Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 19
Визначення нормальної густоти цементного
тіста.
Мета роботи: визначити водопотребу цементу.
Обладнання: сито із сіткою № 008, чаша сталева сферичної форми, ло-
патка для ручного перемішування тіста, скляний мірний ци-
ліндр, вага, портландцемент, прилад Віка.
Х І Д Р О Б О Т И.
1. Перед початком випробувань перевіряють, чи вільно опускається стержень приладу Віка, а також нульову позначку приладу, опускаючи пестик на пластинку, на якій розташоване кільце.
2. Кільце і пластинку змащують мастилом.
3. Наважку цементу масою 400 г. висипають у сферичну чашу, яка протерта вологою тканиною.
4. У цементі роблять заглиблення ( лунку ) і за один раз виливають воду у кількості, необхідній ( орієнтовно ) для отримання цементного тіста нормальної густоти.
5. Заглиблення засипають цементом і через 30 секунд обережно перемішують, а
потім розтирають лопаткою. Тривалість ручного перемішування і розтирання складає 5 хвилин з моменту затворення з водою.
6. Піля перемішування кільце швидко в один прийом наповнюють цементним тістом та 5 – 6 раз постукують пластинкою по твердій поверхні.
7. Надлишок тіста зрізають вологим ножем і підводять пестик приладу Віка до поверхні тіста в центрі кільця. Закріплюють стержень стопором, а потім швидко звільнюють, даючи можливість вільно зануритися у тісто. Одночасно включають секундомір.
8. Через 30 секунд з моменту звільнення стержня беруть відлік по шкалі.
9. При невідповідній консистенції цементного тіста змінюють кількість води, знову зачиняють тісто, добиваючись занурення пестика на відповідну глибину. Кількість води для отримання тіста нормальної густоти визначають з точністю до 0.25 %.
Результати випробувань заносять у таблицю:
| Показники | Результати | Норми згідно ДСТУ Б В. 2.7 – 46-96 | |
| Вид цементу | |||
| Кількість цементу, г. | |||
| Кількість води, г. | |||
| Відстань, яку пестик не до- ходить до пластини, мм. | |||
| Нормальна густота цемент- ного тіста, % від маси це- менту. | |||
| Середня нормальна густота цементного тіста, % від ма- си цементу. |
Висновок :
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Методичні вказівки до
ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 20.
Визначення термінів тужавіння цементного
тіста згідно стандарту.
Розглянуто на засіднні циклової
комісії будівництва доріг та ор-
ганізації перевезень
Протокол №___ від_____ 2012 р.
Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк.
Надвірна
2012р.
Загальні відомості.
Строки тужавіння характеризують період часу, протягом якого цементне тісто втрачає пластичність ( початок тужавіння ) та перетворюється в каменеподібне тіло ( кіенць тужавіння ). Строки тужавіння мають велике практичне значення, оскільки вони обмежують можливі строки перевезення, укладання та ущільнення цементобетонних сумішей. Строки тужавіння цементу залежать від хіміко-мінералогічного складу, наявності добавок, тонкості помелу, ступеню свіжості цементу, температури та вологості повітря, водоцементного відношення та інших факторів.
Початком тужавіння цементу вважається період часу з моменту затворення ( приливання води у цемент ), до того моменту коли голка приладу Віка не доходить до пластини на 1 – 2 мм.
Кінцем тужавінняцементу вважається період часу з моменту затворення, до того моменту, коли голка приладу Віка занурюється у цементне тісто тільки на 1 – 2 мм.
Згідно з ДСТУ початок тужавіння всіх типів цементів марок 300, 400 та 500 має наставати не раніше 60 хвилин, марок 550 та 600 – не раніше 45 хвилин, а кінець тужавіння всіх марок – не пізніше 10 годин від початку замішування портландцементу. Для дорожніх та аеродромних покриттів початок тужавіння має бути не менше 2 годин. Строки тужавіння визначають з точ-
ністю до 1 хвилини. За результат випробування приймають середнє з двох
паралельних визначень, різниця між якими не перевищує 10%.