Процентні витрати за операціями з філіями банку». 7 страница

Якщо функціональною валютою закордонної господарської одиниці є валюта країни з гіперінфляційною економікою, то усі статті балансу та звіту про фінансові результати, включаючи дані за попередній період мають перераховуватися за курсом «закриття» на останню дату балансу.

Складання банками України консолідованої фінансової звітності регламентується Ін- струкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 480. Розглянемо основні вимоги даної Інструкції щодо консолідованої фінансової звітності банків України.

Консолідована фінансова звітність українських банків включає:

• загальну інформацію про діяльність банку;

• консолідований баланс;

• консолідований звіт про фінансові результати;

• консолідований звіт про рух грошових коштів;

• консолідований звіт про власний капітал;

• примітки до консолідованих фінансових звітів.

Форми наведених вище консолідованих звітів є аналогічними до форм річної бан- ківської звітності, за винятком окремих статей, які стосуються виключно консолідованої групи. До таких статей, зокрема, відносяться:

а) в консолідованому балансі — «Частка меншості» та «Гудвіл»;

б) у консолідованому звіті про фінансові результати — «Прибуток/(збиток) консолідо- ваної групи».

Особливості діяльності консолідованої групи розкриваються також у примітках до консолідованих фінансових звітів, а саме:

• примітка 1.3. «Консолідована фінансова звітність»;

• примітка 11 «Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії»;

• примітка 13 «Гудвіл»;

• примітка 43 «Основні дочірні та асоційовані компанії».

Консолідована фінансова звітність складається материнським банком шляхом уключення до складу його фінансових звітів на відповідну дату фінансових даних, отриманих від учасників консолідованої групи.

Консолідована група —це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є су- купністю юридичних осіб, уключаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном) та учасників групи (асоційовані й дочірні компанії).

У консолідовану фінансову звітність не включаються показники річної фінансової звітності асоційованих або дочірніх компаній, якщо контроль тимчасовий, оскільки придбані пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання, але якщо продаж не відбувся в цей строк, вони підлягають консоліда- ції з дати первісного придбання з повторною підготовкою звітів за попередній період.

Материнський банк та асоційовані й дочірні компанії складають фінансову звітність у звичайному порядку, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності. Консолідація фінансової звітності не впливає на облік операцій материнсь- кого банку, асоційованої та дочірньої компаній, але впливає на звітність об’єднаної економічної одиниці. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідованої групи. Учасники консолідо- ваної групи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, які надані мате- ринському банку.

Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовуються для складання консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату, що й баланс. Якщо фінансова звітність, що використовується для консолідації, була складена на різні звітні дати, то потрібно здійснювати регулювальні записи згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та датою фінансової звітності материнського банку, та розкривати інформацію про це у примітках. У будь-якому разі інтервал між датами звітності не повинен перевищувати трьох місяців.

Консолідована фінансова звітність складається з урахуванням фінансової звітності учасників консолідованої групи з використанням єдиної облікової політики для подіб- них операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо учасник консолідованої групи застосовує облікові політики, що відрізняються від прийнятої в консолідованих фінан- сових звітах для подібних операцій і подій за схожих обставин, то у його фінансових звітах потрібно здійснити відповідне коригування під час складання консолідованих фінансових звітів з метою узгодження з обліковою політикою материнського банку.

Материнський банк самостійно визначає порядок складання і подання фінансової звіт- ності відокремленими структурними підрозділами та учасниками консолідованої групи.

Відповідно до Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом

уключення до складу своїх фінансових звітів на відповідну дату показників фінансових звітів учасників консолідованої групи з використанням одного з таких методів:

1) повної консолідації;

2) участі в капіталі.

Вибір методу консолідації, відповідно до якого звітність учасника включається до консолідованої звітності, здійснює материнський банк з урахуванням потенційного права голосу, виходячи з периметра консолідації, тобто рівня контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника, що розраховується як сума величин:

а) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності материнського банку, у за- гальній кількості голосів;

б) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності інших учасників, у загаль- ній кількості голосів (табл.13.8.).

Таблиця 13.8. Периметр консолідації

Рівень контролю	Питома вага вкладень	Визначення існування контролю	Метод консолідації
Контроль	> 50 %	Можна довести, що таке володіння є контролем	Повна консолідація
Контроль	а) <50 %;	Група здійснює ефективний контроль лише над певними аспектами діяльності асоційованої компанії	Метод участі в капіталі
б) 20–50 %; в) < 20 % (щодо суб’єктів господарювання спеціального призначення, навіть якщо материнський банк зовсім не володіє власним капіталом суб’єкта господарювання спеціального призначення)	Контроль є, якщо материнський банк прямо або опосередковано (через третіх осіб) має: 1. Частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки договорам з іншими інвесторами. 2. Право визначати фінансову та операційну політику підприємства згідно з установчими документами. 3. Право призначати або звільняти більшістьчленів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії. 4. Право визначального голосу в раді директорів або аналогічному керівному органі компанії. 5. Для суб’єктів господарювання спеціального призначення, крім вищезазначеного, додатково: • по суті діяльність проводиться від імені материнського банку в такий спосіб, що материнський банк одержує вигоду від функціонування суб’єкта господа- рювання спеціального призначення;	Повна консолідація

Закінчення табл. 13.8

Рівень контролю	Питома вага вкладень	Визначення існування контролю	Метод консолідації
		• по суті материнський банк має можли- вість приймати рішення щодо одержан- ня більшої вигоди від діяльності суб’єк- та господарювання спеціального при- значення і делегує можливості ухвалю- вати рішення; • материнський банк може наражатися на ризики, пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання спеціального призна- чення, або материнський банк зберігає більшість ризиків щодо залишкової час- тки чи власності, пов’язаних із суб’єк- том господарювання спеціального при- значення або його активами, для одер- жання вигід від його діяльності.
Суттєвий вплив	а) 20–50 %;	Можна довести, що таке володіння є суттєвим впливом	Метод участі в капіталі
б) < 20 %.	Наявність суттєвого впливу (прямо або опосередковано), якщо виконується що- найменше дві з таких умов: 1. Інвестор (банк) має представників у раді директорів або аналогічному керів- ному органі компанії; 2. Інвестор (банк) бере участь у визна- ченні стратегії та операцій компанії; 3. Здійснюється обмін управлінським персоналом між інвестором (банком) та компанією; 4. Інвестор (банк) надає компанії суттє- ву технічну інформацію.	Метод участі в капіталі
Інвестиція	> 50 %	Можна довести, що фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати при- дбання	Інвестиція класифікується як утримувана для продажу

Консолідовані групи можуть мати різні структури, зокрема:

• просту — в основу покладено пряме володіння материнським банком частками в ста- тутних капіталах учасників;

• вертикальну — контроль материнського банку здійснюється опосередковано через ряд дочірніх компаній, кожна з яких контролює іншу дочірню або асоційовану компанію;

• складну трикутну — материнський банк має пряму частку в дочірніх компаніях, які в свою чергу мають вкладення одна в одній. Така структура вимагає точного обчислення часток контролю та часток участі консолідованої групи в статутних капіталах цих до- чірніх компаній (наприклад, материнський банк А володіє 25 % акцій компанії Б та

55 % акцій дочірньої компанії В, яка в свою чергу також володіє 55 % акцій дочірньої компанії Б. Таким чином, материнський банк прямо та опосередковано справляє сут- тєвий вплив на діяльність компанії Б, так як володіє 80 % її акцій, та включає дані ком- панії Б до консолідованої звітності за методом повної консолідації).

Материнський банк спочатку складає консолідований звіт про фінансові результати та консолідований баланс. Консолідований звіт про рух грошових коштів і консолідо- ваний звіт про власний капітал складаються на підставі консолідованого балансу та консолідованого звіту про фінансові результати.

Материнський банк з метою коригування та визначення консолідованих сум здійс- нює регулювальні записи, які вносить у робочі таблиці для складання консолідованих звітів і не відображає в облікових регістрах учасників консолідованої групи. Необхідні коригування здійснюються через механізм технічних рахунків консолідації в журналі регулювальних записів. У разі потреби материнський банк може доповнити вищезазна- чені робочі таблиці та журнал іншими статтями.

Звітні дані небанківських дочірніх компаній з метою приведення їх у відповідність до консолідованого балансу та консолідованого звіту про фінансові результати групують за такими подібними статтями, як активи, зобов’язання, капітал, доходи та витрати.

Під час складання консолідованої звітності материнський банк здійснює регулюва- льні записи, які реєструються в журналі регулювальних записів і відображає в ньому коригування, розраховані в картках консолідації за кожним окремим учасником консо- лідованої групи і відображені в журналах обліку внутрішньогрупових операцій та інших допоміжних документах, що збільшують або зменшують статті консолідованого балан- су та консолідованого звіту про фінансові результати.

Пакет консолідованих фінансових звітів консолідованої групи за попередній фінансо- вий рік є основою в процесі консолідації фінансової звітності в наступні звітні періоди.

Якщо володіння акціями в дочірній компанії банку зменшується з відповідною змі- ною статусу дочірньої компанії, то материнський банк припиняє застосування методу повної консолідації з дати змін інвестицій, виходячи з того, чи він визнає учасника як асоційовану компанію (застосовується метод участі в капіталі), чи класифікує інвести- ції як утримувані для продажу.

Українські банки можуть мати закордонні господарські одиниці, наприклад, небан- ківські дочірні компанії, асоційовані компанії, дочірні банки, філії чи представництва. Статті фінансових звітів господарських одиниць за межами України мають перерахову- ватися материнським банком за гривневим еквівалентом таким чином:

а) монетарні і немонетарні статті — за офіційним валютним курсом на дату балансу;

б) статті доходів, витрат — за офіційним валютним курсом на дату операцій, крім звіт- ності дочірніх банків, філій, представництв, які складені у валюті країни з гіперінф- ляційною економікою.

Материнський банк для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів кожно- го місяця може застосовувати середньозважений валютний курс за відповідний місяць.

Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітнос- ті, тобто різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей ак- тиву та пасиву балансу господарських одиниць, які розташовані за межами України, у валюту України, материнський банк відображає в консолідованому балансі окремим компонентом власного капіталу «Накопичені курсові різниці» у статті «Резервні та інші фонди банку».

У разі вибуття господарської одиниці за межами України накопичену суму курсових різниць, що пов’язана з перерахунком фінансових звітів цієї господарської одиниці материнський банк визначає, як доходи або витрати того періоду, у якому були відо- бражені фінансові результати від вибуття.

У разі часткового вибуття господарської одиниці (реалізації або вилучення частини інвестиції в дочірній банк, що розташований за межами України) материнський банк уключає до складу доходів або витрат пропорційну частку відповідної суми накопиче- них курсових різниць.

Після перерахунку статей фінансові звіти філій, представництв українських банків, дочірніх банків, дочірніх небанківських установ, розташованих за межами України, материнський банк уключає до консолідованих фінансових звітів за тією самою схе- мою, що й місцеві, уключаючи процедуру виключення внутрішньогрупових операцій, обчислення гудвілу та часток меншості тощо.

Якщо дочірній банк, розташований за межами України, повністю не належить мате- ринському банку, то частина курсових різниць, які виникли під час перерахунку фінан- сових звітів дочірнього банку в процесі консолідації, належить до частки меншості та відображається в її складі в консолідованому балансі.

Материнський банк перераховує активи та зобов’язання дочірньої компанії, розта- шованої за межами України, за валютним курсом на дату балансу цієї компанії, якщо її фінансова звітність з об’єктивних причин складена на дату звітності, що не відповідає даті звітності материнського банку (за умови, що інтервал між ними становить не біль- ше ніж три місяці). Материнський банк робить відповідні коригування, якщо відбулися значні зміни у валютному курсі до дати складання балансу материнського банку та ві- дображає курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності у консолідованому балансі окремим компонентом власного капіталу «Нако- пичені курсові різниці» у статті «Резервні та інші фонди банку».

Консолідована фінансова звітність за методом повної консолідації складається шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх компаній банку до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.

Під час підготовки консолідованих звітів індивідуальні та уніфіковані звіти ма- теринського банку та дочірніх компаній спочатку постатейно об’єднуються шляхом додавання показників ідентичних статей активів, зобов’язань і позабалансових статей з метою розкриття сум суттєвих ризиків, а потім формуються в попередні консолідовані звіти (до внесення регулювальних записів, що пов’язані з консолідацією), а саме:

• активи, зобов’язання та капітал консолідованих компаній повністю включаються до консолідованого балансу;

• доходи та витрати консолідованих компаній повністю включаються до консолідовано- го звіту про фінансові результати.

У разі придбання дочірніх компаній протягом звітного періоду в консолідовану фі- нансову звітність включається лише частина доходів та витрат, накопичених з дати придбання, якою є дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю компанії, що купується, переходить до покупця, тобто материнського банку.

Процес повної консолідації здійснюється за наступною схемою (рис. 13.9.). Материнський банк під час складання консолідованої фінансової звітності за мето-

дом повної консолідації виключає шляхом здійснення регулювальних записів:

• з активів материнського банку — балансову вартість фінансових інвестицій банку в кожну дочірню компанію, а з капіталу кожної дочірньої компанії — відповідну частку материнського банку (для виключення подвійного врахування активів та зобов’язань);

• з усіх показників розрахункових операцій материнського банку та дочірньої компанії —

суму внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

• суму нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збит- ків, які не можуть бути відшкодовані).

Материнський банк виключає залишки нереалізованих доходів і витрат, які виник- ли в результаті внутрішньогрупових операцій, та вкладень до статутних капіталів, а та- кож будь-який нереалізований результат, що виникає від цих операцій, ідентично до принципу, що застосовують у разі згортання міжфілійних доходів і витрат під час підго- тування річного фінансового звіту.

Материнський банк для складання консолідованої фінансової звітності методом по- вної консолідації визначає частку меншості в чистих активах та фінансових результатах дочірніх компаній.

Частка меншості в чистих активах— це частка в чистих активах на дату придбання плюс частка в акціонерному капіталі дочірньої компанії, що не належить материнському банку (пря- мо або через інші дочірні компанії. Частка меншості в прибутку групи— це частина чистого при- бутку (збитку), що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії).

Зауважимо, що у текстах чинних на сьогодні МСФЗ термін «частка меншості» було замінено на термін «неконтролюючі учасники».

Материнський банк виключає з доходів дивіденди, що отримані від учасників кон- солідованої групи протягом звітного періоду, а також дивіденди, що підлягають сплаті материнському банку чи іншим дочірнім компаніям. Материнський банк аналізує диві- денди, що сплачені протягом звітного періоду, та виключає з нерозподіленого прибутку в разі сплати дивідендів іншим учасникам консолідованої групи або зменшує частку меншості, якщо вони були сплачені третім особам. У консолідованому балансі частка меншості акціонерів у дивідендах відображається у власному капіталі окремо.

Частка меншості в прибутку чи збитку дочірньої компанії за звітний період відображаєть- ся у консолідованому звіті про фінансові результати окремою статтею. Якщо частка меншості в збитках дочірньої компанії перевищує частку меншості в капіталі дочірньої компанії, то на суму такого перевищення і величину подальших збитків, яка належить до частки меншості, материнський банк зменшує свою частку у власному капіталі консолідованої групи, за винят- ком тієї частини, щодо якої меншість має зобов’язання і здатна покрити збитки. Якщо зго- дом у фінансовій звітності дочірньої компанії відображено прибуток, то материнський банк розподіляє всю суму такого прибутку на частку материнського банку до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок частки материнського банку.

Визначення за периметром консолідації

Коригування звітів учасників консолідації (перерахунок статей звітів учасників у гривні для зіставлення)

Стандартизація форматів звітів

Упорядковане додавання статей фінансових звітів

Виключення з активів материнського банку балансової вартості фінансових інвестицій банку в кожну дочірню компанію, а з пасиву кожної дочірньої компанії- відповідної частини капіталу материнського банку

Виключення з усіх показників розрахункових операцій материнської та дочірніх компаній суми внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо

Виключення суми нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій

(крім збитків, які не можуть бути відшкодовані)

Визначення гудвілу при консолідації та частки меншості

Розподіл прибутків (збитків) учасників консолідації між часткою меншості та часткою групи

Проведення коригування інвестицій відповідно до методу участі в капіталі

Підготовка консолідованих звітів

Аудит консолідованих звітів

Підготовка приміток до консолідованих звітів

Рис.13.9. Етапи процесу повної консолідації фінансової звітності банку

У своїх робочих записах материнський банк відкриває технічний рахунок для відо- браження частки меншості в статутному капіталі, резервах і нерозподіленому прибутку

дочірньої компанії, якщо консолідована група не володіє всіма акціями статутного капіталу дочірньої компанії. Материнський банк зазначає частку в чистих активах учас- ника консолідованої групи, звітність якого включається за методом повної консоліда- ції, у консолідованому балансі та звіті про фінансові результати окремою статтею.

Материнський банк розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірньої компанії незалежно від ого- лошення дивідендів, якщо дочірня компанія випустила привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами консолідова- ної групи.

Вартість гудвілу, що виникає під час консолідації фінансової звітності материнського банку і фінансової звітності дочірніх компаній банку, визнається як актив та зазнача- ється в консолідованому балансі окремою статтею «Гудвіл». Гудвіл при консолідації— це перевищення вартості придбання над часткою материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.

Консолідована фінансова звітність має містити в разі продажу однієї з дочірніх ком- паній:

• накопичені результати дочірньої компанії банку на час продажу;

• прибуток чи збиток від продажу дочірньої компанії банку, що становить різницю між отриманою ціною та сумою частки материнського банку в чистих активах дочірньої компанії, уключаючи величину гудвілу на день придбання дочірньої компанії материн- ського банку.

Материнський банк не включає до консолідованої групи дочірню компанію, яку продав протягом звітного періоду, та ця операція здійснена на звітну дату.

Всі зміни у вартості фінансових інвестицій дочірніх компаній консолідованої групи, чистих активів, відсотків консолідованої групи та частки меншості в цих чистих активах реєструються та аналізуються материнським банком з метою визначення змін:

1) у вартості ціни придбання; 2) що пов’язані з коливаннями офіційного валютного курсу.

Материнський банк визначає та коригує частку меншості в прибутках консолідова- них дочірніх компаній, що були накопичені протягом звітного періоду, за доходами консолідованої групи з метою визначення чистого прибутку консолідованої групи.

Частка меншості визначається як:

• частки меншості в накопичених з часу придбання резервах, нерозподіленому прибутку

(збитку) та інших показниках власного капіталу консолідованої групи;

• частки меншості в сумі збільшення (зменшення) статутного капіталу, що є результатом випуску або реалізації акцій, які до цього належали компаніям консолідованої групи;

• дивіденди, що отримані часткою меншості;

• частки меншості в чистих активах нових компаній, які включаються для консолідації.

Материнський банк під час виключення балансової вартості його фінансових інвес- тицій визначає вартісну різницю, тобто різницю між вартістю придбання чистих акти- вів (капіталу) дочірньої компанії та балансовою вартістю цих активів на дату придбан- ня. Перекласифікація цієї вартісної різниці означає її розподіл на: 1) гудвіл; 2) дооцінку балансової вартості активів до їх справедливої вартості.

Материнський банк розраховує гудвіл на час придбання консолідованою групою ак- цій (часток) консолідованого учасника, що є різницею між вартістю акцій (часток), яка

відображена в індивідуальних фінансових звітах учасників консолідованої групи, та сумою чистих активів (статутний капітал, резерви, нерозподілений прибуток та інші показники власного капіталу) консолідованого учасника, помноженою на частку конт- ролю консолідованої групи в статутному капіталі учасника. Оцінка гудвілу здійснюєть- ся за собівартістю з урахуванням зменшення корисності. Визнання зменшення корис- ності гудвілу здійснюється материнським банком протягом річного звітного періоду кожен рік в один і той самий час. Негативний гудвіл визнається материнським банком у повній сумі доходом під час первісного визнання інвестицій.

Материнський банк визначає гудвіл від дати придбання за кожним учасником окремо. Надалі сума гудвілу може перераховуватися в разі:

• збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить консолідованій групі;

• збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить частці меншості;

• придбання акцій (часток) учасника консолідованої групи в третіх осіб;

• часткового або повного продажу акцій (часток) учасника консолідованої групи третім особам;

• продажу акцій (часток) учасника консолідованої групи іншим учасникам консолідова- ної групи.

У цих випадках на величину придбаних (проданих) акцій (часток) учасника консо- лідованої групи материнський банк окремо розраховує суму гудвілу та підсумовує з по- переднім значенням, змінюючи його.

Материнський банк не розраховує гудвіл, який виникає щодо акцій (часток) материн- ського банку, що є у власності учасників консолідованої групи. Гудвіл розраховується материнським банком на час придбання ним акцій (часток) учасника консолідованої групи. Якщо материнський банк придбав акції (частки) учасників консолідованої гру- пи до складання першої консолідованої фінансової звітності, то він розраховує гудвіл не на час придбання чистих активів, а на час складання материнським банком першої консолідованої звітності. Надалі за умови придбання учасником консолідації акцій (часток) іншої компанії зазначена сума гудвілу розраховується на час придбання цих чистих активів.

Як зазначалось вище, консолідована фінансова звітність банків може складатися із використанням методу участі в капіталі. Зауважимо, що метод участі в капіталі є не тільки методом обліку фінансових інвестицій, а й одним із методів консолідації фінан- сової звітності. У зарубіжній обліковій літературі метод участі в капіталі називають іще

«консолідацією в один рядок».

За методом участі в капіталіінвестиції в асоційовану компанію спочатку відобража- ються за собівартістю, а потім у консолідованих звітах балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується для відображення частки консолідованої групи в при- бутках або збитках чи будь-яких інших змін у капіталі асоційованої компанії, що відбу- лися після дати придбання. У наступному звітному періоді інвестиція коригується на відповідні зміни у власному капіталі асоційованої компанії за звітний період.

Фінансові звіти асоційованих компаній, якими володіє консолідована група прямо чи опосередковано, крім випадків, де є контроль, уключаються до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі. Дивіденди, що сплачені асоційовани- ми компаніями, зменшують балансову вартість інвестиції та визнаються як часткові

виплати інвестиції. Відповідно до цього вартість інвестиції має бути скоригована для того, щоб відображати вплив отриманих материнським банком дивідендів. Потрібно здійснити регулювальні записи з метою відображення змін у вартості інвестицій в асоційовані компанії, якщо збільшується величина власного капіталу асоційованої компанії за рахунок додаткових випусків акцій чи переоцінки цінних паперів, будівель та обладнання. Частка меншості за методом участі в капіталі не розраховується.

Якщо частка материнського банку в збитках асоційованої компанії дорівнює балан- совій вартості інвестицій або перевищує її, то материнський банк, як правило, припи- няє включати цю частку до подальших збитків. Інвестиція відображається у звітах за нульовою вартістю. Додаткові збитки покриваються тією мірою, у якій інвестор бере на себе зобов’язання або здійснює виплати за дорученням асоційованої компанії для пога- шення її зобов’язань, гарантом яких був материнський банк або за які материнський банк відповідав іншим чином. Якщо після цього асоційована компанія звітує про при- бутки, то материнський банк поновлює надання інформації, уключаючи свою частку таких прибутків лише після того, коли частка прибутків материнського банку дорівнює частці чистих збитків, які не були визнані.