Схеми природоохоронних заходів

При проектуванні меліоративних систем потрібно ретельно враховувати місцеві, рельєфні, кліматичні та геолого-гідрологічні умови, можливість використання їх для охорони компонентів природного середовища.

Розглянуті прийоми складають типові схеми природоохоронних заходів при проведенні осушувальних меліорацій. Типові схеми природоохоронних заходів поділяють на дві групи:

Ø схеми, що виконують лише природоохоронну роль;

Ø схеми, що виконують частково роль основного елемента системи при безсумнівному природоохоронному значенні.

У проектах будівництва і перебудови меліоративних систем, в першу чергу мають використовуватись схеми заходів другої групи, а при відповідному економічному об групуванні також і першої групи. Виділені дві групи схем природоохоронних заходів визначають типи та конструкції технічно і економічно досконалих гідромеліоративних систем. Типові схеми дають можливість компанувати в проектах комплекс природоохоронних заходів і, таким чином, створювати екологічно досконалі системи, функціонування яких підтримує встановлені зв’язки та рівновагу в природному ландшафті.

Набір типових схем у проекті визначається кліматичними, ґрунтовими, рельєфними і гідрогеологічними умовами об’єкта меліорації. Як правило, чим більша площа системи, тим різностороннініший набір природоохоронних заходів, які на ній використовуються.

На рис. 20.1. показана нова конструкція осушувально-зрошувальної системи на заплавних осушуваних землях, яка, порівняно з існуючими, має ряд переваг.

Схеми природоохоронних заходів - student2.ru

Рис. 20.1. Схема осушувально-зрошувальної системи з каскадом послідовно розташованих обвалованих водойм на річці-водо­прий­мачі:1 – обвалована водойма; 2 – водозабірна споруда; 3 – канал провідної мережі; 4 – підземні трубопроводи; 5 – водовипуски; 6 – регулюючі гідротехнічні споруди; 7 – закрита регулююча осушувально-зволожувальна мережа; 8 – дощувальні машини; 9 – річка-водо­прий­мач

Запропонована система складається із каналів, регулюючої і провідної мережі підземних трубопроводів, річки-водо­приймача і регулюючих гідротехнічних споруд. До системи додатково входять каскад розташованих послідовно на річці-водоприймачі і обвалованих вийнятим при відриванні каналів ґрунтом, які з’єднують з каналами нижче розташованої підпорядкованої території підземними трубопроводами, що мають водовипуски із системою регулювання витрат води.

Конструкція системи дає змогу до мінімуму звести нанесені природному середовищу збитки від проведення меліоративних робіт. Розташовані каскадом по річці-водоприймачу через кожні 3-5 км обваловані водойми дають можливість зберегти її естетичну привабливість, створювати добрі умови для збереження водної флори і фауни. Хоча дана система внаслідок витрат на відсипання дамб дещо дорожча порівняно з існуючими, обваловані водойми мають значно меншу сумарну площу створюють належні умови для розподілу зволожувальної води самопливом в посушливі періоди вегетації. Збільшується КЗВ системи, ґрунти в приканальних смугах не присипаються вийнятим неродючим (мінеральним) ґрунтом, який іде на насипання дамб для водойм. Скорочуються експлуатаційні затрати на обслуговування системи, тому що вона може бути повністю автоматизована.

Як приклад розглянемо комплекс природоохоронних заходів, які були враховані під час проектування різних типів гідромеліоративних систем на осушуваних землях ТОВ «Світанок» Рокитнівського Рівненської області (рис. 20.2 і 20.3).

Схеми природоохоронних заходів - student2.ru

Рис. 20.2. Схема осушувально-зволожувальної системи із закритою регулюючою мережею

Схеми природоохоронних заходів - student2.ru

Рис. 20.3. Схема осушувальної системи із закритою регулюючою мережею і застосуванням зрошення дощуванням багаторічних трав установкою «Сигма»

При проектуванні даних систем враховано такі природоохоронні заходи:

Ø запропонована сівозміна в якій 25 % становлять посіви багаторічних трав для збереження і подальшого підвищення природної родючості мінеральних ґрунтів середнього та легкого механічного складу, що переважають на осушуваній території;

Ø магістральний канал запроектовано за рахунок регулювання струмка «Безіменний», що викличе незначні зміни і поліпшення гідрологічних умов осушуваної території;

Ø під час проектування регулюючої та провідної мережі системи взяті глибини закладки дрен не більше 1,3 м, закритих дренажних колекторів – 1,6, нагірних каналів – 1,5, бокових – 2,0, магістрального каналу – 2,5 м;

Ø запроектовані зволожувальні заходи на осушуваних землях шляхом проведення попереджувального або зволожувального шлюзування із використанням в першому випадку зрошення дощуванням багаторічних трав.

Контрольні питання

1. Які зміни в природних умовах відбуваються при осушені земель?

2. Який відбувається негативний вплив проведення осушувальних меліорацій на ґрунт?

3. Які виділяють зони впливу на навколишнє середовище осушувальної системи?

4. За якими ознаками виділяють зони впливу осушувальної системи на навколишнє середовище?

5. Як виділяють зону впливу осушувальної системи 1 і 2 на навколишнє середовище? Чим вони різняться?

6. Які особливості при виділені зон впливу осушувальної системи 3 і 4 на навколишнє середовище?

7. Які особливості впливу зони 5 осушувальної системи на навколишнє середовище?

8. Які групи заходів щодо охорони природного середовища необхідно виконувати при розробці проектів осушення земель?

9. Які ґрунтозахисні заходи необхідно виконувати при вирощуванні сільськогосподарських культур на осушуваних землях?

10. Які заходи передбачають по збереженню родючості ґрунту при будівництві меліоративних систем?

11. Які протипожежні заходи передбачають на осушуваних землях для збереження торф’яного перелогу?

12. Як виділяють берегові водоохоронні зони і які заходи проводять на них?

13. Які агротехнічні заходи здійснюють при захисті водних об’єктів від забруднення на осушених землях?

14. Які гідротехнічні заходи здійснюють при захисті водних об’єктів від забруднень на осушувальних системах?

15. Які організаційні заходи потрібно здійснювати при захисті водних об’єктів від забруднень на осушувальних системах?

16. На що спрямовані лісозахисні заходи на меліорованій території?

17. Які протиерозійні заходи передбачають на осушуваних землях?

18. Які природоохоронні заходи на осушуваних землях здійснюють щодо збереження фауни?

19. Які заходи на осушуваних землях здійснюють щодо охорони флори?

20. Які заходи щодо охорони ландшафтів повинні здійснюватись при проектуванні і будівництві осушувальних систем?

21. Які рекреаційні заходи можуть здійснюватись при будівництві і експлуатації осушувальних систем?


Наши рекомендации