Зразок оформлення титульного аркуша
ВСТУП
Досягнення вітчизняної та світової науки постійно знаходяться в динаміці. Учені безкінечно розширюють знання про нові властивості основних компонентів їжі; коректують їхню роль у життєзабезпеченні людського організму. Разом із цим поглиблюються знання стосовно технологій харчових продуктів. Все глибше досліджується хімічний склад не лише традиційних, а і нових видів сировини; глибше вивчається її функціонально-технологічна роль у процесах створення харчових продуктів, можливість її зміни під впливом різноманітних фізико-хімічних факторів.
Такий стрімкий розвиток науки потребує від сучасного фахівця не лише володіння певними масивами інформації, бути обізнаним із останніми досягненнями науки, а й уміння оперувати цими досягненнями. До завдань ресторанного закладу, як складової готельного господарства, входить забезпечення високого рівня комфорту та якості обслуговування клієнтів. Разом із цим не менш вагомим є досягнення рентабельної діяльності та конкурентоспроможності. Вирішенню цих важливих завдань допомагає уміння фахівця привносити інновації на рівні обслуговування чи виробництва. Сприянню розвитку таких навиків у студента як майбутнього фахівця й призначена курсова робота з дисципліни „Інноваційні ресторанні технології” (далі курсова робота).
Виконання курсової роботи є однією з ефективних форм навчання, яка дозволяє студенту закріпити отримані теоретичні знання, поєднати теорію з практикою, проявити самостійність у прийнятті рішень, набути досвіду з вирішення проблем, які вивчаються. Одночасно студент отримує навички роботи з навчальною, довідковою, науковою літературою, знайомиться з науковими напрямками у галузі готельного та ресторанного господарства, вміння робити правильні висновки.
Дані методичні рекомендації призначені допомогти студентам у виборі теми, проведенні досліджень з обраного напрямку, своєчасному та якісному оформленні результатів і захисті курсової роботи.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1. Мета, завдання курсової роботи
Курсова робота є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру.
Курсову роботу з дисципліни „Інноваційні ресторанні технології” виконують студенти денної і заочної форм навчання відповідно до навчальних планів за напрямом 8.140101 „Готельно-ресторанна справа”. Університет забезпечує умови для виконання студентом курсової роботи в повному обсязі: надає можливість користуватися навчальними лабораторіями і кабінетами, комп’ютерними класами, науковими фондами бібліотеки, обладнанням, інформаційними мережами, у т.ч. міжнародною мережею Інтернет тощо. Методичне забезпечення виконання курсової роботи здійснює кафедра технології та організації ресторанного господарства Полтавського університету економіки і торгівлі (далі кафедра ТОРГ ПУЕТ).
Метою курсової роботи є поглиблення, закріплення, узагальнення студентами знань із дисципліни „Інноваційні ресторанні технології” та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання щодо впровадження інновацій в діяльність готельно-ресторанних комплексів, а також формування навичок і вмінь самостійно працювати з інформаційними технологіями, електронно-обчислювальною технікою та програмними продуктами, лабораторним обладнанням.
Завдання курсової роботи:
- закріплення навичок самостійної творчої праці з літературою: нормативною, науковою (збірники наукових праць, автореферати, статті), довідковою, періодичною (журнали з проблем ресторанного та готельного господарства);
- залучення до науково-дослідної роботи, узагальнення наукових розробок, отриманих на попередніх курсах;
- отримання навичок удосконалення існуючих та розроблення інноваційних технологій харчової продукції на основі останніх досягнень науки та техніки;
- залучення до дослідження закономірностей формування асортименту кулінарної продукції та напоїв спеціального призначення, дитячого харчування у готельно-ресторанних комплексах, визначення перспектив його розвитку для різних контингентів споживачів;
- закріплення знань щодо наукових принципів складання харчових раціонів функціонального призначення;
- залучення до дослідження нових форматів закладів ресторанного господарства та можливості їх трансформації на сучасному вітчизняному ринку;
- формування навичок привнесення інновацій у сферу послуг закладів ресторанного господарства та оцінювання ефективності прийнятих рішень і пропозицій;
- отримання навичок впровадження отриманих результатів у навчальний процес та у практику роботи закладів ресторанно-готельного комплексу.
1.2. Організація виконання курсової роботи
Поетапне проведення курсової роботи сприяє її своєчасному та якісному виконанню.
Основні етапи виконання курсової роботи:
Ø вибір теми;
Ø складання плану роботи;
Ø вивчення та аналіз інформаційних джерел;
Ø організація та виконання досліджень за темою;
Ø оброблення матеріалів дослідження;
Ø оформлення;
Ø подання керівнику для рецензування;
Ø захист.
На початковому етапі виконання курсової роботи студент знайомиться з тематичними напрямками, обирає тему, пише заяву на ім’я завідувача кафедри (додаток А). Теми затверджуються на засіданні кафедри. Студент отримує завдання (додаток Б).
Після закріплення теми студент усвідомлює її суть, розробляє напрями досягнення мети згідно з завданням. Керівник допомагає студентові визначити методику виконання роботи. Проте автором роботи є студент, він відповідає за правильність прийнятих технологічних, технічних і організаційних рішень.
Написання курсової роботи повинно починатись із вивчення інформаційних джерел. Після цього складається план роботи (додаток В), який відображає її зміст у вигляді основних питань, що підлягають дослідженню. Кількість питань і порядок розміщення їх в плані визначається у кожному конкретному випадку із врахуванням специфіки теми. Попередній план підписується студентом і узгоджується з керівником. Курсова робота, виконана без затвердженого плану або за планом зі змінами без згоди керівника, на перевірку не приймається [3].
Для виконання експериментальних досліджень студент має право користуватися спеціальними лабораторіями кафедри ТОРГ ПУЕТ у вільний від занять час із дозволу керівника. Хід виконання курсової роботи контролюється керівником. Мета контролю – запобігання відставання від графіку виконання роботи. У термін, передбачений календарним планом виконання курсової роботи, студент звітує перед керівником про ступінь виконання окремих частин, розділів та результати проведених досліджень. Керівник доповідає завідувачу кафедри про ступінь готовності курсової роботи та студента до захисту. Формою звітності студента може бути його участь у наукових конференціях, семінарах тощо. Відповідальність за виконання календарного плану курсової роботи покладається на студента.
У випадку невиконання розділів курсової роботи у встановлений термін студент запрошується на засідання кафедри для встановлення причин невиконання та розробки коригуючих заходів із кінцевим терміном виконання з відповідним фіксуванням у протоколі засідання кафедри. По закінченню терміну виконання коригуючих заходів студент звітує про їх виконання. У випадку невиконання коригуючих заходів студентом у встановлений термін кафедра виходить з клопотанням до декана факультету про відрахування студента як нездатного виконати вимоги навчального плану за фахом.
1.3. Вибір теми досліджень
Тема курсової роботи має відповідати змісту та завданням навчальної дисципліни „Інноваційні ресторанні технології” та тісно пов’язуватися з практичними потребами закладів готельно-ресторанного господарства [3, 4]. Вона повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку науки, тісно пов’язуватися з вирішенням практичних завдань.
Основні тематичні напрямки курсових робіт:
1. Розробка та наукове обґрунтування інноваційних ресторанних технологій:
– фірмових чи банкетних страв, авторських страв ф’южн-кухні;
– закусок, других страв чи кулінарних виробів;
– десертів і напоїв;
– борошняних кулінарних або борошняних кондитерських виробів.
2. Удосконалення технології ресторанної продукції шляхом використання:
– харчових чи дієтичних добавок;
– нетрадиційної сировини;
– структуроутворюючих речовин;
– нетрадиційних фізико-хімічних способів оброблення сировини та напівфабрикатів;
– креативних тенденцій.
3. Розробка та наукове обґрунтування технологій харчових продуктів:
– із радіозахисними властивостями;
– із антиоксидантними властивостями;
– із підвищеним вмістом мікронутрієнтів;
– екструзійних технологій;
– молекулярних технологій і т.п.
4. Розширення в закладах ресторанного господарства асортименту страв, кулінарних і борошняних кондитерських виробів
– функціонального призначення;
– дієтичного харчування;
– дитячого харчування (раннього, дошкільного, шкільного віку).
Наведені тематичні напрямки можуть бути суттєво розширені за рахунок індивідуальних наукових розробок, патентних пошуків, творчих зв’язків із підприємствами ресторанного господарства, тематики науково-дослідних робіт кафедри та безпосередньо керівника роботи. Студенту надається право вибору теми курсової роботи або запропонувати свою тему, але обов’язково в межах, визначених навчальною програмою дисципліни „Інноваційні ресторанні технології” (згідно з Положенням) [3]. Для цього приводяться детальні обґрунтування щодо необхідності виконання певної теми. Обрана тема повинна бути актуальною, скерованою на розв’язання конкретних і корисних завдань, які є важливими для закладів ресторанно-готельного господарства. Індивідуальна тема при умові узгодження її з керівником закріплюється за студентом рішенням кафедри ТОРГ ПУЕТ.
1.4. Керівництво курсовою роботою
При виконанні курсової роботи за кожним студентом закріплюється керівник для організації якісного та своєчасного її виконання. Відповідальність за виконання курсової роботи покладається на студента.
Керівники курсової роботи призначаються розпорядженням завідувача кафедри ТОРГ і доводяться до відома студентів.
Керівник курсової роботи
- допомагає студентові з вибором теми;
- затверджує складений студентом план;
- допомагає студентові уточнити мету та завдання;
- визначає порядок і терміни виконання;
- складає графік консультацій;
- рекомендує сучасні літературні джерела та дає поради щодо збору практичних матеріалів чи статистичної звітності на підприємстві;
- допомагає у підборі методів і методик;
- періодично перевіряє якість і своєчасність виконання роботи;
- у разі недотримання термінів виконання роботи студентом доповідає завідувачу кафедри або запрошує студента на засідання кафедри.
Для надання більш кваліфікованої допомоги з окремих розділів роботи, керівник може залучати консультантів – висококваліфікованих фахівців інших кафедр ПУЕТ або підприємств і організацій.
2. ЗМІСТ І СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується у відповідності до затвердженої тематики. Одна з основних вимог до змісту курсових робіт – науковість. Усі питання повинні розглядатися з позиції наукового дослідження і містити елементи практичної значимості. Загальний обсяг роботи повинен становити 35…40 друкованого тексту на папері стандартного формату, включаючи бібліографію. Додатки до загального обсягу не входять.
Рукопис матеріалів курсової роботи оформлюється за результатами проведених наукових досліджень. Зібраний, опрацьований та систематизований матеріал при викладенні розподіляється на окремі питання, які повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності та конкретизовані. Послідовність викладення загальноприйнятих складових частин курсової роботи:
Ø Титульний аркуш (Додаток Г).
Ø План, затверджений керівником(Додаток В)
Ø Бланк завдання (заповнений та підписаний) (додаток Б).
Ø Зміст: вступ, найменування всіх розділів, пунктів (підпунктів), висновки та пропозиції, додатки, перелік літературних джерел. Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.
Ø Вступ розміщують на новій сторінці. У вступі викладають:
− світові тенденції вирішення поставлених проблем;
− коротка характеристика об’єкту та невирішені проблеми для його дослідження;
− оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та їх практичного вирішення;
− обґрунтування актуальності курсової роботи;
− методи досліджень та інформаційне забезпечення;
− мета й завдання курсової роботи (спираючись на план);
− відомості про обсяг і структуру роботи;
Обсяг вступу − до 3-х сторінок тексту.
Ø Теоретична частина складається з одного питання „Аналітичний огляд наукової літератури”, яке може бути поділене на 2-3 підпункти.
У цій частині через глибоке вивчення відповідної літератури, критичне її переосмислення обґрунтовується необхідність вивчення проблеми, формулюються теоретичні підходи до вивчення тих питань, які зацікавили дослідника. Можуть бути висвітлені такі питання: аналіз теоретичних основ процесів для вирішення поставлених проблем; хімічний склад та харчова цінність предмету дослідження; характеристика обраних харчових добавок; обґрунтування доцільності їх використання тощо. У цій частині розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням літературних джерел, можливим є порівняння різних поглядів, використання опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела; характеристика методик, методів та моделей досліджень, формування власної думки щодо розв’язання даної проблеми. У цій частині має бути систематизований аналіз теоретичної, методичної й практичної новизни, переваг і недоліків робіт, що розглядалися. Роботи, що аналізуються, доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, роботи, що розкривають тему частково.
У кінці теоретичної частини повинен бути короткий висновок про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми, зроблений обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг теоретичної частини − до 10 сторінок.
Ø Практична частина роботи є найбільш змістовною і значимою (до 50 % всього обсягу курсової роботи). У практичній частині надається опис, характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на об’єкті дослідження. Аналіз конкретного об’єкту дослідження проводиться на основі отриманого та обробленого фактичного матеріалу інформації, якою можуть бути: технічна і службова документація, результати проведених експериментальних досліджень тощо. Характер і обсяг матеріалу залежить від особливостей обраної теми та залученого методологічного інструментарію досліджень. Оброблення отриманої інформації повинно проводитись за допомогою сучасних методів технологічного, економічного, соціологічного чи соціального аналізу, що ґрунтується на проведених дослідженнях та використанні сучасних комп’ютерних технологій.
Мета практичної частини − з’ясування позитивних і негативних тенденцій стану досліджуваної проблеми, пошук можливих напрямків щодо удосконалення ресторанних технологій. Її досягнення можливе шляхом вирішення різноманітних типів науково-дослідних завдань:
– фізичних – виявлення закономірностей механічних, електричних, хімічних, теплових і т.п. явищ, що впливають на якість харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;
– ідентифікації (опису) – математичного опису причинних зв’язків між вхідними, змінними та вихідними характеристиками процесів виготовлення харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;
– оптимізації – знаходження оптимального співвідношення вхідних змінних для забезпечення заданих вимог до інновації технології певного харчового продукту чи надання послуг у ресторанному господарстві;
– пошукових – знаходження найбільш ефективного шляху, що веде до підвищення якості харчових продуктів і надання послуг у ресторанному господарстві;
– виробничих – випробування нових конструкцій обладнання, інноваційних форм надання професійних послуг у ресторанному господарстві й т.п..
Дослідження можуть виконуватися за класичною схемою (послідовно перебираються обрані фактори) або з використанням математичної теорії планування експерименту. Після виконання програми досліджень проводиться перевірка правильності одержаних результатів, оброблення даних і отримання відповідних рівнянь, оцінюється помилка розрахунку за ними.
Практична частина роботи повинна доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами, моделями тощо, які супроводжуються аналізом і висновками, що дають змогу з’ясувати сутність технологічних процесів, їхні особливості й тенденції розвитку для визначення невикористаних резервів. При аналізі отриманих результатів виконується зіставлення відомих, загальноприйнятих чи теоретичних даних, зазначаються їх можливі відмінності. Для обґрунтування рекомендацій доцільно визначити техніко-технологічну, соціальну та економічну ефективність від упровадження отриманих результатів.
Ø Висновки та пропозиції (рекомендації) є завершальною частиною роботи. Вони повинні містити стислу об’єктивну оцінку отриманих результатів та досягнення мети й перелік пропозицій. Рекомендації містять конкретні шляхи щодо усунення виявлених недоліків діяльності закладу ресторанного господарства чи конкретної технології. Висновки слід розміщувати на окремих аркушах, обсяг − до 2 сторінок.
Ø До додатків можуть бути включені матеріали, які мають великий обсяг або форму подання (розрахунки, статистична інформація, додаткові ілюстрації та таблиці, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, проміжні математичні докази, фотографії та ін.).
Ø Перелік літературних джерел наводиться наприкінці роботи й містить у абетковому порядку перелік літературних джерел, які були використані. Він розміщується на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ
Одним із суттєвих чинників, на які зважають при оцінюванні курсової роботи є її оформлення. У зв’язку з цим при написанні курсової роботи необхідно чітко дотримуватися правил її оформлення [1 – 3].
Курсова робота має бути виконана комп’ютерним способом у відповідності до стандарту. Текст курсової роботи має бути написаним на одній стороні стандартного білого аркуша формату А 4 (210 х 297 мм) через 1,5 інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці (з висотою знаків не менше 1,8 мм). Розміри поля: верхнє, нижнє та ліве – 20 мм, праве –10 мм. Не допускається виділення поля будь-якими рамками.
Текст роботи, заголовки, таблиці, малюнки, додатки мають бути написані чорнилом одного кольору. Окремі слова, формули, знаки, які вписуються до надрукованого тексту, мають бути чорного кольору, за насиченістю мінімально відрізнятися від основного тексту, мати близьку до нього густоту.
Всі сторінки мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому куті. Титульний аркуш входить до загальної нумерації та вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Другою сторінкою вважається зміст роботи. Нумерації підлягають не лише сторінки основного тексту, але й додатк і список літератури. Якщо додаток розміщується на кількох сторінках, то він включається в роботу як один, але нумеруються всі його сторінки.
Структурні елементи „Зміст”, „Вступ”, „Висновки та пропозиції”, „Перелік літератури” не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.
Вимоги до формулювань заголовків (назв) розділів, пунктів, підпунктів: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень (із переважанням простих), послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи. Заголовки структурних частин роботи друкують симетрично до тексту (на середині рядка) без крапки в кінці.
Розділи нумеруються арабськими цифрами. Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки; не дозволяється під назву розділу відводити окрему сторінку.
Підрозділи (параграфи) нумеруються в межах кожного розділу, номер підрозділу складається з номера розділу та номера самого підрозділу, розділених крапкою (2.1.). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (5 знаків). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Виділення заголовка забезпечується відступом від наступного або попереднього тексту − два рядки.
За необхідністю підрозділи можуть бути розбиті на пункти, а ті в свою чергу на підпункти. У такому разі номер пункту позначається додатковою цифрою, наприклад, 2.1.1, 2.1.2 тощо. Заголовки пунктів (підпунктів) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Новий підрозділ (пункт, підпункт) розпочинається на тій же сторінці, на якій закінчено попередній. Не допускається розміщувати назву підрозділу або пункту, підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї поміщається лише один рядок тексту.
Зміст містить найменування всіх пунктів і підпунктів, висновків та пропозицій, перелік літературних джерел, додатки. Назви заголовків у змісті перераховуються у тій же послідовності та формулюванні, що й в тексті записки. Напроти кожного заголовка вказують тільки порядковий номер сторінки, на якій розміщений початок розділу. Номера сторінок повинні бути написані так, щоб розряди чисел були розташовані один над іншим. Слово „сторінка” або його скорочення не пишуть. Між закінченням тексту та номером сторінки рекомендуються ставити багатокрапки.
Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати загальноприйнятим правилам. При цьому небажане застосування для одного і того ж поняття різних термінів (на це слід звернути увагу при використанні іноземної та перекладної літератури), не допускаються звороти розмовної мови, техніцизми і професіоналізми. Власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні – обов’язково). Згідно з нормами наукової етики слід уникати слів „я”, „мною”, краще використовувати знеособлені форми – „доцільно”, „спостерігається”, „у роботі пропонується”, в окремих випадках можна вживати „нами одержано”, „на наш погляд”. Не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.
Скорочення слів і словосполучень в тексті, в назвах граф таблиць і підписів під ілюстраціями мають відповідати діючим стандартам з бібліотечної та видавничої справи: рр. – роки; та ін. – та інші; коп.-копійка; і т.д. – і так далі , грн. – гривня; тис., млн., – тисяча, мільйон, тощо. Допускається використання абревіатури занадто довгих словосполучень, попередньо навівши їх повне значення, наприклад, „готельно-ресторанний комплекс (ГРК)”.
При посиланні на літературні джерела вказують порядковий номер за списком використаної літератури в квадратних дужках, наприклад, [27]. Якщо джерело цитують, то цитата оформлюється у відповідності з правилами передачі прямої мови; в кінці ставиться номер використаного джерела та номер сторінки, де поміщена використана цитата, наприклад [31, с. 17].
Курсова робота повинна бути підшита й мати тверду обкладинку.
Оформлення таблиць.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті.Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. У тексті роботи розміщують лише підсумкові таблиці, необхідні для викладення змісту питань. Громіздкі таблиці, що не підлягають скороченню, а також ті, що містять вихідні дані або проміжні розрахунки, краще розмістити в додатках.
Таблиці розміщують таким чином, щоб їх можна було розглядати, не повертаючи аркушів. Якщо це неминуче, їх підшивають так, щоб текст можна було б читати, повернувши роботу за годинниковою стрілкою. Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах розділу й обов’язково мають назву. У правому верхньому куті таблиці розміщують надпис „Таблиця” і вказують номер, що складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Нижче симетрично до тексту наводиться її назва, жирним шрифтом, наприклад: Класифікація готелів.
При переносі таблиці на наступну сторінку не повторюють повністю її макет, а замінюють назви граф цифрами. Над іншими частинами таблиці вказується „Продовж. табл. 1.2” без повторення її повної назви. На попередній сторінці після макету таблиці обов’язково залишають хоча б один значущий рядок.
Заголовки рядків та граф таблиці мають бути короткими, точними. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини із великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони утворюють одне речення з заголовком. У кінці заголовків граф крапку не ставлять. Якщо одиниці виміру єдині для всіх даних, вміщених у таблиці, то вони вказуються над її правим верхнім кутом між назвою та самою таблицею. Якщо одиниці виміру різні, то вони вказуються в заголовках граф або рядків. Графу „№ п./п” в таблицю не включають; при необхідності нумерацію рядків здійснюють із лівої сторони таблиці перед їх назвою.
Цифри в таблицях розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Числові величини в одній графі мають мати однакове число десяткових знаків.
У таблиці не повинно бути пустих клітинок, крім цифр користуються умовними позначеннями: при відсутності даних ставлять три крапки або пишуть „нема даних”, якщо явище не мало місця, ставлять тире; якщо показник не має сенсу - ставлять знак „х”, якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності, ставлять 0,0. Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності (наприклад, тис. грн. замість грн. і т.д.). Якщо дані таблиці запозичені, то обов’язково треба дати посилання на джерело.
Закінченого вигляду таблиці набувають за допомогою підсумків, які можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними. Підсумок із певної частини сукупності означають слово „разом”, підсумок за сукупністю в цілому – словом „всього”.
Оформленняформул та рівнянь.
Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Розміщують їх посередині рядка. Слова, які зв’язують формули з текстом („де”, „отже”, „звідси”, „знаходимо”) – на початку рядка. Відстань між рядками формул, а також між формулами та текстом має бути не менше одного вільного рядка.
Формули та рівняння нумеруються в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках. Номер складається з номера розділу та порядкового номера, розділених крапкою. Він вказується на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.
У формулах слід чітко виділяти за розміром надрядкові, підрядкові індекси та показники ступеня (висота їх повинна бути не менше 2 мм), рядкові (не менше 4 мм), прописні літери (не менше 7 мм). Символи, що використовуються в формулах, мають бути єдиними для одних і тих показників протягом всієї роботи. Буквені позначення показників повинні відповідати початковим або найбільш характерним буквам найменування показника. Пояснення значень символів наводять при першому їх використанні безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Пояснення кожного символу починають із нового рядка. Перший рядок пояснень починають із абзацу словом „де” без двокрапки після нього, наприклад:
, (3.1)
де γ – кількість молока в супі (какао), г;
– масова частка лактози в порції супу (какао), %;
1 – масова частка лактози в молоці, взятому для приготування супу (какао), %.
Переноси формул на інший рядок здійснюють лише на знаках математичних операцій, знак повторюють на початку наступного рядка; знак множення при переносі формули зображується як „х”.
Формули, що слідують одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою. Невеликі й нескладні формули, які не мають самостійного значення, розміщують по тексту рядка і не нумерують.
Оформлення ілюстрацій
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) розміщують безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання по тексту. Назву розміщують під ілюстрацією; нумерацію здійснюють арабськими цифрами в межах розділу (наприклад, „Рисунок 3.2. Схема розміщення” (другий рисунок третього розділу).
Ілюстрації необхідно виконувати акуратно й технічно грамотно. Вони не можуть мати зайвих зображень, які не пояснюються в тексті. Виділення окремих сегментів або ліній здійснюється різними типами зображень ліній, але одним кольором, що й основний текст.
Основні правила виконання діаграм.Значення перемінних величин відкладають на осях координат у лінійному чи нелінійному (наприклад, логарифмічному) масштабах зображення. Осі координат, осі шкал, які обмежують поле діаграми, виконують суцільною основною лінією; лінії координатної сітки та подільні штрихи – суцільною тонкою лінією, функціональну залежність – лінією товщиною 2s. У випадку, коли в одній загальній діаграмі зображуються дві й більше функціональні залежності, допускається їх зображення лініями різних типів (наприклад, суцільною та штриховою). На шкалах допускається нанесення числових значень величин для характеристики точок. Перетин надписів і ліній не допускається. При недостатній кількості місця переривають лінію.
Змінні величини позначають одним із способів: символом, найменуванням, найменуванням і символом, математичним виразом функціональної залежності. Позначення величин у вигляді найменування чи найменування і символів розміщують паралельно відповідним осям, біля середини шкали з її зовнішньої сторони. Позначення у вигляді символів і математичних виразів розміщують горизонтально. При об’єднанні символу з позначенням одиниці виміру у вигляді дробу – наприкінці шкали після останнього числа.
Діаграма повинна мати пояснювальну частину (текстову, графічну), яка роз’яснює використані в діаграмі позначення. Вона розміщується після найменування діаграми.
Оформлення додатків
Додатки розміщуються послідовно в залежності від появи посилань на них у тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Додатки позначають посередині рядка, послідовно прописними буквами алфавіту (А, Б, В...) за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, „Додаток А”, „Додаток Б” і т.д.. Під позначенням додатка симетрично тексту друкується його заголовок. Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення й оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, перед його копією вкладають аркуш, на якому друкують позначення та заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Її продовжують навіть, якщо додаток містить копію документа з власною нумерацією сторінок.
Оформлення переліку літературних джерел
Перелік літературних джерел дозволяє оцінити глибину та рівень курсової роботи, ступінь обізнаності студента з літературою з вивченої наукової проблеми. Бажано використовувати літературні джерела останніх років видання. Всі джерела обов’язково повинні бути занесені до списку з оформленням відповідно до правил бібліографічного опису [1].
Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, яким студент користувався при виконанні курсової роботи. При групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі джерела, викладені з використанням латинського алфавіту. При побудові переліку застосовується суцільна нумерація джерел.
4. ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ, ЗАХИСТУ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконана та оформлену відповідно до вимог стандартів, підписана студентом курсова робота здається на рецензування керівнику в установлений графіком строк, про що робиться запис у кафедральній книзі реєстрації курсових робіт.
Перевірка курсової роботи керівником може здійснюватись протягом 7 днів [3]. Керівник перевіряє якість курсової роботи і відповідність змісту її розділів вимогам завдання. Після перевірки та схвалення курсової роботи керівник її підписує і складає письмову рецензію. У рецензії відмічаються зауваження керівника та робиться висновок про допущення курсової роботи до захисту.
У випадку негативної рецензії керівника курсова робота із значними зауваженнями та недоліками, зафіксованими письмово, повертається студенту на доопрацювання у визначений керівником у рецензії термін, про що робиться запис у кафедральній книзі реєстрації курсових робіт.
Захист курсової роботи проводиться публічно перед комісією згідно з графіком, затвердженим зав. кафедрою ТОРГ ПУЕТ на початку курсового проектування. До складу комісії входить не менше двох викладачів кафедри, у тому числі керівник курсової роботи.
При захисті курсової роботи студент робить стислу доповідь на 7…10 хв. У доповіді необхідно розкрити суть, теоретичне та практичне значення виконаної роботи. Перша частина доповіді в здебільшого повторює вступ до роботи, тобто в ній потрібно аргументовано довести актуальність теми, сформулювати наукову проблему та мету роботи, назвати методи, використані при проведенні дослідження, а також охарактеризувати загальну структуру роботи. Друга, найбільша за обсягом, частина доповіді повинна розкрити зміст проведеного дослідження. Основний акцент слід робити на власні спостереження та висновки. Наводяться й обґрунтовуються рекомендації, що містяться в заключній частині роботи. Під час доповіді треба використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, схеми), пояснюючи їх зміст. При необхідності для ілюстрації заздалегідь готуються слайди, плакати. Після доповіді студент відповідає на запитання членів комісії.
Після захисту комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента проводити наукові дослідження, аналізувати та доповідати про них, пов’язувати теоретичні знання з практикою роботи закладів ресторанного господарства, якість відповідей на запитання членів комісії, своєчасність виконання роботи. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються колегіально за стобальною шкалою, чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") і за шкалою ECTS. Результати оцінювання відображаються в листі оцінювання (додаток Ж).
Захист курсової роботи на науково-дослідну тематику може
здійснюватись під час засідання студентського наукового гуртка або на студентській науковій конференції ПУЕТ.
Студентам, які при захисті курсової роботи отримали незадовільну оцінку, комісією встановлюється термін доопрацювання роботи та повторного захисту.
Найбільш ґрунтовні у науковому відношенні роботи рекомендуються на конкурси наукових студентських робіт, їх результати представляються на наукових конференціях.
ДОДАТКИ
Додаток А
Зразок оформлення заяви на написання курсової роботи
Завідувачу кафедри технології та організації ресторанного господарства
_________________________________
студента (ки)
курсу__________ групи ______________
факультет _______________________
спеціальності______________________
______________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
Заява
Прошу дозволити написання курсової роботи на тему _________
__________________________________________________________
і затвердити керівником _________________________________________
____________________________________________________________
Дата Підпис
Додаток Б
Зразок оформлення завдання з курсової роботи
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
„Полтавський університет економіки і торгівлі”
Кафедра технології та організації ресторанного господарства
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Зав. кафедрою _____________
“____”______________ 201___ р.
ЗАВДАННЯ З КУРСОВОЇ РОБОТИ
студент технологічного факультету
________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Курс_______________________група__________________________________
1. Тема роботи__________________________________________________
________________________________________________________________________
2. Зміст розрахунково-пояснювальної записки_________________________
______________________________________________________________________________
Дата видачі завдання з курсової роботи “____”_________________201__ р.
Дата подання на рецензування “____”_________________201__ р.
Термін захисту “____”_________________201__ р.
Керівник роботи ___________________________
Додаток В
Зразок оформлення плану курсової роботи
"Затверджую"
Керівник _________________________
(науковий ступень, вчене звання,
__________________________________
прізвище, ініціали)
__________________________
(підпис)
“___”_____________ 201__ р.
План курсової роботи
з дисципліни „Інноваційні ресторанні технології”
на тему: „_________________________________________
___________________________________________________”
студента (тки) гр. ____________
зі спеціальності 8.14010101 „Готельна і ресторанна справа”
__________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Вступ
1. Аналітичний огляд існуючих ресторанних технологій.
2.Дослідження шляхів удосконалення традиційної технології.
3.Оцінка ефективності прийнятих технологічних рішень.
Висновки та пропозиції
Дата Підпис (студента)
Додаток Г
Зразок оформлення титульного аркуша
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
„Полтавський університет економіки і торгівлі”
Кафедра технології та організації ресторанного господарства
Допущено до захисту “___”______________ 201__ р.
Викладач _____________ _________________________
підпис прізвище, ініціали
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Інноваційні ресторанні технології”
на тему: ______________________________________
_____________________________________________
| Захищено всього балів _______ оцінка ________ оцінка (ECTS) _______ Викладачі _______________ _______________ _______________ | Виконав: студент групи _______ ___________ __________________ (підпис) (прізвище, ініціали) Керівник: посада, звання ___________ __________________ (підпис) (прізвище, ініціали) |
“___”______________ 201__ р.
Полтава 201__
Додаток Д
Лист оцінювання курсової роботи
з дисципліни „Інноваційні ресторанні технології”,
виконаної студенткою (том) ___ курсу, групи_____
технологічного факультету
______________________________________________
(прізвище, ім’я по батькові студента)
Дата допуску до захисту __________________
Дата захисту ____________________________
| № п/п | Критерії оцінювання | Бали | |
| керівник | комісія | ||
| Зміст (до 50 балів) | |||
| 1. | Обґрунтування актуальності теми (до 3 балів) | ||
| 2. | Формування мети і завдання (до 2 балів) | ||
| 3. | Наукова новизна результатів досліджень (до 3 балів) | ||
| 4. | Співвідношення теоретичної і практичної частини роботи, їх насиченість фактичними даними (у вигляді таблиць, малюнків (до 5 балів) | ||
| 5. | Повнота розкриття теми (до 10 балів) | ||
| 6. | Інформаційне забезпечення курсової роботи (аналітичний огляд і патентні дослідження) (до 5 балів) | ||
| 7. | Теоретичні дослідження (характеристика об’єктів і методів дослідження, моделювання досліджуваної системи) (до 2 балів) | ||
| 8. | Експериментальні дослідження (аналітичні розрахунки, технологічні відпрацювання, наукові дослідження) (до 10 балів) | ||
| 9. | Використання інструментальних методів дослідження (до 2 балів) | ||
| 10. | Впровадження результатів досліджень (наявність актів відпрацювань, розробка технологічних карток) (до 5 балів) | ||
| 11. | Обґрунтованість висновків та практична значущість рекомендацій (до 3 балів) | ||
| Оформлення та організація виконання (до 20 балів) | |||
| 12. | Відповідність чинним стандартам щодо оформлення курсової роботи в цілому (титульний аркуш, затверджений план, зміст, структура, посилання на літературні джерела) (до 5 балів) |
Продовж. табл.
| 13. | Відповідність чинним стандартам щодо оформлення таблиць, формул, та графічних ілюстрацій (до 5 балів) | ||
| 14. | Відповідність чинним вимогам щодо оформлення літературних та інших інформаційних джерел (до 5 балів) | ||
| 15. | Дотримання графіка виконання курсової роботи (до 5 балів) | ||
| Захист (до 30 балів) | |||
| 16. | Повнота та лаконічність висвітлення у доповіді ключових аспектів роботи (до 10 балів) | ||
| 17. | Презентація курсової роботи (до 10 балів) | ||
| 18. | Аргументованість та повнота відповідей на додаткові питання (до 10 балів) | ||
| Всього балів | |||
| Підсумкова оцінка за національною шкалою | |||
| Підсумкова оцінка за шкалою ECTS |
Підписи членів комісії: ______________________
__________________________
__________________________
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Документація. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ7.1–2003,IDT“)
2. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст]. – Введ. 1995–02–23. – К.: Державний стандарт України : Держстандарт України, 2001.–02–23, 37 с.
3. Положення про курсову роботу (проект) (ДПСЯ М – 9-7.5.51-47-54-09). – Полтава: ПУСКУ, 2009. – 24 с.
4. Програми нормативних навчальних дисциплін підготовки магістра зі спеціальності 8.14010101 „Готельна і ресторанна справа” напряму 8.140101 „Готельно-ресторанна справа” галузі знань 1401 „Сфера обслуговування”) / МПП 1. Інноваційні ресторанні технології. – К: КНТЕУ, 2010. – С. 34-42.