Права наймача житла і членів його сім’ї
1. Право на вселення членів сім’ї. Згідно зі ЦК наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їх взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому.
2. Право на збереження житла за тимчасово відсутніми особами. Згідно з ЖК у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї у будинках державного або громадського житлового фонду за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.
Жиле приміщення зберігається понад 6 місяців у разі:
1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призов офіцерів із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших 5 років перебування на службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи, у тому числі за кордоном (екіпажі суден, працівники експедицій тощо) або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, аспіранти, стажисти тощо) – протягом усього часу виконання роботи або навчання;
3) поміщення дітей на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника – протягом усього часу їх перебування, якщо в приміщенні залишилися проживати інші члени сім’ї;
4) виїзду у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна (піклувальника) – протягом усього часу виконання цих обов’язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів у будинки-інтернати та інші установи соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом всього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в житлі залишилися проживати інші члени сім’ї.
При направленні на роботу за кордон, виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і прирівняні місцевості житло бронюється (на нього видається охоронне посвідчення (броня)).
3. Право на обмін жилого приміщення. Обмін жилими приміщеннями регулюється ЖК і Правилами обміну жилих приміщень в Українській РСР 1986 р.
Наймач вправі провести обмін жилого приміщення з іншим наймачем або членом житлово-будівельного кооперативу, за наявності письмової згоди проживаючих разом із ним членів сім’ї.
ЖК допускається примусовий обмін: якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, кожен з них має право вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного жилого приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).
У разі внутрішньосімейного обміну наймач або член його сім’ї здійснюють обмін частки жилої площі, що припадає на нього, у тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого приміщення, за умови, що виїжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.
4. Право здавати житло в піднайом. Відповідно до ст. 823 ЦК за договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Договір піднайму є сплатним. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно припиняється договір піднайму. До договору піднайму не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк. Договір піднайму укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією в ЖЕО.
Здача жилого приміщення в піднайом не допускається, якщо:
1) в результаті вселення піднаймача розмір жилої площі, що припадатиме на кожну особу, яка проживає у цьому приміщенні, буде меншим від встановленого для надання жилих приміщень;
2) як піднаймач жилого приміщення або член його сім’ї в квартиру, в якій проживають два або більше наймачів, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, в зв’язку з чим не може проживати в такій квартирі (ст. 93 ЖК).
Здача жилого приміщення в піднайом з порушенням встановлених у законодавстві вимог має наслідком недійсність договору піднайму. У цьому разі громадяни, які незаконно поселилися в жилому приміщенні, зобов’язані негайно звільнити його, а в разі відмови – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
5. Право на вселення тимчасових мешканців. Згідно зі ст. 818 ЦК і ст. 98 ЖК наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, за їх згодою та з повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове безоплатне проживання у помешканні іншій особі. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користуватися житлом; повинні звільнити житло після спливу погодженого строку проживання або не пізніше 7 днів від дня пред’явлення вимоги про звільнення.
Змінадоговору допускається за згодою наймача, членів його сім’ї та наймодавця, але у ЖК встановлені винятки.
1. При проведенні капітального ремонту жилого будинку, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, незалежно від його згоди наймодавець вправі вимагати зміни договору і зобов’язаний надати наймачеві та членам його сім’ї на час проведення ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на ремонтоване приміщення.
Якщо жиле приміщення в результаті ремонту не може бути збережене чи істотно збільшиться (зменшиться), наймачеві та членам його сім’ї має бути надано інше житло.
2. Член сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, укладення окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді ізольованого жилого приміщення, яке за розміром відповідає жилій площі, що доводиться на частку особи, яка вимагає поділу (ст. 104 ЖК).
3. На вимогу наймача та осіб, які постійно проживають з ним, за згодою наймодавця наймач у договорі може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати повнолітні особи, що проживали з ним. Договір залишається чинним на попередніх умовах (ст. 824 ЦК).
Розірвання договору можливе на вимогу як наймача, так і наймодавця. При цьому якщо наймач житла має право за згодою осіб, що постійно проживають з ним, у будь-який час розірвати договір з письмовим попередженням наймодавця за 3 місяці, то на вимогу наймодавця він може бути розірваний лише у випадках, передбачених ст. 825 ЦК, в судовому порядку, у разі:
1) невнесення наймачем плати за житло за 6 місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі – понад 2 рази;
2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;
3) необхідності використання житла для проживання наймодавця та членів його сім’ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за 2 місяці;
4) використання житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням або систематичне порушення прав та інтересів сусідів. Цьому має передувати попередження наймодавцем наймача про необхідність усунення цих порушень.
ЖК розрізняє виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення та з наданням іншого жилого приміщення.
Виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення проводиться, якщо:
– будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;
– будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
– будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
З наданням іншого жилого приміщення можуть бути виселені:
– працівники (разом з особами, які з ними проживають), що припинили трудові відносини з підприємствами найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення у зв’язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину;
– громадяни, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з нього за власним бажанням;
– громадяни, позбавлені батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав.
Виселення без надання іншого житла допускається за:
– систематичне руйнування і псування житла;
– систематичне використання житла не за призначенням;
– систематичне порушення правил співжиття, що створює неможливість спільного проживання в одному будинку або квартирі.
8. Договір позички (раніше мав назву «договір безоплатного користування майном») – це договір, за яким одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦК).
Договір не застосовується в сфері підприємницької діяльності, він поширений у побутових відносинах між громадянами, у сфері задоволення їх культурних потреб тощо.
Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо інше не випливає із суті відносин між ними.