник приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродкції; наряд-акт на виконання робіт; рапорт про рух лісопродкції; звіт про рух лісопродкції.

7. Охорона праці

1. До лісосічних робіт при проведенні рубок догляду допускаються чоловіки не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, інструктаж на робочому місці і стажування.

2. Робітники повинні проходити інструктажі: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний.

3. Особи, зайняті керуванням механізованими засобами на рубках догляду (тракторами, ручними машинами), повинні мати посвідчення на право керування ними.

4. Допуск до роботи і закріплення осіб за механізмом чи машиною оформляється наказом керівника підприємства.

5. На кожну ділянку, відведену для рубок догляду за лісом, стосовно до конкретних умов рельєфу місцевості, складу насадження, способу рубки , використовуваних машин, устаткування і форм організації праці складається технологічна карта.

Технологічна карта складається лісничим (помічником лісничого) за участю майстра і затверджується головним лісничим (головним інженером) підприємства.

Проводити лісосічні роботи без технологічної карти чи з відступами від її не дозволяється.

6. Технологічна карта повинна містити:

- характеристику лісосіки;

- схему лісосіки з чітким зображенням на ній пасік, трельовочних волоків, просік, канатних установок, лісовантажних пунктів, лісовозних вусів, площадок для розміщення устаткування, небезпечних зон;

- технологічні вказівки про черговість розробки пасік, розміщення робітників у них і безпечні способи ведення робіт;

- відмітку про виконання підготовчих робіт.

З затвердженою технологічною картою майстер знайомить робітників, які мають вести роботи на лісосіці, дає розписатися в ній бригадиру і видає йому технологічну схему лісосіки.

7. Виконувати рубки догляду за лісом дозволяється бригадами (ланками) у складі не менш двох чоловік, один із яких призначається старшим.

8. При проведенні .проріджувань, прохідних і вибіркових санітарних рубках лісу робітники, майстер й особи, що прибули на лісосіку, повинні бути забезпечені захисними касками.

9. Робітники, зайняті на рубаках догляду за лісом і санітарними рубками, повинні працювати в спецодязі, спецвзутті, рукавицях, що їм видає по встановлених нормах адміністрація підприємства, а також зобов'язані користуватися необхідними засобами індивідуального захисту від шуму і вібрації (вкладиші, навушники, антивібраційні рукавиці) і іншими засобами захисту.

10. Кожна бригада на рубках догляду за лісом повинна бути забезпечена будиночком для відпочинку й обігріву, доброякісною питною водою й аптечкою для надання першої медичної допомоги.

11. Не дозволяється робити валку і трелювання лісу, обрубку сучків і кряжування хлистів на гірських лісосіках при швидкості вітру понад 8,5 м/с, а в рівнинній місцевості — тільки валку лісу при швидкості вітру понад 11 м/с. Лісосічні роботи /припиняються під час зливового дощу, при грозі, сильному снігопаді і густому тумані (видимість менш 50 м).

12. Робота мотористів повинна бути організована відповідно до «Положення про режим праці при роботі мотокущорізами», у якому передбачено сумарний час роботи в контакті з вібрацією не більш 2\3 робочої зміни. При цьому тривалість одноразового безупинного впливу вібрації, включаючи мікро паузи, що входять у дану операцію, не повинна перевищувати для ручних машин 30—40 хв. Обід рекомендується встановлювати не менш 60 хв. і дві регламентовані перерви (для активного відпочинку, проведення виробничої гімнастики по спеціальному комплексі і фізиопрофілактичних процедур): 20 хв. через 2 години після початку зміни і 30 хв. через 2 години після обідньої перерви.

13. Машини, устаткування, інструмент, пристосування, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати вимогам технічних умов і інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

14. Ручні інструменти і пристосування повинні відповідати наступним вимогам:

рукоятки валочних вилок, ваг, окорювальних лопаток і інших інструментів повинні бути міцними, гладкими і міцно з'єднаними з металевими частинами;

сокирища повинні виготовлятися гладкими із сухої і міцної деревини, зі стовщенням на кінці й обов'язково розклинені у вушку сокири;

кут насадки повинний бути: для колуна — 88°, для лісорубальних сокир — 86° і для сучкорубних — 84°.

15. При знаходженні місця роботи від місця проживання на відстані 3 км і більш і при відсутності транспорту загального користування доставка робітників на роботу і назад проводиться засобами і за рахунок підприємства, на спеціально обладнаному для цієї мети технічно справному транспорті і відповідно до встановлених правил перевезення людей. Перевезення людей на непризначеному для цих цілей транспорті забороняються.

16. Переправа людей через ріки, озера й інші водяні перешкоди повинна проводитьсь на спеціальних самохідних судах чи обладнаних для цієї мети човнах, поромах з дотриманням установлених правил перевезення.

17. На переправах у човнах з моторним і весловим ходом обов'язково повинен бути присутнім черговий човняр. Човни повинні мати рятувальний леєр і наступний інвентар: рятувальні кола чи кулі Суслова з піднімальною силою не менш 0,14 кН по числу людей, зазначеному у вантажопідйомності човна, один рятувальний шнур Александрова, одне запасне весло, один черпак для відливу води, один ліхтар, один багор і одна жердина з металевим наконечником (для гірських рік).

18. Максимально припустиме число людей при різних осадах човна повинне бути позначено цифрами над ватерлінією.

Гребні і моторні човни дозволяється завантажувати так, щоб висота сухого борта в самій зниженій частині його була не менш 20 см при штилі і тихому вітрі. При наявності хвиль на водяній поверхні норма завантаження човна повинна бути зменшена з таким розрахунком, щоб висота сухого борта була не менш 40 см.

Ватерлінії, що відзначають висоту сухого борта 20 і 40 см, повинні бути нанесені незмивною фарбою. Перевантаження човнів не допускаються.

19. Переправа на ділянках рік із захаращеним руслом, при інтенсивному русі молевої деревини, шуги, льодоході, при швидкості вітру понад 8,5 м/с і густому тумані (видимістю менш 25 м) не дозволяється.

20. Про кожен випадок травмування потерпілий чи очевидець негайно сповіщає майстра чи іншого безпосереднього керівника робіт, який зобов'язаний:

терміново організувати першу допомогу постраждалому і його доставку в медсанчастину (здоровпункт) чи іншу лікувальну установу, повідомити лісничому чи іншому керівнику про нещасний випадок, що трапився, зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю працівників, не приведе до аварії).

Керівник підрозділу, де стався нещасливий випадок, зобов'язаний негайно повідомити про нещасний випадок керівнику і голові профспілкового комітету підприємства.

21. Усі робітники повинні знати прийоми надання першої долікарської медичної допомоги.

22. Усі робітники зобов'язані виконувати встановлені на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку. Курити дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цих цілей місцях. У місцях проведення робіт забороняється перебування осіб у нетверезому стані і вживання спиртних напоїв.

23. Особи, винні в порушенні дійсної інструкції, несуть адміністративну і дисциплінарну відповідальність, якщо їхньої дії не спричиняють кримінальної відповідальності.

Невиконання вимог інструкції не може бути виправдано їх незнанням.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

24. Трактори й інші машини, що працюють на рубках догляду, повинні мати вогнегасники і протипожежний інвентар.

25. Трактори, що працюють у лісі, повинні бути обладнані іскрогасниками, встановленими на вихлопну трубу.

26. Заправка тракторів і інших машин повинні проводитись механізованими заправочними засобами.

У холодний час року забороняється підігрівати мастила в двигуні і картері ведучих мостів відкритим вогнем. Для цього використовуються спеціальні водомаслогрййки.

27. Заправка автомобілів, тракторів з візками, у кузові яких знаходяться легкозаймисті матеріали, а також автомобілів і автобусів, у кузові яких знаходяться люди, не дозволяється.

28. Під час грози і її наближенні всі зливоналивніе операції зі світлими нафтопродуктами, а також заправлення машин повинні бути припинені.

29. При необхідності проведення ремонту машин у польових умовах із застосуванням електрогазозварювання складальні вузли повинні бути попередньо очищені і промиті водою.

Операції, зв'язані з мийкою, очищенням, технічним обслуговуванням і ремонтом машин і устаткування повинні виконуватися при непрацюючому двигуні.

30. При роботі в лісі необхідно дотримуватися загальних правил пожежної безпеки по розведенню багать.

Висновки

1. Ліс – народне багатство, використовується в усіх сферах життя людини, є регулятором клімату, захист від вітрової і водної ерозії.

2. При створенні біологічно стійких насаджень потрібно:

-висаджувати лісові культури змішаного типу;

-насіння заготовляти з елітних і плюсових дерев та насінневих плантацій.

3. Провести механізацію робіт при проміжному користуванні.

4. Відпуск і реалізацію проводити готової продукції, а не сировини.

5. Покращити контроль за поширенням шкідників і хвороб, зменшити кількість самовільних рубок.

9.Використана література

1.Проект організації і ведення лісового господарства ДП “Овруцьке ЛГ”.