Вивчення вітчизнянних аналогів

1. Заміський будинок в скандинавському стилі під Москвою. Будинок з клеєного бруса площею 214 кв. м. (Рис. 2.1.1-2.1.2)

Рис. 2.1.1

Рис. 2.1.2

2. Проект двоповерхового будинку в скандинавському стилі для вузької ділянки з великою площею скління (Росія)

Загострена дах і проста конструкція фасаду робить його реально недорогий інвестицією. Компактний масив добре зберігає тепло, тому будинок є економічно вигідним і недорогим в обслуговуванні. Всю поверхню першого поверху займає простора вітальня. Її приміщення передбачає вільне планування інтер'єру. Великі площі скління забезпечують підтримку природного освітлення. Розташований в центрі камін чудово зігріє весь будинок, а його полум'я прикрасить кожен зимовий вечір (Рис. 2.2.1-2.2.5).

Площа житлова / загальна 118,40 м ² / 121,70 м ²

Площа гаража 0,00 м ²

Площа мансарди 58,70 м ²

Обсяг 311,50 м ³

Висота 8,07 м

Кут нахилу даху 30 °

Мінімальні розміри ділянки шир. 16,94 м × дл. 18,44 м

Орієнтовна вартість будинку 419 900,00 грн.

Стіни газобетон, керамічні блоки, саман

перекриття монолітне

Дах цементно-піщана черепиця, металочерепиця, керамічна черепиця.

План першого поверху Рис. 2.2.1

План другого поверху Рис. 2.2.2

Розміщення будинку на ділянці Рис. 2.2.3

Рис. 2.2.4

Рис. 2.2.5

3. Цей будинок, побудований в передмісті Санкт-Петербурга, може послужити чудовою ілюстрацією до слова «дача». Просторий, теплий, затишний будинок, він як не можна краще відповідає нашим традиційним уявленням про заміський відпочинок (Рис. 2.3.1-2.3.3).

Першу скрипку тут грає дерево, точніше, янтарна сосна, з якої складені стіни. Саме вони задають тон всьому внутрішньому простору. Краса цього матеріалу настільки вразила власника будинку, що у вітальні - найбільшої зоні першого поверху - він запланував кухонний гарнітур з такими ж фасадами. Але автор проекту постаралася його переконати. Дерево має дуже помітний, виразний малюнок волокон, і його достаток могло б додати інтер'єрам зайву строкатість. Після деякого обговорення вибір було зроблено на користь меблів з ​​білими дверцятами, які створили потрібний контраст. Стільниці в данину скандинавському стилю виконані з блакитного ламінату з фактурою під камінь.

Рис. 2.3.1

Рис. 2.3.2

Рис. 2.3.3

4. Будинок у скандинавському стилі, розташований на ділянці 15 соток в закритому кооперативі по вул Костанді (Одеса). Оригінальний проект. На першому поверсі будинку розмістилися чудова вітальня 60 кв.м., з каміном, панорамним склінням і прекрасним виглядом в сад, кабінет 24 кв.м., окрема кухня з виходом на задній двір будинку, їдальня, суміщена з білліардної з розкішним профессіанальним більярдному столі , Всі приміщення мають великі панорамні вікна (склопакети "Аванті"). Зручна сходи ведуть на другий поверх, який має дві ізольовані зони. В одній з них розташована хазяйська спальня з виходом на терасу, 2 гардеробні кімнати (чоловіча та жіноча), санвузол. У другій зоні - дві дитячі кімнати, санвузол та гостьова кімната. В цокольному поверсі будинку,-пральня, комора та технічна кімнати (Рис. 2.4.1-2.4.3).

Ділянка з ландшафтним дизайном - вічнозелені ялиці, туї, кедр, рідкісні чагарники, жимолость. Збережено 4 каштана, що дають чудове цвітіння навесні і тінь і прохолоду влітку.

Рис. 2.4.1

Рис. 2.4.2

Рис. 2.4.3

5. Будинок в скандинавському стилі у Єкатеринбурзі (пос.Палнікс)

Асоціації - тепла, об'єднуюча атмосфера, оточення, спокій. Можливість відпочити від міського ритму життя в заміському будинку в колі сім'ї.

Господарі можуть наповнювати інтер'єр, без шкоди загальному вигляду, різними предметами у великих кількостях (книги, диски, колекція платівок, декоративні предмети, фотографії тощо), які передадуть індивідуальність даного рішення зроблять його обжитим. Таким чином, обладнання припускає відкрите зберігання, огороджувальні поверхні є нейтральним фоном. Меблі підібрані за таким же принципом (поєднання багатьох матеріалів, фактур, контраст форм і стилів). Поверхні передають теплоту природних матеріалів. Функціонально, вирішується питання наявності у кожного члена сім'ї і, в першу чергу, дитину, чиї інтереси будуть постійно змінюватися, свого особистого простору (Рис. 2.5.1-2.5.3). У той же час є загальне для всіх приміщення вітальні (єдиний простір з їдальнею і кухнею)

Проект не ставить жорстких обмежень і рамок, еклектичне рішення передбачає творчий підхід мешканців до свого будинку.

Рис. 2.5.1

Рис. 2.5.2

Рис. 2.5.3

Висновок

Будинки у скандинавському стилі- це відносно новий напрямок, який став користуватися популярністю в нашому регіоні зовсім недавно, але вже встиг сподобатись багатьом. Цей стиль перейшов до нас із Норвегії та Фінляндії, також в ньому багато елементів декору з Швеції. Загалом будинки проектують із природніх матеріалів, вони просторі та світлі. Втілюють функціональність та комфорт, затишок.

Девізом даного стилю в інтер'єрі служить фраза «просто і зі смаком», почувши яку можна легко і просто уявити собі, що таке скандинавський стиль в дизайні та інтер'єрі.

Головним достоїнством скандинавського стилю є приблизно однакові спокійні відтінки в обробці стелі, підлоги і стін, які розбавляються більш яскравими елементами декору, як великими, зокрема, меблями, так і більш дрібними, наприклад, картинами, оригінальними бра і світильниками, тому квартири і будинки в скандинавському стилі мають свій неповторний зовнішній і внутрішній вигляд.

Також однією з основних рис скандинавського стилю є близькість до природи, екологічність, природність, натуральність, мінімалізм і максимальна простота в усьому. Цей інтер'єр найчастіше привертає до себе знавців історії дизайну і спокійних людей, які бачать у своєму житлі своєрідну фортецю світу, умиротворення, захищеності і затишку, які вважають головним достоїнством простоту і зручності, без викликає розкоші і пихатості. Цьому стилю характерна також стриманість, певна суворість, холодність, і, звичайно ж, повага і любов до навколишнього їх природі.

РОЗДІЛ ІІІ ФОРМУВАННЯ ІНТЕР’ЄРУ БУДИНКУ

3.1 Функціонально-планувальне рішення

Функціонально-планувальне рішення будівлі - рішення поверхових планів, де визначені набір приміщень, їх призначення та функціональні взаємозв'язки.

В наш час активно йде будівництво. Одну з найбільш важливих ролей в об'ємно-планувальному рішенні будівлі відіграє функціональна схема. Завдяки функціональній схемі проектувальник може графічно представити угруповання приміщень і зв'язків між ними, що дозволяє правильно й доцільно їх розташувати. Саме такий підхід до планування будівлі дозволяє раціонально і економічно обгрунтовано використовувати простір. Функціональна схема також враховує технічну доцільність і життєві процеси людини.

Чітке функціонально-планувальне зонування, компактне розташування приміщень, короткі і зручні зв'язки між ними роблять будинок зручним та комфортним.

Будівлі по розташуванню їх приміщень в просторі діляться на одноповерхові, малоповерхові (2-3 поверхи) та багатоповерхові. Приміщення за способом їх зв'язку між собою можуть бути непрохідними (ізольованими) і прохідними (неізольованими). Непрохідні приміщення повідомляються між собою за допомогою третього приміщення, зазвичай одного з комунікаційних (коридору, сходової клітки та ін.) архітектурно-планувальні схеми взаємного розташування приміщень на основі їх функціонального взаємозв'язку. Для композицій внутрішнього простору будівель характерні наступні архітектурно-планувальні схеми: коридорна, анфіладне, центрическая, зального, секційна, гнучка, чарункова, змішана.

Композицію житлового будинку, що формується на основі доцільного функціонального рішення, будують зсередини назовні, від організації внутрішніх просторів до видимої ззовні формі. Зворотний шлях - від упереджено обраної форми об'єму - майже напевно веде до суперечностей між вимогами функції і естетичними закономірностями. В архітектурному проектуванні склалися два основні методи побудови об'ємної форми будівлі залежно від підходу до формування внутрішнього простору будівлі. Найбільш традиційний метод заснований на підкресленні частин системи, на чіткому поділі всіх приміщень на однорідні функціональні групи, виділенні ядра композиції і елементів функціональних зв'язків.

Принципи функціонально-планувальної організації житлового простору односімейного житлового будинку:

1. Принцип функціональної диференціації приміщень. У його основі лежить розмежування життєвих процесів і одночасно встановлення необхідних зв'язків в їх системі.

2. Принцип функціонально-технологічної доцільності. Принцип доцільності полягає в розумної економії Простору, будівельних та експлуатаційних витрат, скорочення непродуктивних витрат часу і сил, енергії при організації функціонально-технологічних процесів в будівлі.

3. Принцип гармонізації простору. Простір, призначений для людини, повинно володіти художніми властивостями і бути побудоване за законами краси. Формоутворення приміщень та їх поєднання будується на, основі гармонізації внутрішнього простору і психофізіологічних закономірностей. Елементарна гармонія форми робочого або підсобного приміщення не надмірність, а вимога гігієни сприйняття.

При проектуванні для впорядковування зв'язків між приміщеннями застосовують функціональне зонування. Функціональне зонування - це дієвий спосіб планувальної організації житлових будинків, садиб і цілих селищ. Зонування сприяє утворенню найбільш коротких зв'язків і незалежності функціонування зон при цьому. Функціональне зонування вносить в архітектурно-планувальне рішення ясність, чіткість, сприяє уточненню композиційних і конструктивних схем. Зонування може проводитися в одному об'ємі або по будівлям єдиного архітектурного комплексу - садиби. Функціональне зонування житлового будинку здійснюється на основі загальної ідеї організації приміщень.

У житловому будівництві застосовують два види функціонального зонування: горизонтальне і вертикальне. Горизонтальне зонування застосовують в одноповерхових будинках, воно припускає розміщення всіх функціональних зон в горизонтальній площині і організацію поділу (об'єднання) в основному горизонтальними комунікаціями - коридорами, галереями. Вертикальне зонування характерно для будинків з декількох рівнів, воно вимагає розміщення внутрішніх просторів за рівнями (ярусах) і зв'язку (поділу) їх між собою вертикальними комунікаціями - драбинами. Вертикальне зонування економить площу забудови: у порівнянні з горизонтальним в ряді випадків є більш ефективною формою функціональної організації великих житлових будинків, а також при дефіциті площі забудови.

У практиці проектування житлових будівель широко застосовують Двочастинні і тричастинне функціональне зонування.

Двочастинні зонування - найбільш поширений вид функціонального зонування в недорогих економних будинках, котеджах. Зазвичай дім ділять на дві частини: денного та нічного перебування або загальносімейного і особистого використання, на житлові та господарські приміщення. Таким чином забезпечують необхідну взаємозв'язок і ізоляцію процесів життєдіяльності сім'ї, а саме: активного і пасивного відпочинку, спілкування і самоти. Зона денного перебування (загальносімейного призначення) містить наступні приміщення: передню, загальну житлову кімнату, кухню, убиральню і комору (вітальню, їдальню, кабінет). Зона нічного перебування (індивідуального призначення) включає в себе особисті житлові кімнати (спальні), ванну, гардероб і коридор.

У приміщенні будинку застосована змішана система планування.

Функціональне зонування – вертикальне, так як його застосовують для дво – та трьохповерхових будинків.

Функціональні зони розділені по поверхам. На першому розположена зона денного відпочинку, призначення – загальні процеси життєдіяльності сім’ї. (рис. 1)

Рис. 1

На другому – зона нічного перебування (індивідуальне призначення).

(рис. 2)

Рис. 2