Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
Безпека технологічного(виробничого)обладнання – це властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах визначених нормативно-технічною документацією. Виробниче обладнання повинно бути безпечним під час монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування, при використанні окремо, або у складі комплексів і технологічних систем протягом усього терміну експлуатації.
Основними вимогами, що ставляться до конструкції машин та механізмів, є безпека для здоров’я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.
Безпека виробничого обладнання забезпечується:
- вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;
- використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;
- застосуванням в конструкції засобів захисту;
- дотриманням ергономічних вимог;
- включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;
- застосуванням в конструкції відповідних матеріалів.
Вимоги безпеки до виробничого обладнання викладені в міждержавних стандартах, зокрема ГОСТ 12.2.003-91 “ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.”
Для захисту працюючих від небезпечних виробничих факторів використовують огорожі, запобіжні захисні засоби, слабкі вставки, блокуючі пристрої, сигналізацію, дистанційне управління.
Огорожі бувають стаціонарні, рухомі (відкидні, розсувні, знімні) та переносні. Конструктивно вони виконуються у вигляді кожухів, щитів, щитків, екранів, грат, сіток.
Запобіжні захисні засоби призначені для автоматичного відключення агрегатів і машин при відхиленні робочих параметрів (температури, тиску, величини струму тощо.) від допустимих значень. Як запобіжні захисні засоби використовуються електроконтактні термометри, запобіжні клапани, гальмівні пристрої, кінцеві вимикачі, реле захисту від струмів великої величини тощо.
Слабкі вставки, що використовуються у конструкції технологічного устаткування, розраховані на спрацьовування у аварійних режимах з метою виключення поломок, руйнувань і, як наслідок, виробничого травматизму. До слабких вставок належать: штифти, фрикційні муфти, плавкі запобіжники.
Блокуючі пристрої виключають можливість включення в роботу технологічного устаткування при наявності вільного доступу до його небезпечних зон. За принципом дії блокуючі пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелектричні, радіаційні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані.
Сигналізуючі пристрої- це засоби інформації про роботу технологічного обладнання і виникаючі при цьому небезпечні і шкідливі виробничі фактори. За призначенням сигналізація буває: оперативна, запобіжна і розпізнавальна. За способом інформації: звукова, візуальна, комбінована(світлозвукова) і одоризаційна (за запахом). Оперативна використовується для узгодження дій працюючих, наприклад, при вантажно-розвантажувальних роботах.Запобіжна призначена для попередження про виникнення небезпеки. Для цього використовують світлові та звукові системи. Розпізнавальнасигналізація служить для визначення різних видів технологічного устаткування і його небезпечних зон за допомогою сигнальних кольорів та знаків безпеки (заборонних, попереджувальних, приписувальних, вказівних).
Дистанційне управління забезпечує контроль і регулювання роботи обладнання з дільниць, досить віддалених від небезпечної зони. Режим роботи обладнання визначають за допомогою датчиків контролю, від яких сигнали надходять на пульт управління, де розташовані засоби інформації та органи управління. Пульт управління і робоче місце влаштовують з урахуванням антропометричних даних оператора та ергономічних вимог. Потрібний рівень безпеки виробничого обладнання забезпечується також технічними і організаційними заходами: атестацією робочих місць, контролем за станом і експлуатацією обладнання; проведенням згідно з графіком планово-запобіжних ремонтів; здійсненням технічного обслуговування і ремонту обладнання за угодою із сервісною організацією та ін.
Безпека виробничого процесу – це властивість виробничого процесу зберігати відповідність вимогам безпеки праці встановлених нормативно-технічною документацією.
Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:
- усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію:
- заміну технологічних процесів та операцій пов’язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;
- комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;
- застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- герметизацію обладнання;
- застосування засобів колективного захисту працівників;
- раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;
- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
- запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;
- своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.
Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу. На підприємствах необхідно також дотримування вимог санітарних правил, організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання.