Прибавки деталей креслення
Між тілом і одягом завжди є простір, який грає теплоізоляційну роль , забезпечує свободу руху, дихання , кровообігу і створює певний силует вироби . Різниця між внутрішніми розмірами одягу і розмірами тіла називається надбавкою на вільне облягання Технічна прибавка - мінімальна . Вона дається для того , щоб одяг був зручним і гігієнічної.
Таблиця 6 – прибавки на вільне облягання жакету жіночого
| Найменування | Умовне позначення | Величина, см |
| 1. Прибавка до Сг(3) | Пг | |
| 2. Прибавка до Ст | Пт | |
| 3. Прибавка до Сс | Пс | |
| 4. Прибавка до Шг(1) | Пшг(1) | 0.3 |
| 5. Прибавка до Шс | Пшс | 0.9 |
| 6. Прибавка до Оп | Поп |
Таблиця 7– прибавки на вільне облягання брюк жіночих
| Найменування | Умовне позначення | Величина, см |
| 1. Прибавка до Сс | Пс |
2.3 Побудова креслення базової конструкції виробу
2.3.1 Попередній розрахунок конструкції виробу
Таблиця 8 – Розрахунок базової сітки креслення конструкції костюму жіночого(жакет, брюки)
Розмір 164-88-92
| № | Назва дільниці | Позначення на кресленні | Розрахункова формула | Розрахунки | Величина | ||||||
| Жакет | |||||||||||
| Положення лінії грудей | АГ | АГ=Вг | АГ=25.4 | 25.4 | |||||||
| Положення лінії талії | АТ | АТ=Дтп(1) | АТ=43.8 | 43.8 | |||||||
| Положення лінії стегон | ТС | ТС = 18-20 | ТС=18 | ||||||||
| Положення лінії низу | ТН | ТН=Дс | ТН=20 | ||||||||
| Положення точки центра грудей | ГЦ | ГЦ=Цг | ГЦ=9.6 | 9.6 | |||||||
| Ширина пілочки по лінії грудей | ГГ1 | ГГ1=ШГ1+Пшг1 | ГГ1=18.5+0.3=18.8 | 18.8 | |||||||
Продовження таблиці 8
| Викреслення ширини пройми | Г1Г2 | Г1Г2=(Оп+Поп):2-1/10Сг3 | Г1Г2=(26.3+7):2-4.4=12.25 | 12.25 | |
| Ширина спинки | Г2Г3 | Г2Г3=Шс+Пшс | Г2Г3=17.1+0.9=18 | ||
| Положення лінії горловини спинки | Т1А1 | Т1А1=Дтс1 | Т1А1=42.8 | 42.8 |
2.3.4. Розрахунок та побудова базової конструкції виробу.
Основне креслення виробу будується на ґрунті розрахунків, які передбачені прийнятою системою конструювання. Побудова креслень основи виділяється в самостійний етап розробки конструкції, так як містить визначені елементи побудови, загальні для побудови креслення конструкції одягу різноманітних видів. До креслення базової конструкції пред'являються особливі вимоги – повинні забезпечувати взаємозв'язок деталей, а також повинні відповідати конструкції виробу, технології його обробки.
Таблиця 9 – Розрахунок та розрахункові формули основної схеми креслення конструкції костюму жіночого(жакет, брюки)
| Найменування конструктивної ділянки чи точки | Умовне позначення на кресленні | Розрахункова формула | Розрахунок | Резу льтат, см |
| Жакет | ||||
| Побудова пілочки | ||||
| 1.Зріз горловини 1.1 ширина 1.2 глибина | АА2 АА3 | Сш :3+0,5; АА2 + 1; | 18.2:3+0,5 6,5 +1; | 6,5 7,5 |
| 2.Будуємо плечовий зріз | UА3П UЦП | UА3П = Шп; UЦП = Впкп; | - | 13,3 24,5 |
Продовження таблиці 8
| 3.Нагрудна виточка | А3А4 Uб | Uб = Цг; | Uб = 10,0 | 4,0 10,0 |
| 4.Розхил нагрудної виточки | бб1 | Шг1 – Шг; | 21.5-17,3; | 4,2 |
| 5.Нове положення плечового зрізу | UА5П1 | Шп – А3А4 Впкп; | 13,3–4; | 9,3 24,5 |
| 6.Положення розрахункової пройми | Т2О ОО4 ОО2 | Вб – 2; ОО1 : 2; | 20,4 – 2; 11,7 : 2; | 18,4 6.0 2,0 |
| Побудова спинки | ||||
| 1.Положення горловини | А1А6 Т1А7 | АА3+0,5; Дтс; | 6.5+0,5 | 7.0 40,3 |
| 2. Побудова плечового зрізу | UА6П2 UТ4П2 | Шп; Впкс; | - | 13,3 43,9 |
| 3.Плечова виточка | А6А8 А8А9 | - | 2,5 | |
| 4.Довжина виточки | А8в | - | 11,0 | |
| 5.Плечовий зріз після побудови виточки | UА9П3 UТ4П3 | Шп - А7А8; Впкс; | 13,3-4; | 9.3 43,9 |
| 6.Оформлюємо пройму | О1О6 О1О7 | О1О6 : 2; | 8 : 2; | |
| 7.Будуємо талієві виточки і бічні зрізи | ∑вит. | ТТ1-(Ст+Пт)-Т1Т4; | 54.4-(38+4)-2,5; | 9.9 |
| 8.Рельєфна лінія | Т1Т8 | - | ||
| 9.Виточки | ∑зад.=3; Т8Т9= Т8Т10=3:2; ∑пер.=2,5; Т5Т6= Т5Т7=2,5:2; ∑бічна=∑вит. (∑зад.+ ∑пер.) Т11Т12= Т11Т13=4,7:2; | 9.9-(3.0+2.5) | 1,5 1,2 4.4 2,3 | |
| 10.Положення бічного зрізу | С3С4 | С3С4=(Сс +Пс)-СС1 | (52+3)-54.4 | 0.6 |
Продовження таблиці 8
| Двошовний рукав | ||||
| 1.Висота окату рукава | ОГ | ОГ=Вd-2; | 21-2 | 19.0 |
| 2. Довжина рукава | ОН | ОН=Др; | 61.0 | |
| 3.Ширина рукава під проймою | ГГ1 | ГГ1=(Оп+Поп):2; | 30.3+8:2 | 19.2 |
| 4.Окат рукава | ОО2 О2О3 О3О4 ОС О1С1 | ОО2= ОО1:2; О2О3=ОГ:2; ОС=ОГ:2+2,5; О1С1=СГ; | 19.0:2 19.0:2+2.5 | 9.5 1.5 |
| 5.Положення нижніх зрізів рукава по лінії окату | ГГ2 Г1Г3 | ГГ2= ГГ3 Г1Г3= ГГ1 – ГГ2; | 3.0 | |
| 6. Положення низу рукава | НН1 Н1Н4 | 2,0 1,5 | ||
| Брюки | ||||
| 1.Визначаємо висоту сидіння | ТЯ | ТЯ=Вс | ||
| 2.Довина виробу | ТН | ТН=Дбр | ||
| 3. Положення лінії коліна | ЯК | ЯН:2-6 | 31.5 | |
| 4.Ширина брюк внизу | НН1=НН | Шн:2 | 22:2 | |
| 5.Ширина брюк по лінії коліна | КК1 | ШК:2 | 24:2 | |
| 6. Ширина передньої половинки по лінії талії | Т1Т2 | СТ:2+3+1 | 38:2+3+1 | |
| 7.Довжина виточки | ТН | 8,0 | ||
| Побудова задньої половинки брюк | ||||
| 8.Положення бічного зрізу задньої половинки по лінії стегон | С2С3 | Сс:10 | 52:10 | 5.2 |
| 9.Положення бічних та крокових зрізів | К1К3 Н1Н3 | К1К3=К2К4 Н1Н3=Н2Н4 | 2 2 |
Продовження таблиці 8
| 10.Положення крокового зрізу по лінії сидіння | Я2Я3 | Сс:10+1 | 52:10+1 | 6.2 |
| 11.Визначаємо положення середнього зрізу по лінії талії | ТТ4 | Сс:10 | 52:10 | 5.2 |
| 12.Висота підйому задньої половинки брюк | Т4Т5 | |||
| 13.Ширина задньої половинки по лінії талії | Т5Т6 | Ст:2+3+1 | 38:2+3+1 |
2.3.4. Розрахунок та побудова базової конструкції виробу.
Основне креслення виробу будується на ґрунті розрахунків, які передбачені прийнятою системою конструювання. Побудова креслень основи виділяється в самостійний етап розробки конструкції, так як містить визначені елементи побудови, загальні для побудови креслення конструкції одягу різноманітних видів. До креслення базової конструкції пред'являються особливі вимоги – повинні забезпечувати взаємозв'язок деталей, а також повинні відповідати конструкції виробу, технології його обробки.
2.3.2 Побудова модельної конструкції
Процес створення нових моделей одягу називається моделюванням. Під технічним моделюванням розуміється процес розробки креслень і зразка виробу по базовій готовій моделі або її графічному зображенню з використанням силуетної основи виробу.
Технічний метод конструювання, оснований на прямих вимірах оболонки розгорток поверхні зразка – еталона одягу (метод сікучих площин, конструювання розгорток деталей та ін.), є найбільш точним. Він забезпечує технологічність проектуємої конструкції, високу точність побудови креслення всіх деталей одягу.
Існують такі види моделювання: макетний, графічний та комбінований. Макетний метод є найпростішим: лекало розрізають по наміченій лінії, закривають попередній розчин та при цьому відкривається новий.
Графічний метод включає в себе спосіб перпендикулярів, засічок. Використання одночасно двох методів називається комбінованим.
Найбільш поширені методи технічного моделювання є конічне та паралельне розширення. Лінії модельних особливостей наносяться на креслення вихідної конструкції і будуються первинні шаблони (лекала) виробу. На цьому стані робіт визначається економічність конструкції, розраховується площа лекал, виконується розкладка, визначається відсоток між лекальних випадів.
В даній моделі виконувалося таке моделювання, як перехід нагрудної виточки у рельєф (технічне моделювання). Рельєфи починаються плечового зрізу та, проходячи через центр грудей, проходять до низу. Талієва виточка та середній шов нанесені графічним способом. Борт різної ширини: на лацканах ширина доходить до рельєфу, внизу виробу борта розходяться на 2 см.
2.3.3. Побудова базової вихідної модельної конструкції
Креслення конструкції подається на папері для креслення (ватмані) формату А4 у форматі 1:4 з урахуванням технічного креслення
3 Розробка моделей-модифікацій на основі базової конструкції
3.1 Розробка ескізів моделей-модифікацій.
Таблиця 10 – характеристика основних силуетних та конструктивних ліній моделей модифікацій у порівнянні з БМ
| Силуетна конструктивна лінія | Показник відмінності | Характеристика | |||
| якісна | кількісна | ||||
| М1 | М2 | М1 | М2 | ||
| Лінія плечей | По ширині плечей | незмінна | незмінна | незмінна | незмінна |
| Лінія грудей | За ступенем прилягання | незмінна | незмінна | незмінна | незмінна |
| Лінія пройми | По глубині пройми | змінна | незмінна | незмінна | незмінна |
| Лінія талії | За ступенем прилягання | незмінна | змінна | незмінна | змінна |
| Лінія стегон | За ступенем прилягання | змінна | незмінна | змінна | незмінна |
| Лінія низу | За рівнем довжини За розширенням | змінна | змінна | змінна | змінна |
| Лінія рукава | За рівнем довжини За розширенням | змінна | змінна | змінна | змінна |
2.3.2 Розробка креслень моделей - модифікацій
Креслення конструкції подається на папері для креслення (ватмані) формату А4 у форматі 1:4 з урахуванням технічного креслення
4 Робоча документація
Розробка лекал на модель
Лекала деталей виробу - кінцева мета конструювання. По лекалам в подальшому процесі масового виробництва одягу на підприємстві виконують обкрейдування, вирізають i перевіряють крій, уточнюють контур деталей при обробці їх в потоці. Лекала бувають основними, похідними і допоміжними.
Основні лекала - лекала деталей з основного матеріалу (передньої і задньої половинок штанів, спинки, верхньої і нижньої частин рукави, нижнього коміра, полички, переднього і заднього полотнищ спідниць і т.п.)
Похідні лекала - лекала деталей виробу, які служать для обробки країв деталей (пояс спідниці та брюк, подборта, верхній комір, обтачке та ін.) До них також належать лекала деталей з підкладкових матеріалів (верхньої і нижньої частин рукави, спідниці, жилета, лекала підкладки спинки і полички і т.п.); лекала функціонально-декоративні та декоративні для деталей і елементів моделі (хлястики, клапани, накладні кишені , листочки і т.п.); лекала деталей з прокладкових матеріалів (лекала в борти поличок, прокладки в комір і т.п.) і лекала з дублюючих прокладкових матеріалів (лекала дублюючої прокладки в поличку піджака і ін) Похідне лекало будується за основного лекалом.
Допоміжні лекала - це лекала для розмітки місць розташування петель і гудзиків, кишень, складок, виточок, для підрізування нижнього коміра, лацкана і борту, низу вироби та ін У складі технічних документацій на модель одягу використовуються лекала - оригінали та лекала-еталони.
На основних і похідних лекалах згідно з технічними вимогами на розкрій деталей виробу наносять наступні позначення:
лінію пайової напрямки тканини - напрямок нитки основи;
лінії допустимого відхилення від пайової спрямування;
лінії мінімальної і максимальної ширини надставок в місцях їх розташування згідно з галузевими стандартами на вироби;
контрольні надсічки для поєднання деталей при їхньому з'єднанні.
На допоміжних (підсобних) лекалах наносять місця розташування кишень, витачек, складок, петель, гудзиків і т.п.
По лініях зрізів всього комплекту основних, похідних і допоміжних лекал-еталонів і робочих лекал на відстані 1мм від краю ставлять клеймо через кожні 8-10 см або проводять лінію для контролю ступеня зносу робочих лекал.
На лекало кожної деталі наносять маркувальні дані: найменування виробу, номер моделі, тіпоразмеророст, найменування деталі, шифр (при використанні уніфікованих деталей), площа деталі, кількість деталей крою.
Весь комплект основних, похідних і допоміжних робочих лекал повинен бути перевірений відділом технічного контролю і мати дату, підпис, штамп ВТК. Перевірка робочих лекал, що знаходяться у виробництві, здійснюється за лекалами-еталонам і табелем заходів не рідше одного разу на місяць.
Для встановлення неточностей у розмірах внаслідок деформації картону лекала-еталони перевіряють за табелем заходів не рідше одного разу на квартал. Після кожної перевірки на лекалах ставлять дату, підпис і штамп ВТК.
4.2 Специфікація деталей крою
Специфікація деталей крою є невід'ємною частиною робочої документації, яка складається на підставі креслень лекал виробу.
Таблиця 11– Специфікація деталей швейного виробу
| Назва та номер деталі | Номер малюнка | Кількість одиниць | |
| Лекал | Деталей крою | ||
| Жакет | |||
| 1. Деталі верху: 1.1 Центральна частина пілочки 1.2 Бокова частина пілочки 1.3 Центральна частина спинки 1.4 Бокова частина спинки 1.5 Верхня частина рукава 1.6 Нижня частина рукава 1.7 Верхній комір 1.8 Нижній комір 1.9 Манжета рукава | 1 2 3 4 5 6 7 8 | 1 1 |
Продовження таблиці 11
| 1.10 Підборт 1.11 Обшивка горловини спинки 1.12 Обшивка кишень 1.13 Клапан кишень 1.14 Погон | |||
| 2. Деталі прокладки: 2.1 Центральна частина пілочки 2.2 Бокова частина пілочки 2.3 Підборт 2.4 Обшивка горловини спинки 2.5 Обшивки кишень 2.6 Нижній клапан 2.7 Нижня манжета рукава 2.8 Нижній комір | |||
| Брюки жіночі | |||
| 1 Деталі верху 1.1 Верхня частина передньої половина брюк 1.2 Верхня частина задньої половинки брюк 1.3 Нижня частина передньої половинки брюк 1.4 Нижня частина задньої половинки брюк 1.5 Пояс 1.6 Гульфік 1.7 Відкосок 1.8 Обшивки кишені 1.9 Клапан кишені 2 Деталі прокладки: 2.1 Нижній клапан 2.2 Обшивки кишені | 24 25 26 27 | 1 1 1 1 |
Висновки
Мода - це своєрідна форма свободи слова. Мода охоплює не тільки одяг, але також і аксесуари, коштовності, зачіски, критерії краси і багато іншого. Саме тому, те, що ми носимо і те, як ми носимо одяг, аксесуари, взуття, для інших людей представляє собою своєрідну стенограму, по якій можна прочитати справжній стан речей.
Людське тіло є основоположним предметом модної стилізації. Кожна епоха створює свої власні масштаби естетичного ідеалу людського тіла. Найбільш чітко ці відмінності виявляються в змінах ідеалу жіночої краси, від пишних форм Рубенсівського ідеалу до віддаються перевага в наш час струнких, вузьких, високих ліній.
При проектуванні виробів повинні бути максимально використані останні досягнення науки, техніки та прикладного мистецтва, обрані оптимальні конструктивні і композиційні рішення, відповідні створення виробу, що має високі естетичні і утилітарні властивості, що відповідають потребам і смакам різних етносоціальних груп споживачів і одночасно високу рентабельність для виготовлення.
Проектування починається за наявності первинного опису, в якому в загальному вигляді сформульовані призначення моделі та вимоги до його властивостей.
Первинний опис представляється у формі технічного завдання, в якому шляхом виконання ряду проектних операцій і процедур перетвориться в остаточний опис - проектну документацію, яка несе в собі всю необхідну інформацію для створення і виробництва об'єкта.
Під час виконання курсового проекту, було обрано модель жіночого костюму( жакету і брюк) та їх моделей модифікацій. Шляхом моделювання конструкції було знайдено нові конструктивні і конструктивно-декоративні лінії, удосконалено базову конструкцію моделей.
Головне завдання швейної промисловості - задоволення зростаючої потреби людей в одязі високої якості та різноманітного асортименту. Рішення цієї задачі здійснюється на основі підвищеної ефективності виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, всесвітнього поліпшення якості роботи, удосконалення праці і виробництва.
Основне завдання - узгодження зовнішньої форми проектованого вироби з його внутрішньою структурою, а через неї з і з основними функціями, тобто створення естетично досконалого вироби.
За допомогою програми JULIVI, було розроблено лекала на дану модель, що дуже полегшило роботу. Використовуючи цю программу на великих підприємствах значно зменшуємо час на виготовлення лекал та площі для їх зберігання. За допомогою цієї програми можна зробити лекала 1:4 та 1:1, вказуючи чітко розмірну базу даних та таблицю прибавок.
Список використаної літератури
Основна література:
1. Агошков, Л.А. М.М. Петрик, И.А. Кисленко «Конструирование верхній женской одежды», К: Аристей, 2007. – 164с.
2. Литвин В.Г., А.О. Степура «Конструювання швейних виробів», К: Вікторія, 2010. – 320с.
3. Мартинова А.И., Андреева Е.Г. «Конструктивное моделирование одежды» М.: МГАЛП, 1999. – 216с.
4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
Додаткова література:
1. Афтанділянц Є. Г., Зазимко О. В., Лопатько К. Г. Підручник, — К.: Видавництво Ліра-К. — 2012.
2. Першина Л.Ф., С.В. Петрова «Технология швейного производства» , М.: Легпромбытиздат, 1991.-416с.