Любовний хід по вулиці радянській
D C
Це хід весняних звірів, це парад лемурів,
G
Мальовані роти палкіші свіжих ран.
D C
Це час коли жага струмує навіть з мурів,
G
Це марш нагрітих тіл, жагучих мов коран.
D C
Це – танці потіпах під солодовим небом,
G
Ясновельможна кров темніє мов чифір.
D C
Дівчата з медучилищ пахнуть млосно медом,
G
Прозорі наче спирт, летючі як ефір.
G
Це вихід гультіпак під шелести акацій,
C
Похід під ліхтарі лоліток і моргух.
G
Мов піонерок плин у дні шкільних вакацій
C
Повз вигуки афіш про м’ясо і про дух.
D C
Повз біржу, казино, Мелодію, міліцію
G
Пастушки з вітражів, упирки з вар’єте,
D C
Дурепи осяйні, вогненні янголиці,
G
Ці малпи трохи мальви, кожна з них цвіте.
D C
Це час дерев і змій духмяний і такий,
G
Що виристає з ніг сурма хрипка і грішна.
D C
Вони ідуть, а ти, як той більярдний кий,
G
Не в силі проказати навіть Харе Крішна.
G
Або ось ти поет, улюбленець планет,
C
Що бачиш то щоку, то вухо або кліпсу,
G
Заряджений такий увесь, мов пістолет,
C
Готовий розрядитись влучно в першу ліпшу.
D C
Або ось ви вуйки, набичені буйтури,
G
Атлети з-під вітрин, деталі від скульптури.
D C
Або ось ти флейтист, весь голубий аж синій,
G
Що трешся між купців з якихось абісиній.
D C
Або хлоп’ята, ви, безвусі шкуродери,
G
Зелені королі вологі від жадань.
D C
Уродженки весни пантери і гетери,
G
Повз вас ідуть у сни в липку бездонну хлань.
G
І потім розтають, і недосяжні знов,
C
Тікають у гаї повітряних небес.
G
Над вулицею ніч, помада, туш і кров,
C
Я так, я так, я так, я так тебе, тебе.
І та любов
Я часто думаю, чому ти так самотня,
Одна з найкрасивіших доль у світі?
Ці сірі очі, пильні, сумовиті,
Чому ви не знаходите нікого, крім дзеркал?
А в дзеркалах себе і суть свою подвійну,
Ледь-ледь прикриту інеєм чекання,
Росою часу, терпінням дзвону,
Як іще мені тебе назвати?
Приспів:
І та любов, яка тебе знайде, |
Тебе ж і знищить. |
Я люблю тебе! | (2)
А може, ти загинеш, як сніжинка на долоні,
Коли чиєсь тепло зруйнує цю самотність.
І може ця самотність - лише форма
Твоєї ідентичності п'янкої.
C Am Em
ВОЛЬФ МЕССІНҐ. ВИГНАННЯ ГОЛУБІВ
Em C D
C Em D
Мав я прегарну здатність (чи то хворобу):
двійко голуб'ят у череповій коробці.
В ротову мою порожнину, від крику аж пурпурову,
зазирали медики, ворожбити та інші знаючі хлопці.
Як я вами пишався, мої крилаті кристали,
пернаті мої мучителі з давніх полотен!..
Ціле літо об мене крилами терли і туркотали,
заснувавши в моїм черепі містечко Туркотин.
А восени упав з неба миршавий ілюзіоніста.
Слухав мене стетоскопом — як вони там шурхочуть,
Збіглося на це подивитись ледь не півміста.
І тоді прояснів я: «Летіти хочуть».
Вилітали мені з голови крізь отвір у рані,
або крізь моє третє око (ніяк його не заплющиш).
А той миршавий пес мав у кишені браунінґ
та й одною кулею двох голубів розлущив…
Став я цілком сумирний, загнавсь у схови,
поводжуся без відхилень — чемно і ґречно.
Не тому, що вбиті колишні мої птахове,
а тому, що ношу в черепі тепле їхнє яєчко…
Амалія Неборака
Am Dm E Am
Adiós muchachos compañeros de mi vida,
Barra querida de aquellos tiempos,
Me toca a mí Hoy emprender la retirada,
Mi cuerpo enfermo, no resiste más.Ангели Божі – й ті не знають птаха
Моїх безодень. Ти забрала кров.
Амур мене, як шмаркача, зборов.
Ликуй, мала! Я в серці маю цвяха.
Іти війною на Москву чи ляха –
Яке це щастя супроти оков
Нудьги і туги. Я шалію, мов
Ефйоп скажений. Тоскно мені, бляха!
Бодай ти стала бабою старою,
Огидною, без носа і зубів,
Рахубо моя, згубо біснувата!
А все, що маєш, – є лишень дірою,
Котру я, грішний дурень, полюбив.
Ану тебе до ката – твого тата!
Oh my dear Ukraine
Em G Hsus/F# H7
Цей твій сон не скінчиться ніколи
Em G Hsus/F# H7
Ти будеш одна
Em G Hsus/F# H7
Твій портрет завбільшки з долоню
Em G Hsus/F# H7
Розтане між хмар
G G/H Am7
Між дивних людей
C7M D
О-о-о О-о-о
Приспів:
G Am7 G/H Am7
Oh my dear Ukraine
G Am7 G/H H7/F#
Oh my dear Ukra- ine
Em D C Am7
Oh my dear Ukra- ine
Hsus4/F# H7
My love
Ти не будеш сумна чи весела
Між весняних дощів
Погляд твій і розплетені коси
Розтануть як дим
Між дивних людей
О-о
Приспів.
А коли вже не буде нікого
На білій землі
Лиш тоді ти відчуєш тривогу
І навіть любов
До дивних людей