Структура і зміст курсової роботи
Основна частина курсової роботи містить 3 розділи, її зміст наведений в додатку 2.
Перший розділ курсової роботи передбачає формування інвесторської кошторисної документації на виконання внутрішніх санітарно-технічних робіт згідно виданого завдання. Попередньо вивчаються теоретичні аспекти зазначених питань, зазначається роль, значення, порядок розрахунків, розробляються рекомендації, і т.д.
Так в підрозділі 1.1 розкрити суть, значення і структуру інвесторської кошторисної документації, яка мета її формування, де вона використовується, види кошторисів та порядок їх формування, нормативна база що використовується для розрахунків і т.д.
У підрозділі 1.2, згідно завдання використовуючи програму АВК-5 формуємо локальний кошторис „Виконання внутрішніх санітарно-технічних робіт” в якому виділяємо три розділи. Наприклад: „Система опалення”, „Система водопостачання”, „Система водовідведення”.
Алгоритм формування локального кошторису з використанням програмного забезпечення: створення будови – створення об’єкту – створення локального кошторису – заповнення локального кошторису.
Список будівництв є початковим екраном підсистеми Кошторисні документи. Він містить облікові реквізити будівництв, один з яких, Дата/час вводиться автоматично і відображає час створення будівництва в Списку.
При створенні нового будівництва обираємо пункт меню Створення будови на будівельно-монтажні, ремонтні і гірничі роботи (рис.1). Подвійним кліком відкриваємо „Будову” і обравши пункт меню Створення створюємо об’єкти – обравши при цьому відповідну главу – 2 „Основні об’єкти будівництва”. У графі „Виконав” зазначається прізвище студента.
Рис. 1
Для пунктів „Показник для кошторисного прибутку” та „Показник для адміністративних витрат” обираємо розділ, що відповідає вашому будівництву (житлове будівництво) (рис.2).
Рис. 2
Для створення локального кошторису обираємо пункт Створенняі заповняємо пункти вікна для кожної будови (рис.3).
Після створення у списку кошторисів власного локальних кошторису починаємо його заповняти. Для цього використовуємо проектно-технологічну документацію, креслення (завдання) та будівельні нормативи. Нормативно-довідкова інформація програмного комплексу АВК (НДІ) розділена на наступні види: стандартна, користувача і тимчасова.
Рис. 3
Стандартна НДІ містить всі елементні кошторисні норми, вказані в п. 1.2.6.1. ДБН Д.1.1-1-2000, а також спеціальні розділи, розроблені в АВК для підвищення рівня автоматизації випуску кошторисно-ресурсної документації.
Для звернення до певного розділу Стандартної НДІ (для його активізації) досить поставити курсором "пташку" у відповідному квадратному віконці екрану. Декілька розділів можуть бути активними одночасно.
Для звернення до збірки розділу НДІ слід очистити вікна Контекст і Пошуковий образ/частинаі натиснути кнопку Почати пошук (перегляд).Вибрати необхідну збірку (повне найменування збірки – в правій частині екрану) в Переліку збірок необхідного розділу НДІ, що з'явився. Тут же можна виконати Перегляд тих частинирозділу. Основними при формуванні локального кошторису такого роду будівельних робіт є розділи Ремонтно-будівельні роботи та Будівельні матеріали, вироби конструкції (рис.4).
Далі користувач вибирає необхідний підрозділ, групу позицій і, нарешті, шукану позицію збірки (повне найменування позиції - в правій частині екрану). При формуванні локального кошторису на внутрішні санітарно-технічні роботи можуть використовувати параграфи 16,17,18,19, 20 збірника Будівельні роботи (рис. 6).
Рис. 4
Рис. 5
Вибір позиції може бути прискорений, якщо користувачеві відомий її пошуковий образ. Слід задати його у відповідному вікні екрану і натиснути кнопку Почати пошук [перегляд]; при цьому вікно Контекстповинно бути порожнім.
Рис. 6
Для вибору позиції НДІ може бути використана і можливість пошуку по контексту. Для цього досить задати в спеціальному вікні одне або декілька слів, що входять в найменування позиції.
Після вибору необхідної позиції в НДІ натиснувши Enter автоматично переносимо до локального кошторису. Можливості програмного комплексу дозволяють користувачеві проводити заміну ресурсів і змінювати нормовану витрату.
При редагуванні слід звертати увагу на рядки, найменування яких забарвлене в червоний колір, застережливий про те, що норма містить ресурс „за проектом”, який повинен бути врахований користувачем окремим додатковим рядком кошторису (рис. 7).
Цей ресурс видно в закладці Ресурсияк ресурс „за проектом”.Ресурс, відмічений „за проектом” не бере участь в ціноутворенні
Рис. 7
позиції. Його призначення в екрані - тільки інформаційне. Норма його витрати повинна бути дотримана користувачем у відповідній додатковій позиції кошторису, що вводиться ним.
При коректуванні списку ресурсів позиції або їх витрат відповідна позиція локального кошторису виводиться на екран похилим шрифтом (курсивом).
Пунктом меню Редагуванняціникористувач може змінювати реквізити ресурсу і в нім указує складові кошторисної ціни:
- відпускну ціну
- транспортні витрати
- заготовчо-складські витрати.
Пункт меню Корегування цін відкриває можливість обліку індивідуальної кошторисної ціни ресурсу в окремій позиції локального кошторису. Знаходячись в екрані ресурсів позиції локального кошторису користувач або вибирає один з наявних варіантів кошторисної ціни ресурсу, або указує на необхідність створення нового варіанту (рис. 8). Тут же він може відмовитися від раніше вибраного варіанту ціни. При створенні нового варіанту ціни можуть бути розраховані індивідуальні транспортні і заготовчо-складські витрати для ресурсу; тут же ціна може бути розрахована як средневзвешенная для позиції.
При створенні кожної наступної позиції локального кошторису уважно перегляньте, що входить до складу кошторисної норм
Рис. 8
вибравши пункт меню „Ресурси”. Оскільки вартість вказаних у відомості ресурсів вже врахована, необхідно лише перевірити кількість і ціну.
Щоб скопіювати, перемістити, видалити об’єктні кошториси в будові (локальні кошториси в об’єкті) ставимо курсор – на перший об’єкт у групі об’єктів, які потрібно перемістити, видалити або скопіювати у списку об’єктів будови. У пункті меню Сервіс вибираємо Почати/Закінчити виділення об’єктів (або Insert). Наступний крок – ставимо курсор на останню позицію у групі об’єктів, які потрібно перемістити, видалити або скопіювати і знову у пункті меню Сервіс вибираємо Почати/Закінчити виділення об’єктів (або Insert).
Виділені об’єкти забарвлені коричневим тоном. Припинення розпочатого виділення кошторисів – „гаряча” клавіша Esc або відповідний пункт меню. Відмовитись від виділення об’єктів – пункт меню Зняти виділення об’єктів або клавіша – Delete.
Щоб роздрукувати готовий кошторис, необхідно у списку локальних кошторисів поставити курсор – на кошторис, для якого необхідно виконати перегляд або друк вихідних документів і в пункті меню Вихідні документи вибрати Перегляд або Друк.
Окрім локального кошторису також формується і додається
- відомість ресурсів;
- розрахунок загальновиробничих витрат (рис. 9);
- розрахунок кошторисного прибутку (у списку будов поставмо курсор потрібну – пункт меню Вихідні документи – відкрити зміст Зведеного кошторису і вибрати потрібний документ (рис. 10).
Рис. 9
Рис. 10
Написання підрозділу 1.3.„Договірна ціна на виконання робіт” передбачає розкрити суть, види, та порядок формування цін у будівництві. Практична частина передбачає проведення уточнення поточних цін і складу виконуваних будівельно-монтажних робіт. Складання документа „Договірна ціна будівництва” відбувається у підсистемі Договірна ціна.
Будови у підсистемі Договірна ціна створюються тільки методом перенесення їх із підсистеми Кошторисні документи. Для цього ставимо курсор на будову, яка переноситься у підсистему Договірна ціна. Пункт меню: Сервіс – Перенесення будови в підсистему Договірна ціна
Зауваження: При виконанні перенесення програма контролює розбіжність реєстраційного номера будови, що переноситься, з реєстраційними номерами будов, які знаходяться у Списку будов підсистеми Договірна ціна. Якщо номери збігаються, з’являється запит на перекриття будови з номером, що збігається.
В шапці документа „Договірна Ціна” повинно бути вказано її тип (тверда, динамічна). Тип Договірної Ціни, задається в Списку будов – Параметри – Ознаки – Договірна Ціна (рис. 11).
Рис. 11
Якщо тип Договірної ціни задати в Інші Функції – Ознаки – Договірна ціна, то це за умовчанням відноситиметься до нових будов, що передаються в Список будов з підсистеми „Кошторисні документи”.
Визначити прийнятний для будівельного підприємства рівень знижки договірної ціни заради пришвидшення терміну платежів за виконані роботи.
Вихідні дані
№ з/п | Показники | Варіант 1 | Варіант 2 | Варіант 3 | Варіант 4 | Приклад |
1. | Вартість робіт за договірною ціною, тис. грн | згідно попередньо проведених розрахунків | ||||
2. | Ринкова вартість капіталу, % річних | |||||
3. | Бажане скорочення терміну оплати, днів | |||||
4. | Рівень інфляції, % за день | 0,017 | 0,02 | 0,016 | 0,018 | 0,014 |
5. | Частка безнадійних боргів залежно від строку заборгованості (% від суми боргу | |||||
1 – 15 днів | ||||||
16 – 30 днів | ||||||
31 – 60 днів | ||||||
61 – 90 днів | ||||||
91 – 120 днів |
Приклад визначення граничного рівня знижки:
1. Вплив інфляційного чинника:
(0,014%*30 днів * 4000 тис. грн.)/ 100 % = 16,8 тис. грн,
Тобто купівельна спроможність отриманого платежу на місяць раніше зростає на 16,8 тис. грн.
2. Виграш від уникнення безнадійних боргів:
Оскільки, кожні наступні 30 днів відстрочки платежів підвищують відсоток безнадійних боргів на 4%, то спонукаючи замовника здійснити оплату послуг відразу після закінчення робіт дає можливість уникнути 4% безнадійних боргів.
0,04 * 4000 = 160 тис. грн.
3. Економія від невикористання додаткової позики банку (або від використання вивільнених оборотних коштів з ефективністю їх ринкової ціни):
4000 тис.грн * 0,24 * 30 / 360 = 80 тис. грн.
4. Загальний ефект будівельного підприємства у разі скорочення терміну сплати на 30 днів раніше дорівнює:
16,8 + 160 + 80 = 256,8, або
256,8 / 4000 * 100% = 6,42 % до вартості робіт.
Отже, гранично припустимий розмір знижки – 6,42%. Обґрунтована згода отримати від замовника замість 4000 тис. грн, 4000 – 256,8 = 3743,2 тис. грн компенсується вигодою від надходження коштів на місяць раніше. Якщо замовника задовольнить знижка менша ніж 6,42% – будівельне підприємство матиме додатковий прибуток.
Закінчується розділ висновком (1 абзац) де зазначаються основні результати зробленої роботи. Отримані результати розрахунків заносимо до таблиці.
Таблиця 1
Результати обчислень і підсумкові дані із кошторисної документації
№ з/п | Показники | Один. вимір. | Значення |
1. | Кошторисна вартість в т.ч. | тис.грн | |
вартість матеріалів, виробів, конструкцій | тис.грн | ||
витрати на заробітну плату | тис.грн | ||
загальновиробничі витрати | тис.грн | ||
2. | Кошторисний прибуток | тис.грн | |
3. | Кошторисна трудомісткість | люд-год | |
4. | Договірна ціна (тверда) | тис.грн | |
5. | Гранично припустимий розмір знижки | тис.грн | |
% |
Будівельно-монтажні організації і підприємства будівельної індустрії заздалегідь намічають для впровадження прогресивні заходи, раніше освоєні якою-небудь іншою організацією, виходячи із досвіду чи запропонованих проектною організацією.
Тому метою написання другого розділу єекономічне обґрунтування організаційно-техічних та управлінських рішень. Для цього необхідно розрахувати економічний ефект (зменшення собівартості) від використання новітніх технологій виконання БМР, а саме поліпропіленових труб для монтажу систем, та скорочення терміну будівництва.
Планування технічного розвитку будівельного виробництва повинно бути спрямоване на:
- зниження собівартості будівельно-монтажних робіт,
- скорочення строків будівництва
- поліпшення якості будівельно-монтажних робіт.
- зростання продуктивності праці;
- підвищення рентабельності будівельного виробництва;
Факторами зниження собівартості БМР є:
- вдосконалення структури управління;
- упорядкування проектно-кошторисної справи;
- розвиток матеріально-технічної бази будівництва;
- укрупнення будівельно-монтажних організацій;
- підвищення рівня індустріалізації будівництва та заводської готовності будівельних конструкцій і деталей;
- дальший розвиток механізації БМР;
- вдосконалення організації та технології будівельного виробництва;
- поліпшення організації праці й управління будівельним виробництвом;
- зниження витрат на матеріали, скорочення транспортних і заготівельно-складських витрат;
- зниження загальновиробничих витрат;
- зниження собівартості продукції допоміжних і другорядних виробництв;
- поліпшення контролю за якістю робіт і скорочення браку.
Внаслідок запровадження прогресивних матеріалів, конструкцій, новітніх технологій трудомісткість виконання БМР зменшиться, а продуктивність праці – зросте. Паралельно вдосконалення організації виробництва, праці та управління сприятиме скороченню тривалості виконання БМР.
ОБОВ’ЯЗКОВО!!! Запропонуйте шляхи скорочення тривалості виконання монтажних санітарно-технічних робіт та охарактеризуйте їх.
Ефективність скорочення тривалості будівництва економічна (фактор часу в будівництві) – економічна категорія, яка характеризує величину ефекту від скорочення нормативної тривалості будівництва об'єктів.
З точки зору будівельної організації – скорочення термінів будівництва веде до зменшення витрат по об'єкту. З точки зору замовника – скорочення термінів будівництва веде до додаткового прибутку від експлуатації викликаної достроковим введенням в експлуатацію об'єкта будівництва.
Внутрігалузевий ефект (Евнг), який отримує будівельна організація, утворюється від зменшення величини умовно постійних витрат і розраховується за формулою:
Евнг = УПВ×(1 – ), (1)
де УПВ – умовно постійні виграти в собівартості будівельно-монтажних робіт; Тн, Тпл – відповідно нормативна та планова тривалість виконання робіт.
Нормативний термін – тривалість будівництва, передбачена затвердженими нормами. Якщо прискорення будівництва зв'язане з додатковими витратами, то вони зіставляються з величиною отриманого ефекту.
Умовно-постійні витрати включають витрати, величина яких змінюється залежно від тривалості будівництва. До них відносяться частина накладних витрат, частина витрат з експлуатації будівельних машин і частина заготівельно-складських витрат. При складанні попередніх розрахунків економічної ефективності:
- умовно-постійні загальновиробничі (накладні) витрати приймаються в середньому, в розмірі 60 % від їх загальної величини накладних витрат. Загальновиробничі витрати, як частина кошторисної собівартості монтажних робіт, являють собою сукупність витрат підрядників, пов'язаних із створенням необхідних умов для будівельного виробництва, його організацією, управлінням та обслуговуванням. (Розрахунок загальновиробничих витрат формується автоматично в програмі АВК і додається до першого розділу разом з Локальним кошторисом та Відомістю ресурсів на окремому бланку);
- умовно-постійні витрати з експлуатації будівельних машин – в середньому 30 % від витрат з експлуатації машин (загальна сума витрати з експлуатації будівельних машин зазначена у локальному: колонка – Загальна вартість (експлуатація машин) по рядку – Всього прямих витрат по кошторису);
- умовно-постійна частина заготівельно-складських витрат – у середньому в розмірі 55% від загальної суми заготівельно-складських витрат, сума яких зазначена у Відомості ресурсів (остання колонка).
Внутрігалузевого ефекту можна досягти за умови, що скорочення тривалості будівництва вивільняє основні виробничі фонди, задіяні на спорудженні об'єкта, а також зменшує величину обігових коштів, у т.ч. витрати на незавершене будівельне виробництво, які відображають в балансі будівельної організації. Величину цього ефекту (Еф) визначають за формулою:
Еф = Ен × (Фн×Тн – Фпл ×Тпл), (2)
де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності для галузі, до якої належить збудована будівля;
Фн, Фпл – середній за відповідно нормативний та фактичний період будівництва розмір основних виробничих фондів та обігових коштів.
Фактор часу впливає і на ефективність капітальних вкладень оскільки витрати на незавершене будівництво за період спорудження об'єктів не приносять жодного ефекту („заморожені”).
При скороченні тривалості будівництва ефект від зменшення вилученого незавершене будівництво капітальних вкладень (Екв) розраховують за формулою:
Екв = Ен×(Кн×Тн – Кпл×Тпл),
де Кн, Кпл – середній обсяг вилучених коштів у незавершене будівництво відповідно за нормою і фактично. В усіх випадках, коли фактична тривалість будівництва перевищує нормативну, тобто коли Тф>Тн, наведені формули дають можливість розрахувати втрати замовника або організації-підрядника.
Вихідні дані
№ з/п | Показники | Умов. познач. | Вар.1 | Вар. 2 | Вар. 3 | Вар. 4 |
1. | Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій | Ен | 0,17 | 0,15 | 0,16 | 0,15 |
2. | Тривалість виконання робіт, днів | |||||
нормативна | Тпл | Тпл = | ||||
планова | Тф | Тпл – 3 | Тпл – 4 | Тпл – 6 | Тпл – 5 | |
3. | Середній розмір основних виробничих фондів та обігових коштів, тис.грн | |||||
за нормативний період | Фн | |||||
за фактичний період | Фпл | |||||
4. | ||||||
5. | ||||||
6. |
Економічна ефективність визначається в основному за такими показниками як: скорочення затрат праці (або підвищення продуктивності праці); зниження собівартості будівельно-монтажних робіт (приріст прибутку). Ці показники доповнюються показником економії матеріальних витрат в результаті впровадження нової техніки. Методи розрахунку ефективності за названими показниками мають свої особливості. Розрахунок ефективності оргтехзаходів щодо скорочення затрат праці здійснюється за формулою:
де tб, tn – трудомісткість одиниці даного виду робіт при виконанні його до і після впровадження оргтехзаходу;
Qn, Qб, – обсяги впровадження заходу в натуральних показниках в плановому і попередньому періодах;
, – обсяги робіт, що виконуються власними силами організації, відповідно у плановому і попередньому періодах.
Економія трудовитрат (∆Q´i) по і-му заходу впровадження нової техніки розраховують за формулою
∆Q´i = (Q1t – Q2t )×A2i,
де Q1t, Q2t – трудові витрати до і після впровадження нової техніки на одиницю обсягу робіт і-го заходу, люд.-дні.
При діленні ∆Q´i на річний фонд робочого часу (дні) одержують відносне скорочення чисельності робітників ∆Qi, осіб; A2i – річний обсяг робіт по новому заходу у відповідних одиницях.
Ріст продуктивності праці (Пі) від впровадження окремого заходу в цілому по організації
де ∆Qi – відносне зниження чисельності робітників від впровадження і-го заходу, люд.-рік.
Чб – середньоспискова чисельність робітників на будівельно-монтажних роботах і допоміжних і другорядних виробництвах у попередньому (базовому) році, осіб.
Ріст продуктивності праці (П) за рахунок реалізації плану технічного розвитку в цілому по організації ⋅
де ∑∆Qi – сумарне зниження трудових витрат в цілому за планом, люд.- рік.
Економія по всьому комплексу організаційно-технічних заходів, спрямованих на скорочення затрат праці ( ) визначається як сума результатів, які досягаються від впровадження кожного окремого заходу ( )
У ході будівництва чи реконструкції об'єкта окремі матеріали і конструкції, закладені в проект, можуть бути замінені новими, більш ефективними. При цьому існують такі особливості:
Е = А (С1 − С2) + Ен (Ф1 − Ф2) , (12)
де: Е – річний економічний ефект, грн. А – річний обсяг упровадження; С1 і С2 – собівартість виконання одиниці будівельно-монтажних робіт відповідно до застосуванням замінного і нового матеріалу; Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності в будівництві: Ф1 і Ф2 – питома вартість виробничих основних і оборотних фондів при виконанні річного обсягу будівельно-монтажних робіт із застосуванням замінного і нового матеріалу, на одиницю робіт;
Прибуток, одержуваний на кінцевій стадії впровадження нововведення, є підставою для заохочення всіх учасників роботи незалежно від виконання плану за іншими показниками діяльності підприємства (організації) понад запланований фонд заробітної плати і незалежно від його витрати. Таким чином, ці премії не входять в основний фонд заробітної плати й у середню заробітну плату. Розмір премій встановлюється залежно від річного економічного ефекту, конкретного розміру прибутку будівельної чи проектної організаці