Угоди з купівлі-продажу товарів

Угоди з купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі є традиційними для міжнародної торгівлі і для практики зовнішньоторговельної діяльності фірм нашої країни. За цією угодою продавець повинен передати товар у власність покупця у вказаний термін і на визначених умовах, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього відповідну грошову суму. Угоди з купівлі-продажу товарів можуть бути складовим елементом і в інших видах співпраці - техніко-економічній і науково-технічній.

Основними видами операцій в торгівлі товарами є експортні та імпортні операції. При цьому експортні операції - це діяльність, пов’язана з продажем та вивезенням за кордон товарів для передачі у власність іноземному контрагенту; імпортні - діяльність з купівлі і ввезення іноземних товарів для подальшої реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Різновидами експортно-імпортних операцій є реекспортні і реімпортніоперації. До перших відносяться операції, що передбачають вивезення за кордон раніше купленого на іншому ринку товару, і не переробленого в реекспортуючій країні.

Реекспорті операції можуть виникати в комерційній практиці в різних ситуаціях, але частіше всього реекспорт виникає в двох випадках:

а) як складова частина більш складної операції;

б) з метою отримання прибутку на різниці в цінах.

В першому випадку реекспортні операції можуть використовуватись при здійсненні крупних проектів, наприклад при будівництві об’єктів з допомогою іноземних фірм. Практика показує, що іноземні постачальники часто здійснюють закупку окремих видів матеріалів та обладнання в третіх країнах. При цьому товари відправляються в країну, яка реалізовує проект, без ввезення в країну реекспорту.

В другому випадку ці операції можуть бути названі торговим реекспортом. Торговельні фірми багатьох країн часто надають перевагу перепродажу товарів, використовуючи різницю в цінах на один і той самий товар на різних ринках, з метою отримання прибутку . В цьому випадку реекспорт здійснюється ними без завезення товару в свою країну. Такі операції по суті не відносяться до експорту або імпорту даної країни, хоча й враховуються митною статистикою.

При здійсненні реекспорт них операцій товар, як правило, не підлягає переробці. Проте, можуть бути проведені незначні операції, які не змінюють назви товару: зміна упаковки, нанесення спеціального маркування, тобто операції, які готують товар до реекспорту у відповідності з вимогами країн споживачів.

Якщо вартість додаткових опеацій по переробці товару перевищила половину (50%) його експортної ціни, згідно торговельної практики товар змінює назву і більше не вважається реекспортним, а операції з його продажу перетворюються в екпортні.

Реімпортні операції пов’язані з ввезенням з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів, які не підлягали там переробці. Ними можуть бути товари, не продані на аукціоні, повернені з консигнаційного складу, забраковані покупцем та ін.

Товари в матеріально-речовій формі є об’єктами товарообмінних угод, які передбачають обмін різними товарами між сторонами угоди. Всі види товарообмінних угод об’єднуються поняттям “зустрічні угоди”.

В міжнародній практиці існують різні класифікації зустрічних угод. Так, експерти ООН виділяють три види угод: бартерні, торгові компенсаційні та промислово компенсаційні.

Спеціалісти Організації економічної співпраці і розвитку поділяють міжнародні зустрічні угоди на дві категорії - торгову компенсаціюі промислову компенсацію. Торгова компенсація визначається як одна коротка операція на невелику або помірну суму, яка включає обмін досить різнорідними товарами, за звичай, органічно не пов’язаними між собою. Ця угода закінчується в межах 36 місяців. Під промисловою компенсацією необхідно розуміти угоди на більш велику суму, яка дорівнює продажу промислового устаткування або готових підприємств; при цьому існує зв’язок між товарами, які продаються.

В цілому ж види міжнародних компенсаційних угод можна представити наступним чином: