Мета і завдання спортивного тренування

Лекція 3

Характеристика системи тренувальноЇ І змагальної підготовки

1. Компоненти системи тренувальної і змагальної підготовки

2. Мета і завдання спортивного тренування.

3. Засоби спортивного тренування.

Основними найбільш важливими компонентами системи тренувальної і змагаальної підготовки є: 1) система відбору і спортивної орієнтації; 2) система змагань; 3) система спортивного тренування; 4) система чинників, що підвищують ефективність тренувальної і змагальної діяльності: а) підготовка кадрів; б) науково-методичне і інформаційне забезпечення; у) медико-біологічне забезпечення; г) матеріально-технічне забезпечення; д) фінансування; е) організаційно-управлінські чинники; ж) чинники зовнішнього середовища.

Кожен компонент системи спортивної підготовки має своє функціональне призначення і одночасно підпорядкований загальним закономірностям пристрою, функціонування і розвитку її.

Система спортивного тренування. Ефективність функціонування системи змагань, тобто досягнення запланованих спортивних результатів в певних стартах і в потрібні терміни, забезпечується ефективною системою тренування.

Тренувальний процес є основою спортивної підготовки, визначає характер і зміст всієї рухової діяльності, а також фінансового, матеріально-технічного, інформаційного, наукового і медичного забезпечення і відновних заходів.

В процесі тренувальної діяльності спортсмен удосконалює свою фізичну, технічну, тактичну і психічну підготовленість, а успішними передумовами для досягнення їх високого рівня є виховання людини і рівень його інтелектуальних здібностей.

Термін «тренування» походить від англійського слова training, що означає вправу. Довгий час це значення вкладали і в поняття «Спортивне тренування», розуміючи під цим терміном повторне виконання спортивної вправи з метою досягнення найбільш високого результату.

Поступовий зміст поняття «Спортивне тренування» розширилося і зараз розуміється як планований педагогічний процес, що включає навчання спортсмена спортивній техніці і тактиці і розвиток його фізичних здібностей.

Мета і завдання спортивного тренування

Метою спортивного тренування є підготовка до спортивних змагань, направлена на досягнення максимально можливого для даного спортсмена рівня підготовленості, обумовленого специфікою діяльності змагання і що гарантує досягнення запланованих спортивних результатів.

У зміст спортивного тренування входять різні сторони підготовки спортсмена: теоретична, технічна, фізична, тактична і психічна. У тренувальній і особливо в діяльності змагання жодна з цих сторін не виявляється ізольовано. Вони об'єднуються в складний комплекс, направлений на досягнення найвищих спортивних показників.

В процесі спортивного тренування вирішуються наступні основні завдання:

1) освоєння техніки і тактики вибраної спортивної дисципліни;

2) вдосконалення рухових якостей і підвищення можливостей функціональних систем організму, що забезпечують успішне виконання вправи змагання і досягнення планованих результатів;

3) виховання необхідних моральних і вольових якостей;

4) забезпечення необхідного рівня спеціальної психічної підготовленості;

5) придбання теоретичних знань і практичного досвіду, необхідних для успішної тренувальної і змагання діяльності.

Комплексні результати вирішення завдань спортивного тренування виражаються поняттями: «тренованість», «підготовленість», «спортивна форма».

Тренованість характеризується ступенем функціонального пристосування організму до тренувальних навантажень, що пред'являються, яке виникає в результаті систематичних фізичних вправ і сприяє підвищенню працездатності людини. Тренованість завжди орієнтована на конкретний вид спеціалізації спортсмена в рухових діях і виражається в підвищеному рівні функціональних можливостей його організму, специфічній і загальній працездатності, в досягнутому ступені досконалості спортивних умінь і навиків.

Тренованість спортсмена, як правило, підрозділяють на загальну і спеціальну. Спеціальна тренованість отримується унаслідок виконання конкретного виду м'язової діяльності у вибраному виді спорту. Загальна тренованість формується перш за все під впливом вправ загальнорозвиваючого характеру, що підвищують функціональні можливості органів і систем організму спортсмена і зміцнюючих його здоров'я.

Підготовленість - це комплексний результат фізичної підготовки (ступінь розвитку фізичних якостей); технічної підготовки (рівня вдосконалення рухових навиків); тактичної підготовки (ступені розвитку тактичного мислення); психічної підготовки (рівня вдосконалення моральних і вольових якостей). Підготовленість може відноситися і до кожного окремо з перерахованих видів підготовки (фізична, технічна і психічна підготовленість).

Кожна із сторін підготовленості залежить від ступеня досконалості інших її сторін, визначається ними і, у свою чергу, впливає на їх рівень. Наприклад, технічне вдосконалення спортсмена залежить від рівня розвитку різних рухових якостей - сили, швидкості, гнучкості, координаційних здібностей. Рівень прояву рухових якостей, наприклад витривалості, тісно пов'язаний з економічністю техніки, рівнем психічної стійкості до подолання стомлення, умінням реалізовувати раціональну тактичну схему боротьби змагання в складних умовах. Відзначимо також, що тактична підготовленість пов'язана не тільки із здібністю спортсмена до сприйняття і оперативної переробки інформації, з умінням складати раціональний тактичний план і знаходити ефективні шляхи вирішення рухових завдань залежно від ситуації, що склалася, але і з рівнем технічної майстерності, фізичною підготовленістю, сміливістю, рішучістю, цілеспрямованістю і ін.

Спортивна форма - це вищий ступінь підготовленості спортсмена, що характеризується його здібністю до одночасної реалізації в діяльності змагання різних сторін підготовленості (спортивно-технічною, фізичною, тактичною, психічною, теоретичною, інтегральною).

Звідси поняттям «Спортивна підготовка», відповідно, є цілеспрямований педагогічно організований процес комплексної підготовки спортсмена до ефективної одночасної реалізації в діяльності змагання необхідного рівня технічної фізичної, тактичної, психічної, теоретичної і інтегральної підготовленості.