Усі ці люди мріяли, трудилися і творили на добро людству.

За Біблією всі люди на землі після потопу

походять від трьох синів Ноя:

потомки Сима - близькосхідні народи (євреї, араби тощо);

до його потомків відносять всіх чорношкірих людей, а

також частину азіатів і американських індіанців;

потомками Яфета є європейські народи та частина наро-

дів Азії.

Гордість — почуття особистої гідності, самоповаги. Відчуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь. Також це те, що викликає такі відчуття, чим гордяться. Гордість може бути як відповідною, справедливою, адекватною так і наслідком невідповідної самооцінки, пихи, бундючності.

Встав пропущені слова:

1. І була вся земля – одна _______ та __________________ Буття 11:1 2. І сказали вони: «Тож місто збудуймо собі, та ____________, а вершина її аж

_______________. І вчинімо для себе ім’я, щоб ми не розпорошилися по по-

верхні всієї землі» Буття 11:4

3. Всі ці люди були потомками _____________ Буття 10:8-10

4. Місцевість, де проходило будівництво, називалася ____________ Буття 11:2

5. Яким мотивом керувалися будівничі і який гріх спонукав їхні дії?___________

__________________________ Буття 1:4

6. « І розпорошив їх звідти Господь _____________________, і вони перестали

будувати те місто.» Буття 11:8
7. «І тому-то названо ймення йому :____________ , бо там ___________ Господь
мову всієї землі» Буття 11:9

8. «Гордість веде до ____________, а пихатість - до падіння.» Притчі 16:18

(в перекладі Д.Деркач)

ЗАПАМ’ЯТАЙ слова Ісуса ХРИСТА:
«Хто звеличує себе, той буде принижений,
а хто принижує себе, той буде підвищений» (Матвія 23:12)

«

» 16:18

Цикл 2.Початок життя на землі

Урок №7

Тема уроку:

Мета: Показати дітям на біблійних прикладах, що гордість є
гріхом в Божих очах і приводить до загибелі, а пихатість
людини приведе її до падіння.
Заохотити дітей молитися Богові про те, щоб у

сердці не було гордості.

Золотий вірш: «Бог противиться гордим, а смиренним дає
благодать!» 1 Петра 5:5

Хід уроку

Привітання. Молитва. Опитування домашнього завдання.

Встутна частина:

Здатність розуміти і говорити – це один з дарів, який відрізняє людину і підвищує її над усім Божим творінням.

У світі проживає близько 6 міліардів людей, і вони розмовляють на більш ніж 2000 мовах. Це значно затрудняє спілкування людей між собою.

Чому ж люди стали розмовляти різними мовами, адже Адам з Євою та їх потомки спочатку спілкувалися однією мовою і розуміли один одного?

Я думаю, що причиною цього є гріх гордості, який і в наш час розділяє людей, наче пропастю…І так думати мене особисто вчить біблійна історія про грандіозне будівництво всесвітньовідомої вежі у Вавілоні.

Давайте разом поміркуємо над цією історією, яка описана в Біблії в 11 розділі книги Буття.

Тема нашого уроку «Бог противиться гордим…»

Як ми знаємо з минулих уроків, після потопу сім’я Ноя отримала у володіння від Бога всю землю. З Араратських гір люди спустилися в чудову родючу долину Шинеар, яка знаходилася на схід від Палестини. Простираючись між ріками Тигр та Євфрат долина досягала північного побережжя Персидського заливу. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможньо. Від цього вони дуже запишалися собою.
Люди в той час жили, як одна велика родина і мали одну мову. Але число людей незмінно зростало і вони повинні були розселяючись займати все більші території у цій місцевості. Та настав час, коли їм треба було переселитися в інші місця планети, далі на північ, захід, схід, і перш ніж це зробити вони вирішили збудувати собі пам’ятник на віка. Люди задумали збудувати не жертовник Богові, не будівлю на славу Йому за те, що вони залишились жити на цій планеті через те, що були врятовані їх предки, а вони задумали збудувати будівлю, котра звеличувала би і увіковічувала їх ім’я.

«Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо…Тож місто збудуймо собі та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення…» Буття 11:3,4

У тих місцях не було каменю для будівництва, але люди знайшли спосіб вигото-вляти цеглу з глини, сушити її на сонці та запікати в печі, що зробило цей буді-вельний матеріал дуже міцним та довговічним. І зараз археологи, під час розкопок в тих місцях, знаходять цеглу зроблену понад 4000 років тому. В наш час цегла скріплюється між собою цементом, а в той час люди використовували земляну смолу – бітум (гірська смола), котру вони брали в нефтяних родовищах.

Будівництво міста Вавилон започаткував чоловік на ім’я Німрод (Буття 10:8-10), а його ім’я означає «бунтар, бунтівник». Про нього в Біблії написано: «Куш породив Німрода,- він розпочав на землі велетнів..Він був дужий мисливець перед Господнім лицем…А початком царства його були: Вавилон, Ерех, Аккад і Калне в землі Шінеар». Очевидно, що ця людина була дуже себелюбивою, гордою, повний впевненості в своїх перевагах та значимості і заколотником. Люди, які приєднувалися до нього і ставали його однодумцями, переймали ці бунтарські думки та ідеї, і очевидно вирішили, що слухатися Бога їм ні до чого….
В історії людства було не мало періодів, коли люди, впевнені в собі, своїх силах, здібностях та вмінні, забували про Бога, бунтували проти Нього і Його волі, і в своїй гордості здійснювали гріх. Таким людям Бог противиться і не допускає, щоб їх плани і грішні наміри збулися.
І ось будівництво вежі почалось.

Вавилонська вежа, або зикурат Етеменанкі («Наріжний камінь небес і землі»), справді була побудована в II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувалася і знов відбудовувалася. Остання реконструкція здійснилася в VII—VI століттях до нашої ери. Зикурат з високими сходами і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і 175- чи 195-метрової (Геродот називає висотою вежі 1 Стадій , яка = 178 м у Греції , 194 м у Вавилоні) висоти. За нинішніми мірками споруда досягала у висоту 60-поверхового хмарочоса.

Вавилонська вежа була ступінчастою восьмиярусною пірамідою, обкладеною зовні обпаленою цеглою. При цьому кожен ярус мав строго певний колір. На вершині зикурата було розташовано святилище, викладене синім кахлем і прикрашене по кутах золотими рогами (символом родючості). Воно вважалося житлом бога Мардука — покровителя міста. Крім того, усередині святилища розташовувалися позолочені стіл і ложе Мардука. На яруси вели сходи, ними підіймалися релігійні процесії.

Будівничі так гордилися своїми досягненнями і пишалися собою, що геть забули про Бога-Творця. Це було смертельно небезпечно для людства! І крім того заразно, бо бунтарство і гордість немов жахливий вірус поширюються навкруги, спопеляючи людські серця і вбиваючи всяку надію на примирення з Богом для спасіння.
Будівництво вежі було не до вподоби Богові, бо мотивом його була гординя людей і, можливо, в майбутньому воно стало би місцем ідолопоклонства, адже своє творіння люди вирішили присвятити язичницькому богові Мардуку. На кожній цеглині, яку знаходять археологи, було видавлене клеймом його ім’я, а на вершині башти заплановано було збудувати храм цьому ідолу. І місто Вавилон і ця вежа були небезпечною колискою гріха і загибелі для людства. Та була ще одна причина, я думаю основна: вона криється саме в імені, яке люди дали цьому зикуату «Наріжний камінь небес і землі» - це ім’я Месії Ісуса, а люди посягнули на Його славу і цим іменем посміли відвести роль примирення і сполучення землі з небом для творіння своїх рук, місця ідолопоклонства!

Бог знав, що людські істоти самі не зупиняться на цьому небезпечному шляху і далі продовжуватимуть творити беззаконня і, нарешті, знищать самі себе. Людей знову потрібно було зупинити на цьому шляху самознищення. Гордість, як отрута, могла вбити в людях все світле і добре. І на той час, коли за Божим замислом, на землю мав народитися Ісус Христос, не було б таких людей як Марія, Анна, Іван Хреститель, Йосип, Симеон та інші… ні однієї праведної людини. Знову виникла загроза, що якщо люди не зупиняться, то у час, коли на землю мав би прийти Спаситель, щоб врятувати людство від вічної загибелі, Ісусу не було б через кого воплотитися.

Але потопу вже більше ніколи не буде – це обіцяв людям Бог. Тому за Божим мудрим рішенням Ним було обрано інший дієвий спосіб для того, щоб зруйнувати плани і наміри грішних і пихатих людей і зупинити їх.
«І промовив Господь: Один оце народ, і мова одна для всіх них, а оце ось почато їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити…»
Бог знав, як зробити, щоб зруйнувалася злочинна єдність людей, для цього Він сказав:
«Тож зійдімо, і змішаймо мови, щоб не розуміли вони мови один одного. І розпо-рошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, - і вони перестали будувати те місто. І тому-то названо те місто Вавилон, що значить «помішання; мішанина»….»
Бог змішав мови людей, враз вони стали розмовляти сотнями, а може і тисячами різних мов. Уявляєте, яке було здивування спочатку, а потім розгубленість і хаос!
Люди з жахом побачили, що зовсім не розуміють одне одного. Начальник будівництва віддавав команди, а його не розуміють і не роблять те, що потрібно… Не стало єдності і порозуміння. Всім стало зрозуміло, що будівництво не може тепер продовжуватись.
Не знаю як то було у них в кожного вдома. Напевно в сім’ях теж був хаос і розгубленість…Поступово групи людей ( можливо з однаковою мовою, а може й сім’ї) почали залишати місто і розселюватися в інших місцях землі і будувати інші міста та поселення.

Від однієї родини створилися різні раси та народи, які тепер заселяють нашу планету. Сини Ноя стали прабатьками трьох основних рас: сим став прабатьком семітів (юдеї та араби), Хам – прабатьком чорношкірої раси, а також частину азіатів і американських індіанців (хаміти), а потомками Яфета є європейські народи та частина народів Азії.
Так з’явилися різні мови на нашій планеті, автором їх були не люди, а Бог. Шкода, що причиною їх виникнення були недобрі події.

Вавилонська вежа (або зикурат Етеменанкі) — одна з найграндіозніших споруд стародавнього Вавилону, символ сум'яття і безладу. Цей пам’ятник гордості та пихатості людей, так і не було добудовано. В даний час від легендарної Вавилонської башти залишилися тільки фундамент і нижня частина стіни. Але завдяки клинописним табличкам зберігся опис прославленого зикурату і навіть його зображення.

А величне місто, колиска гріха і людської зарозумілості з тих пір люди назвали «Мішанина, помішання»,- тобто Вавилон. З того часу Вавилон став символом всього, що бунтує проти Бога та місцем ідолопоклонства.

Люди замислили збудувати Вавилонську вежу, щоб дістати до небес. Бачачи їх настирливість, Бог змушений їх зупинити досить оригінальним чином.

До цих пір люди відчувають на собі наслідки за той гріх, часто різні мови є великою перешкодою для їх спілкування. Результатом можна назвати розрізненість національностей, народностей. Для того щоб звіщати народам різних національностей Євангеліє потрібно вчити їх мови і багато часу втрачалося на те, щоб перекласти на ці мови Біблію.
Але я вірю, що є позитивна сторона цього – саме в тому, що грішні люди не так швидко можуть згуртуватися для чогось злого і гріховного, як тоді в Вавилоні.

Маючи природу Бога, люди є цілеспрямованими. Дуже небезпечно і страшно, якщо цю свою рису люди націлюють на щось зле. І навпаки, великим благословенням для всього людства стають мудрі цілеспрямовані люди, які ставили перед собою добру, правильну мету.
Історія повідомляє нам про людей, які прийняли мудрістьта розуміння від Бога, були цілеспрямованими, невідступними та завзятими в досягненні своєї мети, для того щоб втілити в життя ті їдеї, які давав їм Бог. А те, що саме Бог, є Джерелом і Автором всіх визначних винаходів – це для мене є безперечним, бо написано, що Бог «дає мудрість мудрим і розуміння розумним» і ще написано: «всякий дар досконалий і давання добре походять від Отця світил, у якого немає переміни» (Як.1:17)
Так ось, ми з вами користуємося безлічю прекрасних винаходів і завдячуємо цім людям, які мали думки та мрії, спрямовані на добро, і тому Бог міг використати їх, і через цих людей благословив людство.
Для прикладу я назву вам деяких з них:
III століття: Тачка: Чжугэ Лян, Китай

IV ст.: Зубная паста в Римському Єгипті

VI ст.-VIII : Фарфор у Китаї

X ст.: Прядильне колесо в Індії

X ст.: Вилка — столовий прибор, у Візантії

XIII ст.: Петля для зашпилення ґудзиків у Германії

Середина XIV ст.: Доменна піч в Європі.

1450: Ручний типографський станок: Йоганн Гутенберг

1498: Зубна щітка з щетини в Китаї

1500: Сучасні ножиці: Леонардо да Вінчі

1589: Вязальний станок: Уільям Лі

1709: Фортепіано: Бартоломео Кристофори ді Франческо

1791: Пароход: Джон Фултон

В Германии винахідником та творцем радіо вважають Генріха Герца (1888), в США — Девіда Хьюза (1878), а також Томаса Едісона (1875),а в ряді балканських країн — Миколу Тесла.

Генрі Форд, без сумніву, один з найбільш видатних людей свого часу – розробивши основні принципи конвеєрного виробництва, Форд зробив революцію не тільки у виробництві автомобілів, але й у самих різних галузях промисловості. Саме він створив перший в історії масовий автомобіль, Ford T, який могли дозволити собі купити не тільки багатії, а й люди із середнім достатком. На шляху до успіху Генрі чатувало дві невдачі, які, на щастя, не стали для його кар’єри фатальними.

Усі ці люди мріяли, трудилися і творили на добро людству.

Але історія повідомляє нам такожпро Гітлера, Наполеона, Маодзедуна, про Жан Бедель Бокассу – це імператор Центрально-Африканськой республіки, який крім свого марнотратства на фоні голодающого народу, був ще й людожером. Нерідко на йогого стіл доставляли провинившихся чиновників, увязенених ним людей.

Є і такі винаходи, як наприклад:
У 1132: Китайськими зброярами був винайдений перший в світі вогнемет.

В 1232: Некеровані реактивні снаряди класу «земля — земля» примінені Китаєм в бою з монголами.

У1414 році в Англії побудований перший військовий корабель з гарматами.
Це довгий список, їх дуже багато цих людей, через діяння чи винаходи яких зло та смерть творили свою чорну і кроваву роботу.

Дорогі дітки, мої юні друзі, я дуже вас прошу: запам’ятайте на все життя, що «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать»!! «Гордість веде до загибелі, а пихатість - до падіння.» (Притчі 16:18) Бог використовує, співпрацює і руководить добрими, світлими, смиренними людьми. Тому я прошу сама і закликаю вас: просіть у Господа Бога, щоб звільнив вас від гордості, впертості та надії на себе. Просіть у Нього мудрості. розважливості, стриманості. Є лише Один мудрий порадник і лише один шлях до щастя –Ісус Христос, бо Він казав: «без Мене нічого не можете робити…» Нехай Бог вам допоможе і у цьому рясно благословить!!

Бог противиться
гордим, а смиренним
дає
благодать!

1 Петра 5:5

Гордість —
це почуття особистої гідності, самоповаги. Відчуття задоволення від усвідомленнядосягнутих успіхів, переваги в чому-небудь. Також це те, що викликає такі відчуття, чим гордяться. Гордість може бути як відповідною, справедливою, адекватною так і наслідком невідповідної самооцінки, пихи, бундючності.