Рівні архітектурного проектування

У сучасних умовах склались чітко визначені ієрархічні рівні архітектурного проектування, що відповідають ієрархічним рівням відповідних архітектурних систем. Певна збіжність меж цих систем із міждержавними й адміністративно-територіальними пов’язана з тим, що координація планування і розвитку територій є прерогативою держави. Виділяють такі рівні проектування: розроблення Генеральної схеми планування території України, планування територій на регіональному й місцевому рівнях, містобудування, проектування будівель і споруд та їх комплексів, дизайн архітектурного середовища (табл. 1).

Розроблені в результаті проектування текстові та графічні матеріали набувають статусу документації лише після їх належного розгляду, експертизи і затвердження уповноваженим органом. Залежно від ієрархічного рівня об’єкта проектування і розв’язуваних завдань розроблена документація поділяється на містобудівну й проектну.

Містобудівна документація – це затверджені текстові й графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Проектна документація – це затверджені текстові й графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва.

Містобудівна документація розробляється на верхніх ієрархічних рівнях проектування. До неї належать Генеральна схема планування території України, схеми планування території області, району, сільської ради, приміської зони тощо, генеральний план сільського або міського поселення, детальний план території.

Проект забудови території поєднує властивості містобудівної й проектної документації.

Таблиця 1 – Ієрархічні рівні архітектурного проектування

Ієрархічний рівень	Розроблювана документація
проектування	об’єкти проектування	назва	вид
Розроблення генеральної схеми планування території України (схем планування кількох областей, узбереж морів, міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій тощо)	Територія країни в цілому	Генеральна схема планування території України (схеми планування кількох областей, узбереж морів, міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій тощо)	Містобудівна документація
Планування територій на регіональному та місцевому рівнях	Територія області або АР Крим	Схема планування території області
Територія сільського адміністративного району	Схема планування території району
Територія сільської (селищної) ради, приміської зони тощо	Схема планування території на місцевому рівні (території сільської ради, приміської зони тощо)
Містобудування	Територія міського або сільського поселення	Генеральний план населеного пункту
Територія структурного елемента населеного пункту (центру, житлового району, зони відпочинку, промвузла тощо)	Детальний план території
Проектування будівель і споруд та їх комплексів	Промислове або сільськогосподарське підприємство, комплекс житлових чи громадських будівель і споруд, а також територія їх ділянки	Проект забудови території	Проектна документація
Окрема будівля або споруда та територія їх ділянки	Проект будівлі чи споруди
Дизайн архітектурного середовища	Частина міського простору, сформованого будівлями та спорудами (вулиця, площа тощо)	Проект благоустрою, художнього оформлення території
Інтер’єр будівлі в цілому або окремого приміщення	Проект вирішення інтер’єру

Проекти будівель і споруд, благоустрою території та інтер’єрів відносять до проектної документації, яка розробляється на нижніх ієрархічних рівнях архітектурного проектування.

Є суттєві відмінності й в основних завданнях, які розв’язуються містобудівною та проектною документацією.

Основними завданнями, які виконуються при розробленні містобудівної документації, є такі:

– обґрунтування майбутніх потреб та визначення переважних напрямів використання територій;

– урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій;

– обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та використання територій для містобудівних потреб;

– забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів;

– визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших територій і об’єктів;

– обґрунтування та встановлення режиму раціонального використання земель і забудови територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

– визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах, визначених законом;

– визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, установлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше використання;

– охорона довкілля і раціональне використання природних ресурсів;

– регулювання забудови населених пунктів та інших територій.

Зрозуміло, що ці завдання дещо відрізняються залежно від ієрархічного рівня об’єкта проектування: на загальнодержавному рівні вони мають узагальнений, концептуальний характер, а у детальному плані території – цілком конкретний, ув’язаний з місцевими особливостями.

Характерною особливістю містобудівної документації є те, що вона розробляється на досить значні проміжки часу – 10…20 років – і не передбачає, що об’єкт проектування після цього перестане змінюватись. Після завершення терміну дії містобудівної документації вона розробляється ще і ще, постійно визначаючи напрями розвитку динамічної системи, яка постійно змінюється.

На відміну від містобудівної, основне завдання проектної документації – якомога точніше відобразити об’єкт проектування для того,

Рисунок 1.3 – Система містобудівної та проектної документації

щоб мати можливість збудувати його у найкоротші, по можливості, строки. При цьому передбачається, що вже збудований об’єкт залишиться незмінним протягом якщо не всього розрахункового терміну свого існування, то принаймні значної його частини.

Останнім часом почали більше уваги звертати на можливість змін функціональної та об’ємно-просторової організації об’єкта під час його експлуатації («гнучке» планування, можливість трансформації, створення універсального безопорного простору, концепція метаболізму, що передбачає постійний розвиток уже зведеної будівлі). Проте згадана вище основна відмінність містобудівної документації від проектної в цілому зберігається: якщо перша забезпечує постійне регулювання розвитку об’єкта, то вплив другої на цей розвиток має дискретний, переривчастий характер. Тобто будь-які серйозні зміни вже збудованого об’єкта (переобладнання, перепланування, реконструкція тощо) вимагають нового розроблення проектної документації.

Якщо проектування на верхніх ієрархічних рівнях спрямоване на формування архітектурного середовища, то мета дизайну – вдосконалення, поліпшення вже існуючого, сформованого середовища. Таке вдосконалення може відбуватися як на містобудівному рівні (проект нічного освітлення міста, концепція художнього оформлення міста тощо), так і на рівні окремої будівлі (проект благоустрою ділянки будівлі, проект інтер’єру).

Відповідно до принципу ієрархічності архітектурне проектування на кожному з рівнів виконується з урахуванням принципових рішень документації вищого рівня і, в свою чергу, визначає певні вимоги до об’єктів нижчого рівня (рис. 1.3).

Варто зауважити: чим вищий ієрархічний рівень проектування, тим менша в ньому роль власне архітектора, тим із більшою кількістю різноманітних фахівців (спеціалістів із транспорту, з інженерної інфраструктури, соціологів, демографів, екологів, економістів тощо) він співпрацює, тим меншу роль відіграють суб’єктивні творчі фактори (і більшу – об’єктивні закономірності).

Контрольні питання і завдання

1. Які види моделювання використовуються в архітектурному проектуванні?

2. Назвіть ієрархічні рівні архітектурного проектування.

3. Що є об’єктами проектування на ієрархічному рівні містобудування і яка документація на цьому рівні розробляється?

4. У чому полягають основні відмінності між містобудівною і проектною документацією?

5. У чому полягають відмінності дизайну архітектурного середовища від інших видів архітектурного проектування?