Тема 22: Договір доручення

Питання:

1. Правова природа договору доручення.

2. Сторони, форма і зміст договору доручення.

3. Співвідношення договору доручення і довіреності.

4. Зміст доручення та умови його виконання.

5. Підстави припинення договору доручення та правові наслідки припинення договору доручення.

7. Відмежування договору доручення від агентського договору, договору комісії, договору управління майном, договору про надання послуг.

Нормативні акти:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.
3. Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України № 3480-ІХ/ від 23 лютого 2006 р. // Голос України. - 2006. - № 69. - 14 квітня.
4. Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 р. // Голос України, 1993, 01, 29.01.93, № 17; з наступними змінами і доповненнями.
5. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 18 (30.04.96), ст. 78; з наступними змінами і доповненнями.
6. Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. Урядовий кур'єр, 1998, 15.01.98, №8-9; з наступними змінами і доповненнями.
7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України, 2001, № 5-6 (09.02.2001), ст. ЗО; з наступними змінами і доповненнями.
8. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 52 (26.12.2003), ст. 377; з наступними змінами і доповненнями.
9. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України, 2004, № 11 (12.03.2004), ст. 140; з наступними змінами і доповненнями.
10. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 49 (03.12.91), ст. 682; з наступними змінами і доповненнями.
11. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 39 (28.09.93), ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.
12. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. // Відомості Верховної Ради України, 1997, № 21, ст. 156; з наступними змінами і доповненнями.
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. № 791 «Про управління корпоративними правами держави» // Офіційний вісник України, 2000, № 20 (02.06.2000), ст. 827.
14. Наказ Фонду державного майна України від 1 березня 2004 року № 383 «Про затвердження Типової форми договору доручення на виконання функцій з управління пакетом акцій, що належить державі» // Офіційний вісник України, 2004, № 13 (16.04.2004), ст. 926.

Задачі:

В якій із нижченаведених ситуацій присутній договір доручення?

1. Бабуся відправила 13-річного онука здати в хімчистку її пальто, видала для цього внукові необхідну суму грошей, нагадав­ши, щоб під час оформлення замовлення в хімчистці внук зазначив саме її ім'я та домашню адресу, аби потім бабуся могла самостійно за квитанцією забрати пальто.

2. Металургійний завод для задоволення своїх потреб у сировині домовився з підприємцем, що той скуповуватиме металобрухт і постачатиме його на завод. Всі витрати підприємця завод зобов'я­зався компенсувати.

4. 3 метою поповнення обігових коштів акціонерного товариства загальні збори акціонерів доручили голові правління товариства укласти кредитний та іпотечний договір з банком.

2. Українське Підприємство після укладення попереднього договору з австрійською страховою компанією щодо встановлення агентських відносин доручило ріелторській фірмі у місячний строк придбати для Підприємства в м. Києві приміщення, придатне для здійснення такого виду діяльності. У встановлений договором строк приміщення придбане не було. Підприємство подало в суд позов до фірми про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди. Заперечуючи проти позову, Фірма вказала, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, а тому видане Підприємством Фірмі доручення було протиправним і його невиконання не може тягти за собою будь-яких негативних наслідків для Фірми.

Які правовідносини виникли між згаданими особами? Які вимоги ставить закон до змісту доручення та його виконання повіреним? Оцініть заперечення Фірми. Як вирішити спір?

3.Позивач найняв Адвоката для ведення справи в господарському суді. Після кількох судових засідань Адвокат уклав з Відповідачем мирову угоду, яка була затверджена ухвалою суду, а провадження у справі припинене. Умови мирової угоди Позивача не задоволь­нили. Позивач подав інший позов про стягнення збитків з Адвоката, Відповідача і господарського суду солідарно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що не надавав Адвокатові повноважень на підписання мирової угоди, чого суд не перевірив.

Чи правомірні вимоги Позивача? Чи зобов'язує Позивача мирова угода, укладена Адвокатом? Як слід Позивачеві захищати свої інтереси? Вирішіть справу.

4.Повірений на виконання договору доручення забезпечив імпорт обладнання Довірителеві. Через півроку після отримання обладнан­ня Довіритель звернувся до Повіреного з вимогою передати Довірителеві оригінали зовнішньоекономічного контракту та вантажно-митних декларацій, за яким здійснювався імпорт обладнання. Повірений відмовився передавати Довірителеві витребувані документи, посилаючись на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тоді Довіритель з метою отримання зазначених документів звернувся в суд з. позовом до Повіреного про примусове виконання обов'язку передати все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Як вирішити спір?

5.Підприємець, який за договором дорученням придбав Фірмі товар, помер до передачі його довірителеві. Фірма звернулась з вимогою до одного зі спадкоємців негайно передати їй товар. Спадкоємець погодився це зробити лише за умови, що Фірма компенсує йому витрати, які поніс Підприємець у зв'язку з покупкою товару за вищу ціну, ніж була обумовлена з Фірмою в договорі доручення.

Які правові наслідки зумовлює смерть повіреного? Які права та обов'язки мають спадкоємці повіреного? Чи правомірні вимоги Фірми та Спадкоємця? Як слід діяти Фірмі, якій не було відомо про придбання товару Повіреним за вищою ціною? Як зміниться вирішення спору, якщо Фірма знала про відступ Повіреного від змісту доручення?

Тема 23. Договір комісії.

Питання:

1. Поняття договору комісії.

2. Комісія і суміжні правові конструкції.

3. Елементи договору комісії.

4. Зміст договору комісії.

5. Припинення договору комісії.

6. Особливості договору консигнації.

Нормативні акти:

1. Цивільний кодекс України 2003 р.
2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 01.07.1997 р. № 168/97-ВР.
3. «Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами», затверджені наказом МВЕЗторгу № 37 від 13.03.1995 р. // Урядовий кур'єр. - 1997. - 6 листопада.

Задачі:

1.Під час огляду в комісійному магазині комп'ютера покупець випадково пошкодив його. Комісіонер виявив пошкодження лише кілька днів пізніше. Оскільки комп'ютер за ціною, погодженою з комітентом, продати не вдалось у зв'язку з пошкодженням, магазин знизив ціну і продав комп'ютер вдвічі дешевше, ніж було перед­бачено договором. Комітент почав вимагати виплати всієї суми вартості комп'ютера, визначеної договором, а також відмовився виплачувати комісіонеру винагороду, оскільки останній виконав свої зобов'язання не належним чином. Комісійний магазин виплатив комітенту вартість комп'ютера за ціною його фактичної реалізації і утримав комісійну винагороду.

Комітент звернувся до суду.

Вирішіть справу.

2. Приватне підприємство звернулось до акціонерного товариства з пропозицією придбати для нього в населення горіхи та іншу сільськогосподарську продукцію за визначеними в договорі комісії цінами. Акціонерне товариство доручило виконання договору своїм представникам на підставі договору субкомісії в окремих населених пунктах. Проте придбати сільськогосподарську продукцію за вказаними в договорі комісії цінами у зв'язку з неврожаєм не вдалось. Субкомісіонери уклали угоди за більш високими цінами. Комітент відмовився оплачувати придбану у населення за закупі­вельною ціною сільськогосподарську продукцію і оплатив комісіо­неру вартість продукції за цінами, визначеними договором комісії. Комісіонер звернуся до господарського суду з вимогою до комітента виплатити різницю в ціні.

Чи припустимі такі дії і які наслідки укладення договору субкомісії?

Яке рішення повинен винести господарський суд?

3. Підприємець Романенко уклав договір комісії з трикотажною фабрикою м. Вінниці на продаж декількох партій нижньої вовняної білизни для чоловіків у м. Києві по заздалегідь обговореній ціні. У м. Харкові виник ажіотажний попит на білизну, що ним продава­лася. Романенко підняв ціну і, щоб збільшити обсяг продажів, найняв помічника - Василенко - місцевого жителя за договором субкомісії і сповістив про цей факт, а також його дані, у тому числі адресу і телефон трикотажній фабриці. Остання запропонувала Василенко забрати в неї чергову партію товару для реалізації, оскільки не змогла зв'язатися з Романенко, що знаходився в цей час у роз'їздах по населених пунктах Харківської області, де продавав білизну. Василенко відмовився.

Чи має право комісіонер (Романенко) під час продажу товару комітента (трикотажної фабрики) завищувати заздалегідь обговорену ціну?

На чию користь надходить додаткова вигода при продажу товару за підвищеною ціною?

Чи відповідає субкомісіонер (Василенко) за свої дії перед комітентом?

Чи правомірна відмова виконати вказівку трикотажної фабрики забрати в неї чергову партію товару?

Чи має право комітент вести справи із субкомісіонером напряму?

4. Підприємець Байков уклав договір комісії з універмагом на закупівлю ним телевізорів і радіоапаратури для універмагу. Коли гроші від універмагу надійшли на рахунок Байкова, він уклав договори купівлі-продажу з заводом «Електрон», що виробляє телевізори, і з заводом «Радій», що виробляє радіоапаратуру, попередньо оплативши вартість товару. Завод «Радій» поставив йому радіоапаратуру в обумовлений термін, яку він відразу ж передав універмагові, а завод «Електрон» поставив в обумовлений термін тільки частину телевізорів, а частину телевізорів, що залишилася, зобов'язався поставити через місяць. Байков отримані телевізори залишив на своєму складі, а про поставку частини телевізорів заводом «Електрон» повідомив універмагові. Оскільки термін договору комісії минав, універмаг зажадав від Байкова передати йому права купівлі продажу телевізорів у заводу «Електрон».

Байков передав права універмагові і повідомив про це завод «Електрон». Після виконання доручення Байков надав універма­гові звіт про виконання договору комісії, у якому вказав, що отримані від заводу « Електрон» телевізори він притримав у себе на складі в забезпечення своїх вимог за договором комісії. Через півтора місяці після одержання звіту універмаг висунув претензії до Байкова про те, що вартість телевізорів, що зберігаються на його складі, не відповідає сумі, виданої на їхню покупку. Байков виправдався, сказавши, що в недопоставці телевізорів винний завод про що він повідомляв універмагові раніше, і зажадав відшкодування витрат за збереження телевізорів на його склади сплати комісійної винагороди.

Чи відповідає комісіонер (Байков) за виконання укладеної ним угоди третьою особою (заводом «Електрон») після передачі комітентові (універмагові) своїх прав по цій угоді?.

Чи має комісіонер право на відшкодування витрат за збереження майна комітента?

Чи має право комісіонер утримувати в себе речі, що підля­гають передачі комітентові в забезпечення своїх вимог за договором комісії?

Чи встановлений законом термін, що обмежує можливість пред'явлення претензій комітентом до комісіонера після одержання його звіту?

5. Мискін, визнаний судом обмежено дієздатним унаслідок зловживання спиртними напоями, здав у букіністичний магазин комплект журналів «Нива». Магазин оцінив комплект журналів у 500 гривень і виставив його на продаж При цьому в договорі комісії сторони вказали, що гроші Мискіну будуть видані тільки після реалізації комплекту журналів. Через два дні дружина Мискіна, побачивши відсутність журналів, встановила, що вони знаходяться в букіністичному магазині. Вона почала вимагати розірвання договору комісії, пред'явивши документ, що свідчить про обмежену дієздатність ї чоловіка. До цього часу комплект журналів «Нива» було продано і магазин запропонував їй гроші, за винятком суми, що належить магазинові. Мискіна відмовилася і подала в суд позов до магазину з вимогою про визнання угоди недійсної, повернення річного комплекту журналів «Нива» і відшкодування моральної шкоди.

Чи зобов'язаний знати букіністичний магазин про те, що приймає на комісію річний комплект журналів «Нива» від обмежено дієздатного Мискіна?

Який документ, що свідчить про обмежену дієздатність Мискіна, пред'явила дружина в букіністичному магазині?

Чи правомірні вимоги Мискіної до букіністичного магазину про повернення вже проданого річного комплекту журналів «Нива»?

Яке рішення має винести суд?