Правила побудови мережевої моделі

Правило 1. Кожна операція в мережі є однією і тільки однією дугою (стрілкою). Жодна з операцій не повинна з’являтися в моделі двічі.

Правило 2. Жодна пара операцій не повинна визначатися однакови­ми початковою і кінцевою подіями. Можливість неоднозначного визначення операцій через події з’являється у випадку, коли допускається одночасне ви­конання двох або більшої кількості операцій. Приклад цього випадку наве­дений на рис. 1.2, а), де операції А і В мають однакові початкову і кінцеву події. Щоб виключити таку “помилку”, між А і кінцевою (початковою) подією або між В і кінцевою (початковою) подією, вводиться фіктивна опе­рація. Рис. 1.2, б) ілюструє різні варіанти введення такої фіктивної операції D. У результаті операції А і В визначаються тепер однозначно парою подій, що відрізняються або номером початкової, або номером кінцевої події.

Фіктивні операції дозволяють також правильно відображати логічні зв’язки, які без їхньої допомоги не можна задати на мережі. Припустимо, що в деякій програмі операції А і В повинні безпосередньо передувати С, а опе­рація D безпосередньо передує тільки В.

б)

а)

Рис. 1.2

На рис. 1.3, а) ці умови відображені невірно, тому що, хоча упо­рядкування між А, В і С показані правильно, з цього фрагмента випливає, що операції D безпосередньо передують обидві операції: А і В. Правильне від­биття зазначених умов дає фрагмент, зображений на рис. 1.3, б), на якому використовується фіктивна операція E. Вона показує передування операції B для операції A.

а) б)

Рис. 1.3

Правило 3. На графові ПУМ повинна бути лише одна вихідна та лише одна завершальна подія. Якщо це об’єктивно не так (початок реалізації комплексу робіт можна розпочинати паралельно з декількох робіт або завер­шувати декількома роботами – рис. 1.4, а), то необхідно ввести фіктивні події, як це показано на рисунку 1.4, б).

а) б)

Рис. 1.4

Правило 4. Граф ПУМ не повинен мати “глухих кутів”, тобто подій (окрім завершальної події), з яких не виходить жодної роботи. На рис. 1.5, а) такою подією є подія 3. Поява “глухих кутів” подій свідчить про не досить ретельно виконаний аналіз робіт та їх взаємозв’язків.

На графові також не може бути “хвостових” подій (окрім вихідної події), тобто подій, яким не передує жодна робота. На рис. 1.5, б) такою “хвостовою” подією є подія 3; вона не може відбутися, отже, не можуть від­бутися і наступні події.

а) б)

Рис. 1.5

Правило 5. Граф не повинен мати замкнутих контурів і петель, тобто шляхів, які з’єднують певні події з ними ж (рис. 1.6, а, б). Поява замкнутих контурів вимагає перегляду складу робіт та їх взаємозв’язків, після змістов­ного аналізу яких завжди з’являється можливість уникнути замкнутих конту­рів і петель.

а) б)

Рис. 1.6

Правило 6. При включенні кожної операції в мережеву модель для забезпечення правильного упорядкування необхідно дати відповіді на нас­тупні питання:

1. Які операції необхідно завершити безпосередньо перед початком розглянутої операції?

2. Які операції повинні безпосередньо розпочинатись після завер­шення даної операції?

3. Які операції можуть виконуватися одночасно з розглянутою?

Це правило не вимагає пояснень. Воно дозволяє перевіряти відноси­ни упорядкування в процесі побудови мережі.