Структура та зміст курсової роботи

Починаючи виконання курсової роботи студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, цілей та завдань дослідження, зазначення методів та джерел дослідження;

- визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.

З врахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

Як правило, курсова робота складається з титульного аркуша, змісту, вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Титульний аркуш курсової роботи містить найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана курсова робота, спеціальності, дисципліни, з якої вона виконується, тему курсової роботи, прізвище та ініціали студента, курс і групу, відомості про наукового керівника.

Зміст - це послідовність усіх розділів та підрозділів роботи з зазначенням їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розділів (підрозділів), а також висновків, списку використаних джерел, додатків.

Вступ до курсової роботи повинен містити такі обов’язкові складові:

- актуальність теми курсової роботи, тобто обґрунтування студентом важливості теми курсової роботи, розглянутих питань для сучасного стану економічної сфери суспільства;

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Визначаючи тему курсової роботи, важливо враховувати те, наскільки правильно студент розуміє цю тему, як вона опрацьована в науковій та навчальній літературі.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого випливає актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвинутої форми. Таким чином, проблема – це суперечлива ситуація, яка вимагає вирішення. Правильне виявлення, постановка та чітке формулювання проблеми сприятиме усвідомленню реальних можливостей її вирішення, великою мірою визначає стратегію дослідження. Сформулювати проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо, але не має свого вирішення.

- розробленість теми курсової роботи в літературі. Студент оглядово характеризує опрацьовану літературу, тобто називає основні джерела інформації, стисло повідомляє про ступінь розробки розглянутих питань окремими фахівцями.

- мета курсової роботи. Це положення – ключове визначення вступу. Студент повинен чітко сформулювати мету своєї роботи, яку він має досягти в процесі її підготовки;

- завдання курсової роботи – конкретизують мету. Зазвичай це робиться у формі перерахування (вивчити..., описати.., порівняти..., встановити..., виявити залежність... і т. ін.). Формулювати завдання необхідно якомога конкретніше, оскільки описання їх вирішення становить зміст курсової роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів формулюються відповідно до завдань дослідження. Крім того, чітко сформульовані конкретні завдання курсової роботи допомагають логічно викладати матеріал;

- об'єкт та предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище щодо проблемної ситуації, вибраний для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми дипломної роботи, зазначеної на титульному аркуші.;

- методи дослідження. У цій частині вступу характеризуються застосовані студентом методи збирання матеріалу, методи опрацювання інформації та методи викладу інформації в тексті курсової роботи;

- структура курсової роботи. Ця частина вступу повинна пояснити логіку побудови курсової роботи, взаємозв'язок її розділів (що наведені раніше).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 сторінок машинописного тексту.

В основній частині курсової роботи подається самостійний виклад матеріалу з питань, які досліджуються, наводиться система аргументованих доказів, фактів та узагальнень, які підтверджують аргументованість висновків і пропозицій студента. Зазвичай основна частина курсової роботи складається з трьох розділів (в окремих випадках їх може бути два).

Перший розділ (обсяг якого складає не більше 25 % загального обсягу курсової роботи, викладеного в двох-трьох підрозділах) повинен містити:

- виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність та зміст предмету досліджуваної теми, виходячи з цілей і завдань курсової роботи;

- розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

- визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язуванню. Цей розділ повинен скласти теоретичну основу для другого та третього розділу. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених цілями та завданнями його роботи. Цей розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальних дисциплін, а бути аналізом теорії за темою, обраною студентом. При цьому студент критично усвідомлює факти, дає їм власну оцінку.

Теоретична сторона проблеми, що наведена в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента з проблематики світової економіки, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язування поставлених в роботі завдань.

В другому розділі курсової роботи проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми. Мета такого аналізу – отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з’ясувати «вузькі місця» та можливі варіанти їх розширення. Структура та зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Тому вибір обсягу та методів аналізу стану проблеми досліджуваного об’єкта повинен бути погоджений з науковим керівником.

Для скорочення тексту викладу розділу студент повинен широко використовувати фактичний матеріал у вигляді таблиць, малюнків, схем та графіків. Щоб уникнути поверхневого викладу матеріалу в цьому розділі необхідно постійно зіставляти цілі та завдання курсової роботи з отриманими результатами аналізу. Тому з фактичного матеріалу потрібно відібрати найбільш суттєвий, обмежуючи при необхідності обсяг дослідження або звужуючи коло проблем, що розглядаються.

Розділ повинен закінчуватись переліком основних проблем об’єкту дослідження та можливих шляхів їх розв'язування. Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 40-45 % загального обсягу роботи.

В третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей у відповідності з темою курсової роботи. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу. Якщо студент не має можливості запропонувати власне рішення, то ним на підставі критичної переробки вітчизняного та світового досвіду обирається варіант, що може бути реально здійснений в конкретних умовах.

В цьому розділі визначаються обумовлені результатами дослідження тенденції в динаміці досліджуваних проблем і явищ, обґрунтовуються прогностичні оцінки щодо перспектив розвитку досліджуваних процесів.

Обсяг третього розділу повинен становити не більше 20-25 % загального обсягу роботи.

Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також не реалізованих можливостей;

- перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта досліджень;

- отримані якісні та кількісні показники;

- економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в бакалаврській роботі заходів.

Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено" тощо. Обсяг висновків складає 2-3 сторінки машинописного тексту.

Список використаних джерелскладається або в послідовності за посиланням на джерело за текстом бакалаврської роботи, або в алфавітному порядку. В перелік включаються тільки ті джерела, які були використані в процесі виконання роботи.

Додатки містять, як правило, допоміжні матеріали, необхідні для виконання курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. З допомогою додатків автор курсової роботи доводить вірогідність вихідних даних та виконаних розрахунків, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Формулювання назви теми, розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відображати сутність та зміст питань, що розглядаються.

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути таких виразів, як: «я вважаю», «мені здається», «у нас прийнято» тощо. Замість них рекомендуються вирази: «на думку автора», «вважається доцільним», «як свідчить проведений аналіз» тощо.

Важливо, щоб студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.