Розділ 1 предмет та основні поняття дисципліни

О.В. Співаковський, М.І. Шерман, В.М. Стратонов, В.В. Лапінський

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: БАЗОВИЙ КУРС

Навчальний посібник

Херсон-2011

УДК 378.147:004:34.08

ББК………………..

О.В. Співаковський, М.І. Шерман, В.М. Стратонов, В.В. Лапінський

Інформаційні технології в юридичній діяльності: базовий курс : [навчальний посібник]. – Херсон : ХДУ, 2011. – ХХХ с.

Рекомендовано до друку Вченою радою
Херсонського державного університету

(протокол № ????? від ??????? р.)

ISBN…………………………………………..

Рецензенти:

Навчальний посібник призначено для підтримки навчання використання сучасних інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх юристів та їх подальшій професійній діяльності. Наведено дані щодо програмно-технічного забезпечення навчальної дисципліни, використання засобів MS Office для підготовки документів, здійснення різнотипних розрахунків, статистичного опрацювання правових даних, використання інформаційно-пошукової системи "Ліга.Закон.Юрист" та ресурсів мережі Інтернет.

Посібник розраховано на студентів вищих навчальних закладів, може бути корисним магістрам, ад’юнктам і здобувачам, курсантам та слухачам вищих навчальних закладів МВС України.

© О.В. Співаковський, М.І. Шерман, В.М. Стратонов, В.В. Лапінський, 2011 © ХДУ, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.. 7

Розділ 1 ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНИ.. 15

1.1. Основні положення концепції інформатизації суспільства. 15

1.2. Поняття інформації, її види і властивості 17

1.3. Форми подання інформації 20

1.4. Інформатика як наука про технологію обробки інформації 24

Контрольні запитання до розділу. 26

Розділ 2 ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМП’ЮТЕРА.. 28

2.1. Апаратне забезпечення персонального комп’ютера. 28

2.2. Загальна характеристика програмного забезпечення. 32

2.2.1. Основні поняття програмного забезпечення. 32

2.2.2. Різновиди програмного забезпечення. 35

2.3. Призначення і типи операційних систем. 35

2.4. Стисла характеристика основних операційних систем. 37

Контрольні запитання до розділу. 38

Розділ 3 ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА MICROSOFT WINDOWS. 39

3.1. Файлова система. 39

3.2. Призначення та функції операційної системи Windows. 41

3.3. Користувацький інтерфейс Windows. 42

3.3.1. Засоби управління. 42

3.3.2. Вікна. 43

3.3.3. Робочий стіл. 45

3.3.4. Панель задач. 46

3.3.5. Головне меню.. 46

3.3.6. Контекстні меню.. 47

3.3.7. Довідкова система. 47

3.4. Настройка операційної системи Windows. 48

3.4.1. Панель управління. 48

3.4.2. Настроювання екрану. 48

3.4.3. Встановлення шрифтів. 50

3.4.4. Настроювання клавіатури. 50

3.4.5. Настроювання принтерів. 51

3.4.6. Встановлення та видалення програм.. 51

3.5. Програмні засоби Windows. 52

3.5.1. Диспетчери файлів. 52

3.5.2. Стандартні програми прикладного призначення. 54

3.5.3. Стандартні програми службового призначення. 57

3.5.4. Диспетчери архівів. 60

3.5.5. Засоби антивірусного захисту. 61

Контрольні запитання до розділу. 62

Розділ 4 ВИКОРИСТАННЯ ТЕКСТОВОГО ПРОЦЕСОРА MICROSOFT WORD 63

4.1. Загальні відомості 63

4.1.1. Порядок запуску текстового процесора. 64

4.1.2. Робота з вікнами. 64

4.1.3. Текстовий курсор. 65

4.1.4. Горизонтальне меню.. 66

4.1.5. Панелі інструментів. 66

4.1.6. Координатні лінійки. 68

4.1.7. Рядок стану. 68

4.1.8. Режими відображення документа. 68

4.1.9. Смуги прокручування. 69

4.1.10. Вихід із Microsoft Word. 69

4.2 Робота з документами. 69

4.2.1 Створення нового документа. 69

4.2.2 Відкриття документа. 70

4.2.3. Збереження документа. 71

4.2.4 Закриття документа. 72

4.3. Робота з текстом. 72

4.3.1. Введення тексту. 72

4.3.2. Виділення фрагменту тексту. 72

4.3.3. Редагування тексту. 73

4.3.4. Скасування операцій над текстом.. 73

4.3.5. Копіювання тексту. 73

4.3.6. Переміщення тексту. 74

4.3.7. Буфер обміну Microsoft Office. 74

4.3.8. Вставлення символу. 74

4.3.9. Пошук і заміна тексту. 75

4.3.10. Контекстне меню.. 76

4.3.11. Форматування тексту. 77

4.3.12. Зміна параметрів шрифту. 77

4.3.13. Зміна інтервалу й положення символів. 78

4.3.14. Зміна регістру символів. 78

4.3.15 Форматування абзаців. 79

4.3.16. Встановлення позицій табуляції 81

4.3.17. Упорядкування переліків. 82

4.3.18. Стилі форматування. 84

4.4. Оформлення сторінок документа. 85

4.4.1. Встановлення параметрів сторінки. 85

4.4.2. Вставлення розривів сторінок та розділів. 87

4.4.3. Нумерація сторінок. 88

4.4.4. Встановлення колонтитулів. 90

4.4.5. Створення багатошпальтового документа. 91

4.4.6. Друкування документів. 92

4.4.7. Вставлення графічних об’єктів. 93

4.4.8. Вставлення таблиць. 95

4.4.9. Створення зносок та змісту. 100

Контрольні запитання по розділу. 102

Розділ 5 ОСНОВИ РОБОТИ З ТАБЛИЧНИМ ПРОЦЕСОРОМ MICROSOFT EXCEL 104

5.1. Вікно програми. 104

5.2. Склад горизонтального меню.. 105

5.3. Панелі інструментів. 105

5.4. Робоча книга. 106

5.5. Виділення елементів таблиці 107

5.6. Заповнення вічок. 107

5.7. Скасування операцій. 108

5.8. Створення робочої книги. 108

5.9. Відкриття робочої книги. 108

5.10. Збереження робочої книги. 109

5.11. Закриття робочої книги. 109

5.12. Завершення роботи з Microsoft Excel 109

5.13. Робота з вікнами. 110

5.14. Форматування даних. 111

5.15. Виконання обчислень. 118

5.16. Операції з елементами таблиці 121

5.17. Операції з аркушами робочих книг. 124

5.18. Робота з діаграмами. 125

5.19. Друкування таблиць. 127

Контрольні запитання до розділу. 130

Розділ 6 СТАТИСТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРАВОВИХ ДАНИХ.. 131

6.1. Класифікація статистичних функцій. 131

6.2. Розрахунок статистичних параметрів засобами табличного процесора MS Excel 133

6.3. Трендові моделі 136

6.4. Використання кореляційно-регресійного аналізу в юридичних дослідженнях 138

6.5. Використання рядів динаміки для аналізу правових даних. 144

Контрольні запитання до розділу. 147

Розділ 7 ВИКОРИСТАННЯ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ "ЛІГА:ЗАКОН" У ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 148

7.1. Загальна характеристика правової інформаційно-пошукової системи "ЛІГА:ЗАКОН" 148

7.2. Пошук та збереження правової інформації в ПІПС ЛІГА:ЗАКОН.. 151

7.3. Пошук в окремих базах даних. 154

7.4. Пошук за контекстом. 154

7.5. Пошук за тематичними напрямками. 155

7.6. Пошук за опублікуванням в офіційних виданнях. 157

7.7. Пошук у базі даних "Консультації". 158

7.8. Пошук за ключовими словами. 158

7.9. Пошук за опублікуванням. 158

7.10. Термінологічний словник. 158

7.11. Пошук законопроектів і коментарів до них. 159

7.12. Список документів як результат пошуку. 159

7.13. Збереження і друк списків. 160

7.14. Експорт тексту в Microsoft Word. 160

7.15. Збереження тексту у файл. 161

Контрольні запитання до розділу. 161

РОЗДІЛ 8. КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ 162

8.1. Програмне і апаратне забезпечення телекомунікацій. 163

8.1.2.Поняття про глобальну мережу Інтернет та її ресурси.. 167

8.1.3. Служби і пошукові системи Інтернет. 168

8.1.4. Програми для перегляду Веб-сторінок і навігації в Інтернет – браузери.. 171

8.1.5. Електронна пошта та програми для роботи з нею. 181

8.1.6. Використання електронної пошти. Програми – поштові клієнти.. 183

8.1.7 Пошукові системи Інтернет. 189

8.2 Інтерактивне спілкування. 195

8.2.1. Служби обміну повідомленнями в режимі on-line. 196

8.2.2 Найпопулярніші мессенджери.. 197

8.2.3 Форуми та робота в них. 213

8.2.4 Спілкування в чатах.. 214

Контрольні запитання до розділу. 216

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 220

ВСТУП

В умовах реформування суспільних відносин в Україні, зміни політичного устрою та економічних відносин, оновлення духовної сфери дедалі більше інтенсифікуються правові зрушення в житті країни. Від етапу становлення Україна переходить до аналізу пройденого шляху та вибору соціально обумовлених стратегічних напрямів власного розвитку. Саме зараз закладатимуться суспільні, політико-економічні, гуманітарні й інші важливі орієнтири, що в подальшому становитимуть зміст і традиції національної державності та свідомості. Одним із ключових понять, які складають зміст активності держави, її уповноважених представників щодо реалізації правоохоронних функцій, є "діяльність".

Поняття діяльності дуже поширене в сучасній юриспруденції. Воно закладене в тексти і назви багатьох законодавчих актів, що є об’єктивним свідченням динамізму сучасних правовідносин. Поряд із фактично незмінним існуванням основних сфер життя – сімейної, трудової, інтелектуальної, творчої – значно ускладнилися самі правовідносини. З’являються зовсім нові види діяльності, продуктом яких є результати мисленнєвої активності людини.

Ціннісні орієнтири суспільства також набувають нових ознак. Поряд із традиційними джерелами та показниками стабільності й надійності життя – матеріальними і природними ресурсами виникають та розвиваються інфор­маційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології, які дедалі більше впливають на різні сфери людського буття. Така різноплановість у характеристиці діяльності надає змогу вирішувати складні питання про роз­межування схожих за процедурою, але зовсім різних за призначенням функцій та суб’єктів їх реалізації. Особливо це стосується тих видів діяль­ності, мета яких полягає у забезпеченні цілісності та ефективного функціо­нування такої соціальної системи як держава.

Юридична діяльність як окремий вид соціальної діяльності характери­зується певними рисами. Вона відбувається в галузі дії права з використанням правових засобів, здійснюється спеціально уповноваженими на те суб’єктами, які володіють юридичними знаннями. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин щодо вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових і загальнолюдських потреб та інтересів.

Характеризуючи юридичну діяльність, І. В. Бризгалов виокремлює такі її основні ознаки:

- характеризується єдністю процесів пізнання юридичних явищ та їх використання в інтересах людей;

- здійснюється юристами, тобто професійно підготовленими спеціалі­ста­ми, які знають право і вміють реалізовувати його;

- її об’єктами є юридичні явища, тобто опосередковані правом дії (дія і бездіяльність) людей та результати цих дій;

- її сутність полягає в діях юристів, спрямованих на досягнення певних юридичних цілей (вирішення юридичної справи, роз’яснення норми права адвокатом тощо) з використанням юридичних засобів, дотри­му­ючись в установлених законом випадках юридичної форми;

- її призначення полягає в розв’язанні різних юридичних проблем.

Таким чином, юридична діяльність – це вид соціальної діяльності, яку здійснюють юристи з використанням юридичних засобів, дотримуючись у встановлених законом випадках юридичної форми з метою розв’язання різних юридичних проблем. Юридична діяльність характеризується наяв­ністю двох складових – змісту та форми.

Разом із тим, слід зазначити, що у низці літературних джерел відзна­ча­ється, що юридичній діяльності притаманні спрямованість на організацію дій інших суб’єктів, досягнення бажаних правових результатів; вона тісно по­в’язана з державною діяльністю, в процесі її здійснення виявляються елемен­ти індивідуального підходу, творчості, врахування під час формулювання конкретного процесуального рішення загальної моделі поведінки.

У цьому зв’язку І. В. Бризгалов розуміє під юридичною діяльністю один із різновидів соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права.

До змісту юридичної діяльності входять суб’єкти, учасники, об’єкти, юридичні дії та операції, засоби і способи їх здійснення, результати юридичних дій.

Суб’єктами юридичної діяльності постають юристи, державні та недер­жав­ні об’єднання юристів, організації, що відповідно до виду професійної діяль­ності розглядуваних питань мають згідно із законом певні права та обов’язки, професійні юридичні знання, вміння їх реалізувати. Учасники – це окремі особи або групи, які сприяють діяльності суб’єктів у процесі виріше­ння юридичних справ (свідки, експерти). Об’єкти – дії суб’єктів права, правові процеси, правові документи (правопорушення, суперечка про право). Юридичні дії – це зовнішні акти поведінки суб’єктів юридичної діяльності, що вдосконалюють правові явища. Операції – сукупність взаємопов’язаних дій, спрямованих на досягнення локальних цілей. Засоби юридичної діяльно­сті – це явища, предмети явищ і дій, що забезпечують досягнення необхід­ного результату юридичної діяльності; юридичні докази, правові норми.

Способи юридичної діяльності – це конкретні шляхи досягнення наміченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовлених юридичною справою. Вони можуть бути гласні та негласні, базуватись на наукових чи побутових знаннях, бути обов’язковими чи бажаними.

Результат юридичних дій – це підсумок відповідних операцій і дій, досяг­ну­тий за допомогою певних способів і засобів суб’єктами юридичної діяльності.

Складовою юридичної діяльності є форма юридичної діяльності, що може бути представлена у виді двох груп – внутрішньої, яка визначає порядок організації діяльності, що базується на послідовності юридичних процесів і процедур, і зовнішньої, що характеризує засоби зовнішнього про­яву юридичної діяльності у вигляді процесуальних документів, юридичних дій, усних висло­влю­вань учасників процесу.

Аналіз існуючої навчально-методичної та монографічної фахової літера­тури свідчить, що на сьогодні не існує однозначного визначення інформацій­ної діяльності юриста. Тому ми були вимушені зорієнтувати наш науковий пошук таким чином, щоб сформулювати означення інформаційної діяльності юриста та проаналізувати її структуру, виділивши інформаційно-правову, інформаційно-пошукову, інформаційно-комунікативну та інформаційно-аналітичну складові основних видів професійної діяльності юриста, означення та основні характеристики яких частково висвітлені в окремих фахових виданнях і нормативних документах.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про інформацію", прийнятого 2 жовтня 1992 року за № 2657-XII, інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридич­них осіб і держави. Ст. 14 Закону визначає, що основними видами інфор­маційної діяль­но­сті є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації – це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголо­шу­ваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.

Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб гро­ма­дян, юридичних осіб і держави.

Поширення інформації – це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Зберігання інформації – це забезпечення належного стану джерел інформації (документів, відомостей) та їх матеріальних носіїв.

На підставі відомостей, наведених у нормативно-правових актах, фахових літературних джерелах і матеріалах проведених досліджень, сформулюємо визначення інформаційної діяльності юриста.

Інформаційна діяльність юриста – це нормативно врегульована сукупність процесуальних дій, спрямованих на одержання правової інформації стосовно певної юридичної ситуації шляхом здійснення комплексу інформаційно-правових, інформаційно-пошукових, інформаційно-комунікативних і інформаційно-аналітичних заходів та уникнення дезінфор­мації з метою об’єктивного неупередженого розгляду справи, встановлення істини та документального оформлення прийнятих процесуальних рішень у вигляді, придатному для розгляду справи у суді.

Аналогічно відповідним положенням Закону України "Про інформацію" на основі означення інформаційної діяльності юриста уточнимо основні види його інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Одержання інформації юристом – це збирання, накопичення і систе­ма­ти­зація різнотипних документованих або матеріальних відомостей, одержаних унаслідок проведення передбачених законом дій, результатів експертиз, пові­дом­лень фізичних та юридичних осіб, зафіксованих і зареєстрованих з дотри­ма­нням чинних процесуальних вимог.

Використання інформації юристом полягає у визначенні напрямків роз­гля­ду правової ситуації, оцінюванні доказової інформації та визначенні додат­ко­вих джерел інформації на підставі положень чинного законодавства.

Поширення інформації юристом – це передача у передбаченому законом порядку задокументованої інформації та її матеріальних носіїв підрозділам МВС України, органам прокуратури та суду, у разі необхідності на законних підставах – іншим державним органам, громадським організаціям, засобам ма­сової інформації або окремим фізичним особам.

Зберігання інформації – це забезпечення комплексу режимних обмежень щодо недопущення доступу до поточної та підсумкової інформації у справі сторонніх осіб, її втрати, псування внаслідок вірусних атак, інших причин технічного характеру, своєчасного й у передбаченому чинним законо­дав­ством порядку передавання на реєстрацію та тривале зберігання до від­по­відних під­роз­ділів матеріальних, документальних та електронних носіїв інформації.

Спеціаліст у галузі права – це досить широке поняття, що охоплює спектр спеціальностей від працівників соціальних служб, нотаріусів та адвокатів до слідчих МВС, СБУ, співробітників прокуратури та суду. Встановлено, що основ­ними функціями спеціаліста у галузі права є правотворчі, право­застосовчі, правозахисні, управлінські (організаційні) функції. Тобто відпо­від­но до функціональних обов’язків майбутній юрист має бути придатним до вико­на­ння визначених виробничих функцій (здійснення певних типів діяль­ності) та типових для даних функцій задач діяльності. Кожній задачі від­повідає система умінь щодо вирішення цієї типової задачі діяльності.

Наведемо характеристику задач професійної діяльності юриста, що підпа­да­ють під визначення інформаційної діяльності, – інформаційно-правові, ін­фор­ма­ційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, інформаційно-комуні­ка­тив­ні.

Інформаційно-правова діяльність реалізується шляхом здійснення право­твор­чих функцій і полягає в удосконаленні законодавства, участі у розробці проектів нормативних актів, систематизації законодавства України. Має на меті забезпечення відповідності положень діючого законодавства держави об’єктив­но необхідним правовідносинам, розбудові правової держави, демо­кра­тичного суспільства та узагальнення окремих положень чинного зако­но­давства України, що потребує перегляду та поновлення. Здійснюється шля­хом узагальнення практики застосування законодавства і розробки пропо­зицій щодо його вдосконалення, системного аналізу рішень, що приймались за відповідний період, виявленням недоліків та суперечностей у певних сфе­рах, що обумо­влю­ють прийняття рішення про удосконалення законодавства. Крім того повинні виконуватися завдання щодо аналізу чинних інструктив­них та інших нормативних актів з питань правового забезпечення юридичних та фізичних осіб, охорони правопорядку та громадської безпеки, проведення ревізій, перевірок, ведення відповідного облікового реєстру.

Інформаційно-пошукова діяльність реалізується шляхом здійснення правозастосовчих та правозахисних функцій. Має на меті організацію забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. Здійснюється шляхом забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини та вжиттю заходів щодо усунення умов і причин, що сприяють вчиненню правопорушень, безпо­се­редньої участі у слідчих діях з метою одержання доказової і орієнтуючої інформації, процесуального оформлення відомостей, одержаних у процесі розслідування у вигляді юридичних документів.

Інформаційно-аналітична діяльність реалізується шляхом здійснення пра­во­застосовчих і правозахисних функцій. Має на меті виявлення й усунення причин та умов, що сприяють порушенню прав і свобод громадян, корупції та виникненню інших небезпечних злочинів, прогнозування динаміки злочинності у суспільстві. Основними завданнями є такі: знати номенклатуру справ, форми статистичної звітності та правила її ведення або складання; проводити аналіз та облік законодавства й інших нормативних актів, утримувати картотеку у належному стані; виконувати операції із введення даних до банку даних, а також з їх опрацювання та використання за допомогою персонального ком­п’ю­те­ра; складати інформаційно-пошукові і реєстраційні документи та статистичні картки; вести криміналістичні обліки та інші вид обліків, що застосовуються у слідчій практиці; оформлювати відповідні документи на отримання даних з криміналістичних обліків (вміти складати запит до відповідної облікової установи); здійснювати аналіз даних та їх використання для розв’язання питань, що виникають при розкритті та розслідуванні злочинів.

Інформаційно-комунікативна діяльність реалізується шляхом здійснення правозастосовчих і правозахисних функцій. Має на меті організацію та коор­ди­націю взаємодії у професійній діяльності з правоохоронними та іншими орга­на­ми для попередження злочинності та охорони правопорядку й гро­мад­ської без­пеки. Основними завданнями є такі: брати безпосередню участь у слідчих діях з метою одержання доказової та орієнтуючої інформації; визна­чати органи та поса­дових осіб для координації роботи з метою виявлення, усунення причин та умов скоєння злочинів та інших порушень прав людини; аналізувати матеріали, представлені суміжними правоохоронними органами, юридичними службами органів виконавчої влади, установами та організаціями недержавної форми власності.

На підставі аналізу професійної діяльності юриста, структури його інфор­ма­ційної діяльності та характеристики її складових можна вважати, що вирі­шальне значення у процесі розслідування кримінальної справи і прийняття обґрунтованих процесуальних рішень має інформаційна діяльність юриста, що на рівні її складових у явному або опосередкованому виді присутня у всіх без винятку видах його професійної діяльності.

У системі професійної підготовки кадрів для органів державної влади та управління курс "Інформаційні технології в юридичній діяльності" (ІТЮД) – предмет, який інтегрує базові знання, практичні навички й уміння щодо використання методів, засобів і сучасних інформаційно-комунікаційних тех­но­логій у практичній діяльності юриста, формує концептуальні підходи до використання можливостей сучасних інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності та комп’ютерно-інформаційну компетентність випус­к­ни­ка вищого юридичного навчального закладу.

Комп’ютерно-інформаційна компетентність випускника є комплексним поняттям, що включає в себе, з одного боку, фундаментальну фахову під­го­товку за обраним напрямком права, з іншого – глибокі знання можливостей, що забезпечуються сучасними інформаційними технологіями щодо опрацювання правових даних, прийняття виважених обґрунтованих рішень, відображених у відповідних юридичних документах.

У зв’язку з такою постановкою питання ми маємо можливість сфор­му­лювати вимоги до комп’ютерно-інформаційних компетенцій випускників ви­що­го юридичного навчального закладу, інакше кажучи – критерії до уявлень, знань, умінь, навичок.

Студент, який пройшов підготовку з дисципліни "Інформаційні техно­ло­гії в юридичній діяльності", повинен.

ЗНАТИ:

- нормативну базу використання інформаційних технологій у юридичній діяльності (в органах юстиції, прокуратури, державної влади та упра­вління);

- основні терміни та означення, які використовуються в інформаційних технологіях;

- принципи побудови та функціонування, характеристики персональних комп’ютерів, пристроїв введення, виведення, комп’ютерних мереж, що діють органах юстиції, прокуратури, державної влади та управління;

- можливості сучасних інформаційних технологій для підготовки служ­бо­вої та процесуальної документації, виконання статистичних розра­хунків, кримінологічних досліджень.

- основні правила безпеки та експлуатації персональних комп’ютерів.

- технології роботи з програмними продуктами MS Word, MS Excel, MS Access, MS Outlook

- основні положення чинного законодавства, що регламентують порядок створення та застосування комп’ютерних мереж;

- поняття комп’ютерної мережі, їх склад, призначення та основні мож­ли­вості, галузі використання в юридичній діяльності;

- класифікацію комп’ютерних мереж, призначення апаратного та програм­но­го забезпечення комп’ютерних мереж;

- призначення, склад та основні можливості інформаційно-пошукових систем ЛІГА:ЗАКОН Юрист та "Верховна Рада України";

- режими пошуку інформації в ІПС ЛІГА:ЗАКОН Юрист та мережі Інтернет;

- порядок одержання інформації з ІПС ЛІГА:ЗАКОН Юрист та мережі Інтернет і використання для підготовки власних документів;

ВМІТИ:

- використовувати можливості сучасних офісних пакетів для підготовки службової й процесуальної документації;

- аналізувати правові та господарчо-правові питання за допомогою таблич­ного процесору Excel;

- оперативно працювати з інформацією, використовуючи сучасні засоби зв’язку;

- організувати своє робоче місце та діяльність у відповідності з вимогами сучасного діловодства.

- завантажити ІПС ЛІГА:ЗАКОН Юрист;

- користуватися різними режимами пошуку для знаходження документів;

- упорядковувати створені списки документів;

- відкривати потрібний документ для перегляду на екрані ПК;

- зберігати знайдені документи на різних типах носіїв;

- передавати знайдені документи або їх окремі фрагменти у текстовий процесор MS Word;

- створювати на базі знайденого матеріалу власні документи;

- використовувати ІПС ЛІГА:ЗАКОН Юрист у процесі підготовки курсо­вих робіт, рефератів, повідомлень з соціально-економічних, спеціаль­них та юридичних дисциплін і наукової роботи;

- здійснювати предметно-орієнтований пошук інформації в мережі Інтернет, упорядковувати його результати, зберігати знайдену інформацію та використовувати її для прийняття рішень і підготовки власних документів.

Вивчення курсу передбачає засвоєння теоретичного матеріалу дисци­пліни, напрацювання практичних навичок і вмінь, тому курс побудовано на основі поєднання подання теоретичних знань і практичного опра­цю­вання правових даних засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Створюючи посібник, ми мали на меті систематизацію, структуризацію та подання у зручному для опрацювання і засвоєння вигляді необхідного мінімуму навчального матеріалу, успішне опанування яким є основою формування базових уявлень, набуття знань, напрацювання стійких навичок і вмінь використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності юриста.

У посібнику подано і пояснено основні поняття інформатики, описано принцип дії комп’ютера та призначення основних його апаратних складових, наведено класифікацію програмного забезпечення. Розглянуто основні можливості, які забезпечують операційна система MS Windows, текстовий процесор MS Word і табличний процесор MS Excel, основний акцент зроблено на досить детальному описові базових можливостей цих програм, оволодінні навичками роботи. Опанування зазначеними складовими інформаційних технологій є передумовою подаль­шо­го успішного освоєння інших програмних засобів і прийомів роботи з ними.

Окремі розділи присвячено використанню табличного процесора MS Excel для статистичного опрацювання правових даних, їх аналізу та відображення у наочній, зручній для сприйняття формі, використанню в юридичній діяльності правової інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон.Юрист" і ресурсів гло­баль­ної комп’ютерної мережі Інтернет, використання електрон­ної пошти.

Автори висловлюють надію, що запропонований посібник сприятиме свідомому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку творчих можливостей майбутніх юристів, напрацюванню стійких практичних навичок роботи з комп’ютерною технікою та використання сучасних інформаційних техно­логій у професійній юридичній діяльності.

Розділ 1 ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНИ