Розділ 2 вимоги до проектування

ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА

загальні вимоги щодо організації будівельного виробництва в Україні регламентовані ДБН А.3.1 – 5 – 96 “Організація будівельного виробництва”, для всіх учасників будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності.

В умовах переходу України до ринкової економіки та створення інвестиційного ринку змінились обставини та вимоги щодо реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних із новим будівництвом, розширенням, реконструкцією, технічним переозброєнням об'єктів, підприємств, а також добудовою та диверсифікацією об'єктів незавершеного будівництва.

Життєвий цикл капіталовкладень є основою для оцінки їх економічної ефективності й охоплює час від появи ідеї або задумки проекту до його реалізації та експлуатації – появи умов для нових інвестицій. У життєвому циклі, пов'язаному з будівництвом об'єктів, виділяються такі фази та періоди, які в свою чергу поділяються на етапи:

1 Передінвестиційна фаза, поділяється напевні етапи, а саме:

1.1 Передпроектний, що охоплює появу ідеї, задуму, концепції, інвестеційних намірів, бізнес-плану, завдання на проектування.

1.2 Проектний (організація тендера на проектування, одно-двох або трьохстадійне проектування, залежно від складності проекту, з розробкою проекту організації будівництва (ПОБ) у складі проектно-кошторисної документації, узгодження та затвердження проекту).

2 Інвестиційно – будівельна фаза поділяється на певні періоди:

2.1 Підготовчий: організація тендера по вибору підрядника, аванпроекти, вибір генерального підрядника та укладення договору про наміри, укладення договору підряду, обґрунтування та узгодження договірної ціни та тривалості будівництва, вибір субпідрядників та постачальників будівельних конструкцій, матеріалів та обладнання, узгодження проектно-технічної документації, умов фінансування. Підготовка будівельного виробництва – остання частина організаційно-технічної підготовки, підготовка до будівництва кожного об'єкта, підготовка до виконання будівельно-монтажних робіт, проект виконання робіт (ПВР) та проект організації будівництва на річну виробничу програму будівельного підприємства (ПОБПР);

2.2 Основний (будівництво – організація будівельного виробництва, контроль якості будівництва, уточнення строків та вартості, здача

об'єкта замовнику).

3 Експлуатаційно - інноваційна фаза (освоєння та розвиток – пусконалагоджувальні роботи, освоєння проектних показників об'єкта, інвестиції в інноваційний розвиток, оцінка ефективності інвестицій за життєвий цикл аж до вкладення нових інвестицій у розширення або реконструкцію, технічне переозброєння).

При цьому перша фаза і перший період другої фази відносять до загальної організаційно - технічної підготовки будівництва, до складу якої входить, як складова проекту, проект організації будівництва (ПОБ) та проект виконання робіт (ПВР).

Склад і зміст проектно-технологічної документації, необхідної для здійснення робіт на об'єкті, встановлюється у контракті на його будівництво залежно від виду будівництва, складності об'єкта, форм взаємодії учасників будівництва.

У період розробки проектно-кошторисної документації у її складі розробляється ПОБ проектною організацією з урахуванням рекомендації майбутньої генеральної та субпідрядних організацій, наявності виробничої бази будіндустрії, умов забезпечення ресурсами тощо.

До складу ПОБ входять:

· календарний план будівництва;

· календарний план на підготовчий період;

· будівельні генеральні плани для підготовчого й основного етапів будівництва;

· організаційно-технологічні схеми;

· відомість обсягів БМР;

· відомість потреби в будівельних конструкціях, виробах, матеріалах і устаткуванні;

· відомість потреби в основних будівельних машинах і транспорті;

· відомість потреби в кадрах будівельників за основними категоріями;

· пояснювальна записка з обґрунтуванням методів виробництва, будгенплану, тривалості будівництва, заходи по охороні праці та навколишнього середовища, техніко-економічні показники.

Проект виконання робіт (ПВР) розробляють генеральні підрядні будівельно-монтажні організації або організації, що виконують ці роботи. ПВР можуть розробляти також спеціалізовані проектні організації на замовлення забудовника або підрядних організацій. Рекомендується передбачати передачу ПВР на будівельний майданчик не пізніше, ніж за два місяці до початку спорудження відповідних частин об'єкта або виконання відповідних робіт.

До складу ПВР щодо спорудження об'єкта входять:

· календарний графік виконання робіт або комплексний сітьовий графік;

· будівельний генеральний план об’єкта;

· графіки надходження на об'єкт конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування;

· графік руху робочих кадрів та основних будівельних машин по об'єкту;

· технологічні карти на виконання окремих видів робіт та посилання на використання типових технологічних карт;

· рішення щодо виконання геодезичних робіт;

· рішення щодо техніки безпеки та пожежної безпеки;

· рішення щодо забезпечення будмайданчика тимчасовими мережами;

· заходи щодо виконання робіт вахтовим методом (у разі необхідності);

· пояснювальна записка з обґрунтуванням особливостей виконання робіт щодо ресурсозабезпечення, будгенплану; заходи щодо охорони праці і навколишнього середовища та техніко-економічних показників.

Крім того, можуть розроблятися ПВР на окремі монтажні й спеціальні роботи, а також на підготовчий період будівництва, особливо в гідро- технічному будівництві.

В основний період будівельні організації розробляють проект організації будівництва на програму робіт (ПОБПР) річну або дворічну, до складу якого входять такі документи:

· календарний графік робіт щодо інженерної підготовки території будівництва;

· календарний графік будівництва об'єктів однорічної (дворічної) програми за чергами і в цілому;

· графіки роботи основних будівельних машин на об'єктах річної програми;

· графік комплексної поставки основних конструкцій, матеріалів, обладнання (у технологічних комплектах матеріалів (ТКМ));

· пояснювальна записка, що містить: коротку характеристику об'єктів і умов здійснення будівництва; обґрунтування прийнятих рішень щодо технології й організації спорудження об'єктів, а також техніко-економічних показників; обґрунтування потреби в ресурсах, тривалості будівництва, заходи щодо охорони праці та навколишнього середовища.

Аналіз складу та змісту проектних документів щодо організації будівництва дозволяє узагальнити декілька спільних вимог щодо проектування організації виробництва в ринкових умовах.

1 Провідна роль у цих проектах відводиться розробці календарних графіків з обґрунтуванням тривалості будівництва з точністю до одного місяця.

2 Розробка комплексних укрупнених сітьових графіків пропонується лише для складних об'єктів.

3 Проекти повинні передбачати раціональні методи організації БМР, що забезпечують дотримання умов контрактів на будівництво, а також відповідати виробничим можливостям та інтересам виконавців, тобто бути оптимізованими відповідно до інтересів замовника на рівні проекта організації будівництва (ПОБ), а на рівні проекту виконання робіт (ПВР) і ПОБПР також у відповідності з інтересами підрядників.

4 У ринкових умовах змінилися обставини формування портфеля замовлень будівельних організацій, коли попит на будівництво об'єктів зменшився у декілька разів, а кількість будівельних організацій усіх форм власності збільшилася за рахунок малих і середніх будівельних підприємств.

5 Конкуренція на ринку будівництва обумовила зміни в нормативах організаційно-технічної підготовки будівництва, а нормативи тривалості будівництва, що діяли в колишньому СРСР, втратили своє значення і вимагають нового обґрунтування в нових ринкових умовах на базі нових Державних будівельних норм України.

Такі обставини обумовлюють необхідність пошуку нових методів розробки проектів організації виробництва з використанням нових технічних засобів та ПЕОМ.

Під час розробки ПОБ раніше календарні графіки розроблялися на основі укрупнених розрахунків, виходячи з кошторисної вартості об’єкта, норм тривалості будівництва (СНиП 1.04.03-85), виробітку працюючого на будівельно монтажні роботи (БМР) у грошовому вираженні за місяць або рік, яка певний час залишалася незмінною, та витрат ресурсів на 1 млн.крб. БМР.

У ринкових умовах усі грошові показники, що раніше використовувалися при побудові календарних планів, постійно змінюються за рахунок інфляційних процесів та зміни ринкових умов їх формування. В цих умовах для підвищення надійності календарних графіків слід віддати перевагу натуральним показникам витрат ресурсів, що розраховуються у проектно-кошторисній документації: трудомісткості та машиноємкості БМР.

Слід повернутися до запропонованого раніше поділу складних об'єктів на вузли і підвузли: будівельні, технологічні та загально-майданчикові з виходом на укрупнений перелік БМР.

Виходячи з укрупненого переліку БМР, складається укрупнена топологія сіті за окремими вузлами, яка потім об'єднується в комплексний (зведений) графік будівництва, на базі якого розробляється календарний графік з розбиттям за роками, кварталами, місяцями.

Укрупнена номенклатура видів робіт вузла повинна бути мінімальною, але достатньою для встановлення зв’язків за конструктивними, технологічними та організаційними ознаками, що забезпечують поєднання за часом суміжних спеціалізованих потоків у межах одного вузла та можливість узгодження цих потоків у розрізі суміжних вузлів. До одного виду робіт можна звести лише ті роботи, які виконуються однією будівельною організацією. У просторі в межах вузла для забезпечення потокового будівництва визначаються раціональні розміри захваток (дільниць) та їх кількість. При цьому перевагу слід віддавати спеціалізованим потокам за зведеними групами робіт (Рис. 2.1).

Сітьова модель комплексу робіт - це орієнтований граф , що відображає послідовність виконання та взаємовідношення робіт у процесі реалізації будівельного проекту з визначенням тривалості та інших техніко-економічних показників, який складається з вершин та дуг.

Основні типи сітьових моделей - це : „роботи-вершини” та „роботи дуги”, в яких кожній роботі відповідає „вершина „ або „дуга”, а події „дуга (стрілка)” або „вершина (коло, прямокутник)”. Комп’ютерні програми віддають перевагу сітьовим моделям „ роботи-вершини”, в яких прямокутниками показують роботи з певними показниками, а взаємозв’язки між ними – стрілками.

Графік

Час

Работи

Стрічковий

Захавтки

Роботи

Циклограма

Сітьовий

Роботи

Рисунок 2.1 - Графічні моделі в організації будівництва

До основи разрахунку параметрів сітьової моделі „роботи-вершини” покладено відомий алгоритм, який показано нижче на базі фрагменту умовної сітьової моделі :

де i – код даної роботи ; h – код попередньої роботи ; к – код наступної роботи;

S – код початку комплексу робіт; F– код завершення комплексу робіт.

Алгоритм розрахунку сітьового графіка :

· t_i - тривалість даної роботи, днів (змін,годин);

· T_i^РП – ранній початок роботи , Т₁^РП=0, Т_і^РП = максимальному шляху від S до закінчення h :

Т_і^РП = max∑ S –h ;

· Т_і^РЗ - раннє закінчення роботи :

Т_і^РЗ = Т_і^РП + t_i ;

· Т_і^ПЗ - пізднє закінчення роботи , Т_і^ПЗ = мінімальний шлях від F до початку к :

Т_і^ПЗ = міn∑ F- к ;

· Т_і^ПП – піздній початок роботи :

Т_і^ПП = Т_і^ПЗ - t_i ;

· R_і - повний резерв часу роботи :

R_i = T_i ^РЗ – Т_i^РП ;

· r_і – вільний резерв часу роботи :

r_i = Т_k^РП - Т_і^РЗ ;

· Ткр – тривалість критичного шляху :

Т_S-F^РЗ = Т_F-S^ПЗ = Tкр ,

якщо Т_і^РЗ = Т_і^ПЗ , то робота належить до критичного шляху.

Параметри можуть бути розраховані безпосереднньо на сітьовій моделі. Спочатку ранній час початку та закінчення робіт за правилом „максимального шляху” від початкової до останньої роботи сіті, а потім піздній час закінчення та початку робіт у зворотньому напрямі за правилом „мінімального шляху”. Далі розраховуються повний та вільний резерви часу для робіт , що не лежать на критичному шляху.

Пропонуються різні варіанти зображення робіт та показників сітьової моделі, найчастійше прямокутник , в якому показують : код, назву роботи, тривалість, дати початку та закінчення , ресурси .

Комп’ютерне проектування організації будівництва передбачає регулярний пошук проектної, планової та облікової інформації, оптимізацію тривалості та вартості робіт, використання людських, машинних та матеріальних ресурсів, спостереження за строками фактичного виконання робіт та прогнозування відхилень, пошук та прийняття управлінських рішень у процесі будівництва.

Ураховуючи можливості пакету Microsoft Project (MsP) на різних етапах проектування організації будівництва виникають різні вимоги до підготовки вихідних даних та результатів проектування. Загальним є завдання використати можливості MsP для розробки основних документів ПОБ, ПВР, ПОБПР, базою для яких є календарні графіки виконання робіт.

Укрупнений вузловий графік є основою для розробки ПОБ з подальшою його деталізацією в ПВР у межах циклів будівництва. Необхідність побудови топології сітьової моделі “роботи-вершини”, як вихідної для MSP, обумовлена необхідністю попередньо спроектувати послідовність та взаємовідношення робіт у процесі будівництва. Подальша підготовка вихідних даних передбачає обґрунтування базового варіанта , тривалості та вартості будівництва на базі певної нормативної бази.

Контрольні питання

1 Обгрунтувати фази та періоди життєвого циклу проекту.

2 Назвати склад ПОБ.

3 Особливості розробки ПВР та ПОБ на річну програму.

4 Визначити вимоги щодо вузлового комплексного календарного графіка.

5 Сітьова модель комплексу робіт та її комп'ютерне проектування.