Послідовність оцінки обстановки
1. Визначити коефіцієнт ослаблення при звичайному режимі роботи і відпочинку виробничого персоналу.
;
2. Визначити дозу випромінювання, яку може отримати виробничий персонал на ранній фазі аварії в звичайному режимі роботи і відпочинку.
, де .
Д1=6,5*240/2,68=780 (мР/год)
Рсер=10,5+2,5/2=6,5
3. Визначити дозу випромінювання, яку може отримати виробничий персонал на середній фазі аварії.
; .
Рк1=Рп2=2,5
Рк2=2,5(8760/240)^-0,4=0,592
Д2=1,7(0,592*8760-2,5*240)=2908,97 (мР/год)
4. Визначити річну дозу, яку може отримати виробничий персонал.
ДРІЧ = Д1 + Д2
ДРІЧ=780+2908,97=3688,9 (мР) = 3,6 (Р)
5. Зробити висновки з оцінки радіаційної обстановки і розробити заходи для захисту виробничого персоналу.
Висновки: Гранично допустима доза (ГДД) - доза випромінювання, яка при систематичному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає у працюючих будь-яких патологічних змін або захворювань, що виявляються сучасними засобами дослідження. Запропонована в 1925 р. величина ПДР 0,1-0,2 р (рентген) за робочий день періодично переглядалася, і в 1959 році Міжнародна комісія з радіаційного захисту затвердила ПДР при опроміненні всього тіла 0,1 бер/год, що відповідає 0,017 бер за робочий день і 5 бер/рік.
Річна доза на території підприємства внаслідок аварії на атомній електростанції знаходиться в межах від 0,5 до 5 рад (0,57 - 5,7 рентген); ДРІЧ=3,6 рентген.
При річній дозі в межах від 0,5 до 5 рад (0,57 - 5,7 рентген) проводяться захисні заходи, передбачені для ранньої і середньої фаз аварії.
На ранній фазі аварії можна проводити слідуючі заходи для захисту людей і зменшенню дози випромінювання:
- укриття людей в захисних спорудженнях;
- використання засобів індивідуального захисту;
- герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;
- йодна профілактика;
- захист продуктів харчування, води від радіоактивного зара ження;
- обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.
На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:
- дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, територій підприємства та місць перебування населення;
- обмеження споживання забруднених продуктів і води.
Якщо наявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводити його евакуацію.
Щоб реально оцінити можливість проведення евакуації, необхідно враховувати: період року, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, яке підлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.
З метою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.
Тому необхідно:
— на підставі інформації про радіаційну обстановку підрозділами радіаційної розвідки формувань цивільного захисту і відділу з питань НС та цивільного захисту населення нанести дані радіоактивного забруднення господарства (села) на карту-схему;
— визначити необхідну кількість людей, робочих змін, тривалість їх роботи, враховуючи допустимі дози опромінення і фактичний рівень радіації та умови перебування людей у приміщеннях, техніці на полі;
— інформувати населення про стан радіаційної обстановки та небезпеку радіаційного опромінення;
— розробити, впровадити і контролювати дотримання населенням режимів поведінки;
— обмежити перебування людей на відкритій місцевості; розмістити людей в житлових, виробничих приміщеннях чи захисних спорудах;
— провести герметизацію житлових і виробничих приміщень, дверей, вікон, димарів, вентиляційних отворів на час розсіювання радіоактивних речовин у повітрі й формування радіоактивного забруднення території;
— провести йодову профілактику;
— захистити органи дихання підручними засобами;
— використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, виходячи з приміщень, під час проведення польових робіт, догляду за тваринами й обслуговування техніки;
— евакуювати населення;
— регулювати доступ у район забруднення;
— організувати санітарну обробку населення при забрудненні шкіри й одягу радіоактивними речовинами вище встановлених норм;
— провести дезактивацію поверхневого забруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування (обмивання, видалення поверхневого шару);
— воду використовувати із захищених джерел водопостачання, на робочих місцях запас води має бути по 3л на людину на час робочої зміни;
— продукти використовувати з герметичних складських приміщень, погребів, із щільно закритих діжок, герметичної скляної і металевої тари;
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ