Пожежа. Характерні причини виникнення пожеж
Пожежа - неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності. Температура у вогнищі пожежі досягає 700-900° С. Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні із зачиненими дверима та вікнами, є повільний розвиток горіння протягом перших 30 – 40 хв. через недостатню кількість повітря в зоні горіння. Займання речовини можливе не лише при піднесенні до неї полум’я, а і внаслідок нагрівання зовнішнім джерелом тепла, відкритим полум’ям чи розжареними продуктами горіння.
За даними щорічних аналізів, які проводить МВС України, основними причинами пожеж на підприємствах є такі:
- порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;
- неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;
- порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;
- порушення правил користування електрообладнанням;
- невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;
- використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;
- погане знання персоналом основ пожежної безпеки;
- порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.
Вогненебезпечні (пожежонебезпечні) властивості речовин
За здатністю горіти у повітрі (горючість) всі речовини поділяються на негорючі, важкогорючі й горючі. Горючі поділяють на легкозаймисті та важкозаймисті речовини.
Негорючі речовини — це такі, що не здатні до займання й горіння в повітрі звичайного складу. До таких речовин відносять газоподібні (азот, хлор); рідкі (воду, перекис водню, соляну кислоту); тверді (перекис натрію, фосфати, борати, сульфати, хлориди металів); матеріали неорганічного походження, природні та штучні.
Важкогорючі речовини — це такі, що здатні горіти тільки під дією джерела запалювання і горіння яких припиняється після його усунення. До таких речовин відносяться вогнезахисні горючі матеріали (фіброліт, деякі види пластмас, слабкі водні розчини спиртів).
Горючими називаються речовини, що загораються від джерела запалювання та продовжують горіти після його видалення. До таких речовин відносять газоподібні (водень, окис вуглецю, природний газ, метан); рідкі (бензин, гас, толуол, спирти); тверді (деревина, пластмаса, натрій, калій, барій).
До важкозаймистих відносять горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалювання незначної енергії (полум'я сірника, іскри, розжареного електропровода).
До легкозаймистих відносять горючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатися від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії (полістірол, пінополіуретан).
Основними причинами пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях є: досліди, які супроводжуються електро-статичним розрядом, нагрівом тіл; досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари; необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними рідинами; неправильне зберігання вогненебезпечних рідин.Самозайматися можуть ганчірки та клоччя, просочені мастилами. Вогне – і вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати загальною кількістю не більше 3 кг у спеціальній металевій тарі – ящику, встановленому якомога далі від нагрівальних приладів і можливих виходів. Всі примі-щення мають забезпечуватися засобами пожежогасіння. Перед проведенням учнями дослідів викладач повинен пояснити причини пожежної небезпеки і профілактичні заходи. Забороняється виливати легкозаймисті й горючі речовини в каналізацію.