Спорт для всіх у фінляндії

СПОРТ ДЛЯ ВСІХ У ФІНЛЯНДІЇ, НІМЕЧЧИНІ ТА ФРАНЦІЇ

План вивчення теми

1. Спорт для всіх у Фінляндії.

2. Спорт для всіх у Німеччині.

3. Спорт для всіх у Франції.

Рекомендована література:

1. Бомова Н. Б. Рекреационный спорт в Финляндии / Н. Б. Бомова. // Теория и практика физической культуры. – 1989. – № 6. – С. 15–17.

2. Гостев Р. Г. Спорт и законодательство / Р. Г. Гостев. – М.: НИЦ «Еврошкола», 2001. – 438 с.

3. Гуськов С. И. Местные органы власти и спорт / С. И. Гуськов, А. С. Соколов. – М.: Полиграф-сервис, 1998. – 223 с.

4. Жуляєв В. М. Фінляндія: приклад політиків / В. М. Жуляєв. // Спортивна газета. – 2006. – № 86–87. – С. 16.

5. Золотов М. И. Экономика массового спорта : учебное пособие / М. И. Золотов, Н. А. Платонова, О. И. Вапнярская. – М.: Физическая культура, 2005. – 300 с.

6. Кутепов М. Е. Управление спортом в муниципалитетах Франции : правовые основы / М. Е. Кутепов. // Спорт для всех. – 1999. – № 4. – С. 21–23.

7. Кутепов М. Е. Современные механизмы управления спортом в муниципалитетах Франции / М. Е. Кутепов. // Спорт для всех. – 2000. – № 1. – С. 28–30.

8. Массовый спорт и физическое воспитание в Финляндии // Наука в олимпийском спорте. – 2000. – Специальный выпуск. – С. 53–59.

9. Спортивно-оздоровительная робота в Германии // Новости спорта для всех. Менеджмент и маркетинг физкультурно-оздоровительных услуг в зарубежных странах. – 1994. – № 3. – С. 8–14.

Спорт для всіх у Фінляндії

Активний відпочинок та спорт для всіх є дуже популярними серед фінів. За рівнем охоплення населення відповідними заняттями ця країна займає провідне місце у світі. Кінець 60-х–початок 70-х років минулого століття стали початком інтенсивного розвитку у Фінляндії масового спорту. У заяві тодішнього Державного комітету спорту, який діяв у структурі Міністерства освіти Фінляндії, зазначається: «Кожному громадянину країни повинні бути надані рівні можливості для занять спортом і фізкультурою відповідно до його здібностей та схильностей». Організація масового спорту («спорту для всіх») повинна гарантувати громадянам свободу вибору тієї чи іншої форми спортивної активності, а також можливість участі у процесі прийняття рішень, що мають безпосереднє відношення до масових видів спорту.

Основні положення спортивної політики у Фінляндії визначені у Законі про спорт (1980 р.) та його новій редакції від 18 грудня 1998 р. На законодавчому рівні встановлено, що «Створення загальних передумов для спорту повинно бути завданням держави та муніципалітетів. Спортивні організації, головним чином, відповідають за організацію спорту».

Серед пріоритетів державної політики особливе місце відведено забезпеченню бази для розвитку масового спорту, що передбачає: 1) задоволення потреби населення у спортивних спорудах за місцем проживання (будівництво, утримання); 2) збереження навколишнього середовища; 3) формування мережі підготовки кваліфікованих інструкторів і керівників програм фізичної рекреації для всіх груп населення; 4) проведення наукових досліджень у сфері спорту для всіх.

Розвитком спорту для всіх у Фінляндії опікуються губернські (12) і муніципальні (445) спортивні ради, а також Фінська асоціація «Спорт для всіх», Фінська центральна спортивна федерація, Робітничий спортивний союз і Консультативний комітет зі спорту для спеціальних груп населення. Останнім часом фінські корпорації все більшу увагу приділяють створенню умов працівникам для занять спортом для всіх заради зміцнення здоров’я.

У Фінляндії нараховується біля 6800 діючих фізкультурних і спортивних клубів, членами яких є 25 % населення країни. Водночас до занять у клубах залучаються не тільки їх члени, а і всі бажаючі. Так, за деякими оцінками зазначені клуби об’єднують у своїй діяльності дві третіх фінів. Вони займаються більше ніж 60-ма видами спорту. Молодь до 16 років захоплюється футболом, лижним спортом, хокеєм з шайбою, плаванням, легкою атлетикою, ковзанярським спортом, велоспортом, гімнастикою та ходьбою. Майже половина усіх дітей є членами спортивних клубів. Більшість дорослого населення займається спортивною діяльністю самостійно або у неформальних спортивних об’єднаннях без певного плану, найчастіше з метою відпочинку. Вони віддають перевагу традиційним видам спорту – ходьбі, велоспорту, лижам, ковзанам, плаванню та бігу. З поміж видів спорту, які пропонуються спортивними клубами, дорослим імпонує гімнастика, футбол, волейбол, спортивне орієнтування та хокей з шайбою. Жінки займаються спортом практично на рівних з чоловіками.

Розвиток спорту для всіх здійснюється у Фінляндії через розробку та реалізацію відповідних загальнонаціональних проектів та програм. У першій половині 90-х років минулого століття виконувалась програма «Фінляндія в русі» з метою надання громадянам різноманітних спортивних послуг, що відповідають їх запитам. Основні завдання цієї програми: забезпечити реалізацію місцевих та регіональних проектів для розвитку спортивних послуг і створення сприятливих умов для підготовки нових проектів; збільшувати масовість спортивної діяльності на місцях шляхом кооперації, широкої просвітницької та інформаційної діяльності. Усі фінські партії підтримали реалізацію цієї програми. На неї було виділено 2 млн. доларів.

З 1995 року реалізується програма «Фітнес для життя», в якій значна увага приділяється використанню засобів фізичної культури і спорту для профілактики типових для Фінляндії захворювань, а саме, респіраторних, серцево-судинних та опорно-рухового апарату. M. Palkama, L. Nieminen зазначає, що в Фінляндії впродовж останніх років конкурентоспроможність спортивної організації все більше залежить від того наскільки вона задовольняє потреби кожного члена, кожного клієнта, тобто за допомогою механізму «потреби-поставки» та якості обслуговування. Важливо з’ясувати чим насправді хочуть займатися члени організації, а не керуватися позицією лише її керівництва. Організація прогресує та має необхідні ресурси лише тоді, коли існує потреба в її послугах.

У 2002 році урядом Фінляндії прийнято спеціальну резолюцію щодо політики з розвитку рухової активності та оздоровлення, а також Національну програму «Здоров’я – 2015». З 2006 року Фінською асоціацією спорт для всіх реалізується компанія «Рухайся 30», мета якої – це поширення щоденних 30-ти хвилинних занять фізичними вправами та сприяння дружнім відносинам між особами та командами, що змагаються між собою за програмою цієї компанії. «Рухайся 30» організована для працівників підприємств, установ та організацій, первинною її ланкою є команда – 5 членів з капітаном. Ключовою особою є капітан, який організовує заняття команди, готує інформацію про команду та її щоденну організовану рухову активність, надсилає цю інформацію на вебсайт компанії «Рухайся 30».

Використання сучасних інформаційних технологій (Інтернет, sms-повідомлення, спеціальні комп’ютерні програми) забезпечує підвищення ефективності запропонованих заочних змагань між командами, структурними підрозділами окремого підприємства та між підприємствами загалом.

Аналізуючи кадрове забезпечення масового спорту у Фінляндії, М. І. Золотов, Н. О. Платонова, О. І. Вапнярська відзначають, що муніципальний округ у цій країні з населенням не менше 10 тис. осіб або декілька муніципальних округів загальною чисельністю не менше 10 тис. осіб мають право на державне фінансування заробітної плати одного інструктора зі спорту для соціально незахищених груп населення.

Волонтери залишаються головним ядром фінського масового спорту. Більше 800 тисяч добровольців на громадських засадах виконують свої функції у 90 % спортивних клубів. Вони працюють інструкторами, офіційними представниками на змаганнях, суддями, обслуговуючим персоналом і керівниками організацій. Критеріями відбору добровольців є ентузіазм та бажання працювати. Ціна вкладу добровольців у розвиток спорту складає більше 800 мільйонів доларів на рік.

На законодавчому рівні у Фінляндії унормовано питання організації просвітницької роботи щодо спорту для всіх. Зокрема, Постанова про Фінський інститут спорту встановлює обов’язок для цієї установи проводити рухові, оздоровчі та освітні курси для широких верств населення.

Фінляндія має один з найвищих показників у світі за рівнем забезпеченості населення спортивними спорудами (один об’єкт на 180 осіб). Найбільш популярні споруди – басейни, де значна кількість населення країни активно займається плаванням і «водним джогінгом».

Фінський спорт фінансується громадянами (55 %), державою та муніципалітетами (25 %), спортивними організаціями (20 %). Більшість коштів, які фінські сім’ї витрачають на спорт, йде на оплату спортивних послуг, подорожей, інформаційних послуг, придбання спортивного обладнання та екіпіровки.

Спорт отримує з державного бюджету та муніципальних бюджетів відповідно 0,2 % та 1,5 % їх видаткової частини. Значні кошти, призначені для розвитку спорту для всіх, надходять від тоталізаторів і державних лотерей. Встановлено, що спорт складає 0,9 % валового національного продукту. Відповідно до закону про оподаткування кожен працюючий у Фінляндії має право скористатись послугами щодо занять спортом на 200 євро в рік і на цю суму йому зменшується обсяг податку з фізичної особи.