Порядок виконання завдання.
Розрахунково-графічна робота
з інженерної геодезії (спецкурс)
на тему:
«Підготовка даних для перенесення будівлі на місцевість»
Група 301-СВ
Студентка Костенко Н. О.
Залікова книжка № 06050
Викладач: Хазін С. В
Полтава 2009
Тема: Підготовка даних для перенесення будівлі на місцевість.
Завдання 1 – Графічний метод підготовки розмічувальних даних .
Визначити графічно розмічувальні дані (кути, лінії) для перенесення на місцевість осей будівлі.
Завдання 2 – Графоаналітичний метод підготовки розмічувальних даних.
Визначити розмічувальні елементи (кути, лінії) для перенесення на місцевість полярним способом повздовжньої осі будівлі.
Завдання 3 – Визначення проектної позначки підлоги будівлі.
Визначити проектну позначку чистої підлоги першого поверху будівлі.
Вихідні дані:фрагмент плану ділянки будівництва (масштаб 1:500, висота перерізу рельєфу 0,5 м) із запроектованою будівлею (в осях) і вказаною лінією проектної розмічувальної основи (видано викладачем).
Завдання 1 – Графічний метод підготовки
розмічувальних даних .
У цьому методі розмічувальні елементи (довжини ліній, кути) вимірюємо графічно за допомогою масштабної лінійки й транспортира безпосередньо на плані, який задано в завданні. Вимірювання проводимо для всіх чотирьох точок перетину осей будівлі А1, А2, Б1, Б2 відносно опорної лінії І-ІІ і точки І способами перпендикулярів, полярних координат, лінійної та кутової засічок. Буквені позначення величин показуємо на схемі (рис 1.1). Для спрощення кожний спосіб показуємо лише один раз для якоїсь точки, а вимірювання проводимо усіма способами для всіх точок. Точність вимірювання довжин становить 0,1 м, кутів - . Результати заносимо у таблицю 1.
Таблиця 1. Розмічувальні елементи.
Спосіб підготовки | ||||||||
Точки | Перпендикулярів | Полярних координат | Лінійної засічки | Кутової засічки | ||||
,м | ,м | ,м | ,м | ,м | ||||
А1 | 11,0 | 18,6 | 30032і | 21,6 | 21,6 | 38,0 | 16047і | 30032і |
А2 | 28,7 | 28,1 | 45037і | 40,15 | 40,15 | 39,35 | 46051і | 45037і |
Б1 | 1,35 | 36,15 | 2007і | 36,2 | 36,2 | 18,85 | 4004і | 2007і |
Б2 | 19,0 | 45,60 | 22035і | 49,4 | 49,4 | 21,2 | 63041і | 22035і |
Рис1.1 Буквені позначення розмічувальних елементів
Завдання 2 – Графоаналітичний метод підготовки розмічувальних даних.
У цьому методі розмічувальні елементи (довжини ліній, кути) знаходимо із розв’язку обернених геодезичних задач, використовуючи координати опорних точок І, ІІ і двох точок перетину осей будівлі А1, А2. Координати вимірюємо графічно на плані. Кінцева мета - знайти кути та довжини ліній d для перенесення на місцевість повздовжньої осі будівлі А1-А2 відносно опорної лінії І-ІІ способом полярних координат.
Порядок виконання завдання.
2.1 Складаємо схему прив’язки будівлі.
Складаємо схему прив’язки будівлі, показуємо опорні точки, точки перетину осей будівлі й розмічувальні елементи та d (рис 2.2).
Рис 2.2 Схема прив’язки будівлі
2.2 Визначаємо коефіцієнти деформації паперу.
Коефіцієнти визначаємо за формулами:
- дійсні віддалі між сусідніми лініями координатної сітки, мм;
- номінальна віддаль (дорівнює 100 мм).
2.3 Вимірюємо координати точок.
За допомогою масштабної лінійки й циркуля-вимірника вимірюємо координати x і y опорних точок І, ІІ та точок А1, А2 повздовжньої осі будівлі.
Формули для обчислень:
- координати точки;
- координати нижньої (для х) та лівої (для у) ліній сітки квадрата, в якому знаходиться точка;
- прирости координат точки відносно взятих ліній сітки;
- коефіцієнти деформації паперу.
Точність обчислень – 0,01 м, результати вимірювань і обчислень заносимо в таблицю 2.
Таблиця 2. Коефіцієнти деформації
Паперу і координати точок
Координати | Точки | |||
І | ІІ | АІ | А2 | |
200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 | |
2,00 | 22,00 | 1,50 | 14,00 | |
2,02 | 22,20 | 1,52 | 14,14 | |
202,20 | 222,20 | 198,50 | 185,86 | |
150,00 | 150,00 | 150,00 | 150,00 | |
10,00 | 43,00 | 12,50 | 28,00 | |
10,10 | 43,40 | 12,60 | 28,28 | |
139,90 | 193,40 | 162,06 | 178,28 |
2.4 Розв’язуємо обернені геодезичні задачі.
Обернені геодезичні задачі розв’язують для визначення дирекцій них кутів ліній І-ІІ, І-А1, І-А2, за якими обчислюють розмічувальні кути , і розмічувальні довжини d. Вихідні дані – координати точок (таблиця 2).
Обчислення проводимо у такому порядку (таблиця 3):
1. Виписуємо із таблиці 2 координати точок, при чому умовно точка І приймається за початкову для всіх трьох ліній, по яких розв’язуються обернені задачі, а точки ІІ, А1, А2 – за кінцеві.
2. Обчислюємо прирости координат ліній:
3. Визначаємо тангенси румбів ліній:
4. Знаходимо значення румбів ліній:
При чому чверть румба визначаємо за знаками приростів координат:
5. Переходимо від румбів до дирекційних кутів ліній, виходячи із чвертей румбів:
Чверть румба | Значення дирекційног кута |
Пн С | |
Пд С | |
Пд З | |
Пн З |
6. Обчислюємо довжини ліній:
Контроль: (розбіжність до 0,05 м).
Дії з тригонометричними функціями виконуємо із точністю до 5 знака після коми, інші обчислення – до 0,01 м.
Таблиця 3. Розв’язування обернених задач і кути
Елементи формул | І (п) | ||
ІІ (к) | А1 (к) | А2 (к) | |
193,40 | 1621,60 | 178,28 | |
139,90 | 139,90 | 139,90 | |
+53,50 | +22,70 | +38,38 | |
222,20 | 198,50 | 185,86 | |
202,20 | 202,20 | 202,20 | |
+20,00 | -3,70 | -16,34 | |
2,675 | -6,135 | -2,349 | |
Пн.Сх. | Пд.Сх. | Пд.Сх. | |
Пн.Сх. | Пд.Сх. | Пн.Сх. | |
0,1609 | 0,3917 | ||
0,9870 | 0,9201 | ||
22,996 | 41,716 | ||
22,999 | 41,713 | ||
22,998 | 41,715 |
2.5 Обчислюємо кути .
Відповідно схеми прив’язки обчислюємо кути
2.6 Складаємо розмічувальне креслення.
У масштабі плану (1:500) копіюємо точки основи І, ІІ і запроектовану будівлю в осях А1-А2, Б1-Б2. Відповідно до схеми прив’язки виписуємо числові значення розмічувальних елементів:
Рис 2.3 Розмічувальне креслення
Завдання 3 – Визначення проектної позначки підлоги будівлі.
Позначка чистої підлоги визначається як середнє арифметичне із позначок чотирьох рогів запроектованої будівлі (точки А1, А2, Б1, Б2) плюс умовна висота фундаменту (приймаємо 1 м).
Позначки окремих точок визначаємо на топографічному плані методом інтерполяції або екстраполяції. При цьому використовуємо нанесені на план горизонталі (висота перерізу рельєфу 0,5 м), а також точки, розташовані в районі запроектованої будівлі, для яких відомі позначки. Використані горизонталі й точки, а також принцип визначення позначок показуємо на схемі. При обчисленні використовуємо формули:
- визначувана позначка;
- позначки точок, за якими визначається невідома позначка;
- відповідно закладення між точкою з позначкою Н1 і точкою будівлі та між точками з відомими позначками;
Н0 – позначка чистої підлоги першого поверху.
Результати обчислень заносимо у таблицю 4.
Таблиця 4. Обчислення позначок рогів будівлі.
Точки будівлі | (м) | (мм) | (мм) | (м) | (м) |
А1 | 152,00 | 43,0 | 79,0 | 0,1 | 152,05 |
А2 | 152,00 | 9,0 | 81,0 | 0,1 | 152,01 |
Б1 | 152,00 | 53,0 | 118,0 | 0,1 | 152,04 |
Б2 | 152,00 | 7,0 | 57,0 | -0,14 | 151,98 |