Зміст та методика проведення хронометражу
На відміну від фотографії часу чи фотографії робочого процесу хронометраж є менш об’ємним та більш точним видом спостереження, тому що в цьому разі вивчають лише частину трудового процесу – окрему операцію або навіть окремі її елементи, які робітник регулярно повторює при виготовленні продукції. Як правило, це ручні та машинно-ручні операції, найбільш відповідальні та найчастіше повторювані. Хронометраж проводять в основному для отримання вихідних даних для розробки нормативів витрат основного, допоміжного та підготовчо-завершального часу на одиницю продукції, встановлення нормативів на відпочинок (залежно від технологічних особливостей робочого процесу, напруження, інтенсивності та умов праці), нормативів на особисті потреби.
Зміст хронометражу становлять такі основні частини:
- розділення операції на складові елементи (прийоми, переходи, комплекси прийомів, дії, рухи);
- спостереження (вимірювання тривалості виконання кожного окремого елемента);
- обробка результатів спостереження для встановлення середньої тривалості елементів;
- аналіз та внесення раціональних змін у зміст і структуру елементів операції, що вивчається;
- узагальнення матеріалів для встановлення норм часу.
Хронометраж являє собою проведення спостережень і вимірювання витрат робочого часу на виконання основних і допоміжних прийомів або рухів, що багато разів повторюються при виконанні операції.
Призначення хронометражу зводиться до вимірювання тривалості і виявлення структури перекриття складових частин операції з метою:
1 відбору кращих прийомів роботи і подальшого розповсюдження;
2 встановлення нормальної їх тривалості;
3 перевірки норм, встановлених розрахунковим шляхом, для виявлення додаткової можливості перекриття і поєднання окремих прийомів і рухів.
Хронометражні спостереження проводять шляхом відліку (вимірів) за поточним часом безперервно від початку до кінця операції (не робочої зміни), як правило, за допомогою двострілкового секундоміра. Застосовують два способи спостережень:
- суцільний (вимірювання всіх послідовно повторюваних елементів операції);
- вибірковий (вимірювання лише окремих, заздалегідь відібраних елементів операції).
Хронометраж складається з наступних етапів:
1 Підготовка до проведення хронометражного спостереження;
На цьому етапі спостерігачеві слід:
- отримати вичерпні дані про техніку виконання обраної для спостереження операції, про стан устаткування, інструменту, приладів, про організацію праці на робочому місці та про вид його обслуговування;
- зробити правильний вибір виконавця роботи – робітника з якісними показниками праці, що виконує норму виробітку вище від середнього рівня на дільниці (але не на рекордному рівні);
- розкласти операцію на складові елементи, тобто на комплекси прийомів, прийоми, дії, фіксажні точки;
Чим детальніший розклад операції, тим більше умов для виявлення залишкових, нераціональних прийомів та рухів.
- визначити фіксажні точки, що відокремлюють один елемент від іншого;
Початковою фіксажною точкою може бути момент торкання руки до машини, предмета чи відняття її, початок дії верстата, підхід робітника до машини (момент зупинки). Кінцевою фіксажною точкою може бути момент відняття руки від предмета, зупинка машини, механізму, при суцільному спостереженні за поточним часом кінцева фіксажна точка одного елемента є початковою наступного.
- визначити коло факторів, що впливають на тривалість прийомів: конструкція устаткування, конфігурація та якісні особливості предмета праці (вага, технологічні особливості обробки), умови здійснення виробничого процесу, вид обслуговування робочого місця енергією, матеріалами, інструментом, наявність допоміжних робітників;
- визначити необхідну кількість замірів для отримання найбільш вірогідних тривалостей окремих елементів операції внаслідок впливу різних (залежних та незалежних від виконавця) факторів, одні й ті ж прийоми, рухи, різнотривалі, але при досить великій кількості спостережень більша частина випадкових та помилкових замірів взаємно компенсується. Тому діють правила: чим коротша операція, тим більшою має бути кількість спостережень; чим більше відхилення та розсіювання окремих замірів від середньої чи такої, що зустрічається найчастіше, тривалості даного елемента операції, тим більше слід провести спостережень;
- вжити заходів щодо забезпечення нормальних умов на робочому місці та нормальної безперебійної роботи об’єкта спостереження;
- провести інструктаж робітника-виконавця щодо мети, завдань та особливостей хронометражу саме на цьому робочому місці, врахувати всі зауваження робітника у матеріалах спостереження;
- підготувати спостерігача до проведення хронометражу теоретично й психологічно та забезпечити його матеріальними засобами (секундоміри, бланки хронокарти, олівці, освітлення);
- визначити безпосередньо час спостереження (з урахуванням коливання працездатності робітника). Згідно з кривою працездатності слід проводити хронометрування в період сталої працездатності. Тому спостереження слід починати лише після того, як спостерігач буде впевнений, що операція виконується у нормальному темпі (приблизно через 1 годину після початку робочої зміни та приблизно через 0,5 години після обідньої перерви). Тривалість хронометражного спостереження має становити не менше 25% часу зміни (2-3 години).
2 безпосередній хронометраж;
На етапі проведення спостереження відбувається безпосереднє спостереження та вимірювання витрат часу (суто хронометрування). Воно значною мірою пов’язане з чітким «вловлюванням» фіксажних точок (тому що найрозповсюдженішою причиною помилкових замірів часу є те, що іх проводять не в точній відповідності до фіксажних точок).
Таблиця 1. Рекомендована кількість повторних спостережень за елементами операції залежно від її тривалості й характеру
| Характер операції | Тривалість операції | Число повторних спостережень | |
| при нормалізованому процесі | при ненормалізованому процесі | ||
| Ручна або машинно – ручна | До 10 с. до 1 хв. до 10 хв. до 20 хв. до 40 хв. до 1 год. більше 1 год. | ||
| Машинна, апаратурна | До 1 с. до 1 хв. до 10 хв. до 20 хв. до 40 хв. до 1 год. більше 1 год. |
Вимір кожного елемента можна здійснювати:
- За окремими відліками часу: коли хронометр вмикають у момент початку елемента, що спостерігається (на фіксажну точку «початок»), і зупиняють у момент закінчення елемента (на фіксажну точку «закінчення»); у бланку спостереження відзначають тривалість даного елемента у хвилинах та секундах; залежно від цілей спостереження може фіксуватись лише один елемент операції (тоді спостерігач чекає наступної його появи), а можуть фіксуватись кілька елементів (тоді спостерігач послідовно вмикає хронометр на початку кожного елемента та вимикає при його завершенні);
- за поточним часом: спостереження проводять за допомогою двострілкового секундоміра (хронометра), який запускають, у момент початку першого елемента операції і не зупиняють до кінця спостереження. Фіксація тривалості кожного з елементів операції відбувається зупинкою лише другої, допоміжної, стрілки (показники якої заносять у хронокарту), потім допоміжну стрілку пускають в хід, вона доганяє головну стрілку і продовжує з нею паралельний хід по циферблату до чергової фіксажної зупини і для виміру елемента. Цей спосіб викликає більше напруження у спостерігача, але дозволяє суттєво скоротити загальну кількість спостережень, тому що елементи фіксуються всі, без пропусків.