Санітарно-гігієнічні вимоги до ігрових майданчиків

Грамотно сплановані ігрові майданчики забезпечать обов'язковий високий рівень безпеки дітей. Дитячі майданчики стають місцем щоденних розваг. Під час гри діти непередбачувані, вони захоплені ігровим процесом. Тому, важливо врахувати всі можливі небезпечні моменти, з особливою ретельність спланувати ігрові майданчики ще на стадії створення проекту.

Різний вік дітей вимагає відповідних умов для розташування та обладнання майданчиків.

Норми площі для ігрових майданчиків дітей від 1 до 6 років зазвичай приймаються в 5 м2 на дитину (аналогічно нормам для майданчиків дитячих дошкільних закладів), а для дітей 7-12 років, враховуючи їхню більшу рухливість — 8-9 м2.

У справі проектування дитячих майданчиків для немовлят (дітей до трьох років) потрібно зважати на те, що ігри проводяться лише під наглядом дорослих. Слід передбачити лавочки, де дітям і дорослим можна було б сісти і спілкуватися. Діти такого віку потребують спокійних ігор, тому найважливішими ігровими засобами майданчиків є манежі, пісочниці у вигляді пісочних ящиків і столиків з лавочками. Обладнання для спокійних ігор потрібно розміщувати під навісом, тентом, парасолькою тощо. Це можливо також під деревом з великою кроною. Затінити ділянку можна, посадивши такі дерева, як кінський і татарський каштани, липу, калину тощо. Пісок пісочниць на майданчику слід змінювати двічі – тричі на рік. Для захисту пісочниць від забруднення передбачають спеціальні кришки.

Проектування дитячих майданчиків для дошкільнят (дітей 4-7 років) обов’язково враховує особливості фізіологічного розвитку дітей цього віку, адже такі діти особливо потребують рухливих ігор. Рухливість зумовлює відповідне обладнання майданчиків: гірки, буми, гойдалки, ліани для лазіння, які здатні розвивати силу, спритність і наполегливість у дітей, їхню активність і водночас увагу та зосередженість.

Майданчики обох зазначених нами типів за необхідності слід обов’язково розділити з середини низькою (0,8—1,0 м) огорожею або живоплотом. Бажано передбачити можливість дорослих спостерігати за грою дітей з вікон житлових будинків.

Майданчики для молодших школярів (дітей 8-12 років) потрібно розташовувати якомога далі від житлових будинків, щоб захистити мешканців від надмірного шуму. Якщо немає можливості дотримуватися дистанції, то слід передбачити створення шумозахисної зеленої смуги. Для цього необхідно насаджувати такі дерева, як клен гостролистий, берест звичайний, липа, ялина, модрина сибірська, акація жовта та ін.

Якщо майданчики для дошкільнят мають пісочниці (і тут це фактично є одним із центральних елементів), то для дітей 8-12 років це вже неактуально. Натомість доцільним стає спортивне поле (волейбольне, футбольне, баскетбольне тощо). У південних регіонах слід передбачити питні фонтанчики, висота стояків яких – 50-70 см залежно від віку.

Відповідно до норм ДБН межа розташування дитячих майданчиків до вікон житлового будинку не повинна бути нижчою, ніж 12 м, а відстань від сміттєзбірників до майданчиків має бути не менша, ніж 20 м. Питомі розміри дитячих майданчиків визначають з урахуванням 0,7 м2/особу. [2].

Площі земельних ділянок дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих закладів, розміщених у житловій зоні, є різними. Для дитячих закладів місткістю до 80 місць така площа повинна бути не меншою, ніж 45 м2, для понад 80 – не менше ніж 40 м2; у комплексах дошкільних закладів місткістю понад 350 місць – не менше ніж 35 м2. У закладах із збільшенням кількості місць на літній період площі ділянок слід приймати за максимальною місткістю.

Озеленення таких ділянок має становити не менше ніж 20 м2 (в умовах реконструкції або безпосереднього прилягання ділянок до лісових або паркових територій допускається зменшення площі до 14 м2, а в комплексах – до 12%). Огорожа повинна бути не меншою, ніж 1,6 м. По периметру створюється захисна смуга з дерев, чагарників і газонів завширшки 3 м.

На подвір’ї дитячих садочків передбачаються такі зони: зона групових майданчиків, спортивно-ігрова зона та зона юних натуралістів. Зазначені зони можуть огороджуватися живоплотом. Такі майданчики слід облаштовувати для спокійних ігор: гірками-манежами, містиками для ходіння, пісочницями, чашами з водою, столиками з лавочками, будиночками, невеликими ліанами тощо.

Майданчики для середніх і старших груп (дітей трьох-шести років) слід проектувати з урахуванням норм у 7,5 м2 на місце. Їх облаштовують конструкторами, гірками, каруселями, гойдалками-кріслами, стінками для відбивання м’яча, обладнанням для малювання, машинками, літачками, ракетами тощо. На кожну групу потрібно проектувати тіньовий навіс, площу якого не включають до площі майданчиків. З одного боку навіси мають глуху стіну, з торців – огорожу з трильяжних щитів. Лицьовий бік навісу залишають відкритим. Його слід орієнтувати на північний схід і північний захід. Конфігурація доріжок має бути простою, але стежки до майданчиків не повинні перетинатися. У дитячих майданчиках паркового середовища важливо якомога більше підкреслювати природні умови: ліс, поле, озеро, гори, річка тощо. Наприклад, на невеличких водоймах можна організувати острівки-горбочки з альтанками для батьків. Узимку з таких горбочків діти можуть з’їжджати на санках чи лижах. На водоймах можна також розміщувати плоти та човники. Варто пам’ятати при цьому, що озерця повинні бути неглибокими і з протічною водою.

Доцільними є також зелені тунелі, лабіринти, фонтани. Слід, однак, уникати огорож і тісного насадження, надаючи перевагу відкритим просторам із газоном. Як у житловому, так і в парковому середовищі існує своєрідний поділ дитячих майданчиків за віковими групами з відповідними елементами.

Завдання дитячих майданчиків паркового середовища полягає в організації активного відпочинку для дітей в оточенні природи, сприянні фізичному розвитку й творчим здібностям, задоволенні їхнього потягу до пригод та експериментувань.

Стосовно дитячих майданчиків громадського середовища, слід зазначити, що особливо важливою їхньою функцією є виховання національно свідомих громадян, які поважають народні традиції і ставляться з любов’ю до людей та природи. Елементи таких майданчиків декорують національними візерунками, а обладнанню надають форм героїв із народних легенд і казок, наметів, теремків, хаток, де можна використовувати некондиційну деревину, а також місцеві матеріали – очерет, хмиз, лозу, солому

Майданчик можна розташувати біля огорожі, стіни чи саду. У такому разі ці елементи стануть частиною ігрового простору (рис. 3). Наприклад, до дерева можна прив’язати мотузкову драбинку або дощечку для малювання. В аналогічний спосіб можна використати стіни чи огорожу.

Основа майданчика повинна пом’якшувати падіння. Вона не повинна бути вологою і має швидко висихати. після дощу. Біля гірок краще передбачати покриття з піску, а для велосипедних доріжок цілком підійдуть бетонні плити.

Обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій, передбачає: