Структура і функції соціології

Соціологія

Лекції для студентів заочної форми навчання

Предмет і метод соціологи. Специфіка предмету соціологи. Метод в соціології.

Соціологія як наука виникла в середині XIX ст. в тих, країнах, що на той час були найбільш економічно та культурно розвинені, в країнах Західної Європи: Франції, Німеччині, Англії. Причинами виникнення соціології є інтенсивне становлення та розвиток суспільства. Формується нова диференційована структура суспільства, нові механізми становлення, відтворення та зміни суспільства.

В той час, вже існувало знання що намагалося вирішити подібні завдання: філософське і емпіричне. Соціологія стала якісним поєднанням теоретичного знання про суспільство та емпіричних практик.

Коли виникає соціологія? Як наука, соціологія виникла в середині XIX ст., в 20-70 pp. Огюст Конт (1798-1857), вважається засновником соціології (sociologie, от лат. societas + греч. logos), власне він дав назву цій науці (спочатку він називав соціологію - соціальною фізикою).

Соціологія - це поліцентрична наука, що вивч. форми, закономірності конструювання, функціонування і розвитку соціальної реальності суспільства через взаємодію людей, груп та спільнот.

Соціологія розглядає суспільство на трьох рівнях:

• макрорівень - суспільство в цілому, як цілісна система;

• мікрорівень - окремі об’єкти суспільства;

• мезорівень - соціальні групи, спільноти й соціальні інститути

Будь - яка наука має свій предмет та об’єкт.

Об’єкт науки та пізнання - це оточуючий нас матеріальний чи нематеріальний світ, реальність яка існує незалежно від нашого знання чи незнання про неї. Це те, на що спрямовані дослідницький погляд.

Об’єкт соціології - не все с-во, а його особлива реальність - соціальна. Соц. реальність постає у єдності своїх об’єктивних і суб’єктивних вимірів, виявляє себе на 2-х рівнях: події факти, що ми спостерігаємо; приписаних їм внутр. сенсів і значень.

Предмет соціології - частина предметної області, актуальні в даний час проблеми. Предмет соціології - сукупність основних понять і проблем, за допомогою яких описується соціальна реальність.

Предмет соціології задається такими поняттями на макрорівні - суспільство, соціальна стр-ра, с-ма, процеси зміни; на мікрорівні соціальна дія, взаємодія поведінка.

Методи соціології

Метод (від грец. - шлях дослідження, пізнання) - спосіб організації практичного і теоретичного освоєння дійсності.

Методологія - вчення про методи, або сукупність методів якоїсь науки.

Методи соціології: методи збору інформації та методи аналізу інформації, методи збору інформації: - опитування (різні види), спостереження, аналіз документів, методи аналізу інформації.: - використання статистичних групувань, рангування, індексування шкалювання та ін.

методи збору інформації - кількісні - сфокусовані на вивченні загального, генерального

класифікація подій, їх ототожнення. В центрі уваги - зовнішнє, об’єктивне. Одиниці аналізу факти і події. Приклади - спостереження, опитування, аналіз документів.

- якісні методи - сфокусовані на особливому, приватному, опис подій, випадків. В центрі уваги людина, її внутр, суб’єктивне. Одиниці аналізу - смисли, почуття. Приклади - етнографічні дослідження, дослідження окремого випадку (кєйс стаді), історія сім’ї, фокус-група.

Структура і функції соціології

Як фундаментальна дисципліна, соціологія виконує певні функції. Розрізняють дві основі групи функцій соціології: а) пізнавальні (теоретичні) та б) практичні (прикладні). Ці тип функцій мають свої форми. Пізнавальна включає в себе описову, пояснювальну, аналітичну, інструментальну, аксіологічну функції. Теоретична функція полягає у вдосконалення соціологічної теорії завдяки вивченню функціонування соціальних спільнот. Практичні включають в себе інформативну, прогностичну, управлінську, організаційно-технологічну функцію. Окремо слід виділити ідеологічну функцію, вона полягає у тому, що підхід до соціальних проблем переслідує певні інтереси, виходячи з певних переконань.

Описова - за допомогою соціологічних категорій можна описати соціальну реальність. Пояснення ґрунтується на причинно-наслідкових зв'язках. Інструментальна - розробка засобів дослідження (техніки, методики). Аксіологічна - оцінка концепцій, гіпотез, теорій т соціальних проблем, світоглядну (формування соціологічної уяви, соціол. світосприйнятті мислення, які дозволяють вивчати соціальне в індивідуальному, загальне в конкретному розглядати власні дії з позиції суспільного контексту, поза звичним перебігом власного життя). Прикладна функція полягає у вирішенні практичних завдань і тому всі її форми мають суть практичний зміст. Інформативна - надається інформація, створена на науковій основі, як допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Управлінська - на основі отриманої інформації розроблених практичних рекомендацій можливе управління соціальними процесами. Організаційно-технологічна - створення норм та правил функціонування соціальних спільно та груп, протікання процесів в них, тобто створення певних моделей. Прогностична - науко: передбачення перспектив розвитку суспільства.