З.У. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб
- підприємців»
Стаття 44. Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної
особи - підприємця
1. Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації
фізичної особи - підприємця є:
невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній
картці на проведення державної реєстрації фізичної
особи - підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що
подані для проведення державної реєстрації;
наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю,
які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати
підприємцем;
наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є
підприємцем.
2. Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної
особи - підприємця з інших підстав не допускається.
3. За наявності підстав для відмови у проведенні державної
реєстрації фізичної особи - підприємця державний реєстратор
зобов'язаний не пізніше двох робочих днів з дати надходження
документів для проведення державної реєстрації фізичної особи -
підприємця видати (надіслати поштовим відправленням з описом
вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні
державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та
документи, що подавалися для проведення державної реєстрації
фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.
У разі відмови у проведенні державної реєстрації фізичної
особи - підприємця реєстраційний збір не повертається.
4. Після усунення причин, що були підставою для відмови у
проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця,
фізична особа може повторно подати документи на проведення
державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які
розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення
державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
5. Відмову у проведенні державної реєстрації фізичної
особи - підприємця може бути оскаржено у суді.
6. Порушення строків видачі (направлення поштовим
відправленням) повідомлення про відмову у проведенні державної
реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду
вважається відмовою у проведенні державної реєстрації фізичної
особи - підприємця і може бути оскаржено у суді.
З.У. «Про підприємництво»
Стаття 4. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
Діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється
відповідно до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні
речовини і прекурсори" ( 530-16 ).
Діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих
об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у
встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також
діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних,
судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням,
випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому
числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може
здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а
проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами.
Діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних
сумішевих або з додаванням (змішуванням) біоетанолу та/або
біокомпонентів на його основі до вуглеводневої основи (бензинів,
фракцій, компонентів тощо), здійснюється підприємствами, перелік
яких визначається Кабінетом Міністрів України за поданням
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики в паливно-енергетичному комплексі.
Діяльність, пов'язана з виробництвом біоетанолу, здійснюється
суб'єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.
Стаття 7. Законодавство про підприємницьку діяльність
Відносини, пов'язані із здійсненням підприємницької
діяльності, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами
України.
4!!!!!
ГКУ
Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,
на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється
суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини
1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється
діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного
виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають
цінову визначеність.
Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з
іншими видами відносин
1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:
майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються
Цивільним кодексом України ( 435-15 );
ЦКУ
Стаття 810. Договір найму житла
1. За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник
житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій
стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк
за плату.
2. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору
найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної
власності, встановлюються законом.
3. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом
права державної або комунальної власності, застосовуються
положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 641. Пропозиція укласти договір
1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із
сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору
і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною
у разі її прийняття.
2. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу
осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше
не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
3. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту
або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір,
одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для
відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її
суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
5!!!!!
ГКУ
Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,
на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється
суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення
економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Стаття 55-1. Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання
1. Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до
суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності
фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних
документів недійсними:
зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені,
загублені) та підроблені документи;
незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок
реєстрації передбачено законодавством;
зареєстровано (перереєстровано) у органах державної
реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у
володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим,
безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру
провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати
повноваження;
зареєстровано (перереєстровано) та проваджено
фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його
засновників та призначених у законному порядку керівників.
З.У. «Про підприємництво»
Стаття 1. Підприємництво в Україні
Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на
власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню
робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється
фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти
підприємницької діяльності у порядку, встановленому
законодавством.
ЦКУ
Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник
1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих
правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до
його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він
представляє.
3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку
він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи,
представником якої він одночасно є, за винятком комерційного
представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
6!!!!!
З.У. «Про страхування»
Стаття 6. Добровільне страхування та його види
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на
основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови
і порядок здійснення добровільного страхування визначаються
правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно
відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування
визначаються при укладенні договору страхування відповідно до
законодавства.
Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути
обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
Видами добровільного страхування можуть бути:
18) страхування фінансових ризиків;