Рух кадрів на підприємстві за 2014 р.

Показник	Кількість осіб
Кількість спискових працівників на початок звітного року
Кількість працівників, прийнятих протягом року
Кількість робітників, вибулих протягом року, - разом
у тому числі: переведено на інші підприємства	-
звільнено у зв’язку із закінченням терміну договору
з причин скорочення штатів
за власним бажанням
за прогули, порушення трудової дисципліни та з причин службової невідповідності	-
Кількість працівників за списком на кінець звітного року
Кількість робітників, які перебували в списковому складі протягом року

Рух робітників характеризують наступні коефіцієнти.

1. Коефіцієнт обігу з прийому визначають як співвідношення числа всіх прийнятих робітників до їх середньооблікової чисельності:

.

2. Коефіцієнт обігу зі звільнення визначають як співвідношення числазвільнених робітників до середньооблікової їх чисельності:

.

3. Коефіцієнт загального обігу визначають як співвідношення чисельності прийнятих і звільнених до середньооблікової чисельності робітників:

.

Коефіцієнт плинності робочої сили визначають як співвідношення робітників, звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни та з причин службової невідповідності, до середньооблікової чисельності:

.

Плинність кадрів є особливим об'єктом дослідження, оскільки це - основний резерв підвищення продуктивності праці. Для того, щоб передбачити заходи щодо скорочення плинності й закріплення кадрів, необхідно виявити причини звільнення робітників. Ці дані можна отримати при проведенні соціологічних досліджень.

Найдоцільнішим є аналіз показників руху робітників у динаміці років, що свідчить про проведені підприємством заходи та їх ефективність.

Для аналізу втрат робочого часу вивчають його баланси за минулий рік, прогноз і фактичний період звітного року, одного середньооблікового робітника (табл. 12).

У нашому прикладі тривалість відпусток зросла проти прогнозу на 5,2 дня (21,4 -16,2), що призвело до додаткових втрат робочого часу. Маючи дані про фактичний виробіток одного робітника, можна встановити втрати його виробітку через цю причину на рік. Аналогічно визначають вплив інших чинників.

Крім встановлення втрат робочого часу, слід проаналізувати, чи продуктивно витрачався робочий час. До непродуктивних втрат робочого часу потрібно віднести і час, затрачений на виправлення браку, на виготовлення бракованої продукції, різні відхилення від нормальної роботи. Все це - приховані резерви.

Наприклад, втрати від браку (Б) можна виразити у втратах робочого часу. Для цього:

а) знайдемо співвідношення товарного випуску продукції (ТП) до її виробничої собівартості:

;

б) визначимо втрати у випуску продукції:

;

в) визначимо втрати робочого часу, виходячи із фактичного середньогодинного виробітку Рг.

.

Слайд 35. * Таблиця 12