Процентні витрати за операціями з філіями банку». 6 страница

Зауважимо, що у МСБО 7 суб’єкти господарювання заохочуються до визнання руху грошових коштів від операційної діяльності із застосуванням прямого методу, оскільки він надає інформацію, яка може бути корисною для оцінки майбутнього руху грошових коштів і яку не можна отримати із застосуванням непрямого методу.

13.3.4. Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал — це фінансовий звіт, який відображає зміни та рух капіта- лу, а також розкриває інформацію про причини зміни величини власного капіталу за звітний період.

Основними причинами зміни власного капіталу є отриманий прибуток за звітний період, інвестиції та вилучення власників. Зміни у власному капіталі банку за період між двома датами балансу відображають збільшення (або зменшення) його чистих ак- тивів протягом періоду за допомогою конкретних принципів оцінки, прийнятих і роз- критих у фінансових звітах. Загальна зміна у власному капіталі відображає загальну су- му прибутку або збитку від діяльності банку протягом певного періоду (за винятком змін у результаті операцій з акціонерами, таких як внески капіталу та дивіденди).

Згідно з вимогами МСБО 1 «Подання фінансових звітів», звіт про зміни у власному капіталі повинен відображати:

а) прибуток або збиток за звітний період;

б) кожну статтю доходів і витрат за звітний період, яка прямо визнана в капіталі та загальний підсумок за цими статтями;

в) загальну суму доходів і витрат за період (розраховану як суму а) та б)), наводячи окремо загальні суми, що відносяться до акціонерів материнського підприємства та частки меншості;

г) для кожного компоненту капіталу вплив змін в обліковій політиці та виправлення помилок, визнаних згідно з вимогами МСБО 8 «Облікові політики, зміни в обліко- вих оцінках та помилки».

Окрім зазначеного вище, у звіті про зміни у власному капіталі або у примітках, повинно бути відображено:

• капітальні операції з власниками;

• сальдо накопиченого прибутку або збитку на початок та кінець звітного періоду, а також зміни за період;

• узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу, премії за акціями та всі резерви на початок і кінець звітного періоду, розкриваючи кожну зміну окремо.

Зауважимо, що згідно з новою редакцією МСБО 1 «Подання фінансових звітів» суб’єкти господарювання мають представляти усі зміни у власному капіталі, які не пов’язані із операціями з власниками підприємства (тобто «всеохоплюючий дохід») або в одному звіті про всеохоплюючий дохід, або у двох звітах — окремому звіті про фінан- сові результати та звіті про всеохоплюючий дохід. При цьому компоненти всеохоплюю- чого доходу можуть не подаватися у звіті про зміни у власному капіталі.

Звіт про власний капітал, який складають українські банки розкриває інформацію про:

• суму власного капіталу банку на початок і кінець звітного року у розрізі всіх його скла- дових;

• суми коригувань власного капіталу внаслідок зміни облікової політики та виправлення помилок;

• результат переоцінки цінних паперів на продаж до їх справедливої вартості;

• результат переоцінки необоротних активів;

• результат переоцінки за операціями хеджування;

• накопичені курсові різниці;

• відстрочені податки;

• чистий дохід/збиток, що визнаний безпосередньо у складі власного капіталу;

• прибуток/збиток за рік;

• емісію акцій;

• власні акції, що викуплені в акціонерів;

• об’єднання компаній;

• дивіденди, за якими прийнято рішення щодо виплати (табл.13.6).

Таблиця 13.6. Форма звіту про власний капітал банку

Рядок	Найменування статті	Примітки	Належить акціонерам материнського банку	Частка меншості	Усього власного капіталу
статутний капітал	резервні та інші фонди банку (примітка 27)	нерозподілений прибуток	усього
	Залишок на 1 січня попереднього року
	Вплив переходу на нові та/або переглянуті стандарти і тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти
	Скоригований залишок на 1 січня попереднього року
	Цінні папери в портфелі банку на продаж:

Продовження табл. 13.6

4.1	Результат переоцінки до їх справедливої вартості
4.2	Продаж або втрати від зменшення корисності
	Основні засоби та нематеріальні активи:
5.1	Результат переоцінки
5.2	Реалізований результат переоцінки
	Результат переоцінки за операціями хеджування
	Накопичені курсові різниці
	Відстрочені податки
	Чистий дохід/(збиток), що визнаний безпосередньо у складі власного капіталу
	Прибуток/(збиток) за рік
	Усього доходів/(збитків), що визнані за рік
	Емісія акцій
	Власні акції, що викуплені в акціонерів:
13.1	Викуплені
13.2	Продаж
13.3	Анулювання
	Об’єднання компаній
	Дивіденди, за якими прийнято рішення щодо виплати
	Залишок на кінець дня 31 грудня попереднього року (залишок на 1 січня звітного року)
	Скоригований залишок на початок звітного року
17.1	Коригування Зміна облікової політики
17.2	Виправлення помилок
	Цінні папери в портфелі банку на продаж:
18.1	Результат переоцінки до їх справедливої вартості
18.2	Продаж або втрати від зменшення корисності
	Основні засоби та нематеріальні активи:

Закінчення табл. 13.6

19.1	Результат переоцінки
19.2	Реалізований результат переоцінки
	Результат переоцінки за операціями хеджування
	Накопичені курсові різниці
	Відстрочені податки
	Чистий дохід/(збиток), що визнаний безпосередньо у складі власного капіталу
	Прибуток/збиток за рік
	Усього доходів/(збитків), що визнані за рік
	Емісія акцій
	Власні акції, що викуплені в акціонерів:
27.1	Викуплені
27.2	Продаж
27.3	Анулювання
	Об’єднання компаній
	Дивіденди, за якими прийнято рішення щодо виплати
	Залишок на кінець дня 31 грудня звітного року

13.3.5. Примітки до фінансових звітів

Примітки є важливою частиною фінансової звітності, в якій розкривається інфор- мація, яка включає додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності. Примітки, як правило, займають декілька сторінок і містять розповідні описи чи детальніші аналізи сум, наведених у балансі, звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та звіті про власний капітал, а також додатко- ву інформацію.

Згідно з МСБО 1 «Подання фінансових звітів», у примітках до фінансових звітів слід:

• подавати інформацію про основу складання фінансових звітів і про конкретну обліко- ву політику, обрану та застосовану для суттєвих операцій і подій;

• розкривати інформацію, яку вимагають МСФЗ і яку не подано ні в балансі, ні в звіті про фінансові результати, ні в звіті про рух грошових коштів та звіті про власний капітал;

• подавати додаткову інформацію, яку не подано безпосередньо у фінансових звітах, але яка є необхідною для правдивого подання.

Для кожної статті фінансових звітів слід робити перехресні посилання на будь-яку пов’язану з ними інформацію у примітках.

Згідно з МСБО 1, порядок подання приміток, як правило, повинен бути наступним:

• відповідність МСФЗ;

• виклад застосованої основи оцінки та основ облікової політики;

• пояснювальна інформація до статей, поданих безпосередньо в кожному фінансовому звіті в порядку, в якому подана кожна стаття і кожен фінансовий звіт;

• інші розкриття інформації, включаючи:

а) непередбачені події, контрактні зобов’язання та розкриття іншої фінансової інформації;

б) розкриття нефінансової інформації.

У примітках до річної фінансової звітності банків України розкривається інформа- ція про склад активів та пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов’язань, операцій з довірчого управління, а також основні принципи і методи облікової політики банку та її зміни протягом звітного періоду, а також інша інформація, розкриття якої вимагаєть- ся національними П(С)БО та МСФЗ.

Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків

України передбачено три примітки до квартальної фінансової звітності:

• «Зобов’язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках»;

• «Рахунки довірчого управління»;

• «Окремі показники діяльності банку».

Примітка до квартальної фінансової звітності «Зобов’язання банку, які облікову- ються на позабалансових рахунках» містить такі статті: «Гарантії, що надані», «Зобов’я- зання з кредитування, які надані банкам», «Зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам», «Надана застава».

Примітка «Рахунки довірчого управління» містить інформацію про операції банку з управління власністю та виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.

У примітці «Окремі показники діяльності банку» розкривається інформація на звітну дату про такі показники банківської діяльності: регулятивний капітал банку; адекватність регулятивного капіталу; співвідношення регулятивного капіталу до су- купних активів; поточна ліквідність; максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента; великі кредитні ризики; максимальний розмір кредитів, гаран- тій та поручительств, наданих одному інсайдеру; максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам; рентабельність активів; кредитні операції, що класифіковані як «стандартні»; кредитні операції, що кла- сифіковані як «під контролем», кредитні операції, що класифіковані як «субстан- дартні», кредитні операції, що класифіковані як «сумнівні»; кредитні операції, що класифіковані як «безнадійні»; чистий прибуток на одну просту акцію; сума сплаче- них дивідендів за рік на одну просту та привілейовану акцію; перелік учасників (акціонерів) банку, які прямо та опосередковано володіють 10 % і більше відсотка- ми статутного капіталу банку.

Річна (консолідована) фінансова звітність банків включає сорок шість приміток

(табл. 13.7).

Таблиця 13.7. Примітки до річної фінансової звітності банків України

Номер примітки	Назва примітки
	Облікова політика
1.1	Основна діяльність
1.2	Основи облікової політики та складання звітності
1.3	Консолідована фінансова звітність
1.4	Первісне визнання фінансових інструментів
1.5	Торгові цінні папери
1.6	Кредити та заборгованість клієнтів
1.7	Цінні папери в портфелі банку на продаж
1.8	Цінні папери в портфелі банку до погашення
1.9	Інвестиційна нерухомість
1.10	Основні засоби
1.11	Нематеріальні активи
1.12	Оперативний лізинг (оренда)
1.13	Фінансовий лізинг (оренда)
1.14	Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття
1.15	Припинена діяльність
1.16	Похідні фінансові інструменти
1.17	Податок на прибуток
1.18	Власні акції банку, викуплені в акціонерів
1.19	Доходи та витрати
1.20	Іноземна валюта
1.21	Взаємозалік статей активів і зобов’язань
1.22	Звітність за сегментами
1.23	Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок
	Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність
	Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти
	Грошові кошти та їх еквіваленти

Продовження табл. 13.7

Номер примітки	Назва примітки
	Торгові цінні папери
	Інші цінні папери, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах
	Кошти в інших банках
	Кредити та заборгованість клієнтів
	Цінні папери в портфелі банку на продаж
	Цінні папери в портфелі банку до погашення
	Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії
	Інвестиційна нерухомість
	Гудвіл
	Основні засоби та нематеріальні активи
	Інші фінансові активи
	Інші активи
	Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття
	Кошти банків
	Кошти клієнтів
	Боргові цінні папери, емітовані банком
	Інші залучені кошти
	Резерви за зобов’язаннями
	Інші фінансові зобов’язання
	Інші зобов’язання
	Субординований борг
	Статутний капітал
	Резервні та інші фонди банку
	Процентні доходи та витрати
	Комісійні доходи та витрати
	Інші операційні доходи
	Адміністративні та інші операційні витрати

Закінчення табл. 13.7

Номер примітки	Назва примітки
	Витрати на податок на прибуток
	Чистий прибуток/(збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу
	Прибуток/(збиток) на одну просту та привілейовану акцію
	Дивіденди
	Звітні сегменти
	Управління фінансовими ризиками
	Управління капіталом
	Потенційні зобов’язання банку
	Облік хеджування
	Справедлива вартість фінансових інструментів
	Операції з пов’язаними особами
	Основні дочірні та асоційовані компанії
	Об’єднання компаній
	Події після дати балансу
	Інформація про аудитора (аудиторську фірму) та висновок проведеного аудиту

Згідно з Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, у примітках до річної (консолідованої) фінансової звітності банки, ак- ції або боргові цінні папери яких відкрито продаються та купуються, а також банки, які перебувають у процесі випуску акцій або боргових цінних паперів на відкритий ринок цінних паперів, розкривають інформацію за сегментами діяльності та географічними сегментами. Основою для визначення сегментів є внутрішня організаційна структура та система внутрішньої звітності.

Кожний банк має зазначати у фінансовій звітності особливості щодо діяльності й обліку і за потребою створювати додаткові примітки.

13.4. Особливості складання консолідованої фінансової звітності банками України

Банки, які мають філії, представництва на території України і за кордоном, склада- ють консолідовану фінансову звітність.

На міжнародному рівні питання, пов’язані із складанням та поданням консолідова- них фінансових звітів регламентуються такими МСФЗ:

• МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти»;

• МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства»;

• МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»;

• МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність».

Згідно з МСБО 27, консолідовані фінансові звіти— це фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства.

МСБО 27 вимагає, щоб материнська компанія подавала консолідовані фінансові звіти, в яких вона має консолідувати свої інвестиції у всі дочірні підприємства: місцеві та іноземні; дочірні підприємства, діяльність яких відрізняється від характеру діяльнос- ті материнської компанії; дочірні підприємства, які функціонують за умов жорстких довгострокових обмежень, які суттєво зменшують їх здатність передавати кошти мате- ринській компанії.

Водночас від материнської компанії не вимагається подання консолідованих фінан- сових звітів тільки у тому випадку, коли дотримані усі наступні чотири вимоги:

• ця материнська компанія сама є дочірнім підприємством, що перебуває у повній або частковій власності іншого підприємства, а його інші власники знають і не заперечу- ють тому, що материнське підприємство не готує консолідовані фінансові звіти;

• боргові інструменти або інструменти капіталу материнської компанії не перебувають в обігу на відкритому ринку;

• материнська компанія не подавала і не перебуває в процесі надання фінансових звітів до комісії з цінних паперів або іншому регулюючому органу з метою випуску фінансо- вих інструментів будь-якого класу на відкритий ринок капіталу;

• материнська компанія, що виступає кінцевим або проміжним власником даної мате- ринської компанії, готує і оприлюднює фінансові звіти, що узгоджуються з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до вимог МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність», дочірнє підприємство не включається в консолідовану звітність материнської компанії, якщо контроль є тимчасовим, оскільки дочірнє підприємство було придбане і утримується виключно з метою його подальшої реалізації у близькому майбутньому. Якщо є висока ймовірність того, що таке дочірнє підприємство буде продане упродовж

12 місяців, тоді материнська компанія має обліковувати цю інвестицію як актив, утри- муваний для продажу згідно з вимогами МСФЗ 5, а не консолідувати його, як вимагає МСБО 27.

Якщо материнська компанія має закордонні господарські одиниці, то для включен- ня їх діяльності у консолідовану фінансову звітність необхідно показники фінансової звітності перевести у єдину валюту. У міжнародній бухгалтерській практиці процес, за якого фінансові дані, що виражені в одній валюті перераховуються в іншу валюту нази- вається валютним перерахунком (трансляцією)(foreign currency translation). Зазначимо, що термін «валютний перерахунок (трансляція)» не можна ототожнювати з «конверсією». Останній є обміном однієї валюти на іншу (наприклад, обмін однієї іноземної валюти на іншу в банку), в той час як при трансляції ніякого фізичного обміну валютами не відбувається, а тільки змінюється грошове вираження фінансових даних.

Необхідність у валютній трансляції фінансової звітності виникає в кінці звітного пе- ріоду і є одним з етапів підготовки консолідованої фінансової звітності материнської

компанії, до складу якої входять закордонні господарські одиниці, які ведуть бухгалтер- ський облік і складають звіти у валютах, що відрізняються від звітної валюти материн- ської компанії.

Питання, пов’язані з валютним перерахунком фінансової звітності регламентуються МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів». Відповідно до МСБО 21, статті балансу та зві- ту про фінансові результати підприємства, функціональна валюта (валюта основного економічного середовища, в якому підприємство здійснює свою діяльність) якого не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, мають перераховуватись у валюту зві- тності із застосуванням таких процедур:

• усі активи і зобов’язання перераховуються за курсом «закриття» на дату складання балансу.

Сюди також включається будь-який гудвіл, що виникає внаслідок придбання закордон- ного підприємства та будь-які коригування справедливої вартості до балансової вартості активів і зобов’язань, що виникають внаслідок придбання закордонного підприємства; вони розглядаються як частина активів і зобов’язань закордонного підприємства;

• статті доходів та витрат звіту про фінансові результати переводяться за валютними кур- сами на дату операцій;

• усі остаточні курсові різниці визнаються як окремий компонент власного капіталу.

На дату вибуття закордонного підприємства, кумулятивна сума курсових різниць, які були відстрочені і відносились до цього закордонного підприємства, мають визна- ватися як прибутки або збитки у тому самому звітному періоді, в якому визнається при- буток або збиток від вибуття.