Дослід 5: Визначення вмісту СО2 у вапні
Тигель з наважкою вапна, прожареного при температурі (520±10)°С (G2),поміщають на 1 годину у муфельну піч, нагріту до температури (975±125)°С. Охолоджують тигель з наважкою в ексикаторі і зважують (Gз). Результати досліджень заносять в таблицю 6.5.
Вміст СO2, в відсотках, вираховують за формулою 6.6:
·100 (6.6)
де: G - маса наважки вапна до прожарювання, г; G2 - маса наважки після прожарювання при 520°С, г; Gз - маса наважки після прожарювання при 975°С, г;
Таблиця 6.5.
Результати визначення вмісту СО2 у вапні
| № п/п | Показники |
| Один. вимір. | Результати дослідів | ||||
| 1-го | 2-го | 3-го | ||||||
| Маса наважки вапна до прожарювання | G | г. | ||||||
| Маса наважки вапна після прожарювання при температурі 520 °С | G2 | г. | ||||||
| Маса наважки вапна після прожарювання при температурі 975 °С | Gз | г. | ||||||
| Вміст СО2 |  | % | ||||||
| Використовуючи данні досліду і довідкові (табл. 6.6.) визначають сорт вапна. Висновок:_______________________________________________________ | ||||||||
Довідкові данні
6.1. В залежності від вмісту (СаO+МgO) вапно поділяється на сорти, що наводяться у таблиці 6.6.
Таблиця 6.6.
Властивості вапна
| Найменування показників | Негашене вапно | Гідратне вапно сортів | ||||||
| кальцієве вапно сортів | Магнезіальне та доломітове вапно сортів | |||||||
| Активні СаO+МgO, % не менше: без добавок | ||||||||
| з добавками | - | - | ||||||
| Активний МgO, % не більше: | 20(40) | 20(40) | 20(40) | - | - | |||
| СO2, % не більше: без добавок | ||||||||
| з добавками | 6 | - | - | |||||
| Непогашені зерна, не більше: | - | - | ||||||
| Примітка 1.У дужках наведені показники для доломітового вапна. |
6.2 В залежності від тривалості гашення вапно поділяється на види, що наводяться у таблиці 6.7.
Таблиця 6.7.
Види вапна в залежності від тривалості гашення
| Вид вапна | Індекс часу гашення | Тривалість, гашення, хв. |
| Швидкого гашення А гагашення | А | До 8 |
| Середнього гашення | Б | До 25 |
| Повільного гашення | В | Понад 25 |
6.3.Вологість гідратного вапна не повинна перевищувати 5%.
6.4.Вміст гідратної води в негашеному вапні не повинен бути більшим ніж 2%.
6.5.Якщо за окремими показниками вапно може бути віднесене до різних сортів, то сорт його визначається за значенням показника, що відповідає нижчому сорту.
Питання для самоперевірки:
1. На які види поділяється вапно в залежності від тривалості гасіння?
2. Якими ефектами супроводжується гашення вапна?
3. Які показники характеризують якість вапна?
4. Що представляють собою зерна, які не погасились, та як вони впливають на якість вапна?
5. Які умови необхідні для швидкого та якісного гасіння вапна?
6. Де в будівництві застосовується повітряне вапно?
Література
1. Андріанов Р.О. Лабораторні роботи з матеріалознавства для обробників /Пер. з рос. - К.: Будівельник, 1992. - 96 с.
2. Горчаков Ґ.И., Баженов Ю.М. Строительные материалы. М., 1986.
3. Домокеев А.Г. Строительные материалы: Учебник для строит. ВУЗов. М.: Высш. шк., 1989.- 495 с.
4. ДСТУ Б В.2.7-42-97 “Метода визначення водопоглинання, густини та морозостійкості будівельних матеріалів та виробів”
5. ДСТУ Б В.2.7-61-97 “Цегла керамічна. Технічні умови”.
6. ДСТУ Б В.2.7-82-99 “В’яжучі гіпсові. Технічні умови”.
7. ДСТУ Б В.2.7-90-99 “Вапно будівельне. Технічні умови”.
8. Комар А.Г. Строительные материалы. М., 1988.
9. Теоретичні основи будівельного матеріалознавства: Навчальний посібник / Л.Й. Дворкін. - К: НМК ВО, 1992. - 156 с.
10. Будівельне матеріалознавство /П.В.Кривенко, К.К.Пушкарьова, В.Б.Барановский, М.О.Кочевих, Ю.Г.Гасан, Б.Я.Константиновский, В.А.Ракша. – К., 2004
11. Будівельне матеріалознавство: Курс лекцій і практикум/ Під ред. Л.И.Дворкина, - Рівне; УДУВГП, 2002- 366с.
12. Большаков В.І., Дворкин Л.Й. Будівельне метеріалознавство; Навч. посібник для студ. буд. спеціальностей вузів. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро- VAL», 2004 – 677с.