Класифікація дозиметричних приладів

Дозиметричні прилади за своїм призначенням поділяються на чотири основних типи

Індикатори застосовують для, виявлення радіоактивного забруд­нення місцевості та різних предметів. Деякі з них дають змогу та­кож вимірювати рівні радіації (З- і у-випромінювань.

Датчиком служать газорозрядні лічильники. До цієї групи при­ладів належать індикатори ДП-63, ДП-63А, ДП-64.

Рентгенметри призначені для вимірювання рівнів радіації на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості. Датчиками в цих приладах застосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники. Це загальновійськовий, рентгенметр ДП-2, рентгенметр "Кактус", ДП-3, ДП-ЗБ, ДП-5А, Б і В, МКС-У та ін.

Радіометри використовують для вимірювання ступеня забруд­нення поверхонь різних предметів радіоактивними речовинами, го­ловним чином Р- і у-частинками. Датчиками радіометрів є газороз­рядні й сцинтиляційні лічильники.

Найбільш поширені прилади цієї групи ДП-12, бета-, гамма-радіо- метр "Луч-А", радіометр "Тисе", радіометричні установки ДП-100М, ДП-100АДМ та ін.

Дозиметри призначені для вимірювання сумарних доз опромі­нення, одержаних особовим складом формувань цивільного захисту та населенням, головним чином у-опромінення. Вони поділяються за пидом вимірюваних випромінювань р, і у- і а-частинок та нейтронного потоку.

Такі дозиметри індивідуального призначення мають датчиками іонізаційні камери, газорозрядні, сцинтиляційні й фото лічи льники.

Набір, який складається з комплекту камер і з ар ядн о-вимір ю- нального пристрою; називають комплектом індивідуального дозиме­тричного контролю. Комплектами індивідуальних дозиметрів є: ДК-0,2, ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11 таіи.

На оснащенні формувань цивільного захисту знаходяться табельні прилади радіаційної розвідки, контролю опромінення і забруднення радіоактивними речовинами: ДП-5В (ДП-5А, ДП-5Б) для вимірю­вання потужності дози (рівня радіації і ступеня радіоактивного за­бруднення); ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11 — комплекти індивідуаль­них дозиметрів, призначених для визначення доз опромінення.

Якщо немає приладів нових модифікацій, можна користуватися приладами, виготовленими раніше, які були табельними приладами в ЦО і зберігаються на об'єктах, а саме: індикатором-сигналізатором ДП-64, рентгенметром ДП-3, ДП-ЗБ, вимірювачем потужності дози ИМД-21, ИМД-21Б, ИМД-21С, радіометром ДП-11Б, ДП-12, індикато­рами радіоактивності ДП-63, ДП-63А.

Для вирішення завдань цивільного захисту можна застосовувати прилади, які використовуються на об'єктах атомної енергетики, в геології, медицині та інших галузях. До таких приладів належать переносний медичний рентгенметр ПМР-1, ПМР-1М, переносний ме­дичний мікрорентгенметр МРМ-1, МРМ-2, переносний рентгенметр РП-1, гамма-р ентгенметр "Карагач-2", універсальний радіометр РУП-1, РУСИ - 7, аерозольний радіометр РВ-4, бета-гамма радіометр ГБР-3, перерахункові прилади ПП-16, ПП-9-2М, ПСО-2-4, переносні універсальні радіометри СРП-68-01, СРП-88-01, СРП-68-02, комплек­ти індивідуального дозиметричного контролю КИД-4, КИД-6, ИФКУ-1, ИКС, "Гнейс" таін.

Останніми роками виготовляють багато побутових дозиметрів і радіометрів: дозиметри "Рось", РКС-104, ДРГ-01Т, ДСК-04 ("Стриж"), МКС-05 "Терра-П", ДКГ-21П "Есоіеві С АКБ " , радіометри "Прип'ять", "Десна", "Бриз", дозиметр-радіометр "Белла" та ін. Деякі з них без будь-яких конструктивних змін можна використовувати для вимі­рювання потужності експозиційної дози іонізуючих випромінювань під час ведення радіаційної розвідки, поглинутої дози опромінення людей, тварин, а також для сигналізації про наявність радіоактив­них речовин.

3.4. Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

Вимірювачі потужності дози ДП-5В, ДП-5А, ДП-5Б та МКС-У (мо­дифікований ДП-5В) призначені для вимірювання рівня гамма-ра- діації і радіоактивного забруднення поверхні різних предметів за "-випромінюванням. Потужність експозиційної дози у-випроміню- нішня визначається в мілірентгенах або рентгенах за годину для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях блок детектуван­ня приладу. Крім того, можна виявляти (3-випромінювання. Техніч­ний опис та інструкція з експлуатації додаються до приладу. Діа­пазон вимірювань гамма-випромінювання від 0,05 мР/год до 200 Р/год у діапазоні енергій від 0,084 до 1,25 МеВ. Прилади ДП-5В, ДП-5А і ДП-5Б мають шість піддіапазонів вимірювань (табл. 33) і звукову індикацію на всіх піддіапазонах; крім першого. Звукова індикація ирослуховується за допомогою головних телефонів приладу.

Таблиця 33. Піддіапазони вимірювань приладів ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В [ іддіапазони Позиція ручки перемикача Шкала Одиниця вимірювання Межі вимірювань Час встановлення показників, с 0—200 р/год 5—200 хЮОО 0—5 мр/год 500—5000 хЮО 0—5 мр/год 50—500 зо хЮ 0—5 мр/год 5—50 XI 0—5 мр/год 0,5—5 Є- хОД 0—5 мр/год 0,05—0,5

Відлік показань приладу відбувається за нижньою шкалою мікро- пмперметра в Р/год, за верхньою шкалою — у мР/год з наступним перемноженням на відповідний коефіцієнт піддіаиазону. Робочою іпиїжається ділянка шкали, окреслена суцільною лінією.

Живлення приладів здійснюється від трьох сухих елементів типу КІ» 1, А-336, один з яких використовують тільки для підсвічування НІ кил и мікр о ампер метр а під час роботи у темний час. Комплект жив лен- пн забезпечує безперервну роботу приладу без підсвічування шкали и нормальних умовах не менше 40 год (ДП-5А, ДП-5Б) і 55 — 70 год (Дії 53) за умов зберігання не більше одного місяця.

Прилади можуть підключатися до зовнішніх джерел постійного . і руму з напругою 3, 6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). ДНІІ цієї мети є колодка живлення і дільник напруги.

Прилад складається з вимірювального пульта, зонда (ДП-5А, ДП-5Б) або блока детектування (ДП-5В), з'єднаних з пультами гнучким ка­белем, контрольного стронцієво-ітрієвого джерела р-випр омінюв ан - ня для перевірки працездатності приладів (на внутрішньому боці кришки футляру у ДП-5А і ДП-5Б і на боці детектування у ДП-5В).

Вимірювальний пульт складається з панелі З і футляра 8 (рис. 11). На панелі вимірювального пульта розміщені: ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В мікроамперметр 6 з двома вимірювальними шкала­ми, перемикач піддіапазонів 10, кнопка "Сброс" — анулювання по­казань 4, тумблер підсвічування шкали 9, з лівого боку гніздо для телефону.

Панель вимірювального пульта кріпиться до кожуха. Елементи схеми приладу змонтовані на платі й з'єднані з панеллю шарніром і гвинтом.

Сприймаючими пристроями приладів є газорозрядні лічильники, встановлені: в приладі ДП-5А — один (СИ-ЗБГ) у вимірювальному пульті та два (СИ-ЗБГ і СТС-5) у зонді 11; у приладі ДП-5В — два (СБМ-20 і СИ-ЗБГ) у блоці детектування 11.

Рис. 11. Прилад ДП-5В: I — подовжувальна штанга; 2 — телефони; 3 — панель вимірювального приладу; 4 — кнопка скидання показників; 5 — норми забрудненості; 6 — мікроамперметр; 7 — контрольне джерело випромінювання; 8 — футляр приладу; 9 — тумблер підсвічування шкали; 10 — перемикач піддіапазонів; II — блок детектування; 12 — опорні фіксатори; 13 — поворотний екран; 14 — камера для блока детектування; 15 — кабель блока детектування

Зонд і блок детектування — це сталевий циліндричний корпус 11 з вікном для індикації бета-випромінювання, закритим етплцелю- лозною водостійкою плівкою, крізь яку проникають бета-частинки. На корпус надітий металевий поворотний екран 13, який фіксується у двох положеннях (Г і Б) на зонді приладів ДП-5А, ДП-5Б і в трьох положеннях (Г, БІК) на блоці детектування приладу ДП-5В. Вікно корпуса в положенні Г закривається екраном 13 і в лічильник мо­жуть проникати тільки у-промені. Повертаючи екран у положення В, вікно корпуса відкривається і бета-частинки проникають у лічиль­ник. У заглибленні на екрані розміщене контрольне джерело р-ви- ііромінювання 7. Встановивши в положенні К джерело бета-випр омі- нювання проти вікна, можна перевірити прилад. Зонд і блок детек­тування на корпусах мають по два опорних фіксатори 12, за допомо­гою яких вони встановлюються на обстежувані поверхні при інди­кації забруднення бета-частинками. У корпусі знаходяться газороз­рядний лічильник, електрична схема і підсилювач-нормалізатор.

Телефон 2 складається з двох малогабаритних телефонів ТГ-7М, підключається до вимірювального пульта і фіксує наявність радіо­активних випромінювань. Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його з укладального ящика, відкрити кришку футляра, оглянути прилад, пристебнути до футляра паси. Дістати зонд або блок детектування, приєднати ручку до зонда, а до блока детектуван­ня — штангу 1. Підключити джерело живлення.

Включити прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення; приладу ДП-5А "Реж" і ДП-5В "А" — контроль режи­му, стрілка приладу встановлюється в режимному секторі: в ДП-5А сірілку приладу потенціометром встановити в режимному секторі на "А". Якщо стрілка мікр оампер метр а не відхиляється або не вста­новлюється на режимному секторі, необхідно перевірити придатність джерел живлення.

За допомогою контрольних джерел потрібно перевірити при­датність приладів до роботи. Для цього екрани зонду в ДП-5А, ДГІ-5Б і блока детектування в ДП-5В встановити відповідно у поло­женнях БІК. Підключити телефони. В приладах ДП-5А, ДП-5Б відкри­ти контрольне бета-джерело, встановити зонд опорними фіксатора­ми на кришку футляра так, щоб джерело знаходилося напроти відкри­того вікна зонду. Потім, встановлюючи послідовно ручку перемика­ча піддіапазонів у положення хЮОО, хЮО, хІО, хі і х0,1, перевірити придатність приладу на всіх діапазонах, крім першого. В телефоні повинен прослуховуватися тріск. При цьому стрілка мікроампер- метра має зашкалювати на 6 і 5-му піддіапазонах, відхилятися на І му, а на 3-му і 2-му може не відхилятися через недостатню ак- і пиність контрольного джерела. На 6 піддіапазоні тріск у телефоні
може періодично перериватися через велику активність контрольного джерела для цього піддіапазону.

Після цього ручки перемикачів встановити в положення "Викл" ДП-5А, ДП-5Б і "А" _ ДП-5В; натиснути кнопки "Сброс"; поверну­ти екрани в положення Г. Прилади перевірені й готові до роботи.

Під час радіаційної розвідки рівні радіації на місцевості вимірю­ються на 1-му піддіапазоні (200) у межах від 5 до 200 Р/год, а до 5 Р/год — на 2 піддіапазоні (хІООО). Зонд (блок детектування) з екраном у положенні Г має знаходитися у футлярі. Перемикач під- діапазонів встановити в положення 200 і зняти показання на нижній шкалі, мікр оампер метр а 0 — 200 Р/год.

Якщо показники менше 5 Р/год, потрібно перемикач піддіапа- зонів перевести в положення хІООО і зняти показання на верхній шкалі — 0 — 5 мР/год. При вимірюванні гамма-випромінювань реє­струється потужність дози в місці знаходження зонда і блока детек­тування. При таких вимірюваннях прилад має знаходитись на ви­соті 0,7 — 1 м від поверхні землі.

Ступінь радіоактивного забруднення шкірних покривів людей, їх одягу, сільськогосподарських тварин, техніки, обладнання, транспор­ту, продуктів харчування, урожаю, кормів, води визначають у такій послідовності. Заміряють гамма-фон у місці, де визначатиметься ступінь забрудненості об'єкта, але не ближче 15 — 20 м від нього. Зонд (блок детектування) повинен знаходитися на висоті 0,7 — 1 м від поверхні землі. Потім зонд (блок детектування) опорними фікса­торами вперед підносять до поверхні об'єкта на відстані 1,5 — 2 см.

Перемикач піддіаиаз онів встановлюють у положення хІООО. Екран зонда (блока детектування) має бути в положенні Г.

За показаннями мікр оампер метр а і за тріском у телефоні визна­чають місце максимального забруднення об'єкта. Із максимальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об'єкта, по­трібно відняти гамма-фон. Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного забруднення об'єкта. За відсутності показання на 2 піддіапазоні, перемикач піддіапазонів послідовно встановити в по­ложення хЮО, хІО, хі і х0,1. Якщо гамма-фон менший за допустиму забрудненість, то його не враховують.

і

Для виявлення ^Л-випромінювань необхідно встановити екран зонда (блока детектування) у положення Б. Піднести зонд (блок де­тектування) до обстежуваної поверхні на відстань 1,5—2 см. Ручку перемикача піддіапазонів послідовно встановлювати в положення хІО, хі і х0,1 до одержання відхилення стрілки мікр оампер метр а в межах шкали. У положенні екрану Б вимірюється потужність дози сумарного бет а-гамма-випр омінення.

Збільшення показань приладу на одному і тому ж піддіапазоні порівняно з гамма-фоном свідчить про наявність В-випромінення. Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води відбирають дві проби загальним об'ємом 1,5 —10 л, одну з верхнього шару вододже- рела, другу — з придонного. Вимірювання проводять зондом (блоком детектування) у положенні Б, розміщуючи його на відстані 0,5—1 см від поверхні води, і знімають показання з верхньої шкали.

У процесі роботи з приладом ДП-5В у положенні перемикача " А " стрілка має бути в межах режимного сектора, зачорненої дуги шкали.

До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для зонду (блока детектування). Чохол надівається на зонд (блок детектування) для захисту його від радіоактивного забруднення при вимірюваннях забрудненості рідких і сипких речовин. Після вико­ристання чохол підлягає дезактивації або знищенню.

Під час вимірювань, якщо необхідно збільшити відстань від об'єк­та, що обстежується, до оператора, штангу подовжують. Для цього необхідно викрутити накидну гайку і витягнути внутрішню трубу, після чого закрутити накидну гайку.

Сцинтиляційний радіометричний прилад СРП 68-01. Прилад СРП-68-01 "Пошук" геологічний, призначений для пошуку радіоак­тивних руд. Належить він до класу вимірювачів потужності дози (дозиметрів). Але після аварії на Чорнобильській АЕС його широко застосовували для обстеження дітей, яких вивезли з тридцятикіломе- трової зони, для вимірювання наявності у щитовидній залозі йоду-131, а в сільському і лісовому господарствах — для визначення радіоак­тивності продуктів харчування, урожаю, кормів, сировини, ґрунту, добрив, води. Прилад широко використовують служби цивільного захисту для вимірювання рівнів радіації (фону).

Прилад СРП-68-01 вимірює потік В-випромінень у межах від 0 до 10 000 с-¹; потужність експозиційної дози у-випромінення в межах від 0 до 3000 мкР/год (табл. 34, рис. 12).

Час встановлення робочого режиму з моменту включення прила­ду 1 хв. Прилад може безперервно працювати 8 год. Комплект жив­лення складається з 9 елементів типу 343. Робота приладу ґрун­тується на перетворенні фізичної інформації в електричні сигнали з наступним вимірюванням їх параметрів. Функцію перетворювача виконує сцинтиляційний детектор, який складається з кристала Уаі (ТІ), як сцинтилятора і фотоелектронного множника, як перетворю­вача світлових величин в електричні.

Таблиця 34. Діапазони вимірювань приладу СРП-68-01 Положення перемикачів піддіапазонів Діапазони вимірювань шкали приладу Положення перемикачів піддіапазонів Діапазони вимірювань шкали приладу мкР/год с". експози­ційної дози, мкР/год потоку гамма- випроміню- вань, с 1 мкР/год С"' експози­ційної дози, мкР/год потоку гамма- випроміню- вань, с 1 ЗО 0—30 0—30 3 000 0—1000 0—3 000 0—100 0—300 3 000 10 000 0—3000 0—10 000 0—300 0—1000

На панелі приладу нанесені позначення режимів роботи при різних положеннях відповідних перемикачів, а також межі вимірювань. Чорним кольором позначені показники, які відповідають вимірю­ванню у-випромінення, а червоним — потужності експозиційної дози. На боковій стінці панелі є гніздо для телефону. Перед початком роботи необхідно ознайомитися з інструкцією приладу. Потім пере­вести перемикач режиму роботи в положення "Выел" і перевірити, чи знаходиться стрілка вимірювального приладу на нулі, якщо ні, то потрібно встановити її на нульовій рисці коректором, попередньо повернувши заглушку на панель пульта; відкрити кришку батарей­ного відсіку і вставити комплект елементів живлення, дотримую­чись полярності згідно з маркуванням на кожусі пульта.

Вихідним положенням перемикача меж вимірювання є 3 тис. мкР/год перемикач режиму роботи "Выел". Для переведення при­ладу в робочий стан необхідно:

Рис. 12. Прилад СПР-68-01: 1 — перемикач діапазонів; 2 — ручка звукової сигналізації; 3 — перемикач режиму роботи; 4 — коректор стрілки приладу; 5 — шкала приладу; 6 — контрольне джерело; 7 — батарейний відсік; 8 — блок детектування; 9 — гу­мовий ковпачок блока детекту­вання; 10 — ручка блока детек­тування; 11 — кабель

9

— включити прилад, перевівши перемикач режиму роботи в поло­ження "Бат". Напруга батареї живлення повинна бути в межах від 8 до 15 В;

— перевести перемикач режиму роботи в положення 5 В. Вимі­рювання можна почати через 1 хв після включення приладу;

— перевести перемикач режиму роботи в положення 5. При цьо­му показання приладу відповідає потужності експозиційної дози в місці розміщення блока детектування;

— зняти кришку контрольного джерела, зафіксувати на фланці контрольного джерела тримач, який входить до комплекту приладу. За допомогою тримача приєднати блок детектування до контрольного джерела. Перед перевіркою приладу потрібно зняти гумовий ковпа­чок з блока детектування. Перемикачем меж вимірювання встано­вити діапазон, який відповідає максимальному відхиленню стрілки вимірювального приладу. Записати показання приладу;

— від'єднати блок детектування, проконтролювати рівень фону в місці вимірювань. Показання приладу при приєднаному блоці де­тектування до контрольного джерела за вирахуванням фону має відповідати вказаному в паспорті приладу;

— приєднати знову блок детектування до контрольного джерела. Після зупинки стрілки натиснути кнопку "Контр" на пульті прила­ду. Показання не повинні зменшуватися більше ніж на 10 %;

— після проведення вимірювань закрити контрольне джерело кришкою.

Для проведення вимірювань перемикач меж вимірювань пере­вести в положення, яке відповідає необхідній межі. Для приладу СРП-68-01 застосовувати межі в мікрорентгенах за годину.

Залежно від потужності експозиційної дози, яку вимірюють за до­помогою перемикача, встановити постійну часу вимірювань 2,5 або Г» с. При постійній часу 5 с статичні флуктуації знижуються, тобто підвищується точність відліку, але зростає й інерційність приладу.

Похибку відліку можна суттєво зменшити, якщо визначити по­казання в даній точці як середнє арифметичне 5 —10 відліків.

Знімати показання приладу можна через 1 хв після включення. Для вимірювання використовують також межі, в яких відхилення стрілки перебільшують 1/3 шкали вимірювального приладу. Якщо відхилення менше 1/3 шкали, то потрібно перейти до вимірювань у Ні. /11,ні високих межах чутливості, якщо ж стрілка наближається до верхньої межі ("зашкалює"), то необхідно перейти до вимірювань у менш чутливих межах вимірювань.

Переносний тікрорентгентетр ПМР-1 використовують для вимірювання потужності дози, у-випромінення в діапазоні від 0 до 1.000 мкР/с (0 — 18 Р/год).

У системі цивільного захисту мікрорентгенметр можна застосову­вати для ведення радіаційної розвідки до рівня не більше 18 Р/год. Живлення приладу від батареї.

Радіометр РУП-1 — це універсальний прилад, призначений для виявлення і вимірювання ступеня забрудненості а- і (3-активними речовинами поверхні й визначення потужності дози у-випромінення в широких діапазонах.

Діапазон вимірювання а-випромінення від 0,5 до 20 ООО част./ (хв • см²), (3-випромінення від 5 до 50 000 част./(хв • см²), у-випромі- нення для датчика 1 — від 0,2 до 1,000 мкР/с, для датчика 2 — від 0,2 до 10 000 мкР/с.

Живлення приладу від мережі змінного струму напругою 220 В або від акумулятора чи гальванічної батареї.

Прилад РУП-1 у системі цивільного захисту можна застосовува­ти для ведення радіаційної розвідки потужності дози у-випромінен- ня до 36 Р/год.

Бета-гамма радіометр ГБР-3 призначений для вимірювання забрудненості В-частинками поверхонь, а також потужності дози у-ви- промінення. Діапазон вимірювань В-частинок від 100 до 1 000 000 розпадів/(хв • см²), у-випромінення від 0,2 до 2000 мР/год.

Наявність автоматичної компенсації у-фону до 200 мР/год (0,2 Р/год) дає можливість вимірювати забрудненість особового скла­ду формувань, техніки. Живлення приладу від гальванічних бата­рей або від акумуляторів.

У системі цивільного захисту прилад ГБР-3 можна застосовувати для ведення радіаційної розвідки в широкому інтервалі потужності дози у-випромінення до 100 Р/год. Цей прилад можна використову­вати замість дозиметрів ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В.

Можна використовувати також переносні прилади, такі як універ­сальний бета-гамма радіометр "Звезда", радіометр-сигналізатор "Сиг­нал" універсальний бета-гамма радіометр "Луч-А", радіометр РПП-1, пошуковий радіометр СРП-2, "Бета" прилад і КРБ-1.