Тема № 40-41. Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів. Застосування сімейного права України до відносин з іноземним елементом.

Завдання:

1) Позивачка звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та у його вихованні, а також про стягнення аліментів.

У суді Позивачка пояснила, що Відповідачка 10 років перебувала у зареєстрованому шлюбі з її сином. Впродовж всього цього часу вони жили разом в одному будинку, який належить Позивачці на праві власності. Під час цього шлюбу народився її онук Олександр.

У березні 2011 р. її син трагічно загинув і невістка разом з онуком переїхала жити до своїх батьків. З моменту переїзду Відповідачка перешкоджає їй як рідній бабусі брати участь у вихованні онука, спілкуватися з ним.

Посилаючись на зазначені обставини просила зобов’язати Відповідачку не чинити їй перешкод у спілкуванні з онуком та просила дозволити спілкування з дитиною 1 раз на тиждень у вихідний день.

Крім цього, Позивачка, посилаючись на те, що вона стала непрацездатною та часто хворіє, просила стягнути з бувшої невістки на її утримання аліменти. Своє право аргументувала тим, що немає жодного родича, а під час спільного проживання з невісткою практично утримувала її, оскільки та ніколи не працювала, а заробітки сина були несистематичними та такими, що не могли задовольняти всі потреби їхньої сім’ї.

Чи має право Позивачка спілкуватися зі своїм онуком?

Чи має вона право на утримання з боку Відповідачки?

2) Ознайомитися з процедурою усиновлення дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування іноземцями та громадянами України, які проживають за межами України.

При ознайомленні використайте матеріали з офіційного сайту Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини // http://www.ditu.gov.ua/international/10213

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Цивільне право у системі права.

Цивільне законодавство

Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.

Опрацювати конспект лекції з даної теми.

Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.

Рекомендується зробити у робочому зошиті план відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Приватне право та його джерела.

При вивченні цього питання необхідно визначити що таке приватне право, тобто його дефініція. Серед джерел приватного права важливе місце посідають норми природного права, які створюють своєрідне правове підґрунтя взаємин приватних осіб між собою, а також зазначених осіб із суспільством. Наступним джерелом приватного права є норми національних систем права, хоча ці норми ґрунтуються на певних загальних уявленнях про свободу індивіда, але, будучи пропущеними через специфічну (місцеву, національну) свідомість, вони набувають відповідного ідеологічного забарвлення та за допомогою колізійних норм впливають на зміст приватного права. До джерел приватного права відносять і міжнародно-правові угоди з питань правового становища приватних осіб. При вивченні джерел необхідно звернути увагу на основне джерело приватного права – римське право, що є своєрідним еталоном європейських систем приватного права.

2. Співвідношення приватного та цивільного права.

Розглядаючи це питання, курсанти та студенти повинні звернути увагу на спільне та різне, а також їх місце у системі права взагалі. Треба відзначити, що цивільне право — це приватне право, метою існування якого є захист приватних інтересів. У відносинах, які опосередковує приватне право, держава як влада не бере участі. Приватне право регулює суспільні відносини на засадах координації суб'єктів. Перевагу у приватному праві мають диспозитивні норми, які забезпечують використання в регулюванні суб'єктивного розсуду учасників відносин. Цивільне право забезпечує регулювання певної сфери відносин: відносини власності, товарно-грошового обігу, сфери особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності. Суттєвими характеристиками цивільного права є риси, що визначені в ст. 1 ЦК України — це юридична рівність, вільне волевиявлення, майнова самостійність учасників цивільних відносин.

3. Цивільне право як наука.

Вивчаючи це питання, необхідно ознайомитися з доктринами вчених-цивілістів, їх поглядами на науку цивільного права, її вивчення та перспективи розвитку. Слід зазначити, що наука цивільного права (цивілістична доктрина) і цивільне право тісно пов'язані між собою. Але цивілістична доктрина має свій предмет, методологію, історію розвитку, школи, відомих представників. Положення цивільно-правової науки не тільки складають основу для створення цивільно-правових норм, а й розробляють самостійні теоретичні категорії, як наприклад, цивільно-правовий обіг — сукупність угод усіх учасників і зобов'язальні відносини, що виникають на підставі цих угод.

4. Цивільне право як навчальна дисципліна.

Як навчальна дисципліна цивільне право вивчається протягом двох років, при цьому весь курс ділиться на дві частини першу та другу, але деякі вчені, наприклад, Стефанчук Р.О., вважають, що дисципліну цивільного права необхідно ділити на три частини: загальну, особливу та спеціальну. Необхідно звернути увагу на те, що система курсу цивільного права не збігається з системою цивільного права як галузі права і системою цивільного законодавства. Вона являє собою певне поєднання цих систем і відображає призначення навчальної дисципліни цивільного права — навчити курсантів, студентів використовувати правову інформацію на підставі аналізу сутності цивільно-правових категорій та теоретичного обґрунтування закріплених у законодавстві норм.

Наши рекомендации