Ерба ламка — Salix fragilis.

ема 4.14. Родина Вербові, Симарубові, Сумахові, Жостерові, Бігнонієві, Тимелієві.

1. Родина Вербові. Рід Верба. Верба біла, гостролиста, козяча, ламка, тритичинкова, п’ятитичинкова.

2. Родина Вербові. Рід Тополя. Тополя тремтяча, біла, чорна, пірамідальна.

С.О. Тополя китайська, бальзамічна. Родина Симарубові. Рід Айлант. Айлант китайський. Родина Сумахові. Рід Скумпія. Скумпія звичайна. Рід Сумах. Сумах пухнастий. Родина Жостерові. Рід Крушина. Крушина ламка. Родина Бігнонієві. Рід Катальпа. Катальпа бігнонієподібна. Родина Тимелієві. Рід Вовчі ягоди ( Вовчеягідник). Вовчеягідник звичайний.

одина Вербові – Salicaceae

ід Верба - Salix

ерба біла, срібляста — Salix alba.

Дерево зав­вишки 20 — 25 м, стовбур діаметром до 3 м, з широкою шатро-подібною кроною. Кора у старих дерев глибокотріщинувата, молоді пагони сріблясто-опушені, старі — голі, блискучі, від жовтого, оливково-бурого до червоно-бурого забарвлення. Листки ланцетні або довгасто-ланцетні, 5 — 10 (12) см зав­довжки і 1 — 3 см завширшки, по краю дрібнопилчасті, молоді, з обох боків сріблясто-шовковисті, пізніше зверху голі, тем­но-зелені. Сережки з'являються одночасно з розпусканням листя в квітні — травні. Плід — коробочка зав­довжки до 0,5 см, дозріває наприкінці травня або в червні.

Росте швидко, у 20 років може сягати у висоту до 20 м. До ґрунтових умов та вологи відносно невибаглива, але краще росте і розвивається на глибоких пухких річкових наносах. Зимостійка, світлолюбна, витримує незначне засолення, газо-і димостійка. Добре витримує обрізування. Доживає до 100 років і більше.

Декоративні форми: за будовою крони — повисла; за за­барвленням пагонів — повисла жовта, жовта, бритценська (з червоними гілками); за забарвленням листя — блискуча, сиза; за будовою листя — овальна.

Рекомендується, особливо повисла жовта форма, для пооди­ноких і групових посадок, обсадження доріг і водойм, швидкого озеленення новобудов, для створення контрастних композицій у відповідних умовах у всіх районах України.

ерба гостролиста, шелюга — Salix acutifolia.

Кущ або дерево заввишки до 10 — 12 м з довгими, тонкими, прутоподібними, червоно-бурими із сизим нальотом пагонами. Листки лінійно-ланцетні, на верхівці загострені, 6 —15 см зав­довжки і 0,7 — 1,2 см завширшки, голі, зверху темно-зелені, блискучі, знизу сизі. Цвіте в березні — квітні до розпускання листя. Плід — коробочка, достигає в травні.

Росте швидко. До родючості ґрунту не вибаглива, може рости на пісних сухих грунтах, легких пісках, уникає місць із застійною водою. Краще роз­вивається на родючих свіжих ґрун­тах. Морозо- і посухостійка.

Декоративна форма: за будовою крони — татарська (повисла).

Рекомендується для створення по­одиноких і групових посадок, живих огорож.

ерба козяча — Salix caprea.

Дерево заввишки 8 — 10 м, іноді високий кущ з округлою кроною. Ко­ра сіро-зелена, біля основи тріщину­вата. Пагони товсті, зелені, темно-зе­лені, з освітленого боку червонуваті. Бруньки великі, до 7 мм завдовжки, червонувато-бурі. Листки яйцеподібні, овальні, видовжені, зверху темно-зелені, знизу сіру­ваті, повстисті. Прилистки ниркоподібні, обпадають рано. Ти­чинкові сережки сидячі, округлояйцеподібні, завдовжки 2 — 2,5 см, із жовтими пиляками, маточкові — на короткій ніжці, зелені, завдовжки до 3 см, цвітуть у квітні — травні до розпус­кання листя. Плід — коробочка, дозріває в червні.

Росте в заплавах річок, на тор­ф'яниках, трав'янистих болотах, віддає перевагу свіжим, бага­тим ґрунтам. Морозостійка, швидкоросла. Добрий медонос.

Декоративні форми: за будовою крони — повисла; за за­барвленням

листя — пістрява; за формою листя — округла, широкоовальна, еліптична. Декоративна своїми золотисто-жовтими чоловічими сережками.

Рекомендується для створення поодиноких, групових по­садок.

ерба ламка — Salix fragilis.

Дерево до 20 (30) м заввишки. Крона шатроподібна. Кора стовбура темно-сіра, коричнювато-сіра, товста, з глибокими поздовжніми борозенками. Пагони голі, блискучі, оливково-зелені або сіро-жовто-бурі, ледь червонуваті, ламкі в сполученнях з гілкою. Бруньки чорні, голі, блискучі. Листки 7 — 15 см завдовжки і 1,5 —3,5 см завширшки, ланцетні, іноді яйцеподібно-ланцетні, з витягнутою, довгою, косою верхівкою, зверху

голі, блискучі, темио-зелені, знизу світло-зелені, сизуваті, по краю грубопил-часті. Сережки слабковиразні, з'являються в квітні — травні одночасно з листям. Плід — коробочка, достигає в травні.

До родючості ґрунту біль­ше вибаглива, ніж верба біла. Найкращі для неї глибокі глинисті, вологі ґрунти. Росте також на сирих пісках, часто трапляється разом з вільхою чорною.

Рекомендується для обсаджування каналів, берегів, водойм, гребель та доріг на всій території країни.