Апаратна та програмна складові іс, їх взаємодія

Пристрої і електронні схеми комп'ютера називають апарат­ною частиною інформаційної системи.
Апаратне забезпечення:
1) процессор (ЦП) : - Арифметико-логічний пристрій
Управляючий пристрій
Регістри пам'яті
2) Запам'ятовуючий пристрій : - Оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП)
- Постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП)
- Програмований напівпостійний запам'ятовуючий пристрій (ПНЗП)
3)Зовнішні пристрої введення-виведення: - Клавіатура
- Маніпулятори: мишка, трекбол, джойстик, графічний планшет, світлове перо, сенсорний екран
- Накопичувачі на магнітних та оптичних носіях
- Датчики фізичних величин та виконавчі механізми
- Сканер
- Принтер
- Дисплей
- Стример
- Плоттер
- Інші комп'ютери
4) Контролери зовнішніх пристроїв
5) Засоби зв'язку: - Модем
- Факс-модем

1. Структура ІС.

Інформаційна система — це взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для зберігання, опрацювання й видачі інформації для осягнення поставленої мети.

Сучасне розуміння ІС припускає використання як основного технічного засобу переробки інформації персонального комп’ютера. У великих органі­заціях поряд із персональним комп’ютером до складу технічної бази ІС може входити мейнфрейм або суперЕОМ.

Необхідно розуміти різницю між комп’ютерами та ІС. Комп’ютери, осна­щені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інстру­ментом для ІС. Без персоналу, що взаємодіє з комп’ютерами й телекомунікаціями, уявити ІС неможливо.

Серед підсистем ІСзазвичайвиділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне,організаційне та правове забезпечення.

Інформаційне забезпечення. Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні й видачі достовірної інфор­мації для прийняття управлінських рішень.

Технічне забезпечення — комплекс технічних засобів, які забезпечують ІС, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси. Комплекс технічних засобівстановлять комп’ютери будь-яких моделей; пристрої збирання, накопичування, опрацювання, передавання та виведення інформації; пристрої передавання даних і лінії зв’язку; оргтехніка й пристрої автоматичного зчитування інформації; експлуатаційні матеріали та ін.

Математичне і програмне забезпечення — сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і задач ІС, а та­кож нормального функціонування комплексу технічних засобів.

Організаційне забезпечення — сукупність методів і засобів, які регламен­тують взаємодію працівників із технічними засобами та між собою в процесі розробки й експлуатації ІС.

Правове забезпечення — сукупність правових норм, які визначають ство­рення, юридичний статус і функціонування ІС, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання інформації.

2. Апаратна та програмна складові ПК.

Із наведених раніше прикладів використання комп'ютерів у житті людини зрозуміло, як відбувається взаємодія людини (користувача)й ЕОМ. Інформація, що надходить до комп'ютера, повинна відповідати вимогам конкрет­ності й однозначності. Основний робочий елемент комп'ю­тера — ЦП — працює з інформацією, поданою у двійкових кодах.

Інформація зберігається в пам'яті комп'ютера. Складовою частиною інформації є команди, які виконує ЦП для того, щоб розв'язати по­ставлене завдання. Кожна команда має свій двійковий код (машин­ний код команди), відомий ЦП. Цей код позначає певну дію, яку має виконати ЦП після добування відповідної команди з пам'яті. Дій, які відрізняються за змістом (різних команд), що їх виконує ЦП, зовсім небагато.

Це команди:

• виконання арифметичних дій;
• виконання логічних операцій;
• обмін інформацією між ЦП і пам'яттю;
• управління порядком роботи ЦП;
• введення і виведення.

Окрім того, команда містить і позначення того місця в пам'яті, де містяться дані, за допомогою яких виконується відповідна дія.

Система команд ЦП— це повний набір команд, які може виконувати цей ЦП.

Щоб розв'язати конкретне завдання, комп'ютер повинен вико­нати певні дії (команди) в чітко визначеному порядку.

Програма— це записаний у певному порядку набір команд, виконання яких забезпечує розв'язання конкретного завдання.

Процес складання програм називається програмуванням. Отже, щоб розв'язати конкретне завдання, необхідно мати комп'ютер, тобто сам пристрій для здійснення операцій. В англійській мові є спеціальне слово — hardware (твердий виріб) для позначення всіх частин та пристроїв, з яких складається комп'ютер. У спеціальній літературі вживається як це англійське слово, так і відповідна назва апаратна частина.

Апаратна частина – це набір пристроїв, з яких він складається.

Окрім набору пристроїв, необхідно мати набір програм, що керують діями комп’ютера, -програмне забезпечення. В англійській мові є спеціальне слово — software (м’який виріб). Це слово ввели спеціально, щоб наголосити, що програмне забезпечення є рівноправною частиною комп’ютера. Але програмне забезпечення є гнучким, змінюється залежно від конкретної задачі, що розв’язується.

Залежно від використання програмного продукту, його можна розділити на три групи ПЗ: системне, прикладне та інструментарій технології програмування.

Системне програмне забезпечення організовує процес опрацювання інформації в комп’ютері й забезпечує нормальне робоче середовище для прикладних програм..

Прикладне програмне забезпечення призначене для розв’язання конкретних задач користувача й організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому.

Інструментарій технологій програмування — сукупність програм і програмних комплексів, які забезпечують технологію розробки, налагодження і вкорінення програмних продуктів.

До складу системного програмного забезпечення входять базове та сервісне програмне забезпечення:

Базове ПЗ — мінімальний набір програмних засобові, які забезпечують роботу ПК. До базового ПЗ належать: операційні системи, операційні оболонки (текстові й графічні), мережні операційні системи.

Сервісне ПЗ — програми й програмні комплекси, які розширюють можливості базового ПЗ: антивірусні програми, програми обслуговування дисків, програми архівування даних, програми обслуговування мережі.

Пакет прикладних програм (ППП) — це комплекс програм, призначений для розв’язання задач певного класу:

— ППП загального призначення — універсальні програмні продукти для автоматизації розробки й експлуатації функціональних задач користувачів та інформаційних систем у цілому: текстові редактори й процесори, графічні, електронні таблиці, системи керування базами даних, засоби презентаційної графіки, інтегровані пакети.

— методо-орієнтовані ППП включають програмні продукти, що забезпечують незалежно від предметної галузі і функцій інформаційних систем математичні, статистичні та інші методи розв’язання задач;

— проблемно орієновані ППП — програмні продукти, призначені для розв’язання будь-якої задачі в конкретній функціональній сфері.

Системи штучного інтелекту реалізують окремі функції інтелекту людини.

Офісні ППП — програми, що забезпечують організаційне керування діяльності офісу: органайзери, програми-перекладачі, засоби перевірки орфографії, словники, комутаційні ППП, електронна пошта, програмі засоби мультимедіа, настільні видавничі системи.

Інструментарій технології програмування — програмні продукти підтримки забезпечення технології програмування.