Рекомендовані методики побудови креслень
Зміст
5 Рекомендовані методики побудови креслень. 4
5.1 Методика побудови плану будівлі 4
5.2 Методика побудови плану фундаментів. 9
5.3 Методика побудови плану перекриття. 13
5.4 Методика побудови розрізу будівлі 15
5.5 Методика побудови фасаду будівлі 19
5.5 Методика побудови плану покрівлі 21
5.6 Методика виконання компонувальних аркушів. 24
Література. 26
Рекомендовані методики побудови креслень
5.1 Методика побудови плану будівлі
1. Для роботи над планом будівлі необхідно створити файл "План" із використанням прототипів кафедри. Для цього в електронній бібліотеці кафедри за адресою D:\ Будівельний факультет \ Межі кресленнязнаходимо файл "Межі креслення (одноповерховий будинок)" і виводимо його на екран. Відкриваємо падаюче меню команди "Файл" та вибираємо команду "Сохранить как..." .У діалоговому вікні "Сохранение чертежа", що з’явиться на екрані, в спискові, який розкривається, з іменем "Папка:" виділяємо ім’я папки своєї групи, наприклад 401-БП. У спискові, що розкривається, з іменем "Имя файла" набираємо з клавіатури ім’я План, попередньо розташувавши на білому фоні списку курсор миші. Щиглик мишею на командній кнопці "Сохранить" збереже наш файл під іменем План, розмістивши його в папці „401-БП”.
2. Проектування плану будівлі розпочинають зі створення сітки осей відповідно до завдання, за заданою планувальною схемою. Для цього на панелі "Свойства" встановлюємо необхідний тип лінії – штрихпунктирну (АСАD_ ISO O4 W100) та її товщину "Послою". Для цього необхідно розкрити список "Типы линий" щигликом миші на кнопці зі стрілкою у вигляді чорного трикутника, що знаходиться справа від цього списку. Якщо у спискові такий тип лінії відсутній, вибираємо позицію "Другой...". Розкриється діалогове вікно "Диспетчер типов линий". В ньому вибираємо командну кнопку "Загрузить...". У новому діалоговому вікні "Загрузка/перезагрузка типов линий" щигликом миші підсвічуємо потрібний тип та натискуємо командну кнопку ОК, яка його закриває. Підсвічуємо цей тип лінії в базовому діалоговому вікні, що залишається на екрані, щигликом миші на кнопці "Текущий" установлюємо його поточним і щигликом на командній кнопці ОК закриваємо діалогове вікно. Штрихпунктирний тип лінії встановлено.
Викреслюємо за допомогою команди "С линиями"першу вертикальну й нижню горизонтальну осі. Копіюємо їх командою "Копировать" вправо та вгору на величину кроку. Якщо крок повторюється, можна скористатися командою "Массив".
У зоні контуру плану, в місцях, де капітальні стіни відсутні, осі командою "Обрезать" обрізаємо.
3. Змінюємо на панелі "Свойства"тип лінії на суцільну, встановлюючи "Послою"і товщину 0,5 мм.
4. Викреслюємо контур зовнішніх та внутрішніх стін. Для цього використовуємо команду "Черчение" » "Мультилиния". При кресленні зовнішніх стін використовуємо точки перетину осей. Напрям руху при кресленні за часовою стрілкою. На останньому відрізку стіни щиглик мишею по правій кнопці миші та команда "Замкнуть". При кресленні стін під внутрішні стіни використовуємо точки перетину осей та внутрішньої грані зовнішньої стіни. У файлі "Межі креслення (одноповерховий будинок)" створені наступні типи мультиліній.
Таблиця 1. Типи мультиліній
| Ім’я стилю | Пояснення |
| Перегородка товщиною 120 мм | |
| Внутрішня стіна товщиною 380 мм (прив'язка центральна) | |
| Зовнішня стіна товщиною 380 мм (прив'язка 200) | |
| Зовнішня стіна товщиною 510 мм (прив'язка 200) | |
| Зовнішня стіна товщиною 640 мм (прив'язка 200) |
5. За допомогою електронної бібліотеки за адресою диск D:\ Будівельний факультет\ Блоки\ Одноповерховий будинок\ Санвузли вибираємо "Рамкою" необхідне нам конструктивне рішення санітарного вузла та копіюємо його в "Буфер обміну" в рядкові Стандартного набору інструментів. Через команду "Окно" падаючого меню повертаємося до свого файлу "План". Правою кнопкою миші (при цьому курсор знаходиться на робочому полі AutoCAD) виводимо на екран контекстне меню, в якому вибираємо команду "Вставить как блок". Позиціонуємо креслення санблока поруч із кресленням. За необхідності виконується його поворот (команда "Повернуть") чи дзеркальне відображення (команда "Зеркальное отражение"). Вставляємо санблок у будівлю, використовуючи команду "Переместить"тапотрібні елементи об’єктної прив’язки.
6. На основі аналізу планувальної схеми будівлі, забезпечуючи мінімально необхідні за нормами проектування площі та габарити приміщень, використовуючи для цього мільтилінії, викреслюємо цегляні перегородки товщиною 120 мм між капітальними стінами.
7. Дверні прорізи в зовнішніх та внутрішніх стінах заповнюємо стандартними дверними блоками, які зведені до електронної таблиці, що знаходиться за адресою:D:\ Будівельний факультет\ Блоки\ Одноповерховий будинок\ Двері в цегляних стінах.
Пропонуємо таку послідовність операцій заповнення прорізів. Вибираємо "Рамкою"необхідний дверний блок у таблиці й копіюємо його в "Буфер обмена". За базову точку блока машина автоматично визначить ліву внутрішню грань дверного причілка. Повертаємося до плану і блоком вставляємо двері в стіну. Для коректного задання точки вставки робимо активною об’єктну прив’язку "Ближайшая", позиціонуємо маркер на внутрішній грані стіни і, переміщуючи по ній курсор, знаходимо необхідну точку вставки та фіксуємо її щигликом лівої кнопки миші (команди: "Копировать" » "Окно" » "План" » "Вставить как блок"). Вирізуємо контури стін у дверних прорізах (команда: "Обрезать").
8. Для підбору необхідної кількості та розмірів віконних прорізів у стінах плану будівлі необхідно визначити площу приміщень. Для цього можна скористатися послугами падаючого меню"Сервис" » "Сведения" » "Площадь" або груповою кнопкою довідкових операцій на панелі "Standard", якщо вона виведена на екран. Команда "Площадь"вимагає вказати послідовно вузлові точки, що характеризують конфігурацію приміщення. Після введення останньої точки, та відмови від уведення наступної точки ("ENTER"чи щиглик правою кнопкою миші) команда виводить у командний рядок або в текстове вікно значення площі та периметра у мм2 та мм відповідно. Площу приміщень проставляють командами "Черчение" » "Текст" » "Однострочный" у правому нижньому куті приміщення з точністю до десятих метра і підкреслюють лінією товщиною 0,5 мм, наприклад 10,4.
9. Віконні прорізи в стінах виконуємо під стандартні вирішення віконних заповнень, що зведені до таблиць у файлах "Вікна в цегляних стінах" та "Вікна з балконними дверима в цегляних стінах", які знаходяться за адресою: D:\ Будівельний факультет\ Блоки\ Одноповерховий будинок. Ширину віконних прорізів призначаємо виходячи з площі підлоги приміщення, стандартної висоти вікна для житлових будівель 1,5 м та необхідності забезпечення співвідношення площі світлових прорізів у всіх житлових кімнатах і кухнях до площі підлоги приміщень не менше ніж 1: 8 та не більше 1: 5,5; для мансард 1: 10; для сходових кліток 1: 8; у спільних коридорах 1: 16. Послідовність операцій вставки віконних блоків аналогічна вставці дверних блоків (дивись пункт 8).
10. Виконуємо оброзмірювання плану типового поверху, найменування приміщень, осей і записуємо назву креслення "План поверху". Всі ці дії виконуються на окремому шарі з назвою "Розміри". Шар створюються за допомогою наступних команд "Диспетчер свойств слоев" » "Создать слой". Після виконанняцих команд у вікні " Диспетчер свойств слоев " з'явиться новий шар з назвою "Слой1". Цю назву необхідно замінити на "Розміри". Оброзмірювання виконується командами "Размеры" » "Линейный", "Размеры" » "Продолжить". Написи на плані виконуються командами "Черчение" » "Текст" » "Однострочный". При виконанні позначення осей додатково використовують опції "Выравнивание" » "СЦ".
11. Виконуємо розстановку меблів у будинку. Розстановку виконуємо на окремому шарі з назвою "Меблі". Методика створення нового шару наведена у пункті 10. Креслення меблів знаходяться у файлі "Меблі" який знаходяться за адресою: D:\ Будівельний факультет\ Блоки\ Одноповерховий будинок. Перенесення креслень меблів з файлу "Меблі" до файлу "План" виконується аналогічно перенесенню вікон та дверей.
Приклад виконання плану першого поверху наведено на рис.1. План з розстановкою меблів наведено на рис. 2
5.2 Методика побудови плану фундаментів
1. За аналогією до пункту 1 підрозділу 5.1, використовуючи файл "Межі креслення (одноповерховий будинок)", що знаходиться в бібліотеці за адресою D:\ Будівельний факультет\ Межі креслення, створюємо в папці D:\ Будівельний факультет\ 401БП файл "План фундаментів".
2. Щигликом кнопки миші на кнопці "Открыть"на панелі "Standard" виводимо на екран план поверху будівлі, який знаходиться в папці за адресою: D:\ Будівельний факультет\ 401-БП.
3. За допомогою механізмів вибору об’єктів (покажчиком, рамкою, сикрамкою) здійснюємо вибір таких елементів у плані: сітки осей, їх найменування, основне оброзмірювання плану.
4. Копіюємо цей вибір у "Буфер обміну" щигликом миші на кнопці "Копировать" на панелі "Standard".
5. Повертаємося до файлу "План фундаментів" (команда "Окно").
6. Розміщуємо в межах креслення сітку осей з оброзмірюванням (команда "Вставить как Блок" контекстного меню).
7. Якщо по завданню фундаменти зі збірних залізобетонних плит відкриваємо файл "Фундаментні плити", який знаходиться за адресою: D:\ Будівельний факультет\ Блоки\ Одноповерховий будинок. Вибираємо необхідні під внутрішні стіни блоки плит та, повернувшись до плану фундаментів (дії виконуємо аналогічно пп. 3 - 6), розміщуємо їх таким чином, щоб осі фундаментних плит збігалися з осями стін.
8. Аналогічно копіюємо з електронної бібліотеки фундаментні плити під зовнішні стіни. При цьому розміщення плит на плані фундаментів виконуємо в два етапи:
а) сприйнявши за базову точку середню точку ширини краю плити, розміщуємо її по осі на плані так, щоб вона співпала з віссю плану (бажано тут використовувати об’єктну прив’язку "Ближайшая");
б) зміщуємо плиту (або вже увесь ряд плит) назовні на величину, яка дорівнює половині товщини стіни мінус величина прив’язки цієї стіни до вісі (команда "Переместить").
9. Копіюємо встановлені фундаментні плити до повного заповнення фундаментних стрічок під несучі стіни. При цьому необхідно пам’ятати, що максимально застосовуються основні марки плит (довжини 2400 мм), а добірні (довжиною 1200 мм та 800 мм) – за необхідністю. Якщо між плитами залишаються проміжки, їх замонолічують. Для цього замикаємо контури цих ділянок (команда "С линиями") та заштриховуємо їх (команда "Штриховка").
10. Виконуємо маркування фундаментних плит, оброзмірюємо та маркуємо монолітні ділянки, виконуємо надпис креслення "План фундаментів". Зразок виконання плану фундаментів зі збірних залізобетонних плит наведено на рис. 3.
11. Якщо по завданню фундаменти монолітні, то попередньо створюємо мультилінії за допомогою яких креслимо зовнішні грані підошви та стінки фундаментів. Для цього відкриваємо вкладку низпадаючого меню "Формат", вибираємо команду "Стили мультилиний" » "Создать". У спискові, що розкривається, з іменем "Имя нового стиля" набираємо з клавіатури ім’я стиля мультилінії, що створюється. Щиглик мишею на командній кнопці "Продолжить". У діалоговому вікні "Новый стиль мультилинии", що з’явиться на екрані, в спискові, який розкривається, з іменем "Смещение" водимо величину відстані від осі до зовнішньої графі стінки фундаменту (для фундаментів під зовнішні стіни), або відстань від осі до любої з граней стінки фундаменту (для фундаментів під внутрішні стіни). Щиглик мишею по другому рядку (нижньому) в спискові "Элементы". У спискові, з іменем "Смещение" водимо, зі знаком мінус, величину відстані від осі до внутрішньої графі стінки фундаменту (для фундаментів під зовнішні стіни), або відстань від осі до другої грані стінки фундаменту (для фундаментів під внутрішні стіни). Щиглик мишею на командній кнопці "ОК" у діалоговому вікні "Новый стиль мультилинии", та "ОК" у діалоговому вікні "Текущий стиль мультилинии". Креслення мультилінії виконується командою "Черчение" » "Мультилиния". При кресленні фундаментів під зовнішні стіни використовуємо точки перетину осей. Напрям руху при кресленні за часовою стрілкою. На останньому відрізку фундаментів щиглик мишею по правій кнопці миші та команда "Замкнуть". При кресленні фундаментів під внутрішні стіни використовуємо точки перетину осей та внутрішньої грані стінки фундаментів під зовнішні стіни. Аналогічно створюємо та креслемо мільтилінії, що відображають грані підошви фундаментів.
12. Оброзмірюємо креслення, виконуємо надпис креслення "План фундаментів". Зразок виконання плану монолітних фундаментів наведено на рис. 4.
Методика побудови плану перекриття
1. За аналогією до пункту 1 підрозділу 5.1, використовуючи файл "Межі креслення (одноповерховий будинок)", що знаходиться в бібліотеці за адресою: D:\ Будівельний факультет\ Межі креслення, створюємо в папці D:\ Будівельний факультет\ 401-БП файл "План перекриття".
2. Щигликом кнопки миші на кнопці "Открыть" на панелі "Standard" виводимо на екран план першого поверху будівлі, який знаходиться в папці за адресою: D:\ Будівельний факультет\ 401-БП.
3. За допомогою механізмів вибору об’єктів (покажчиком, рамкою, сикрамкою) здійснюємо вибір таких елементів у плані: сітки осей, їх найменування, основне оброзмірювання плану.
4. Копіюємо цей вибір у "Буфер обміну" щигликом миші на кнопці "Копировать" на панелі "Standard".
5. Повертаємося до файлу "План перекриття" (команда "Окно").
6. Розміщуємо в межах креслення сітку осей з оброзмірюванням (команда "Вставить как блок" контекстного меню).
7. Мультилінією (команда "Мультилиния") креслимо зовнішні та внутрішні несучі стіни, використовуючи перетини осей. Стиль мультилінії наведені у табл.1.
8. Установлюємо на панелі "Свойства"товщину лінії 0,5 мм.
9. Креслимо згідно завдання балку або панель перекриття в плані (команда "Прямоугольник").
10. Переносимо балку або плиту у проектне положення (команда "Переместить").
11. Копіюємо балку або плиту (команда "Копировать выбранное") виконуючи перекриття всієї будівлі.
12. Установлюємо на панелі "Свойства"товщину лінії "Послою".
13. Якщо перекриття по завданню на проектування з балок показуємо розміри:
· від розбивочної осі до центра першої балки (команда "Размеры » Линейный");
· від центра першої вісі до центра останньої осі (команда "Размеры » Продолжить");
· від центра останньої осі до розбивочної осі.
14. Виконуємо маркування балок або плит перекриття, виконуємо надпис креслення "План перекриття". Зразок виконання плану перекриття наведено на рис. 5.
