Види руху предметів праці при організації виробничого процесу

Істотний вплив на тривалість виробничого циклу робить ступінь одночасності виготовлення або ремонту виробів на різних операціях технологічного процесу, або інакше виду руху і порядку передачі предметів праці з однієї технологічної операції на іншу. Розрізняють послідовний, паралельно-послідовний і паралельний види руху предметів праці при організації виробничого процесу.

Послідовний вид руху предметів праці (рис. 2.2.1)характеризується тим, що при виготовленні або ремонті партії однойменних деталей або вузлів у багатоопераційному технологічному процесі вся партія цілком передається на наступну операцію лише після закінчення всіх робіт на попередній операції.

1 Сутність послідовного виду руху полягає в тому, що кожна подальша операція починається тільки після закінчення виготовлення всієї партії предметів праці (з п одиниць) на попередній операції. При цьому устаткування у межах оброблення однієї партії предметів праці (виробів) працює без простоїв. Тому технологічний цикл виготовлення партії з п виробів на т операціях розраховується за формулою (2.2.1).

Тривалість обробки Т_посл партії деталей дорівнює сумі операційного циклу виготовлення або ремонту деталей і тривалості міжопераційних перерв t_мо:

(2.2.1)

де п — число деталей у партії; т — число операцій технологічного процесу; t_і – норма часу на виконання і-ої операції, хв; с_і — число робочих місць на і-й операції; t_мо — середній міжопераційний час, хв.

Рис. 2.2.1

Організація послідовного руху предметів праці відносно проста. Цей вид руху застосовується у виробництві при обробці невеликих партій деталей. Недоліком такої організації є те, що кожна деталь перед виконанням наступної операції затримується (пролежує) у чеканні всієї партії на попередній операції. Час „пролежування” істотно перевищує час виконання операції над деталлю. Це призводить до збільшення тривалості виробничого циклу, росту оборотних коштів і погіршенню використання виробничих фондів.

Паралельно-послідовний вид руху(рис. 2.2.2) -- це такий порядок передачі деталей у багатоопераційному технологічному процесі, при якому виконання наступної операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній.

При цьому виді руху деталі з однієї операції на іншу передаються транспортними партіями, що скорочує час „пролежування” деталей між операціями, дозволяє більш рівномірно завантажувати устаткування й ефективніше використовувати робочий час. При цьому виді руху суміжні операції „перекриваються” у часі, тому що вони якийсь час виконуються одночасно (паралельно).

Рис. 2.2.2

У результаті „ущільнення” процесу, загальна його тривалість Т_пп менше, ніж при послідовному виді руху деталей на суму тих відрізків часу τ , протягом яких суміжні операції виконуються паралельно:

. (2.2.2)

Час сполучення двох суміжних операцій

, (2.2.3)

де — мінімальне значення відношення норми часу до числа робочих місць, на операції (з розглянутих двох суміжних операцій), хв; p – транспортна партія.

Підставивши значення τ у формулу визначення T_nn, одержимо наступний вираз для розрахунку тривалості технологічного процесу при паралельно-послідовному виді руху деталей:

_. (2.2.4)

Для організації цього виду руху предметів праці потрібні додаткові транспортні засоби і визначений рівень запасів деталей між операціями.

Більш удосконалена організація виробництва досягається при паралельному виді руху предметів праці(рис. 2.2.3), коли кожна деталь або партія деталей передається на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції.

Рис. 2.2.3

При цьому виді руху деталей між операціями цілком ліквідується „пролежування” деталей, усі технологічні операції виконуються паралельно, а тривалість виготовлення або ремонту партії деталей скорочується до мінімуму:

, (2.2.5)

де — максимальне значення відношення часу виконання операції до числа робочих місць на ній.

При рівнобіжному виді руху цілком ліквідовуються перерви між партіями і скорочується тривалість виробничого циклу. Однак при цьому на більшості операцій виникають перерви чекання, що ускладнюють організацію праці. Перерви чекання тим більші, чим значніша різниця між часом t_max виконання самої тривалості і часом виконання інших операцій. Ці перерви можуть бути виключені при синхронізації всіх елементів процесу. Такий варіант, який називається потоковим видом руху, застосовується в організації безперервного потокового виробництва і для його здійснення необхідно, щоб

. (2.2.6)

Тривалість виробничого циклу виготовлення або ремонту деталі, вузла, виробу в календарних днях для різних видів руху:

(2.2.7)

(2.2.8)

_, (2.2.9)

де S — число змін; t_см — тривалість однієї зміни, хв; f — коефіцієнт переведення робочих днів у календарні; Т_ест — тривалість природних процесів.

Тривалість виробничого циклу впливає на терміни ремонту рухомого складу, розмір незавершеного виробництва, потреби в оборотних коштах і виробничих потужностях, собівартість ремонту і продуктивність праці.